Ризик-менеджмент у системі економічної безпеки машинобудівних підприємств

Abstract

У статті здійснено комплексне аналітичне дослідження архітектури ризик-менеджменту в системі економічної безпеки машинобудівних підприємств України в умовах воєнно-економічного режиму 2022–2026 років та євроінтеграційної траєкторії. Обґрунтовано концептуальне розмежування близьких, але не тотожних понять (ризику, невизначеності, загрози, виклику й вразливості) на основі стандарту ISO 31000:2018, а також відмежовано ризик-менеджмент від антикризового управління, контролінгу, операційного й стратегічного рівнів управління. Доведено, що ризик-менеджмент функціонує як інтегрувальна функціональна підсистема, яка пронизує фінансову, кадрову, інформаційну, виробничу та інноваційно-технологічну складові економічної безпеки. Систематизовано методологічний інструментарій (кількісні методи VaR, CVaR, моделювання Монте-Карло, сценарний аналіз; якісні методи Delphi, експертні матриці, SWOT-PESTEL) у співвідношенні з інтегрованими стандартами ISO 31000:2018, COSO ERM 2017 та рамкою FERMA, з акцентом на потребу гібридизації методів для специфіки одиничного й дрібносерійного машинобудівного виробництва. Проаналізовано специфіку ризикового профілю українського машинобудування періоду повномасштабної війни: релокацію 710 підприємств у перші місяці вторгнення, конверсійний перехід до подвійної та військової продукції, розрив коопераційних ланцюгів, валютно-курсову нестабільність. Розкрито інституційну імплементацію ризик-менеджменту за моделлю трьох ліній захисту, виявлено системний дефіцит ризик-менеджерів і недорозвиненість корпоративного управління поза великими холдингами. Обґрунтовано технологічну трансформацію через інтеграцію ризик-модулів з ERP/MES-системами, машинне навчання й цифрові двійники, кібербезпекові вимоги Директиви NIS2 для OT/ICS-середовищ. Запропоновано авторську послідовність гармонізації українських практик зі стандартами CSRD, CSDDD, NIS2 в контексті інструментів SAFE та EDIP.