Optimising the focus of digital technologies in the context of implementing a sustainable development strategy for the international business environment

Abstract

The active spread of digital technologies shapes the pace of dynamics and trends in the development of the international business environment: on the one hand, the flexibility of the business sphere is increasing, on the other hand, new challenges are emerging for the stability of the business environment, the competitiveness of traditional sectors of the economy, including economic and information security. The purpose of the article was to study the digital innovation activity of the business environment by comparing and modelling the impact of independent variables on the gross domestic product of the EU and Ukraine. The methodological basis used in the study was the tools of economic-mathematical and correlation analysis, comparative, quantitative, tabular analysis and synthesis, SWOT analysis. The article conducted a comparative analysis of the value of indicators of international rankings reflecting the level of digital development of the Visegrad countries and Ukraine for 2017-2023; assesses the digital and technological components of the overall international competitiveness ranking of Ukraine, Poland, the Czech Republic, Hungary and Slovakia. By using econometric analysis, the use of a linear dependence function that descibed in detail the dynamics of economic development was substantiated; a multifactorial economic and mathematical model was built to determine the strength of the relationship between the indicators of digital and innovative business activity in Ukraine and the main macroeconomic indicator is GDP; a SWOT analysis of the impact of digitalisation on the achievement of global sustainable development goals by the international business environment was carried out; the directions of the new focus of digital technologies in the context of real-world development were substantiated. The practical significance of the results lies in the fact that the main scientific provisions have been brought to the level of methodological developments that can be used by: business entities – when choosing to use digital technologies, increasing their own competitiveness in the international arena; entities generating innovations – when developing digital innovations, developing innovation hubs; government authorities – when developing a regulatory framework for the implementation of digital innovations to achieve global sustainable development goals, development of digital infrastructure, and regulation of investment operations

Активне поширення цифрових технологій формує темпи динаміки та тенденції розвитку міжнародного бізнес-середовища: з одного боку, підвищується гнучкість бізнес-сфери, з іншого боку, формуються нові виклики для стабільності бізнес-середовища, конкурентоспроможності традиційних галузей економіки, зокрема економічної та інформаційної безпеки. Метою статті було дослідження цифровоінноваційної активності бізнес-середовища на основі порівняння і моделювання впливу незалежних змінних на валовий внутрішній продукт країн ЄС та України. Методологічною базою, що була використана під час дослідження став інструментарій економіко-математичного та кореляційного аналізу, порівняльний, кількісний, табличний аналіз та синтез, SWOT-аналіз. У статті проведено порівняльний аналіз значення показників міжнародних рейтингів, що відображають рівень цифрового розвитку країн Вишеградської групи та України за 2017-2023 роки; проведено оцінку цифрової та технологічної складових загального рейтингу міжнародної конкурентоспроможності України, Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини. Шляхом використання економетричного аналізу було обгрунтовано використання лінійної функції залежності, яка детально описує динаміку економічного розвитку; побудовано багатофакторну економіко-математичну модель, що визначатиме силу зв’язку між показниками цифрово-інноваційної активності бізнесу в Україні та основним макроекономічним показником – ВВП; проведено SWOT-аналіз впливу цифровізації на досягнення міжнародним бізнес-середовищем глобальних цілей сталого розвитку; обґрунтовано напрями нового фокусу цифрових технологій в контексті реалізації стратегії сталого розвитку міжнародного бізнессередовища. Практичне значення результатів полягає в тому, що основні наукові положення доведено до рівня методичних розробок, які можуть бути використані: суб’єктами господарювання – під час вибору для використання цифрових технологій, підвищення власної конкурентоспроможності на міжнародній арені; суб’єктами генерування інновацій – під час розробки цифрових інновацій, розвитку інноваційних хабів; органами влади – під час розробки нормативної бази щодо впровадження цифрових інновацій задля досягнення глобальних цілей сталого розвитку, розвитку цифрової інфраструктури, регулювання інвестиційних операцій