РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПОНЯТТЯ «КАПІТАЛІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА»: ПОРІВНЯННЯ СВІТОВОГО ТА ВІТЧИЗНЯНОГО ДОСВІДУ

Abstract

В статті проведено поглиблений аналіз сутності поняття «капіталізація підприємства». Узагальнено основні етапи становлення капіталізації підприємства як економічної категорії в розрізі чотирьох основних періодів. Встановлено, що перше найбільш систематичне напрацювання щодо трактування сутності аналізованого поняття зображено у марксистській теорії, де проілюстровано його нерозривний зв’язок із накопиченням капіталу. Новий погляд на визначення сутності капіталізації підприємства було реалізовано в межах неокласичної теорії, де аналізоване поняття отримало нерозривний зв’язок із вартісною природою з позиції створення та накопичення вартості. Період сучасності характеризується зростанням інтересу та підвищенням інтенсифікації вивчення капіталізації підприємства після періоду «гальмування» кінця ХХ століття. З метою деталізованого вивчення розбіжностей у трактування цільового поняття, було проведено хронологічний аналіз підходів зарубіжних та вітчизняних науковців. Наведений аналіз дозволив виявити наявність фокусного спрямування поглядів зарубіжних вчених, що обумовлено ототожненням капіталізації підприємства із концепцією ринкової капіталізації та визначенням останньої з позиції ринкової вартості розміщених акцій компанії. Вітчизняні напрацювання характеризуються широким діапазоном тлумачення аналізованого поняття, в основу якого покладено природу комплексу дій, процесу чи показника. Встановлено, що сутність останніх двох тісно переплітається із вартісною складовою капіталізації підприємства, що окреслено управлінням чи можливостями нарощування вартості підприємства (в межах процесної природи) та визначенням інтегральної оцінки вартості підприємства чи його активів розміщених на ринку (в контексті показникової природи). За допомогою розробленої карти співвідношення підходів зарубіжних та вітчизняних науковців до трактування поняття «капіталізація підприємства» виявлено паралельну природу підходів до трактування сутності аналізованого поняття, основним сектором перетину яких є його вартісна складова.