Дизайн-мислення як парадигма освітньої трансформації у професійній підготовці дизайнерів

Abstract

У роботі переосмислено сутність професійної підготовки дизайнерів, що потребує сьогодні системного вдосконалення освітніх технологій, спрямованих на трансформацію стереотипів мислення, поведінки та культури суспільства у напрямку сталого розвитку. В умовах реальних викликів постійно змінного середовища важливого значення набуває наукове обґрунтування методологічних аспектів освітньої підготовки дизайнера. Дослідження носить трансдисциплінарний характер, що відкриває можливості для охоплення широкого спектру аспектів дизайну, необхідних для проведення наукових досліджень, творчих експериментів, технічних інновацій та усвідомлення соціальних взаємодій. У роботі запропоновано авторську інноваційну модель для кардинальної трансформації освітньої підготовки дизайнерів, у якій моделювання креативного потенціалу відбувається на трьох рівнях, які виступають підґрунтям один для одного. Показано, що на базовому рівні дизайн-мислення сприймається як методологічний підхід, який слугує інструментом для генерації ідей та ґрунтується на асоціативності, контекстуальності, парадоксальності. Усвідомлення методів моделювання реальності в контексті структур часу-простору забезпечує наступний рівень розуміння дизайн-мислення як проєктної практики, спрямованої на створення інтегрованого динамічного візуально-комунікативного простору, що розвивається за принципами сталого розвитку. Вихід дизайн-освіти на новий рівень забезпечує розуміння дизайн-мислення як трансдисциплінарної діяльності, пов'язаної із активним перетворенням дійсності при збереженні ментального здоров’я на основі інтеграції науки, освіти, творчості та технологій із природними законами. Запропонована модель формування дизайн-мислення виступає інноваційною освітньою технологією, що дозволить розв’язати проблему адаптації суспільства до змінних умов завдяки розширенню кордонів мислення за межі матеріальних форм, застосовуючи сталі підходи до міждисциплінарної взаємодії людини та природи. Перспективи використання результатів дослідження окреслюють альтернативний спосіб реформування дизайн-освіти в Україні, прагнучи до формування метамислення як стратегії культурних перетворень.