НАУКОВО-ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК СИСТЕМА ОСНОВА СТАЛОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Abstract

Досліджено роль науково-інноваційної діяльності у формуванні сталого відновлення економіки України. Розглянуто теоретичні підходи до трактування стійкості та економічного відновлення й уточнено зміст категорії «стале відновлення економіки» з урахуванням інституційних, технологічних і ресурсних обмежень розвитку. Проаналізовано динаміку фінансування наукових досліджень і розробок, кадровий потенціал наукової сфери, інституційну структуру та просторові відмінності науково-інноваційної діяльності. Встановлено наявність розриву між зростанням абсолютних обсягів фінансування науки та скороченням наукового персоналу й організацій, що обмежує здатність науково-інноваційної сфери підтримувати системоутворюючу функцію в процесах сталого відновлення економіки. Виявлено регіональні диспропорції розвитку науково-інноваційної діяльності, які зменшують її загальноекономічний ефект і посилюють фрагментарність відновлювальних процесів. Обґрунтовано, що без відтворення кадрової та організаційної ефективності науки стало відновлення економіки набуває компенсаційного характеру і не формує довгострокової траєкторії розвитку. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до розвитку науково-інноваційної діяльності як системної основи сталого відновлення економіки України.