Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/369
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Економіка молока в Україні: тенденції виробництва, переробки та реалізації в умовах європейської інтеграції(Одеса, 2026-05-09) Тараймович, Ірина Володимирівна; Козловський, Андрій ОлександровичСтаття визначає провідні економічні зміни на молочному ринку України. Також передбачено узагальнити тенденції виробництва, пере-робки та реалізації продукції в період посилення інтеграції з Європейським Союзом. Основну увагу приділено структурним зрушенням між категоріями виробників, зміні ролі переробної ланки, динаміці якості сировини та транс-формації зовнішніх каналів збуту. Методологія дослідження поєднує статис-тичний аналіз, порівняльний підхід, структурне оцінювання ринку, еконо-мічну інтерпретацію галузевих показників і графічне узагальнення даних. Інформаційну базу сформовано на основі офіційної статистики, матеріалів галузевих асоціацій, профільних аналітичних оглядів та відкритих джерел щодо торгівлі молокопродуктами. У роботі з'ясовано, що протягом 2021–2025 років молочний сектор України перейшов до моделі концентрації вироб-ництва. Частка промислових підприємств у загальному випуску значно зросла, тоді як роль домогосподарств поступово зменшилася. Скорочення поголів'я частково компенсується зростанням продуктивності стада та модернізацією виробничих процесів. Спостерігається збільшення частки молока ґатунку «екстра», поширення охолодженого збору сировини, розширення цифрового обліку та посилення лабораторного контролю. Переробна галузь проходить етап укрупнення, а випуск продукції з вищою доданою вартістю поступово розширюється. Експорт дедалі більше орієнтується на країни ЄС, хоча ціновий розрив між українським і європейським ринками зберігається. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропоновані висновки можна використовувати для формування галузевої політики, інвестиційних програм, експортних стратегій та управлінських рішень підприємств молочного сектору. Оригінальність дослідження забезпечується комплексним поєднанням показників виробництва, переробки, якості та зовнішньої торгівлі українською молочною продукцією. Сформований підхід допоміг цілісно оцінити економіку виробництва і реалізації молока в Україні та окреслити напрями подальшої модернізації галузі.Item type:Наукова стаття, Сучасні тенденції використання рослинних екстрактів як природних консервантів у харчових системах: аналітичний огляд хімічного складу та антиоксидантної дії(2026-05-28) Тараймович, Ірина Володимирівна; Панасюк, Світлана ГригорівнаСьогодні натуральні антиоксиданти, а також натуральні складові продукції мають велике значення та попит серед населення. Споживачі надають перевагу натуральним альтернативам, оскільки синтетичні добавки в м'ясних продуктах пов'язані з алергічними реакціями та іншими проблемами зі здоров'ям. Лікарські рослини широко використовуються як ароматизатори в напоях, продуктах харчування та дієтичних добавках. Як правило, ми роками використовуємо ці трави як приправи та спеції в наших продуктах харчування, оскільки вони надають стравам особливого смаку. Крім того, завдяки своїм антиоксидантним властивостям вони здатні покращувати здоров’я людини. Саме тому актуальним залишається можливість виділення з рослин консервантів, які будуть безпечними для здоров'я та допомагатимуть продовжувати термін зберігання продукції. Метою даної роботи було проаналізувати дослідження, проведені науковцями, з метою виділення ключових рослинних екстрактів, які доцільно використовувати. За результатами даної оглядової статті виявлено, що найбільш вживаними є фрукти та овочі, екстракти з яких використовують не лише у консервуванні, а й доцільно додають до м’ясної або ж молочної продукції. Фрукти багаті на фенольні сполуки, які забезпечують їх особливо потужними антиоксидантами. Окиснення ліпідів пригнічується, що дозволяє м'ясним продуктам мати тривалий термін зберігання при збагаченні компонентами, отриманими з фруктів. Природні антиоксиданти ефективно перешкоджають окисненню ліпідів та мікробній проліферації в харчових системах, а також регулюють запалення та окисний стрес в організмі людини. Прикладами є розмарин, зелений чай, куркума та ягоди, а також нові суперфуди. Технологічні досягнення, включаючи наноінкапсуляцію та екологічно чисті методи екстракції, підвищують стабільність та біодоступність цих речовин. Наведені дані можна використовувати для подальших досліджень.Item type:Наукова стаття, Zero-waste технології у переробці рослинної та молочної сировини(2026-04-07) Тараймович, Ірина ВолодимирівнаДана стаття зосереджена на аналізі сучасних безвідходних підходів у переробці рослинної та молочної сировини. Метою даного дослідження є визначення ефективності zero-waste технологій у переробці овочевих та молочних компонентів, визначення можливостей застосування побічних продуктів харчової промисловості та створення стратегій їх інтеграції в довгострокові процеси розвитку компаній. Під час наукового дослідження використовувалися такі наукові методи як: метод аналізу та систематизації для узагальнення наукових праць, індукція та дедукція для формування теоретичних висновків, структурно-функціональний метод для ретельного дослідження для оцінки ефективності переробки рослинної та молочної сировини. В роботі наведено результати досліджень zero-waste технології у переробці рослинної та молочної сировини. Визначено поняття та принципи zero-waste технологій у харчовій промисловості, зокрема у переробці рослинної та молочної сировини. Класифікація технологій безвідходної переробки. Розглянуто світовий досвід та приклади успішних кейсів (Agri-food industries, ЄС, США, Японія). Досліджено методи та технології переробки побічних продуктів рослинної сировини у корисні продукти (корм, біоенергія, харчові добавки, косметичні компоненти). Визначено характер та обсяги побічних продуктів молочної промисловості (сироватка, вершки, відходи ферментації). Розглянуто технології використання побічних молочних продуктів у виробництві білкових концентратів, кормів, біоенергії та косметичних компонентів. Проведено порівняльний аналіз ефективності zero-waste технологій для рослинної та молочної сировини з погляду економічної та екологічної доцільності. Представлено оптимальні моделі впровадження zero-waste на підприємствах. Надано пропозиції щодо комбінованого використання побічних продуктів. Визначено можливості інтеграції у локальні та національні стратегії сталого розвитку.Item type:Наукова стаття, Енергоефективні технології в харчовій промисловості(2025-10-30) Тараймович, Ірина Володимирівнатаття присвячена дослідженню енергоефективних технологій у харчовій промисловості як ключового інструменту зниження енергоспоживання та забезпечення сталого розвитку. Метою дослідження є аналіз сучасних та інноваційних технічних рішень, спрямованих на підвищення енергоефективності виробничих процесів у харчовій галузі.Методологія дослідження включає систематичний аналіз наукової літератури з питань енергозбереження та оцінку потенціалу впровадження технологій рекуперації тепла, індукційного нагріву, систем управління енергоспоживанням та використання відновлюваних джерел енергії. Дослідження проводилося шляхом узагальнення даних щодо енергоефективних практик на підприємствах харчової промисловості. Отримані результати свідчать, що впровадження рекупераційних установок дозволяє знизити споживання первинних енергоносіїв на 15–30 %, а використання індукційного та мікрохвильового нагріву підвищує коефіцієнт корисної дії до 90 %, скорочуючи час технологічних циклів на 30–50 %. Застосування систем управління енергоспоживанням забезпечує зниження витрат енергії на 10–20 % у перший рік експлуатації, тоді як теплові насоси та енергетичне акумулювання холоду оптимізують теплові та холодильні процеси, зменшуючи витрати на 15–25 %. Практична цінність дослідження полягає в наданні рекомендацій щодо впровадження енергоефективних технологій, що сприяють зниженню операційних витрат та підвищенню конкурентоспроможності підприємств. Крім того, ці рішення забезпечують відповідність екологічним стандартам, що є важливим для інтеграції у міжнародні ринки. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі сучасних енергоефективних технологій, адаптованих до специфіки харчової промисловості, зокрема шляхом інтеграції відновлюваних джерел енергії, таких як біогазові установки та сонячні панелі. Вперше запропоновано системний підхід до поєднання рекуперації тепла, інтелектуальних систем управління та енергетичного акумулювання для створення замкнених циклів ресурсокористування. Дослідження підкреслює потенціал гібридних енергетичних систем для забезпечення часткової енергетичної автономності.Item type:Наукова стаття, Водні ресурси України під загрозою: вплив війни на якість питної води та екосистеми річок(2025) Тараймович, Ірина ВолодимирівнаВійськове вторгнення росії на територію України деструктивно впливає на екологічну ситуацію. Ситуація має характер пролонгованої наслідковості, а через неповноту інформації оцінити масштаби впливу на довкілля доволі важко. Екологічна шкода, завдана водним ресурсам у часі війни, окрім того, спричиняє суттєві економічні збитки. Цілеспрямовані пошкодження інфраструктури із забору, очищення та постачання води, мінування та підрив гідротехнічних споруд наразі не є виключеннями, водночас близько тринадцяти мільйонів громадян не мають доступу до питної води належної якості. Метою статті є аналіз загрозливого впливу воєнних дій в Україні на якість питної води та стан екосистем річок. У дослідженні виокремлено основні напрямки прямого та непрямого деструктивного впливу військових дій на водні ресурси, у тому числі – відсутність питної води та її низька якість, руйнування об’єктів інфраструктури, забруднення поверхневих і ґрунтових вод нафтопродуктами та стічними водами, застосування забороненої зброї, окупація ресурсів, епідеміологічні загрози, виведення з ладу системи очищення каналізаційних стоків, забруднення вибухонебезпечними предметами. Проаналізовано економічні наслідки забруднення та нераціонального використання водних ресурсів, зокрема, в контексті проблематики розвитку харчової промисловості. Систематизована інформація дозволяє сформувати алгоритм оцінювання завданої школи, розробити стратегії регенерації водних ресурсів на основі регіонального підходу, запропонувати оптимальні пропозиції з покращення ситуації. Проведено відповідні узагальнення щодо оптимальних напрямків відновлення водних екосистем. Результати дослідження володіють практичною значимістю для удосконалення управлінських процесів та стратегічного планування з відновлення навколишнього природного середовища.Item type:Наукова стаття, Антиоксиданти в харчуванні: природні та синтетичні(2025-04-05) Парахненко, Владислав Геннадійович; Задорожна, Олена Михайлівна; Тараймович, Ірина ВолодимирівнаАнтиоксиданти – це сполуки, що захищають організм від оксидативного стресу, спричиненого вільними радикалами. Вони відіграють важливу роль у підтримці здоров’я, запобігаючи розвитку хронічних захворювань, передчасному старінню та зниженню імунітету.Антиоксиданти поділяються на природні та синтетичні. Природні антиоксиданти містяться у фруктах, овочах, горіхах, злаках та зелені. До них належать вітаміни C, E, каротиноїди, флавоноїди, поліфеноли та мікроеле-менти, такі як селен і цинк. Вони нейтралізують вільні радикали, зміцнюють клітини та сприяють їхньому оновленню. Найбільше природних антиоксидан-тів у чорниці, гранатах, винограді, зеленому чаї, куркумі та темному шоколаді.Синтетичні антиоксиданти використовуються в харчовій промисловості для збереження свіжості продуктів та запобігання їх окисленню. Найпошире-нішими є BHA (бутилгідроксіанізол) і BHT (бутилгідрокситолуол), а також Е300 (аскорбінова кислота) і Е321 (бутилгідрокситолуол). Попри ефективність, деякі з них можуть мати потенційний негативний вплив на здоров’я при надмірному споживанні. Антиоксиданти досить чутливі до температури навколишнього середовища. Протягом декількох діб зберігання при кімнатній температурі вони втрачають до 50% своїх корисних властивостей. Зелень (наприклад, шпинат) необхідно берегти ще і від сонячних променів, які руйнують вітаміни, які в ній містяться. Продукти – джерела антиоксидантів не рекомендується піддавати тепловій обробці, особливо смажити. Збалансоване харчування з достатньою кількістю природних антиокси-дан тів є запорукою здоров’я та довголіття. Водночас важливо контролювати споживання синтетичних антиоксидантів, віддаючи перевагу натуральним продуктам.Item type:Наукова стаття, Розвиток підприємств харчової та переробної промисловості в Україні(2025-03-14) Тараймович, Ірина Володимирівна; Рожі, Інна Георгіївна; Герасименко, Оксана Володимирівна; Білогур, Станіслав ЮрійовичУ статті розглянуто сучасний стан та особливості розвитку харчової та переробної промисловості в Україні. Звернуто увагу на те, що розвиток підприємств харчової та переробної промисловості в Україні є важливим чинником забезпечення продовольчої безпеки країни, підвищення конкурентоспроможності національної економіки та створення нових робочих місць. Проте вітчизняна харчова та переробна промисловість стикається з низкою проблем, які стримують її розвиток. Серед основних викликів можна виокремити: нестабільність економічного середовища; високий рівень зношеності обладнання; обмежений доступ до фінансових ресурсів; низький рівень інноваційної активності; проблеми з якістю та безпекою продукції; проблеми з кадрами; екологічні виклики; війна в країні.Проаналізовано основні тенденції, що впливають на динаміку розвитку галузі, зокрема, зростання попиту на екологічно чисту продукцію, впровадження інноваційних технологій та підвищення стандартів якості і безпеки харчових продуктів. Описано можливі шляхи підвищення конкурентоспроможності бізнесу, серед яких посилення державної підтримки, розвиток експортного потенціалу, залучення інвестицій та впровадження цифрових технологій у виробництво. Підкреслено, що розвиток агропродовольчої галузі в Україні є ключовим фактором економічного зростання та продовольчої безпеки. Аналіз сучасного стану галузі показує, що вона має високий потенціал завдяки наявності сировини, експортним можливостям та зростаючому попиту на якісну продукцію. Найважливішими факторами, що впливають на розвиток бізнесу, є державна політика, інвестиційний клімат, технологічна модернізація та інтеграція в міжнародні ринки. Важливими напрямами залишаються інновації, ефективність виробництва та екологічна відповідальність. Незважаючи на позитивні тенденції, сектор стикається з низкою викликів, серед яких високе енергоспоживання, обмеженість фінансових ресурсів та конкуренція з боку імпортної продукції. Подальше зростання підприємств харчової та переробної промисловості в Україні потребує державної підтримки, залучення інвестицій та впровадження сучасних технологій. Тому розвиток харчової та переробної промисловості в Україні потребує комплексного підходу, спрямованого на підвищення конкурентоспроможності, інноваційності та сталості виробництва,що сприятиме зміцненню економіки країни.Item type:Наукова стаття, Гормони та їхня роль у регуляції обміну речовин(2025-05-04) Задорожна, Олена Михайлівна; Тараймович, Ірина ВолодимирівнаГормони відіграють надзвичайно важливу роль у підтриманні гомеостазу та регуляції обміну речовин в організмі людини. Вони є біологічно активними речовинами, які виробляються ендокринними залозами та впливають на клітини-мішені, активуючи або пригнічуючи певні біохімічні процеси. Завдяки гормонам відбувається координація обміну білків, жирів, вуглеводів та мінеральних речовин, а також регулювання водно-сольового балансу та енергетичного обміну. У цій роботі висвітлено основні типи гормонів, механізми їхньої дії на клітинному рівні, а також їхній вплив на різні ланки метаболізму. Особлива увага приділяється гормонам підшлункової залози, щитовидної залози, надниркових залоз, статевим гормонам та гормонам гіпофіза. Окремо розглянуто вплив інсуліну та глюкагону на регуляцію рівня глюкози у крові, роль тиреоїдних гормонів у контролі основного обміну та участь кортикостероїдів у реакціях стресу. Аналізується вплив гормонального дисбалансу на розвиток ендокринних патологій, зокрема цукрового діабету, ожиріння, метаболічного синдрому та остеопорозу. Гормональна регуляція метаболізму відбувається через складні сигнальні каскади, що запускаються взаємодією гормону з рецептором на поверхні клітини або всередині неї. Інсулін і глюкагон, синтезовані підшлун-ковою залозою, забезпечують підтримання стабільного рівня глюкози у крові. Важливо підкреслити, що злагоджена робота ендокринної системи забезпечує нормальне функціонування всього організму, тоді як порушення секреції гормонів або чутливості до них може призводити до тяжких розладів обміну речовин та виникнення хронічних захворювань. Знання про функції гормонів та їхню взаємодію є основою для діагностики, профілактики та лікування численних захворювань, пов’язаних із порушенням метаболізму [1]