ОРГАНІЗАЦІЙНА КУЛЬТУРА ТА КУЛЬТУРА БЕЗПЕКИ ПРОДУКЦІЇ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Abstract

Метою статті є висвітлення сутності культури виробництва харчової промисловості, її взаємозв'язку з національною та організаційною культурою, а також визначення детермінант, що її формують. Встановлено, що культура безпеки харчових продуктів складається із загальних принципів, переконань та норм, які впливають на мислення та поведінку персоналу щодо безпеки харчових продуктів. Культура безпеки харчових продуктів харчової промисловості є складовою організаційної культури підприємства, яка є частиною національної культури. FS-культура забезпечується окремими співробітниками компанії та технологічним процесом виробництва. Культура безпеки харчових продуктів визначає концептуальні основи системи управління якістю, яка являє собою сукупність спільних переконань, цінностей та норм, спрямованих на задоволення потреб клієнтів (споживачів) та постійне вдосконалення продукції та послуг, що надаються. Доведено, що при формуванні показників FS-культури необхідно: визначити національну культуру, в якій працює організація, та національну культуру її співробітників; визначити механізми, що впливають на поведінку виробників харчових продуктів, ефективність безпеки організації та FS-культуру; врахувати, що ідентифікатори FS-культури повинні бути адаптовані до харчових ризиків компанії; розпізнавати ієрархічні рівні та рівні FS-культури; включати до оцінки FS-культури ключові компоненти; визначати переважаючу FS-культуру; одночасно визначати елементи FS-культури та фактичні показники безпеки харчових продуктів; включати до ідентифікаторів оцінку демографічних змінних. Обґрунтовано, що завдання та обов'язки, пов'язані з безпекою харчових продуктів, відрізняються на стратегічному, тактичному та операційному рівнях. Методологічно FS-культуру слід оцінювати шляхом: використання системного підходу, розпізнавання різних підсистем та їх взаємозв'язків; визначення показників, зосереджених на ключових аспектах; розробки класифікаційних характеристик для диференційованої оцінки переважаючої FS-культури; використання кількох методів розрахунку для підвищення валідності оцінки.