Кафедра медіа, іміджу та комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3443
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Літні календарні свята населення Західного Полісся та західної частини Волині в народній прозі(2025) Шкляєва, Наталія Володимирівна; Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті досліджено літні календарні свята населення Західного Полісся та Західної частини Волині в народній прозі. Проаналізовано синтез християнських та дохристиянських елементів у святкуванні Трійці, Спасівських свят (Медового, Яблучного Cпаса). Особливу увагу приділено регіональній специфіці обрядовості, зокрема використанню рос- линної символіки, плетінню вінків, освяченню плодів та меду. На основі польових матеріалів, етнографічних джерел і сучасних публікацій простежено трансформацію свят у контексті релігійного відродження. Зібрано перекази про святкування Трійці, Маковія, Спаса. Виявлено, що в народних оповіданнях, записаних на території Західного Полісся та захід- ної частини Волині, описано багато різних способів прикрашати хати і подвір’я квітами й травами та про традиції готуватись до свята. Як видно з переказів, населення Західного Полісся та західної частини Волині надає велике значення ритуальним дійствам під час літньо-календарних свят: приготуванні ритуальних страв, згадування померлих родичів, відвідування храму. У текстах західнополіських оповідань переплелись уявлення християнські та дохристиян- ські, адже саме на Трійцю освячували будівлі, щоб охоронити їх від русалок. З’ясовано, що літні свята пов’язували ще й із урожайною символікою, адже фіксовано звичай освячуваnи в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники, мак, моркву, цибулю, материнку, лікарське зілля, зокрема васильки і чорнобривці. Із багатьох прозових текстів можна зробити висновок, що полішуки наділяли цілющими властивостями квіти, мед, воду і мак після освячення, а до складу маковійських букетів вхо- дили різні квіти: рослини з цілющими властивостями, трави, злаки, культурні рослини із саду й городу. Визначено, що свята в українській традиції є багатовимірним феноменом, що поєднує християнське вшанування мучеників, аграрну символіку літа, магічні практики захисту та етнографічну обрядовість. Його вивчення дозволяє не лише реконструювати обрядову систему українців, а й осмислити глибинні зв’язки між релігією, природою та культурною пам’яттю народуItem type:Наукова стаття, Найдавніші традиційні страви населення Західного Полісся та західної частини Волині в народних оповіданнях та кулінарних рецептах(2024) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія ВолодимирівнаСтаття присвячена кулінарним традиціям населення Західного Полісся та захід- ної частини Волині. Визначено, що на Волині й Поліссі готували багато страв із борошна, зокрема, пекли хліб. Такі хлібини називалися «круглий хліб», «паляниці» та «бабки». Госпо- дині пекли пиріжки, що в текстах західноволинських та західнополіських рецептів назива- ються по-різному: пироги, пиріжки, пиріжки з різними начинками, «бобівники». Популярними на території Західного Полісся та західної частини Волині були кулінарні тексти-рецепти яблучних пирогів, а також було поширене печиво з заквашеного, рідше – пісного тіста, вони називалися «бухти», «гомбовці». Встановлено, що найпоширенішою стравою в регіоні були вареники з сиром. Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з борошняної суміші. Готували й «затірки» – типові найдавніші страви, поширені на Західному Поліссі та західній частині Волині. З’ясовано, що локшина була улюбленою стра- вою поліщуків та волинян, але її готували у вихідний день, неділю. Зафіксовано чимало рецептів із овочів. Зокрема, виявлено, що страви з картоплі витіснили багато борошняних страв. У поліських селах, де постійно відчувалася нестача зернових і хліба, картопля була другим хлібом. Обчищена та потовчена, картопля на Поліссі назива- лася «товмачі», «малах», «кришани», «толпачі». З товченої картоплі поліщуки та волиняни варили картопляні галушки, «пизи», «клюцки», «кнедлики». З’ясовано, що поліщуки та волиняни споживали багато капусти. Її тушкували, варили, смажили, квасили на зиму. Такі страви мали назви «горщики», «тушена капуста», «голубці», «засипана капуста», «печена капуста», «квашена капуста». Встановлено, що морква була основою овочевих страв. Крім моркви та буряків волиняни та поліщуки використовували у приготуванні страв горох, біб, квасолю, брукву та інші овочі, а часник і цибуля були найкращими приправами для багатьох страв населення Західного Полісся та західної частини Волині. Виявлено, що на Західному Поліссі та західній частині Волині часто готували гарячі страви. Були поширеними декілька видів овочевих борщів: «червоний», «зелений», «з буряко- вих пагонів», «капустяний борщ». Багато видів супів готували перед великими святами, коли кололи кабана, це були м’ясні супи, приправлені цибулею, часником, домашньою локшиною. Значну роль у харчуванні населення Західного Полісся та західної частини Волині відігра- вали каші. Дуже популярними на Волині й Поліссі були гарбузові.Item type:Наукова стаття, Фольклорні наративи в медіапросторі Волині(2025) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія ВолодимирівнаУ статті проаналізовано фольклорні наративи в контексті масмедійного дискурсу Волині. Досліджено окремі інтернетмедіа, газетні джерела, наукові фольклорні дослідження та фольклорні записи. Визначено, що взаємодія фольклорних мотивів і медіа дає можливість не лише зберігати культурну спадщину, а й адаптувати її до сучасних умов, роблячи її доступ- нішою та зрозумілішою для широкої аудиторії. Встановлено, що матеріали у масмедіа на основі фольклору мають просвітницький харак- тер і реконструюють давні українські традиції. Визначено, що у волинських газетах подається узагальнений опис підготовки до Різдва і подеколи розміщено статті фольклористів. Часто масмедійні фольклорні тексти – це цитати народних фольклорних переказів зі збереженням діалектних мовних особливостей інформаторів. Чимало матеріалу в масмедіа присвячено різдвяним кулінарним виробам та особливостям приготування різдвяних страв, зокрема, Святої вечері. Це інформаційні матеріали, які не дають забути про значення традиційних страв в Україні. Інформація про рецепти традицій- них страв подається у різних жанрах: інтерв’ю, замітка, репортаж, а то й просто рецепти найвідоміших ритуальних кулінарних виробів у рубриці про корисне. Досліджено, що чимало фольклорних текстів в інтернетвиданнях художньо інтерпрето- вані, мають оповідний характер. Деякий матеріал у засобах масової інформації має інформа- ційну функцію та опублікований для того, аби популяризувати певні фольклорні явища. Встановлено, що інтерв’ю з фольклористами, етнографами – поширений жанр у сучас- ному медіа, з якого можна дізнатись про найдавніші традиції українців. Інколи фольклорні наративи стають частиною репортажного матеріалу та своєрідними коментарями до інформаційної частини тексту. Визначено ще один спосіб популяризації фольклору у масмедіа – використання інтерак- тивного матеріалу – тестів. Чимало у ЗМІ інформаційних повідомлень, що мають ознаки прес-анонсу й інформують читача про наближення акцій, пов’язаних із народною творчістю та традиціями.Item type:Наукова стаття, Жаргонна лексика волинських медіа(2025) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія ВолодимирівнаУ статті досліджено жаргонну лексику волинських медіа. Визначено, що більшість жаргонізмів у медіатек- стах пишуться в лапках, оскільки утворились за допомогою переносних значень. Дуже часто жаргонізми мають негативну конотацію і вживаються для гострої оцінки певного явища, його висміювання, виявлення до нього зневаги. Нерідко вони стають синонімами до таких понять, як мародер убивця. Жаргонна лексика вживається в заголовках, щоб привернути увагу широкої аудиторії, зробити їх яскравіши- ми, подеколи жаргонізми є складовою жарту, каламбуру. Жаргонна лексика може бути метафоричною, що також робить текст привабливішим та оригінальнішим, може надавати контексту негативного значення і мати зневажливу конотацію. Крайні негативні конотації мають лексеми на означення агресора путіна, росіян. Зазначено, що у медіатекстах жаргонна лексика може розширювати семантику, набуваючи цілком нового, додаткового значення. Виявлено ще одну особливість жаргонізмів – бути елементом мовної гри, надати слову переносного значення з подвійною конотацією, що робить тексти цікавішими та оринінальнішими. Окремі жаргонізми не мають додаткового смислового чи емоційного навантаження та негативної семанти- ки, а вживаються як синоніми до загальновживаних лексем. Вони можуть бути лексикою молодіжного мовлення і вживаються для того, щоб привабити молодь. Чимало таких слів використовується в дописах на розважальну тематику. У статті зазначено, що подеколи жаргонізми позначають позитивні явища, вони наближені до розмовної мови та створюють ефект невимушеного, легкого мовлення. Такі статті написані на популярні, актуальні теми, приваблюють широку аудиторію, легко сприймаються та поширюються на різних медійних платфор- мах. Це жаргонізми на позначення позитивних подій, емоцій.Item type:Методичне забезпечення, Ділова комунікація в правовій сфері(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія ВолодимирівнаСамостійне опрацювання матеріалу є найважливішим засобом розвитку у майбутніх спеціалістів досвіду самостійної діяльності. Під час виконання самостійної роботи з дисципліни «Ділова комунікація в правовій сфері» студенти повинні засвоїти теоретичний матеріал (теми «Співбесіда адвоката та клієнта» «Офіційно-діловий стиль ділової комунікації», «Усна ділова комунікація в правовій сфері. Невербальна комунікація» «Мовні норми в діловій комунікації» та ін. Вміщені завдання дадуть змогу викладачеві активізувати рівень навчального матеріалу як академічною групою в цілому, так і окремими студентами. У студентів сформуються різні уміння і навички через різнопланові завдання: усні, письмові. Ці рекомендації студенти можуть використати самостійно чи групою для самоконтролю у процесі підготовки до заліків, іспитів.