Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/250
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Конкурентні стратегії будівельних підприємств: джерела,розвиток та стійкість(2024-11-30) Ліпич, Любов ГригорівнаМета статті полягає в ідентифікації джерел конкурентоспроможності та формуванні на їх основі відповідної конкурентної стратегії. Встановлено, що будівельним підприємствам притаманні три основні джерела конкурентної переваги: архітектура (мережа релятивних контрактів у внутрішньому та зовнішньому середовищі компанії), інновації, репутація. Ефективні компанії під час рецесії дотримуються кількох загальних правил: вони інвестують в майбутнє, шукають вигідні пропозиції, трансформують свої бізнес-моделі відповідно до змін зовнішнього середовища. Вище зазначене дозволяє скористатися можливостями, що випливають з турбулентності ринку, і отримати перевагу над конкурентами. Доведено, що конкурентна стратегія підприємства це план послідовно розроблених дій і правил поведінки задля досягнення поставлених довгострокових цілей, таких як рівень прибутковості, утримання конкурентних позицій на ринку, запровадження інноваційних технологій, досягнення вищої якості товарі, за допомого раціонального розподілення фінансових і людських ресурсів. Важливим елементом успішної стратегії будівельних компаній є перетворення початкової, відмінної конкурентні переваги, заснованої на інноваціях чи архітектурі, у більш стійку, засновану на репутації. Охарактеризовано конкурентні стратегії будівельних підприємств за ознаками конкурентної переваги (стратегія концентрації, стратегія цінового лідерства, стратегія диференціації); маркетингових спрямувань (стратегія ринкового лідера, стратегія челенджера, стратегія послідовника, стратегія нішера); конкурентної позиції на ринку (лідируюча, сильна, сприятлива, задовільна, слабка). Обґрунтовано, що перелічені стратегії не гарантують довгострокових ефектів без постійного моніторингу діяльності конкурентів, які постійно розвиваються, спостерігаючи за інноваційними рішеннями лідера, намагаються впровадити власні, технологічно схожі або абсолютно інші рішення, що відповідають потребам і очікуванням клієнтів. Моніторинг конкурентів має бути безперервним. Загрозою для надійної, етичної та законної діяльності будівельних підприємств є недобросовісна конкуренція.Item type:Наукова стаття, Синергія науки та бізнесу як чинник інноваційного розвитку України(2026-01-27) Ліпич, Любов ГригорівнаСучасний розвиток національної економіки потребує активізації інноваційних процесів, що базуються на ефективній взаємодії науки, бізнесу та держави. Інновації формують основу економіки, заснованої на знаннях, створюючи умови для підвищення конкурентоспроможності, операційної ефективності підприємств і забезпечення сталого соціально-економічного розвитку. Зростаюча складність ринкового середовища та вимоги до технологічного оновлення актуалізують необхідність формування інтегрованої інноваційної екосистеми. Метою статті є узагальнення теоретичних і практичних підходів до формування ефективної взаємодії між наукою та бізнесом, визначення синергетичного потенціалу цих відносин і його значення для розвитку інновацій та конкурентоспроможності економіки. Для її досягнення проаналізовано значення інновацій для розвитку сучасних підприємств і національної економіки; досліджено особливості та передумови взаємодії між науковим середовищем і бізнесом; охарактеризувати сучасний стан інноваційної активності в Україні; обґрунтовано ключові переваги створення інтегрованої інноваційної екосистеми. Методологічну основу становлять системний, структурно-функціональний та порівняльний аналіз. Доведено, що інноваційний розвиток залежить від здатності підприємств до генерування та комерціалізації знань, а також від рівня інституційної підтримки. Встановлено, що формування ефективної взаємодії між наукою та бізнесом ґрунтується на розвитку соціального капіталу, усвідомленій підприємницькій активності та налагодженій співпраці між партнерами. Показано, що сучасні показники інноваційної активності в Україні суттєво поступаються світовим лідерам, зокрема за рівнем високотехнологічного експорту та інвестицій у R&D. Обґрунтовано, що синергетичний ефект у відносинах між наукою та бізнесом сприяє створенню нових рішень, підвищенню конкурентоспроможності підприємств і формуванню високотехнологічних секторів економіки. Ефективне функціонування інноваційної системи можливе за умови тісної кооперації науки, бізнесу та державних інституцій, що забезпечує активізацію синергетичних процесів, розвиток творчого потенціалу працівників і підвищення якості управління знаннями. Скоординовані дії учасників інноваційного процесу створюють підґрунтя для інтеграції України до глобального високотехнологічного простору, сприяють модернізації економіки та забезпечують довгострокові конкурентні переваги.Item type:Наукова стаття, Організаційна культура як чинник розвитку підприємств креативного сектору(Винники : Кошовий Богдан-Петро Олегович, 2025-07-29) Ліпич, Любов Григорівна; Хілуха, Оксана АнатоліївнаКреативний сектор є одним із найбільш динамічних таперспективних напрямів сучасної економіки, що формує нові робочі місця,інновації та культурну ідентичність. Водночас організаційна культура в цихпідприємствах виступає ключовим чинником, який визначає їх здатністьадаптуватися до змін та підтримувати креативність. Метою дослідженняє визначення ролі та особливостей організаційної культури підприємствкреативного сектору, а також оцінка її впливу на розвиток і конкурентоспроможність цих підприємств. Для досягнення поставленоїмети використано комплексний аналіз наукової літератури, законодавчихактів, а також системний підхід до вивчення складових організаційноїкультури в контексті специфіки креативного сектору. У результатідослідження встановлено, що організаційна культура підприємствкреативного сектору є ключовим фактором, що формує їхнюконкурентоспроможність, інноваційну здатність і стійкість у динамічномузовнішньому середовищі. Проаналізовано еволюцію поняття «креативнііндустрії» та окреслено специфіку діяльності підприємств, що функціонуютьу межах цього сектору. Визначено, що ці підприємства вирізняються високоюзалежністю від інтелектуального капіталу, креативного мислення таздатності до міждисциплінарної взаємодії. Досліджено чотири ключовінапрями впливу підприємств креативного сектору: економічний ефект;ефект переливання (трансфер знань між секторами); інноваційний ефект;соціально-культурний ефект. Виявлено, що для реалізації кожного з цихефектів необхідна наявність специфічної організаційної культури, заснованоїна відкритості, співпраці, динамізмі та орієнтації на творчість. У межаханалізу різних наукових підходів (феноменологічного, прагматичного,концептуального) деталізовано сутність організаційної культури та її роль уформуванні унікального середовища на підприємствах креативного сектору.У результаті систематизації літературних джерел і практичних підходівбуло сформульовано характеристику організаційної культури, властивоїпідприємствам креативного сектору.. Доведено, що підприємства, якіформують і підтримують таку культуру, мають більшу здатність досамовідтворення в умовах нестабільного ринку, залучення інновацій таефективного партнерства з різними секторами економіки. Результатидослідження можуть бути використані для вдосконалення управлінськихпрактик і підтримки креативного підприємництва.Item type:Наукова стаття, Вплив електронної комерції на інновації бізнес-моделей та нові технології продажу на ринку(Київ : Гельветика, 2025) Ліпич, Любов ГригорівнаСтаття присвячена комплексному дослідженню впливу електронної комерції на еволюцію бізнес-моделей та інтеграцію новітніх технологій продажу в сучасних ринкових умовах. У контексті глобалізації та стрімкого розвитку цифрових технологій електронна комерція виступає ключовим фактором, що сприяє оптимізації бізнес-процесів, покращенню ефективності операцій та змінам у підходах до взаємодії з кінцевими спожи-вачами. Особлива увага зосереджена на аналізі інноваційних технологій, таких як штучний інтелект, великі дані, автоматизація операцій та інші сучасні рішення, що дозволяють підвищити якість обслуговування спо-живачів, знизити витрати та забезпечити індивідуалізований підхід до продажу товарів і послуг. У роботі також розглядається вплив електронної комерції на зміну споживчих звичок, підвищення вимог до зручності та швидкості здійснення покупок, а також адаптацію бізнесів до цих змін для підтримки конкурентоспро-можності. Окрім того, автори аналізують потенційні виклики, з якими стикаються компанії при впровадженні нових бізнес-моделей в умовах цифрової економіки, та оцінюють їхній вплив на ринок. На основі сучасних трендів стаття робить прогноз щодо розвитку електронної комерції, підкреслюючи значення глобальних еко-номічних змін та майбутніх інновацій, які визначатимуть конкурентні переваги на ринку