Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/250
Переглянути
44 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Організаційне проєктування у підвищенні стійкості логістичних ланцюгів(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Кравчук, Ірина МиколаївнаУ статті досліджено роль організаційного проєктування у формуванні стійкості логістичних ланцюгів за умов сучасних ризиків і нестабільності. Систематизовано теоретичні підходи до побудови організаційних моделей логістичних систем, розкрито взаємозв’язок між організаційною структурою, цифровою інтеграцією та здатністю системи адаптуватися до кризових змін. Обґрунтовано, що стійкість логістичного ланцюга залежить від моделі управління, рівня децентралізації, розподілу ризиків між вузлами мережі та цифрової зрілості операційних процесів. Розглянуто практичні приклади вітчизняних логістичних трансформацій в умовах воєнного стану. Проаналізовано мережеві, модульні та гібридні організаційні форми, які забезпечують здатність логістичних систем перебудовуватись без втрати функціональної цілісності. Запропоновано концептуальне бачення логістичної екосистеми як адаптивного середовища, що забезпечує життєздатність ланцюгів поставокItem type:Наукова стаття, Управління інформаційною безпекою суб’єктів господарювпння: сучасні підходи та інструменти(2026) Кравчук, Ірина МиколаївнаУ статті досліджено сучасні підходи та інструменти управління інформаційною безпекою суб’єктів господарювання в умовах цифровізації економіки, зростання обсягів електронного документообігу, активного використання хмарних сервісів, автоматизованих систем управління та онлайн-комунікацій. Обґрунтовано, що інформаційна безпека є не лише технічним напрямом захисту даних, а й важливою складовою загальної системи економічної безпеки підприємства, оскільки безпосередньо впливає на стабільність бізнес-процесів, збереження комерційної таємниці, репутацію, конкурентоспроможність і довіру партнерів та клієнтів.Item type:Наукова стаття, Управління інформаційною безпекою підприємства в умовах кіберзагроз: сучасні виклики та механізми протидії(2026) Кравчук, Ірина МиколаївнаУ статті досліджено сучасні виклики забезпечення інформаційної безпеки суб’єктів підприємницької діяльності в умовах цифровізації економіки та зростання кількості кіберзагроз. Обґрунтовано значення інформаційної безпеки як важливої складової економічної безпеки підприємства. Визначено основні загрози інформаційним ресурсам підприємства, серед яких несанкціонований доступ до даних, кібератаки, витік конфіденційної інформації, фішингові атаки, шкідливе програмне забезпечення та людський фактор.Item type:Наукова стаття, Стратегія локального контенту в «зелених» ланцюгах постачання в Україні(2025-12-30) Ліпич, Любов ГригорівнаМетою статті є обґрунтування доцільності використання стратегії локального контенту як інструменту менеджменту в умовах формування «зелених» ланцюгів постачання та визначення його ролі у підвищенні економічної, логістичної й екологічної стійкості підприємств. Особлива увага приділяється інтеграції локального контенту в моделі Green Supply Chain Management (GSCM), а також аналізу української практики реалізації політики локалізації в умовах воєнної нестабільності та трансформації економічного середовища. У дослідженні застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, порівняльний аналіз, системний підхід, методи логічного узагальнення та структурно-функціонального аналізу. У статті узагальнено наукові підходи до трактування поняття локального контенту як частки місцевих ресурсів, робіт, послуг і компетенцій, що використовуються у створенні кінцевого продукту. Доведено, що в сучасних дослідженнях локальний контент виходить за межі суто економічного інструменту та розглядається як складова політики сталого розвитку, здатна сприяти екологічній і соціальній стабільності. Виявлено функціональний зв’язок між локальним контентом і концепцією GSCM, який проявляється у скороченні транспортних викидів, підвищенні прозорості ланцюгів постачання, розвитку локальних компетенцій та зміцненні регіональної економіки. Проаналізовано український досвід реалізації політики локалізації, зокрема у сфері публічних закупівель, промисловості та оборонного сектору, та обґрунтовано його значення для забезпечення економічної й технологічної стійкості держави. Ідентифіковано ключові виклики інтеграції локального контенту в зелену економіку, серед яких обмежена конкурентоспроможність локальних виробників, складність вимірювання локального контенту, фінансові й інституційні бар’єри, а також ризики неузгодженості політик. Локальний контент є управлінським інструментом формування «зелених» ланцюгів постачання та реалізації принципів сталого розвитку. Ефективність його застосування залежить від впровадження інтегрованих підходів, які поєднують політику локалізації з підтримкою інновацій, інвестиціями в зелені технології, розвитком технічних компетенцій і системами моніторингу результатів.Item type:Наукова стаття, Вплив якості дизайну гейміфікації на рекрутацію, мотивацію та розвиток працівників(2026-03-06) Ліпич, Любов ГригорівнаМетою статті є дослідження впливу якості та доречності дизайну гейміфікаційних елементів на рекрутинг,мотивацію та ефективність розвитку працівників, визначення ризиків і негативних наслідків, що виникають при некоректному застосуванні механік гейміфікації. Гейміфікація розглядається як метод застосування ігрових механік для підвищення мотивації, залученості й ефективності працівників. Доведено, що її використання на етапі рекрутингу 4.0 сприяє посиленню інтересу кандидатів, формуванню позитивного бренду роботодавця та підвищенню якості оцінювання навичок майбутніх працівників. Зазначено, що гейміфікований онбординг забезпечує швидшу адаптацію новоприйнятих працівників через інтеграцію елементів цифровізації, зворотного зв’язку, менторства та поступового підвищення складності завдань. У статті обґрунтовано, що гейміфіковані методи навчання та професійного розвитку підсилюють ефективність корпоративних тренінгів завдяки практичній спрямованості, можливості безпечного експериментування та зменшенню стресу від помилок. Такий підхід є актуальним для покоління цифрових працівників і відповідає вимогам підприємств щодо гнучкості, інноваційності та безперервного розвитку персоналуItem type:Наукова стаття, Синергія науки та бізнесу як чинник інноваційного розвитку України(2026-01-27) Ліпич, Любов ГригорівнаСучасний розвиток національної економіки потребує активізації інноваційних процесів, що базуються на ефективній взаємодії науки, бізнесу та держави. Інновації формують основу економіки, заснованої на знаннях, створюючи умови для підвищення конкурентоспроможності, операційної ефективності підприємств і забезпечення сталого соціально-економічного розвитку. Зростаюча складність ринкового середовища та вимоги до технологічного оновлення актуалізують необхідність формування інтегрованої інноваційної екосистеми. Метою статті є узагальнення теоретичних і практичних підходів до формування ефективної взаємодії між наукою та бізнесом, визначення синергетичного потенціалу цих відносин і його значення для розвитку інновацій та конкурентоспроможності економіки. Для її досягнення проаналізовано значення інновацій для розвитку сучасних підприємств і національної економіки; досліджено особливості та передумови взаємодії між науковим середовищем і бізнесом; охарактеризувати сучасний стан інноваційної активності в Україні; обґрунтовано ключові переваги створення інтегрованої інноваційної екосистеми. Методологічну основу становлять системний, структурно-функціональний та порівняльний аналіз. Доведено, що інноваційний розвиток залежить від здатності підприємств до генерування та комерціалізації знань, а також від рівня інституційної підтримки. Встановлено, що формування ефективної взаємодії між наукою та бізнесом ґрунтується на розвитку соціального капіталу, усвідомленій підприємницькій активності та налагодженій співпраці між партнерами. Показано, що сучасні показники інноваційної активності в Україні суттєво поступаються світовим лідерам, зокрема за рівнем високотехнологічного експорту та інвестицій у R&D. Обґрунтовано, що синергетичний ефект у відносинах між наукою та бізнесом сприяє створенню нових рішень, підвищенню конкурентоспроможності підприємств і формуванню високотехнологічних секторів економіки. Ефективне функціонування інноваційної системи можливе за умови тісної кооперації науки, бізнесу та державних інституцій, що забезпечує активізацію синергетичних процесів, розвиток творчого потенціалу працівників і підвищення якості управління знаннями. Скоординовані дії учасників інноваційного процесу створюють підґрунтя для інтеграції України до глобального високотехнологічного простору, сприяють модернізації економіки та забезпечують довгострокові конкурентні переваги.Item type:Наукова стаття, Інноваційний розвиток логістично‐транспортних систем підприємств в умовах цифровізації та економічної стійкості(2026-01-30) Ліпич, Любов ГригорівнаВступ. З початку ХХ століття логістично-транспортні системи підприємств зазнають суттєвих змін, зумовлених глобалізацією, цифровізацією, зростанням вимог до гнучкості та ефективності управління потоками. В умовах повномасштабної війни транспортна логістика України набула стратегічного значення як чинник економічної стабілізації та відновлення. Інтеграція до європейської транспортної мережі TEN-T, модернізація інфраструктури, розвиток мультимодальних перевезень і впровадження інноваційних рішень сприяють зниженню логістичних витрат, скороченню часу постачання та підвищенню рентабельності підприємств. Статистичні дані 2024 року свідчать про позитивну динаміку вантажоперевезень і портового вантажообігу, що підтверджує наявність значного потенціалу для подальшого розвитку галузі. Метою дослідження є узагальнення теоретичних підходів і практичних результатів упровадження інновацій у логістично-транспортних системах підприємств, визначення ключових напрямів їх трансформації та оцінка впливу цифрових, екологічних і організаційних інновацій на ефективність ланцюгів постачання в сучасних умовах. Методи дослідження. У процесі дослідження використано методи аналізу й синтезу, системного та структурно-функціонального підходів, статистичного аналізу, порівняння, узагальнення наукових джерел і звітних даних. Інформаційну базу становили праці вітчизняних і зарубіжних науковців, аналітичні звіти міжнародних організацій, статистичні матеріали та галузеві огляди. Результати. Досліджено еволюцію завдань логістично-транспортних систем від традиційних функцій перевезення та зберігання до створення доданої вартості на основі цифрових платформ, штучного інтелекту, IoT та інтелектуальних транспортних систем. Визначено, що впровадження інновацій у залізничному, автомобільному, повітряному та водному транспорті сприяє підвищенню стійкості ланцюгів постачання, зниженню витрат і поліпшенню якості логістичних послуг. Обґрунтовано зростання інноваційної активності підприємств України, зокрема у транспортному машинобудуванні та логістичних сервісах, що зумовлено воєнними ризиками та необхідністю швидкої адаптації до змін зовнішнього середовища. Висновки. Інноваційний розвиток логістично-транспортних систем є ключовою умовою підвищення конкурентоспроможності підприємств і відновлення економіки України. Інтеграція цифрових технологій, екологізація перевезень та формування стійких логістичних рішень дозволяють забезпечити ефективне функціонування ланцюгів постачання в умовах високої невизначеності та формують основу для довгострокового економічного зростання.Item type:Наукова стаття, Цифрова трансформація в плануванні ланцюгів постачання: можливості, переваги та виклики(2026-03-31) Ліпич, Любов ГригорівнаВступ. Планування є базовою складовою ефективного управління ланцюгами постачання, оскільки забезпечує узгодженість дій їх учасників і підтримує прийняття рішень щодо безперервності постачань, оптимізації витрат та рівня сервісу. Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних і прикладних аспектів використання штучного інтелекту, технологій Big Data та машинного навчання в управлінні ланцюгами постачання, а також у визначенні їх ролі у підвищенні прозорості, ефективності, стійкості та конкурентоспроможності підприємств. Методи дослідження включають аналіз і синтез наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів, порівняльний аналіз традиційних та інтелектуальних підходів до управління ланцюгами постачання, узагальнення статистичних і аналітичних даних міжнародних досліджень, а також методи системного підходу й логічного узагальнення для формування висновків. Результати. Встановлено, що застосування інтелектуальних алгоритмів забезпечує більш точне прогнозування попиту за рахунок аналізу великих масивів історичних і потокових даних, що сприяє зменшенню ризиків надлишкових запасів або дефіциту продукції. Доведено, що використання Big Data аналітики дозволяє підприємствам отримувати наскрізну видимість логістичних процесів у режимі реального часу, покращувати координацію між учасниками ланцюга постачання та оперативно виявляти вузькі місця. Це створює підґрунтя для підвищення стійкості логістичних систем, особливо в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Алгоритми машинного навчання підвищують ефективність управління запасами, транспортуванням і складськими операціями завдяки врахуванню нелінійних залежностей, часових патернів і чинників, які не можуть бути оброблені традиційними статистичними моделями. Це дозволяє оптимізувати логістичні маршрути, скорочувати витрати на транспортування, зменшувати затримки доставки та підвищувати рівень задоволеності клієнтів. Обґрунтовано, що ефективність застосування штучного інтелекту та машинного навчання залежить від якості, актуальності та узгодженості даних, а також від рівня цифрових компетенцій персоналу. Висновок. Штучний інтелект, Big Data та машинне навчання є ключовими драйверами цифрової трансформації логістики й управління ланцюгами постачання.Item type:Наукова стаття, Стратегія управління талантами на підприємствах: сучасні моделі та підходи(Остріг, 2026-02-11) Ліпич, Любов ГригорівнаМетою статті є аналіз сучасні стратегічних підходів до управління талантами, визначення ключових моделей та принципів їх впровадження в підприємствах, а також оцінка впливу цих підходів на розвиток людського капіталу та конкурентні переваги компаній. Для написання статті використано системний огляд наукової літератури та концептуальний аналіз сучасних моделей управління талантами. Проведено порівняння класичних і сучасних стратегічних підходів, включно з інтеркультурними, цифровими та агільними моделями, з акцентом на їхню адаптацію до економіки знань та динамічного зовнішнього середовища. Встановлено, що талановиті працівники – це особи, які поєднують природні здібності з орієнтацією на безперервний розвиток, розширення знань і накопичення практичного досвіду. Доведено, що управління талантами еволюціонувало від індивідуалістичного підходу до системностратегічного, що інтегрує бізнес-стратегію та людський капітал. Стратегічне управління талантами включає ідентифікацію ключових позицій, розвиток пулу високопотенційних працівників та диференційовану HR-архітектуру для утримання та мотивації персоналу. Інтеркультурні моделі підкреслюють важливість колаборативного навчання в умовах культурного різноманіття. Сучасні підходи враховують цифрову трансформацію, автоматизацію HR-процесів та розвиток компетенцій, необхідних у цифрову епоху, а також застосовують agile-принципи для гнучкого управління талантами та формування проектних команд. Обґрунтовано, що моделі, орієнтовані на коопетицію та економіку знань, демонструють ефективність синергії між бізнесом, освітніми та науковими інститутами для забезпечення інновацій та довгострокової конкурентоспроможності. Стратегічне управління талантами стає ключовим інструментом досягнення конкурентних переваг сучасних організацій, підвищуючи адаптивність і продуктивність працівників. Інтеграція стратегічних HR-підходів, цифрових технологій та принципів agile дозволяє ефективно розвивати, утримувати та мотивувати талановитих працівників, забезпечуючи формування пулу високопродуктивного персоналу, готового до реалізації бізнес-стратегії організації в умовах мінливого та знаннєво-орієнтованого ринкуItem type:Наукова стаття, Холакратія як інноваційна модель організаційної структури підприємств креативної індустрії(Львів, 2026-04-21) Ліпич, Любов ГригорівнаВибір організаційної структури компанії є стратегічно важливим управлінським рішенням, від якого залежить ефективність функціонування підприємства креативної індустрії, його здатність адаптуватися до змін зовнішнього середовища та забезпечувати інноваційний розвиток. Метою статті є порівняння холакратії з іншими типами сучасних організаційних структур, а також ідентифікація ключових відмінностей між ними. Методологічну основу дослідження становлять системний огляд наукової літератури та метод «снігової кулі». Поєднання цих підходів дало змогу узагальнити наявні теоретичні та емпіричні напрацювання, а також сформувати комплексне бачення переваг і ризиків упровадження холакратії в сучасних організаціях. Установлено, що бірюзові організації відображають новий етап еволюції управління, який базується на трьох ключових принципах: самоуправлінні, цілісності особистості та еволюційній меті організації. Холакратія розглядається як система організаційного управління, у якій влада та відповідальність розподіляються між ролями. Основною метою такої системи є делегування повноважень на нижчі рівні управління та формування самокерованих команд, здатних оперативно реагувати на зміни середовища. Доведено, що до ключових переваг холакратії належать підвищення організаційної гнучкості, децентралізація прийняття управлінських рішень, зростання рівня залученості працівників, покращення внутрішніх комунікацій, підвищення інноваційності, продуктивності та ефективності роботи команд. До основних проблем належать складність впровадження такої системи, труднощі визначення відповідальності в умовах розподілених ролей. Для ефективного функціонування холакратії необхідні високий рівень зрілості організаційної культури та розвинені навички самоменеджменту серед працівників. Обґрунтовано, що бірюзові організаційні моделі базуються на спільних принципах самоуправління, децентралізації влади та підвищення автономії працівників, однак відрізняються рівнем формалізації управлінських процесів і механізмами координації діяльності. Встановлено, що бірюзові організаційні структури в Україні перебувають на етапі становлення та найчастіше впроваджуються у сфері ІТ, інновацій та креативної економіки, де організації прагнуть підвищити гнучкість, швидкість прийняття рішень і рівень залученості працівників.