Стаття присвячена одному з важливих критеріїв емотивної еколінгвістики – екологічності. Мета цього дослідження – встановити критерії, за якими можна було б ідентифікувати комунікацію як екологічну/неекологічну, а відтак – корелювати її задля досягнення комунікативних цілей у спілкуванні. Автори зазначають, що оскільки еколінгвістика розвинулась на основі емотіології, то доцільним є скористатися методами дослідження, які застосовують у цій науці. Заслуговує на увагу проведений авторами аналіз метод руйнації асоціацій, суть якого полягає у зануренні лексичної одиниці у контекст, відмінний від асоціацій з концептом цієї одиниці.
