Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/466
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Національна специфіка лінгвокультурних концептів(2026) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаУ статті досліджується національна специфіка лінгвокультурних концептів як складних ментально-мовних утворень, які відображають історичний досвід, культурні цінності, соціальні та світоглядні орієнтації певних мовно-культурних спільнот. Автори аналізують, як представники різних лінгвокультур по-різному концептуалізують одні й ті самі явища, навіть якщо вони позначаються однаковими лексичними одиницями. Особлива увага приділяється універсальним і національно-маркованим концептам, таким як ВОЛЯ, ДОЛЯ, ЛИХО, FREEDOM, LIBERTY, FAMILY, FAITH. Досліджуються відмінності у змістовому наповненні близьких концептів, які визначаються історико-культурними, соціальними та ціннісними факторами, а також унікальні концепти, характерні лише для конкретної мовної спільноти. Показано, що безеквівалентні одиниці й міжмовні лакуни відображають культурні та історико-соціальні відмінності в ментальному образі світу.Item type:Наукова стаття, Прагматика невербальних компонентів комунікації у емоційному та емотивному типах дискурсу (на матеріалі сучасної англомовної прози)(2025) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаСтаттю присвячено дослідженню прагматичних особливостей функціонування невербальних компонентів комунікації крізь призму емоційного та емотивного типів дискурсу. Розглянуто теоретичні засади емоційної та емотивної комунікації, зокрема з позицій прагмалінгвістики, а також виокремлено ключові ознаки, що дозволяють розмежувати емоційну експресію та емотивну інтенцію мовця. Проаналізовано типові невербальні засоби, які супроводжують вербальне висловлення та активізують його прагматичний потенціал. Наголошено, що невербальна поведінка може бути як спонтанною, так і контрольованою, прагматично вмотивованою. Спираючись на положення сучасної комунікативної лінгвістики, прагматики та психолінгвістики, визначено роль невербальних знаків у досягненні комунікативної мети, посиленні або трансформації вербального змісту, формуванні емоційного впливу на адресата.Item type:Наукова стаття, Екологія політичних промов Дональда Трампа(Одеса: Гельветика, 2025) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаСтаттю присвячено дослідженню екологічності подання інформації у промовах 45/47-го президента США Дональда Трампа. Основну увагу приділено визначенню факторів, що впливають на екологічність чи неекологічність його політичного дискурсу. Виокремлено комунікативні стратегії, які використовує політик, та їхній потенціал маніпулятивного впливу на аудиторію. Дослідження також охоплює аналіз лексико-стилістичних засобів, що формують емоційний стан реципієнтів. Матеріалом для аналізу слугували інавгураційні промови та передвиборчі виступи Дональда Трампа під час теледебатів. Було розглянуто прагматичний потенціал використаних мовцем лексико-стилістичних засобів, що визначають комунікативну ефективність повідомлень з урахуванням поставлених комунікативних цілей.Item type:Наукова стаття, Мовні засоби висвітлення сучасних подій в Україні в англомовному медіадискурсі(2025) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаУ статті здійснено лінгвістичний аналіз мовних засобів, які використовуються в англомовному медіадискурсі для репрезентації України в контексті повномасштабної війни, яку росія розпочала у 2022 році. Дослідження базується на матеріалі провідних англомовних медіа, зокрема видання The New York Times, і спрямоване на вивчення того, як лексичні засоби та стилістичні прийоми створюють образ України, яка веде боротьбу не лише за свою територіальну цілісність, а й за демократичні цінності в глобальному вимірі. Мова в медійному дискурсі виконує не лише інформативну, а й ідеологічну функцію, адже вона є інструментом конструювання смислів, засобом впливу на громадську думку та механізмом формування соціальних і політичних інтерпретацій подій. Особливу увагу приділено публікації “Lessons from World War II to Avoid World War III”, написаній міністрами закордонних справ семи країн, де висвітлено спільну позицію щодо подій в Україні.Item type:Наукова стаття, Гендерний аспект концепту ВІДПУСТКА / VACATION(2024) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаСтаттю присвячено дослідженню гендерних особливостей наповнення концепту ВІДПУСТКА / VACATION в українській та американській лінгвокультурах. Для виокремлення концептуальних ознак досліджуваного кон-цепту у січні–лютому 2024 р. було проведено вільний асоціативний експеримент, який дав можливість отримати спонтанні й неупереджені реакції респондентів, що є ключовими для дослідження способу мислення носіїв мови.В експерименті взяло участь 100 респондентів (50 українців та 50 американців), яким було запропоновано опитування у Google формах. Респонденти вказували свою стать, вік та асоціації на слово-стимул. Було отримано 249 асоціацій на слово-стимул відпустка та 248 асоціацій на стимул vacation. За допомогою аналізу частотності отриманих реакцій було виділено одиниці, які утворюють ядро, базовий шар, ближню периферію та дальню пери-ферію концепту ВІДПУСТКА / VACATION.Item type:Наукова стаття, Екологія сучасної мас-медійної комунікації (на матеріалі англомовного медійного дискурсу)(Острог: НаУОА, 2024) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна ГеоргіївнаСтаття присвячена дослідженню стратегій, які використовують засоби масової інформації у маніпулюванні свідомістю людини. Автори ставлять перед собою завдання не лише проаналізувати вплив ЗМІ на розвиток мови ворожнечі, але й виявити потужний вплив емоційного компоненту в мас-медійній комунікації, розкриваючи мовні стратегії та тактики, спрямовані на розпалювання ворожнечі. Стверджується, що мас-медіа виступають активними учасниками формування мовної картини світу та впливають на громадську думку та ідентичність, включаючи мовну ідентичність. В аналізі важливий акцент робиться на мовних наративах, що стають інструментом поширення мови ворожнечі, особливо в умовах геополітичних конфліктів. Зазна-чається, що вплив таких наративів різноманітний, варіюючи від створення панічних настроїв до спроб переписати історію та вплинути на національну ідентичність. Поза наративами в медійному просторі активно використовуються інші стратегії, такі як провокативна мова, спотворення фактів, маніпулювання інформацією та маніпуляція базовими людськими емоціями, таки-ми як страх, гнів, обурення, співчуття тощо. Зокрема, розглядається використання соціальних мереж, де анонімність сприяє поширенню мови ненависті через використання емотивно зарядженої лексики. Користувачі соціальних мереж стають активни-ми учасниками створення та споживання контенту, іноді не усвідомлюючи відповідальності за вплив своїх слів на суспільну думку та поширення мови ненависті. Встановлено, що до популярних маніпулятивних стратегій розпалювання мови ворожнечі у медіа просторі належать не лише наративи, але й провокативна мова, спотворення фактів та маніпуляція емоціями. Результатом використання цих стратегій є вплив на аудиторію, спрямований на виклик сильних емоцій та мотивацію конкретної поведінки.Item type:Наукова стаття, Експресивність політичних промов: лінгвістичний інтерпретаційний аналіз оціночних конотацій відповідно до appraisal model(Дрогобич: Гельветика, 2023) Киселюк, Наталія Павлівна; Яновець, Анжеліка ІванівнаУ статті досліджено прояв негативного і позитивного ставлення до певних подій, висловлене Данальдом Трампом у його промові (2016), охарактеризовано лексичні ресурси категорії ATTITUDE та проаналізовано способи реалізації підкатегорій AFFECT, JUDGEMENT, APPRECIATION. Політичним промовам Дональда Трампа характерне вживання емоційно-навантажених лексичних одиниць, так званої “thick” або “emotive” лексики, що свідчить про його схильність до моделювання та створення емоційних реакцій у адресатів задля досягнення маніпулятивних цілей та пропаганди.Item type:Навчальний посібник, Аналіз комунікації крізь призму емотивної еколінгвістики (на матеріалі сучасного англомовного дискурсу)(2023) Киселюк, Наталія Павлівна; Яновець, Анжеліка ІванівнаСтаття присвячена одному з важливих критеріїв емотивної еколінгвістики – екологічності. Мета цього дослідження – встановити критерії, за якими можна було б ідентифікувати комунікацію як екологічну/неекологічну, а відтак – корелювати її задля досягнення комунікативних цілей у спілкуванні. Автори зазначають, що оскільки еколінгвістика розвинулась на основі емотіології, то доцільним є скористатися методами дослідження, які застосовують у цій науці. Заслуговує на увагу проведений авторами аналіз метод руйнації асоціацій, суть якого полягає у зануренні лексичної одиниці у контекст, відмінний від асоціацій з концептом цієї одиниці.Item type:Наукова стаття, Прагматика взаємодії вербальних і невербальних емотивних засобів у формуванні екологічності повідомлення в англомовному художньому дискурсі(Дрогобич: Гельветика, 2021) Киселюк, Наталія ПавлівнаСтаття присвячена проблемам аналізу взаємодії вербальних і невербальних засобів комунікації. Розглянуто їхній вплив на створення екологічного повідомлення. Стверджується, що емоційна складова частина присутня в будь-якому типі повідомлення і відіграє значну роль у спілкуванні. Розгляд емоційності як важливого регулятора прагматики висловлення визначає місце лінгвістики емоцій у прагма- та комунікативній лінгвістиці. Доведено, що комунікативно-прагматичні й етичні аспекти спілкування безпосередньо впливають на емоційність мовлення та зумовлюють вибір вербальних і невербальних засобів комунікації.Item type:Наукова стаття, Лінгвотоксичність неологізмів у сучасних реаліях засобів масової інформації(Луцьк: ЛПК, 2022) Киселюк, Наталія Павлівна; Губіна, Алла Михайлівна; Мартинюк, Алла ПетрівнаСтаття присвячена дослідженню токсичних новотворів (лінгвотоксичних неологізмів) у засобах масової інформації. Лінгвотоксини розглядаються як слова та мовленнєві звороти, що шкодять мові як комунікативній системі та мовленнєвій свідомості носіїв мови аж до трансформації їхньої картини світу. До лінгвотоксичних процесів віднесені токсичне словотворення, лексичне «таврування» та використання лінгвоцинізмів. Особлива увага приділена причинам виникнення лінгвотоксинів та їхній ролі в інформаційно-психологічній війні та у маніпулюванні свідомістю мовців. Наведені приклади доводять, що політична ситуація та емоційні настрої суспільства впливають на виникнення і закріплення в мові токсичних новоутворень. Уточнено визначення та роль лінгвоцинізмів у формулюванні нових ціннісних орієнтирів на противагу традиційним загальнолюдським цінностям. Пояснено етимологію та причини виникнення лінгвоцинізмів на конкретних прикладах з сучасних мас-медіа. У засобах масової інформації до одиниць вираження цинізму належать новоутворення, що демонструють принизливе, глузливе ставлення до політичних опонентів. Токсичні неологізми набувають принизливо-глузливої семантики, що в межах еколігвістики і тлумачаться як вияв токсичності в мові. Здійснено аналіз функціонування лінгвотоксинів, що ґрунтуються на дискримінації за політичними вподобаннями та переконаннями в межах мікроконтексту. З позицій еколінгвістики лінгвотоксини є надзвичайно небезпечним явищем сучасної комунікації, оскільки впливають не лише на культуру мови, а й на свідомість носіїв мови. Увагу автора зосереджено на тому, як масове вживання лінгвотоксинів у мовленні нівелює норми літературної мови, етико-естетичні принципи суспільства та впливає на трансформацію свідомості мовної особистості.