DSpace

Зараз показуємо 1 - 3 з 3

Екологія політичних промов Дональда Трампа
(Одеса: Гельветика, 2025) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна Георгіївна
Статтю присвячено дослідженню екологічності подання інформації у промовах 45/47-го президента США Дональда Трампа. Основну увагу приділено визначенню факторів, що впливають на екологічність чи неекологічність його політичного дискурсу. Виокремлено комунікативні стратегії, які використовує політик, та їхній потенціал маніпулятивного впливу на аудиторію. Дослідження також охоплює аналіз лексико-стилістичних засобів, що формують емоційний стан реципієнтів. Матеріалом для аналізу слугували інавгураційні промови та передвиборчі виступи Дональда Трампа під час теледебатів. Було розглянуто прагматичний потенціал використаних мовцем лексико-стилістичних засобів, що визначають комунікативну ефективність повідомлень з урахуванням поставлених комунікативних цілей.
Екологія сучасної мас-медійної комунікації (на матеріалі англомовного медійного дискурсу)
(Острог: НаУОА, 2024) Киселюк, Наталія Павлівна; Бондар, Тетяна Георгіївна
Стаття присвячена дослідженню стратегій, які використовують засоби масової інформації у маніпулюванні свідомістю людини. Автори ставлять перед собою завдання не лише проаналізувати вплив ЗМІ на розвиток мови ворожнечі, але й виявити потужний вплив емоційного компоненту в мас-медійній комунікації, розкриваючи мовні стратегії та тактики, спрямовані на розпалювання ворожнечі. Стверджується, що мас-медіа виступають активними учасниками формування мовної картини світу та впливають на громадську думку та ідентичність, включаючи мовну ідентичність. В аналізі важливий акцент робиться на мовних наративах, що стають інструментом поширення мови ворожнечі, особливо в умовах геополітичних конфліктів. Зазна-чається, що вплив таких наративів різноманітний, варіюючи від створення панічних настроїв до спроб переписати історію та вплинути на національну ідентичність. Поза наративами в медійному просторі активно використовуються інші стратегії, такі як провокативна мова, спотворення фактів, маніпулювання інформацією та маніпуляція базовими людськими емоціями, таки-ми як страх, гнів, обурення, співчуття тощо. Зокрема, розглядається використання соціальних мереж, де анонімність сприяє поширенню мови ненависті через використання емотивно зарядженої лексики. Користувачі соціальних мереж стають активни-ми учасниками створення та споживання контенту, іноді не усвідомлюючи відповідальності за вплив своїх слів на суспільну думку та поширення мови ненависті. Встановлено, що до популярних маніпулятивних стратегій розпалювання мови ворожнечі у медіа просторі належать не лише наративи, але й провокативна мова, спотворення фактів та маніпуляція емоціями. Результатом використання цих стратегій є вплив на аудиторію, спрямований на виклик сильних емоцій та мотивацію конкретної поведінки.
Аналіз комунікації крізь призму емотивної еколінгвістики (на матеріалі сучасного англомовного дискурсу)
(2023) Киселюк, Наталія Павлівна; Яновець, Анжеліка Іванівна
Стаття присвячена одному з важливих критеріїв емотивної еколінгвістики – екологічності. Мета цього дослідження – встановити критерії, за якими можна було б ідентифікувати комунікацію як екологічну/неекологічну, а відтак – корелювати її задля досягнення комунікативних цілей у спілкуванні. Автори зазначають, що оскільки еколінгвістика розвинулась на основі емотіології, то доцільним є скористатися методами дослідження, які застосовують у цій науці. Заслуговує на увагу проведений авторами аналіз метод руйнації асоціацій, суть якого полягає у зануренні лексичної одиниці у контекст, відмінний від асоціацій з концептом цієї одиниці.

Наукові статті

Переглянути

Фільтри

Налаштування

Сортувати за

Результатів на сторінку

Результати пошуку