Організаційно-економічні засади формування сталих моделей господарювання громадських організацій

Abstract

Ткачук З. М. Організаційно-економічні засади формування сталих моделей господарювання громадських організацій. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 Економіка. Луцький національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, Луцьк, 2026. У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, розкрито її зв'язок з науковими темами, окреслено мету, завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. У першому розділі «Теоретико-методичні засади формування сталих моделей господарювання громадських організацій» розкрито сутність, види та засади формування сталих моделей господарювання громадських організацій, розглянуто показники, моделі та підходи до діагностики процесів формування та реалізації сталих моделей господарювання громадських організацій. Обґрунтовано, що парадигма сталого розвитку, що практично реалізується через імплементацію цілей сталого розвитку, зокрема, містить фундаментальні положення, що підтверджують необхідність побудови сильного громадянського суспільства. З огляду на це потрібно посилити інституційну спроможність громадських організацій, діяльність яких має вплив на всю соціально-економічну систему, а також політичні процеси, що їх регулюють. Завдяки узагальненню наукових розробок вітчизняних та закордонних учених виявлено, що поняття «громадська організація» має міждисциплінарний характер, адже ГО діють у соціо-економо-політичному просторі, впливаючи на всі сфери прямо або опосередковано. У цій роботі громадські організації запропоновано розглядати як юридичні особи, які мають власне управління, ознаку неприбутковості, що ґрунтується на відсутності механізму розподілу прибутків між засновниками, інституційно відокремлені від політичної влади й членство в яких та фінансування не регулюється законодавчо та/або вступом до них. Удосконалено концептуальні засади формування сталих моделей господарювання громадських організацій, які, на відміну від наявних, являють собою сучасну парадигму організаційно-економічного розвитку ГО, що ґрунтуються на використанні підходів та практик комерційного сектора з урахуванням особливостей неприбуткових організацій, інтегруючи принципи сталого розвитку як основу внутрішнього управління. Завдяки використанню методу теоретичного та порівняльного аналізу вперше запропоновано визначення моделі господарювання ГО як опис процесу діяльності громадської організації у сфері суспільного виробництва, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність та слугують для реалізації місії організації та її статутних завдань. Обґрунтовано необхідність використання вдосконаленого методичного підходу до аналізу процесів формування та реалізації моделей господарювання ГО, що, на відміну від уже наявних, передбачає послідовну декомпозицію етапів, що охоплюють характеристику зовнішніх передумов, оцінювання поточного стану господарської моделі, кластеризацію ГО, моделювання та розроблення механізмів запровадження сталих моделей господарювання, розрахунок часткових та інтегрального індексів моделі господарювання та дає змогу сформувати кластери ГО за рівнями розвитку моделі господарювання. У другому розділі «Діагностика процесів формування та реалізації сталих моделей господарювання громадських організацій» здійснено аналіз організаційно-правових передумов формування та реалізації моделей господарювання громадських організацій, що виражені у формі законодавчих, нормативних та інституційних засад. Так, нормативно-правові акти та інституції, що здійснюють регулювання, контроль та підтримку функціонування ГО, формують комплексну систему, що охоплює широке коло стейкхолдерів та обумовлює як загальну рамку, так і специфічні особливості провадження господарської діяльності ГО. Здійснений аналіз нормативно-правової бази в частині підходів до визначення господарської діяльності ГО показав, що остання визначається як непідприємницька, що водночас створює умови для віднесення такого типу організацій до специфічної категорії неприбуткових на рівні з іншими організаційно-правовими формами юридичних осіб. Звернуто увагу на той факт, що провадження підприємницької діяльності ГО не заборонено чинним українським законодавством, проте має свою специфіку, зокрема в частині використання доходів на статутні цілі з метою створення ситуації, за якої не формується прибуток, що може бути розподілений між засновниками. Крім того, правове регламентування діяльності ГО передбачає відсутність кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи. Здійснено анкетування 51 громадської організації, які мають різний досвід операційної діяльності в часовому вираженні, а також операційних бюджетів, з якими працювала організація. Своєю чергою, проведене опитування ГО в Україні, завдяки застосуванню принципів залучення широкого кола організацій, продемонструвало ситуацію, що наявні різні рівні організаційно-господарського розвитку, і дало змогу зробити попередній висновок про загалом задовільний рівень розвитку господарського механізму ГО в Україні. Залучення до опитування організацій, що провадять діяльність на локальному, регіональному та національному рівнях, а також представляють різні типи організацій за способом залучення та участі членів та членкинь і способом реалізації місії ГО, дало змогу отримати широкий спектр даних для подальшого аналізу. Використання графічного методу дало можливість здійснити ґрунтовний аналіз кількісних та якісних показників за кожним елементом запропонованої методики, що продемонстрував значну диверсифікацію у використанні конкретних інструментів і, відповідно, рівнів розвитку господарських механізмів. Своєю чергою, отримані результати підтверджують значущість дослідження в теоретичному і практичному вимірах та є основою для подальшого застосування економіко-математичних інструментів задля розроблення напрямів удосконалення наявних механізмів господарювання. Завдяки застосуванню економіко-статистичних методів дослідження здійснено розрахунок часткових та інтегрального індексів моделі господарювання ГО-респондентів, що став основою для формування трьох кластерів ГО за рівнями розвитку моделі господарювання. Розподіл респондентів за кластерами не є рівномірним та відрізняється відповідно до значень конкретного часткового індексу та інтегрального індексу. Так, необхідність запровадження нових інструментів задля якісного зростання механізмів господарювання ГО передбачає вирівнювання диспропорцій, що наразі існують між кластерами. Використання математичних методів до оцінювання рівня розвитку моделей господарювання громадських організацій здійснювалося у два етапи. На першому етапі було проведено розрахунок часткових та інтегрального індексів розвитку моделі господарювання, що дало змогу оцінити рівень розвитку окремих складових системи господарювання громадських організацій та визначити їх внесок у формування загального рівня розвитку моделі. На другому етапі результати індексного оцінювання були використані для проведення кластерного аналізу, який забезпечив групування господарювання та створив підґрунтя для подальшого формування диференційованих підходів до їх розвитку. Подальше використання результатів кластеризації передбачало застосування сценарного підходу з метою визначення стратегічних напрямів удосконалення моделей господарювання громадських організацій. Такий підхід дозволив встановити взаємозв'язок між рівнем розвитку принципів, методів і механізмів господарювання та обґрунтувати напрями їх комплексного вдосконалення залежно від поточного рівня розвитку організації. Отримані результати стали основою для розроблення організаційно-економічного механізму формування та реалізації сталих моделей господарювання громадських організацій. У третьому розділі «Напрями вдосконалення організаційно-економічних засад формування сталих моделей господарювання громадських організацій» на основі результатів оцінювання та кластеризації громадських організацій за рівнем розвитку моделей господарювання обґрунтовано стратегічні напрями їх подальшого розвитку. Результати кластерного аналізу дозволили виявити відмінності у рівнях розвитку принципів, методів та механізмів господарювання громадських організацій, а також сформувати три кластери організацій залежно від рівня розвитку їхніх моделей господарювання. Отримані результати підтвердили доцільність застосування диференційованого підходу до формування управлінських рішень та стратегій розвитку громадських організацій. На основі результатів кластерного аналізу запропоновано сценарний підхід до формування стратегічних напрямів розвитку моделей господарювання громадських організацій. Зокрема, обґрунтовано сценарій інституційного зміцнення для організацій із низьким рівнем розвитку моделей господарювання, сценарій організаційного розвитку та диверсифікації ресурсів для організацій із середнім рівнем розвитку, а також сценарій стратегічного зростання та масштабування соціального впливу для організацій із високим рівнем розвитку. Запропоновані сценарії забезпечують можливість адаптації стратегічних рішень до особливостей різних груп громадських організацій та створюють передумови для їх переходу до більш високого рівня організаційної, фінансової та управлінської спроможності. На основі результатів кластерного та сценарного аналізу розроблено організаційно-економічний механізм формування та реалізації сталих моделей господарювання громадських організацій. Запропонований механізм передбачає комплексне використання принципів, методів, інструментів і цінностей як взаємопов'язаних складових системи господарювання. На відміну від традиційних підходів, механізм включає цінності як самостійний елемент, що забезпечує інтеграцію принципів сталого розвитку в систему управління громадською організацією та формує основу для прийняття стратегічних і операційних рішень. Проведене ранжування громадських організацій за рівнем розвитку моделей господарювання підтвердило відсутність універсального підходу до формування та реалізації моделей господарювання, придатного для всіх типів організацій. Водночас результати дослідження дозволили сформувати методичні засади розроблення адаптивних моделей господарювання, що враховують поточний рівень розвитку організації, її ресурсний потенціал та стратегічні пріоритети. Це стало основою для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення системи провадження господарської діяльності громадських організацій в Україні та формування інструментів забезпечення їхнього розвитку. Обґрунтовано необхідність застосування ціннісно-орієнтованого підходу в господарському механізмі ГО, що передбачає якісне оновлення його складників. Своєю чергою, використання сценарного підходу, що передбачає визначення поточного та потенційних майбутніх етапів або циклів розвитку ГО, відображає основні засади концепції сталого розвитку й відповідає фундаментальним засадам економічної теорії. Розроблено систему принципів сталої моделі господарювання, що утворена набором варіативних інструментів, які передбачають запровадження ідей та правил для управління діяльністю ГО. Необхідним для забезпечення сталого розвитку ГО є формування інтегрованої системи взаємозв'язків у структурі моделі господарювання, що описується через взаємозв'язок її структурних елементів. Забезпечення такого підходу передбачає наявність сталої механіки економічного впливу на господарські процеси задля підвищення ефективності управління ресурсами, економічного зростання та досягнення стратегічних цілей. Методи як структурний елемент сталої моделі господарювання ГО запропоновано розглядати як системну практико-орієнтовану діяльність з метою створення, запуску та диверсифікації джерел залучення ресурсів. Так, удосконалення організаційно-економічних засад формування сталих моделей господарювання ГО передбачає застосування комплексу заходів та розроблення комплексу інструментів, що відображають поточний стан та пріоритети розвитку конкретної організації. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в можливості використовувати обґрунтовані в дисертації підходи до оцінювання стану розвитку господарського механізму ГО, аналізу зовнішніх факторів, що впливають на дані процеси, обґрунтування необхідності застосування сценарного підходу та використання запропонованих наборів структурних елементів моделі господарювання з метою забезпечення сталого зростання громадського сектору України та реалізації пріоритетів сталого розвитку. Ключові слова: громадська організація, модель господарювання, сталий розвиток, сталі моделі господарювання, організаційно-економічне забезпечення, економічна стійкість, фінансова сталість, неприбутковий сектор, соціальне підприємництво, бізнес-модель, громадянське суспільство, соціальна відповідальність, організаційний розвиток, інституційна спроможність, стале відновлення.

Tkachuk Z. M. Organisational and Economic Principles for Forming Sustainable Governance Models of Public Organisations. – Qualifying scientific work on the rights of a manuscript. Thesis for the degree of Doctor of Philosophy in the speciality 051 Economics. Lutsk National Technical University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Lutsk, 2026. The introduction substantiates the thesis relevance, establishes its connection to scientific research themes, outlines the purpose, objectives, subject, and research methods, and presents the scientific novelty and practical significance of the results obtained. The first chapter investigates the theoretical and methodological foundations of the formation of sustainable business models of public organisations. Particular attention is paid to the essence, types, and principles of their formation, as well as to indicators, models, and methodological approaches used to diagnose the processes of forming and implementing sustainable business models. The study substantiates that the sustainable development paradigm, implemented through the achievement of the Sustainable Development Goals (SDGs), contains fundamental provisions that highlight the importance of developing a strong civil society. Accordingly, the need to strengthen the institutional capacity of public organisations is justified, given their significant impact on socio-economic development and the political processes that shape societal governance. Based on the generalisation of scientific developments by domestic and foreign scholars, it was revealed that the concept of "public organisation" is interdisciplinary in essence, since public organisations operate within the socio-economic and political systems, directly or indirectly influencing all spheres of life. In this work, it is proposed to consider public organisations as legal entities that have their own management, are characterised by non-profitability — based on the absence of a mechanism for distributing profits among founders — are institutionally separated from political power, and whose membership and financing are not regulated by law and/or by the act of joining them. The conceptual principles of forming sustainable business models of public organisations have been improved, which, unlike existing ones, represent a modern paradigm of organisational and economic development of public organisations, based on the use of approaches and practices of the commercial sector, taking into account the characteristics of non-profit organisations, integrating the principles of sustainable development as the basis of internal management. For the first time, based on theoretical and comparative analysis, the business model of a public organisation is defined as a description of the processes through which a public organisation conducts socio-economic activities aimed at producing and delivering goods, works, or services of measurable value, characterised by price certainty and intended to ensure the fulfilment of the organisation's mission and statutory objectives. The need to use an improved methodological approach to the analysis of the processes of formation and implementation of business models of public organisations is substantiated, which, unlike the existing ones, provides for a sequential decomposition of stages covering the characteristics of external prerequisites, assessment of the current state of the business model, clustering of public organisations, modelling and development of mechanisms for the implementation of sustainable business models, calculation of partial and integral indices of the business model, and allows the formation of clusters of public organisations according to the levels of development of the business model. In the second chapter, titled "Diagnostics of the Processes of Forming and Implementing Sustainable Business Models of Public Organisations," an analysis is carried out of the organisational and legal prerequisites for their formation and implementation, as expressed in legislative, regulatory, and institutional frameworks. Thus, regulatory and legal acts and institutions that govern, control, and support the functioning of public organisations form a complex system encompassing a wide range of stakeholders and determining both the general framework and the specific features of the implementation of public organisations' economic activities. The analysis of the regulatory and legal framework in terms of approaches to defining the economic activities of public organisations showed that such activity is defined as non-entrepreneurial, which at the same time creates conditions for classifying this type of organisation into a specific category of non-profit on a par with other organisational and legal forms of legal entities. Attention is drawn to the fact that the conduct of entrepreneurial activity by public organisations is not prohibited by current Ukrainian legislation but has its own specifics, in particular regarding the use of income for statutory purposes, so that no profit is generated that can be distributed among the founders. In addition, the legal regulation of public organisations' activities provides for the absence of an ultimate beneficial owner (controller) of a legal entity. A survey was conducted of 51 public organisations with varying operational experience in terms of time, as well as their operating budgets. In turn, the survey of public organisations in Ukraine, thanks to the application of the principles of involving a wide range of organisations, demonstrated that there are different levels of organisational and economic development and made it possible to draw a preliminary conclusion about the generally satisfactory level of development of the economic mechanism of public organisations in Ukraine. Involving organisations operating at the local, regional, and national levels in the survey and representing different types of organisations in how they attract and engage members and implement their public organisation mission, made it possible to obtain a wide range of data for further analysis. The use of the graphical method enabled a thorough analysis of quantitative and qualitative indicators for each element of the proposed methodology, demonstrating significant diversification in the use of specific tools and, accordingly, in the levels of development of economic mechanisms. In turn, the results confirm the study's significance in both theoretical and practical dimensions and provide a basis for further application of economic and mathematical tools to develop approaches to improving existing management mechanisms. Using economic and statistical research methods, partial and integral indices of the management model of public organisation respondents were calculated, forming the basis for the formation of three clusters of public organisations by the level of development of the management model. The distribution of respondents across clusters is not uniform and varies with the values of a specific partial index and an integral index. Thus, the need to introduce new tools to support the qualitative growth of public organisation management mechanisms entails levelling the disparities that currently exist between clusters. The assessment of public organisations' business model development using mathematical methods was carried out in two stages. At the first stage, the calculation of partial and integral indices of the development of the business model was carried out, which made it possible to assess the level of development of individual components of the business system of public organisations and determine their contribution to the formation of the overall level of development of the model. At the second stage, the results of the index assessment were used to conduct a cluster analysis, which grouped public organisations by the level of development of their business models and laid the foundation for the further development of differentiated approaches to their development. Further use of the clustering results involved applying a scenario approach to determine strategic directions for improving the business models of public organisations. This approach allowed us to establish the relationship among the levels of development of principles, methods, and management mechanisms and to substantiate directions for their comprehensive improvement, depending on the organisation's current level of development. The results obtained formed the basis for developing an organisational and economic mechanism to develop and implement sustainable management models for public organisations. In the third chapter, titled "Directions for Improving the Organisational and Economic Foundations of Forming Sustainable Business Models of Public Organisations," strategic directions for further development are substantiated, based on the results of the assessment and clustering of public organisations by level of business model development. Strategic directions for their further development are also outlined. The results of the cluster analysis enabled the identification of differences in the levels of development of the principles, methods, and mechanisms of business management in public organisations, as well as the formation of three clusters of organisations based on the level of development of their business models. The results confirmed the feasibility of applying a differentiated approach to the formation of management decisions and development strategies for public organisations. Based on the results of the cluster analysis, a scenario-based approach to formulating strategic directions for the development of public organisations' business models is proposed. In particular, a scenario of institutional strengthening for organisations with a low level of development of business models, a scenario of organisational development and resource diversification for organisations with an average level of development, as well as a scenario of strategic growth and scaling of social impact for organisations with a high level of development, are substantiated. The proposed scenarios provide an opportunity to adapt strategic decisions to the specific needs of different groups of public organisations and create the prerequisites for their transition to a higher level of organisational, financial, and managerial capacity. Based on the results of cluster and scenario analyses, an organisational and economic mechanism for developing and implementing sustainable business models for public organisations has been developed. The proposed mechanism involves the integrated use of principles, methods, tools and values as interconnected components of the business system. Unlike traditional approaches, the mechanism treats values as an independent element, ensuring the integration of sustainable development principles into a public organisation's management system and forming the basis for strategic and operational decisions. The ranking of public organisations by the level of development of business models confirmed the absence of a universal approach to the formation and implementation of business models suitable for all types of organisations. At the same time, the study's results enabled the formulation of methodological principles for developing adaptive business models that take into account the organisation's current level of development, resource potential, and strategic priorities. This became the basis for developing recommendations to improve the system for conducting economic activities by public organisations in Ukraine and for developing tools to ensure their sustainable development. The need to apply a value-oriented approach to the economic mechanism of public organisations, which involves the qualitative renewal of its components, is substantiated. In turn, the use of a scenario approach, which involves determining the current and potential future stages or cycles of public organisation development, reflects the basic principles of sustainable development and aligns with the fundamental principles of economic theory. A system of principles for a sustainable business model has been developed, comprising adaptable tools that facilitate the introduction of ideas and rules for managing the activities of public organisations. It is necessary to ensure the sustainable development of public organisations by forming an integrated system of relationships within the business model, described through the interconnections among its structural elements. Ensuring such an approach requires sustainable mechanisms for exerting economic influence on processes to increase the efficiency of resource management, economic growth, and the achievement of strategic goals. Methods, as a structural element of public organisations' sustainable business models, are proposed as systematic, practice-oriented activities aimed at creating, launching, and diversifying sources of resource attraction. Thus, improving the organisational and economic principles for developing sustainable business models for public organisations involves applying a set of measures and developing tools that reflect the current state and development priorities of a particular organisation. The practical significance of the research results lies in the possibility of applying the approaches substantiated in the dissertation to assessing the state of development of the public organisation economic mechanism, analysing the external factors influencing these processes, substantiating the necessity of applying the scenario-based approach, and using the proposed sets of structural elements of the economic activity model to ensure inclusive growth of the civil society sector in Ukraine and to achieve the priorities of sustainable development. Keywords: public organisation, business model, sustainable development, sustainable governance models, organisational and economic support, economic sustainability, financial sustainability, non-profit sector, social entrepreneurship, civil society, social responsibility, organisational development, institutional capacity, sustainable recovery.