BEHAVIORAL TRAPS IN SUSTAINABLE BUSINESS MANAGEMENT: A MARKETING DIMENSION

Abstract

Introduction. In the contemporary context of globalization, energy transitions, and climate challenges, business organizations face increasing pressure to translate declarative sustainable development principles into actionable corporate practices. Despite the growing adoption of international reporting standards, such as ISSB and CSRD, the effectiveness of ESG strategies is often constrained by managerial behavioral factors and cognitive biases. Understanding these behavioral barriers is critical for enhancing the efficiency of sustainability initiatives and aligning them with corporate marketing objectives. The purpose of the article. This study aims to identify the key behavioral traps that influence the implementation of sustainable business strategies and to examine their implications within the marketing context of corporate management. The focus is on how cognitive biases and decision-making patterns hinder the adoption of ESG initiatives, affecting both organizational performance and stakeholder trust. Methods. The research is grounded in a comprehensive review of contemporary scientific literature, international regulatory frameworks, and corporate sustainability cases. Methodologically, the study employs systematization, content analysis, comparative assessment, and structural-functional analysis. This integrated approach enables the identification of cognitive biases and managerial practices embedded in marketing communications, which serve as behavioral barriers to the effective implementation of ESG programs. Results. The findings reveal that several behavioral traps are prevalent in corporate decision-making, including status quo bias, short-termism, the attitude-behavior gap, moral licensing, herd behavior, and ethical blindness. These traps reduce firms’ readiness for innovative transformations, slow down the adoption of green technologies, and undermine stakeholders’ confidence in ESG reporting. To mitigate these barriers, the study proposes a set of strategic instruments: transition roadmaps, long-term incentives for managers, transparent communication mechanisms, the cultivation of a culture of responsibility, and the application of behavioral economics principles in marketing strategies. Conclusions. Behavioral traps constitute hidden risks to sustainable business development that cannot be fully addressed through regulatory compliance alone. Effective management requires the integration of institutional and behavioral approaches, enabling companies to enhance the performance of ESG strategies, strengthen stakeholder trust, and secure sustainable competitiveness. The study highlights the critical role of marketing-oriented behavioral interventions in overcoming psychological and organizational constraints, thus fostering more resilient and socially responsible business practices.Вступ. У сучасних умовах глобалізації, енергетичних та кліматичних викликів бізнесові структури стикаються з необхідністю перетворення декларативних принципів сталого розвитку на дієві корпоративні практики. Попри поширення міжнародних стандартів звітності, зокрема ISSB та CSRD, ефективність ESG-стратегій часто обмежується впливом поведінкових чинників та когнітивних упереджень менеджерів. Мета. Стаття має на меті виявити ключові поведінкові пастки, що впливають на реалізацію стратегій сталого розвитку бізнесу, та визначити їхній вплив у маркетинговому контексті управління. Методи. Методологічну основу дослідження становить комплексний аналіз сучасної наукової літератури, міжнародних нормативно-правових документів та корпоративних кейсів у сфері сталого розвитку. Для досягнення поставленої мети використано методи систематизації, контент-аналізу, порівняльного та структурно-функціонального аналізу. Такий підхід дав змогу ідентифікувати когнітивні упередження та управлінські практики в маркетингових комунікаціях, що формують поведінкові бар’єри у впровадженні ESG-ініціатив. Результати. Дослідження показало, що поширеними є такі поведінкові пастки, як status quo bias, short-termism, attitude-behavior gap, moral licensing, herd behavior та ethical blindness. Вони знижують готовність компаній до інноваційних трансформацій, уповільнюють впровадження зелених технологій та підривають довіру стейкхолдерів до ESG-звітності. Для подолання цих бар’єрів запропоновано низку інструментів: transition roadmaps, довгострокові стимули для менеджерів, прозорі механізми комунікації, розвиток культури відповідальності та застосування поведінкової економіки у маркетингових стратегіях. Висновки. Поведінкові пастки формують приховані ризики для сталого розвитку бізнесу, які неможливо усунути виключно регуляторними вимогами. Ефективне управління потребує інтеграції інституційних та поведінкових підходів, що дозволяє підвищити результативність ESG-стратегій, зміцнити довіру стейкхолдерів і забезпечити стійку конкурентоспроможність компаній.