Робота присвячена виявленню факторів, що визначають можливість підвищення точності фіксації пруткових заготовок у пружинних цангах токарних верстатів шляхом аналітичного моделювання та оптимізації геометрії затискного вузла. Актуальність роботи зумовлена високими вимогами до розмірної та формоутворюючої точності при комбінованих операціях точіння та фрезерування довгих прутків, де навіть незначні радіальні зазори та похибки установки в вузлі «направляюча гільза – пружинна цанга – пруток» багаторазово підсилюються на відстані від опори.
У роботі побудовано кінематико-аналітичну модель центрувальної точності, яка описує перетворення сумарного радіального зазору і похибок базування в радіальне зміщення осі заготовки в точці різання. Показано, що ключовим узагальненим параметром є коефіцієнт чутливості, ефективна довжина контактної зони пелюстків цанги з конічною поверхнею гільзи. На основі цієї моделі сформульовано задачу оптимізації геометрії пружинної цанги за критерієм мінімізації чутливості до зазорів при збереженні допустимого рівня контактних напружень.
