Сталий розвиток підприємств в умовах циркулярної та цифрової трансформації

Abstract

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, розкрито її зв’язок із науковими темами, окреслено мету, завдання, предмет, об’єкт та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. У першому розділі дослідження розглянуто теоретичні основи дослідження сталого розвитку підприємств в умовах циркулярної та цифрової трансформації. Встановлено, що існуючі наукові підходи до трактування сталого розвитку охоплюють процесні, системні, стратегічні та інноваційні аспекти, однак потребують подальшої інтеграції з урахуванням сучасних викликів і ресурсних обмежень. Обґрунтовано, що циркулярна модель господарювання сприяє раціоналізації використання ресурсів, мінімізації відходів та формуванню замкнених виробничих циклів, тоді як цифрова трансформація забезпечує підвищення ефективності управління, оптимізацію процесів і посилення інноваційної спроможності підприємств. Удосконалено визначення поняття «подвійного переходу підприємств на засадах циркулярної і цифрової трансформації» як процесу поєднання та внутрішньої інтеграції у господарській діяльності підприємств елементів циркулярних і цифрових моделей, які формують єдину циркулярно-цифрову підсистему, спрямовану на отримання синергетичного ефекту від спільної взаємодії та забезпечення переходу на якісно вищий рівень ефективності функціонування підприємств. Подвійний перехід вітчизняних підприємств формується як комплексний напрям трансформації, що поєднує цифровізацію та циркуляризацію господарської діяльності в умовах сучасних викликів. Встановлено, що створене нормативно-правове та стратегічне підґрунтя сприяє активізації цих процесів, зокрема через інтеграцію екологічних і цифрових пріоритетів у державні програми розвитку, що відкриває додаткові можливості для модернізації бізнесу та його адаптації до стандартів ЄС. До ключових проблем віднесено інфраструктурні руйнування, обмеженість інвестиційних ресурсів, дефіцит кваліфікованих кадрів та недостатній рівень цифрової і екологічної культури. Доведено, що зазначені чинники взаємопов’язані та посилюють один одного, формуючи бар’єри для інтегрованого впровадження цифрових і циркулярних рішень. Окремо підкреслено вплив воєнних ризиків і макроекономічної нестабільності, що знижують інноваційну активність підприємств і стримують розвиток довгострокових стратегій. Узагальнення зарубіжного досвіду свідчить, що розвиток циркулярної економіки та цифрової трансформації підприємств відбувається на основі комплексного поєднання інституційних, нормативно-правових, інноваційних і фінансових механізмів, які формують цілісну модель сталого розвитку. Встановлено, що провідну роль у забезпеченні таких процесів відіграють міжнародні організації та наднаціональні інституції, які формують єдині стандарти, сприяють поширенню кращих практик і забезпечують координацію політик на глобальному та регіональному рівнях. Доведено, що у розвинених країнах реалізація принципів циркулярності супроводжується впровадженням інноваційних бізнес-моделей, розвитком екодизайну, удосконаленням систем управління відходами та активним використанням цифрових технологій для моніторингу і оптимізації виробничих процесів. При цьому цифрова трансформація і циркулярна економіка розглядаються як взаємодоповнюючі складові, синергія яких забезпечує зростання ресурсної ефективності, прозорості ланцюгів створення вартості та зниження екологічного навантаження. У другому розділі дослідження проведено аналіз та оцінку тенденцій розвитку підприємств секторів циркулярної і цифрової економіки. Виявлено, що в Україні простежується стійка тенденція до зниження продуктивності використання матеріальних ресурсів, як за показником матеріального сліду, так і внутрішнього споживання матеріалів. Таким чином, формується глибший технологічний і структурний розрив, який у довгостроковій перспективі обмежує конкурентоспроможність національної економіки. В Україні зафіксовано суттєве скорочення кількості та потужності установок для оброблення відходів, особливо після 2019 року, що свідчить про звуження інституційно-технічної бази циркулярної економіки. Паралельно відбувається негативна трансформація структури поводження з відходами: частка їх відновлення та рециклінгу зменшується, натомість зростає частка видалення на полігони. Встановлено, що капітальні інвестиції позитивно впливають на створення доданої вартості, однак їх ефект є обмеженим через вплив інших структурних факторів. Це свідчить про те, що без системної модернізації, інституційної підтримки та активізації інвестиційної діяльності сектор не зможе забезпечити стійкий перехід до циркулярної моделі розвитку. Результати аналізу свідчать, що, незважаючи на поступове зростання окремих показників цифровізації в Україні, інтегральний індекс цифрової трансформації підприємств залишається суттєво нижчим порівняно з країнами ЄС, де сформовано цілісну та інституційно узгоджену модель розвитку цифрового середовища. Найбільші відмінності спостерігаються у сфері електронної комерції, електронного бізнесу та використання цифрових каналів взаємодії, що вказує на недостатність цифровізації українських підприємств та обмежений масштаб інтеграції цифрових технологій у бізнес-процеси. Часткові показники демонструють нерівномірність динаміки, зокрема, показники доступу до Інтернету та впровадження хмарних технологій в Україні зростають швидшими темпами, ніж у ЄС, що створює передумови для поступового скорочення технологічного розриву. Водночас використання соціальних медіа, веб-сайтів і цифрових форм взаємодії з клієнтами розвивається повільніше, що гальмує комплексну цифрову трансформацію. Отже, процес зближення з ЄС не охоплює всі складові цифрової економіки. Розроблено методичний підхід до проведення інтегральної порівняльної оцінки рівня сталого розвитку підприємств, зокрема з фокусуванням на сектори циркулярної і цифрової економіки, який передбачає розрахунок індивідуальних індексів показників-індикаторів, критеріальних індексів економічної, соціальної та ресурсної ефективності, а на їх основі інтегрального індексу ефективності сталого розвитку, що дозволяє виявити міжсекторальні диспропорції та створити аналітичну базу для подальшого вибору типів політик прискорення подвійного переходу. Результати інтегральної оцінки свідчать про чітко виражену диференціацію ефективності, адже підприємства сектору цифрової економіки демонструють вищі значення інтегрального індексу (у середньому 0,64) порівняно з підприємствами циркулярної економіки (близько 0,33), що зумовлено значно вищими показниками економічної та ресурсної ефективності. Водночас сектор циркулярної економіки характеризується обмеженим рівнем доданої вартості у структурі реалізації продукції та низькою результативністю виробничих процесів, що знижує його внесок у загальну систему сталого розвитку. Зроблено висновок, що підприємства сектору цифрової економіки демонструють вищу адаптивність і швидше відновлення показників, тоді як підприємства сектор циркулярної економіки залишаються більш вразливими до кризових впливів. У третьому розділі дослідження представлено обґрунтування напрямів прискорення подвійного зеленого і цифрового переходу підприємств в Україні. Обґрунтовано підхід до формування типів державної політики прискорення подвійного (цифрового та зеленого) переходу підприємств в Україні, зокрема для суб’єктів з територій у зоні активних бойових дій, який базується на результат інтегральної оцінки сталого розвитку підприємств секторів циркулярної і цифрової економіки, передбачає формування матриці з комбінаціями політик, де для кожної з них визначено специфічні цілі, завдання та набір економічних інструментів реалізації, що дозволяє візуалізувати траєкторію сталого розвитку підприємств та конкретизувати напрями циркулярної і цифрової трансформації. Базуючись на результатах інтегральної оцінки, виходячи з комбінації значень інтегральних індексів ефективності сталого розвитку підприємств секторів циркулярної та цифрової економіки протягом та загалом за період 2012-2024 рр. та використовуючи матричну модель побудовано траєкторію процесу подвійного переходу підприємств, яка свідчить, що повномасштабна війна призупинила поступальний рух підприємств у цьому напрямку, особливо проблемним є процес циркулярної трансформації підприємств в умовах сучасних викликів. Розроблено схему механізму функціонування інтегрованої системи сталого розвитку підприємства на засадах циркулярної і цифрової трансформації, яка враховує зовнішні шоки, в основі містить підсистему прийняття рішень на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях, підсистему їх реалізації, спрямовану на отримання синергетичного ефекту від подвійного переходу, передбачає інституціональне забезпечення підтримки прийняття рішень, вибір і задіювання набору економічних інструментів забезпечення їх реалізації, а також прийнятних організаційних форм функціонування циркулярно-цифрових моделей. Запропоновано підхід до систематизації економічних інструментів реалізації груп політик подвійного переходу для підприємств секторів циркулярної та цифрової економіки, зокрема: збалансованого використання переваг та локалізації недоліків циркулярної та цифрової трансформації підприємств; використання сильних сторін цифрової трансформації для підтримки циркулярної трансформації; використання сильних сторін циркулярної трансформації для підтримки цифрової трансформації; специфічних політики для підприємств з регіонів України з територіями у зоні активних бойових дій. Обґрунтовано механізм реалізації політик прискорення подвійного (цифрового та зеленого) переходу підприємств в Україні в умовах війни, євроінтеграції та повоєнного відновлення у вигляді відкритої системи, враховує на вході фази економічного розвитку, результати аналізу, оцінки та вибору типу державної політики, поєднання у внутрішньому середовищі ключових подвійних взаємодій в рамках циркулярної і цифрової трансформації, спрямованих на формування сталих цифрових циркулярних моделей, які забезпечують отримання синергетичного ефекту від інтеграції за підтримки забезпечувальних підсистем (інституціональної, фінансово-економічної, цифрової, процесної, інтелектуальної). Розроблено концептуальну схему формування сталих цифрових циркулярних моделей підприємств в умовах євроінтеграції та забезпечення стійкості до зовнішніх шоків, яка враховує вплив макросередовища, передбачає оцінку факторів зовнішнього механізму сталості підприємств, а також поєднує у внутрішньому механізмі взаємодію блоків вхідного аудиту бізнес-процесів, індентифікації ключових параметрів цифрових і циркулярних платформ, запуск алгоритму їх інтеграції з урахуванням ресурсних обмежень, оцінку отриманих результатів та можливість зворотнього зв’язку у випадку внесення змін до вхідних параметрів.

The introduction substantiates the relevance of the dissertation, reveals its connection with scientific research topics, outlines the purpose, objectives, subject matter, object, and research methods, and highlights the scientific novelty and practical significance of the results obtained. The first chapter examines the theoretical foundations of sustainable enterprise development under conditions of circular and digital transformation. It is established that the existing scientific approaches to interpreting sustainable development encompass process-oriented, systemic, strategic, and innovation-related aspects; however, they require further integration in view of contemporary challenges and resource constraints. It is substantiated that the circular economic model contributes to the rational use of resources, waste minimization, and the creation of closed-loop production cycles, while digital transformation enhances management efficiency, optimizes processes, and strengthens the innovative capacity of enterprises. The definition of the concept of the “double transition of enterprises based on circular and digital transformation” has been improved and is proposed to be understood as a process of combining and internally integrating elements of circular and digital models within enterprise activities, forming a unified circular-digital subsystem aimed at achieving a synergistic effect through their interaction and ensuring a transition to a qualitatively higher level of enterprise performance. The double transition of domestic enterprises is shaped as a comprehensive transformation pathway combining the digitalization and circularization of economic activities in the context of current challenges. It is established that the existing regulatory and strategic framework facilitates the acceleration of these processes, particularly through the integration of environmental and digital priorities into state development programs, thereby creating additional opportunities for business modernization and adaptation to EU standards. Key challenges include infrastructure destruction, limited investment resources, shortages of qualified personnel, and an insufficient level of digital and environmental culture. It is proven that these factors are interrelated and reinforce one another, creating barriers to the integrated implementation of digital and circular solutions. The generalization of international experience demonstrates that the development of the circular economy and the digital transformation of enterprises is based on a comprehensive combination of institutional, regulatory, innovative, and financial mechanisms that collectively form an integrated model of sustainable development. It is established that international organizations and supranational institutions play a leading role in supporting these processes by creating common standards, promoting best practices, and ensuring policy coordination at the global and regional levels. It is proven that, in developed countries, the implementation of circularity principles is accompanied by the introduction of innovative business models, the development of eco-design, the improvement of waste management systems, and the active use of digital technologies for monitoring and optimizing production processes. The second chapter presents an analysis and assessment of development trends among enterprises operating in the circular and digital economy sectors. It has been revealed that Ukraine demonstrates a persistent trend toward declining material resource productivity, both in terms of the material footprint indicator and domestic material consumption. Consequently, a deeper technological and structural gap is emerging, which limits the competitiveness of the national economy in the long run. A significant reduction in both the number and capacity of waste treatment facilities has been recorded in Ukraine, especially after 2019, indicating a contraction of the institutional and technical foundation of the circular economy. Simultaneously, a negative transformation of the waste management structure is taking place: the share of waste recovery and recycling is decreasing, while the share of waste disposed of in landfills is increasing. It has been established that capital investment has a positive effect on value-added creation; however, its impact is limited by the influence of other structural factors. This suggests that without systemic modernization, institutional support, and intensified investment activity, the sector will be unable to ensure a sustainable transition to a circular development model. The results of the analysis indicate that, despite the gradual growth of certain digitalization indicators in Ukraine, the integral index of enterprise digital transformation remains significantly lower than in EU countries, where a coherent and institutionally coordinated model for the development of the digital environment has been established. The largest disparities are observed in e-commerce, e-business, and the use of digital interaction channels, indicating an insufficient level of digitalization among Ukrainian enterprises and a limited scale of integration of digital technologies into business processes. Partial indicators demonstrate uneven dynamics. In particular, Internet access and cloud technology adoption in Ukraine are increasing at a faster pace than in the EU, creating preconditions for the gradual reduction of the technological gap. At the same time, the use of social media, websites, and digital forms of customer interaction is developing more slowly, which hampers comprehensive digital transformation. Thus, the process of convergence with the EU does not encompass all components of the digital economy. A methodological approach has been developed for conducting an integral comparative assessment of the level of sustainable development of enterprises, with a particular focus on the circular and digital economy sectors. The approach involves calculating individual indices of indicator variables, criterion indices of economic, social, and resource efficiency, and, on this basis, an integral sustainable development efficiency index. The results of the integral assessment indicate a pronounced differentiation in performance, as enterprises in the digital economy sector demonstrate higher values of the integral index (an average of 0.64) compared to enterprises in the circular economy sector (approximately 0.33), which is due to substantially higher indicators of economic and resource efficiency. At the same time, the circular economy sector is characterized by a limited level of value added in the structure of product sales and low production efficiency, which reduces its contribution to the overall system of sustainable development. It is concluded that enterprises in the digital economy sector demonstrate greater adaptability and faster recovery of indicators, whereas enterprises in the circular economy sector remain more vulnerable to crisis-related impacts. The third chapter substantiates the directions for accelerating the double green and digital transition of enterprises in Ukraine. An approach to developing types of public policy for accelerating the double (digital and green) transition of enterprises in Ukraine, including those operating in territories located within active combat zones, is substantiated. The approach is based on the results of the integral assessment of sustainable development among enterprises in the circular and digital economy sectors. It provides for the formation of a policy matrix containing various policy combinations, each characterized by specific goals, objectives, and sets of economic implementation instruments. Based on the results of the integral assessment, considering combinations of sustainable development efficiency indices for enterprises in the circular and digital economy sectors during and throughout the period 2012–2024, and using a matrix model, a trajectory of the enterprise double-transition process was constructed. The results indicate that the full-scale war interrupted the progressive advancement of enterprises in this direction, while the process of circular transformation has proven particularly problematic under current challenges. A framework for the functioning mechanism of an integrated enterprise sustainable development system based on circular and digital transformation has been developed. The framework takes external shocks into account and includes a decision-making subsystem operating at strategic, tactical, and operational levels, as well as an implementation subsystem aimed at achieving a synergistic effect from the double transition. It also provides institutional support for decision-making, the selection and application of economic instruments for implementation, and the adoption of appropriate organizational forms for the operation of circular-digital models. An approach to systematizing economic instruments for implementing groups of double-transition policies for enterprises in the circular and digital economy sectors is proposed, including: balanced utilization of the advantages and localization of the disadvantages of circular and digital transformation; leveraging the strengths of digital transformation to support circular transformation; leveraging the strengths of circular transformation to support digital transformation; and specific policies for enterprises located in regions of Ukraine containing territories within active combat zones. A mechanism for implementing policies aimed at accelerating the double (digital and green) transition of enterprises in Ukraine under conditions of war, European integration, and post-war recovery is substantiated in the form of an open system. The mechanism takes into account, as inputs, phases of economic development, results of analysis, assessment, and policy type selection. Within its internal environment, it combines key dual interactions associated with circular and digital transformation, aimed at forming sustainable digital-circular models that generate synergy through integration and are supported by enabling subsystems. A conceptual framework for the formation of sustainable digital-circular enterprise models under conditions of European integration and resilience to external shocks has been developed. The framework considers the influence of the macro-environment, provides for the assessment of external sustainability factors, and combines within the internal mechanism the interaction of business process input auditing, identification of key parameters of digital and circular platforms, implementation of an integration algorithm taking resource constraints into account, evaluation of obtained results, and feedback opportunities in the event of changes to input parameters.