Наукові статті
Permanent URI for this collectionhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/210
Browse
96 results
Search Results
Item type:scientificarticle.listelement.badge, Digital Models of Administration as a Mechanism for Enhancing Leadership Accountability in Dynamic Institutions(2026-08-01) Vavdiiuk, Nataliia; Koretska, Nataliia; Smolych, Dariia; Abramova, Iryna; Tendiuk, AllaThe article examines the conceptual and methodological foundations of digital transformation of organizations in the context of responsible leadership development. The essence of digital transformation is defined as a systemic process of strategic updating of the business model, operational processes and corporate culture based on the use of digital technologies. The difference between automation and digital transformation is substantiated, and the role of digital management as a practical tool for implementing digital solutions is highlighted. On the basis of generalization of modern scientific approaches (resource, dynamic abilities and socially responsible management) the theoretical basis of the study is revealed. An integral index of digital transformation is proposed to quantify the level of digitalization of organizations, which takes into account the degree of implementation of basic digital technologies and their strategic impact. The model was empirically tested on the example of three companies, the results of which showed a strong positive correlation between the level of digitalization and the index of responsible leadership, including transparency, accountability and ethics of management decisions. To evaluate the effectiveness of digital management, the author proposes an improved model of an integral indicator that takes into account five components: economic and social performance, level of digital maturity, ethical management decisions, and management transparency. This approach allows for a comprehensive assessment of not only the economic results of digitalization, but also the socio-ethical effect of transformation. A scale for interpreting the levels of digital efficiency has been developed, which allows for a comparative analysis of organizations in different industries. The results obtained are of practical importance for the development of systems for monitoring digital maturity, assessing responsible leadership and formulating sustainable development strategies in the digital economy.Item type:scientificarticle.listelement.badge, ADAPTIVE MANAGEMENT OF UKRAINE'S ENERGY DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF LOW-CARBON AND DIGITAL TRANSITION(2026-07-24) Vavdiiuk, Nataliia; Riznyk, Dominika; Shovkalyuk, MarynaThe article is devoted to the development of an adaptive management system for Ukraine’s energy sector based on the principles of a low-carbon economy. Current trends in energy development under conditions of decarbonization, post-war recovery, digital transformation, and European integration are analyzed. A system of indicators for adaptive energy development is proposed, integrating environmental, energy, digital, and socio-managerial components. The system includes indicators of decarbonization, energy security, renewable energy development, Smart Grid implementation, Internet of Things technologies, Artificial Intelligence applications, and information transparency. An adaptive management system based on continuous monitoring, forecasting, decision-making, and corrective actions is substantiated. The proposed approach contributes to improving energy security and supporting the low-carbon transformation of Ukraine’s energy sector.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Digital Leadership in Industry 4.0 and 5.0(2026-07-23) Vavdiiuk, Nataliia; Koretska, Nataliia; Koshchii, Oksana; Vasilik, Natalia; Galushchak, Valentina; Virun, LiliiaThe move from 4.0 to 5.0 is more evolutionary than revolutionary but it represents a transition away from pure automation efficiency (4.0) toward more human-centered, sustainable and resilient systems that combines advanced technology such as AI/Internet of Things with human creativity, collaboration (cobots ) & mass customization to satisfy societal needs. Therefore, such a transition necessitates new leadership which can best function in the changed environment. Informed by an integrative review approach, this paper critically investigates the change of leadership paradigms and practice and how technology plays a key role in shaping new leadership practices. It can be concluded from the findings of this study that leadership in Industry 5.0 is multidimensional and multi-dimensional. It’s no longer just simply a matter of merging known leadership styles, as was arguably the case with Industry 4.0; instead it is a new synthesis-based on symbiotic leadership –flowing from big data (incorporating AI). With these conditions, leadership becomes neurodigital. From the concept of simbiotic leadership, a neurodigital triad methodological about digital strategic setting goals and planning in leadreship digital on Industrial 5.0 is proposed. This study is aligned with the development of a methodology and applied instruments to form new socio-economic, cybersocial, and neurodigital ecosystems.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Financing of Agrarian and Agricultural Sectors in the Context of Implementation of International Experience(2021-06-30) Sodoma, Ruslana; Brukh, Oksana; Shmatkovska, Tetiana; Vavdiiuk, Nataliia; Bilochenko, Andrii; Kupyra, Мyroslava; Berezhnytska, GalunaПроаналізовано ситуацію на ринку банківського кредитування сільськогосподарських підприємств. Установлено ключові причини низької ефективності чинного механізму кредитування банками агропромислового сектору. Виявлено ключові недоліки в системі фінансування підприємств агропромислового комплексу. Розглянуто інвестиційну привабливість в Україні та конкретизовано в динаміці по областях. Проаналізовано обсяги фінансування діяльності підприємств АПК в Україні за джерелами надходження. Доведено, що ефективне фінансування відкриває широкі можливості для розвитку підприємств аграрного сектору. У дослідженні використано загальнонаукові та конкретні економічні методи, а також базовий дослідницький підхід, який дозволив визначити економічну природу фінансового сектору і сферу фінансування аграрних підприємств. Запропоновано фінансові інструменти аграрного підприємства, використання яких сприятиме досягненню європейських стандартів. Внесено науково обґрунтовані рекомендації щодо напрямів застосування в Україні міжнародного досвіду стимулювання фінансової діяльності суб’єктів агропромислового комплексу. У розвинутих країнах для підтримки фінансової діяльності в агропромисловому комплексі використовується багатий арсенал інструментів підтримки. Подано перелік найбільш розповсюджених інструментів такої підтримки, що застосовуються в розвинутих країнах. Зазначено, що розв’язання проблем фінансового забезпечення розвитку агропромислового комплексу доцільно здійснювати на основі вивчення, узагальнення i врахування кращого міжнародного досвіду. Досліджено світовий досвід фінансування аграрного сектору економіки та особливості розподілу державних субвенцій на розвиток сільськогосподарського виробництва. Наукова новизна отриманих результатів представлена сукупністю теоретичних і практичних аспектів дослідження, а саме пропозиціями щодо сучасного стану кредитування АПК і рекомендаціями щодо використання нових фінансових інструментів у контексті імплементації міжнародного досвіду.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Interaction of Monetary and Fiscal Policies of Developing Countries: The Experience of Ukraine(2019-06-27) Vavdiiuk, Nataliia; Koretska, Nataliia; Galushchak, ValentynaУ статті розглядається взаємозв’язок між інструментами фіскальної та монетарної політики в Україні у період 2010–2017 років. Емпіричні результати показали, що розвиток економіки держави залежить від взаємозв’язку фіскальної монетарної політик. Такий детермінований зв’язок передбачає наявність адитивних та комбінованих типів моделей в економічному аналізі фіскальної та монетарної політик, розрахунок яких дозволить перевірити наступні альтернативні гіпотези: - якщо уряд запроваджуватиме політику щодо реалізації фіскальної та грошової політики щодо експансії (монетарна експансія / фіскальна експансія (ME/FE)), то зростатиме рівень ВВП та зайнятості, однак існує ризик зростання інфляції; - якщо уряд запровадить фіскальні обмеження/монетарне розширення (ME/FR), то спостерігатимуться сповільнення темпів зростання ВВП, зниження інфляція та підвищення зайнятості; - якщо уряд запроваджуватиме фіскальну експансію/монетарне обмеження (FE/MR), це призведе до зростання ВВП, зменшення рівня безробіття, але підвищення інфляційних очікувань; - якщо уряд запровадить політики фіскального обмеження/монетарного обмеження (MR/FR), то спостерігатимемо незначне збільшення ВВП, зниження рівня безробіття при низькому рівні інфляції. Встановлено, що одночасне досягнення індикаторів фіскальної та монетарної політик в Україні було неможливим. Це зумовлено тим, що зазначені показники виявлялися несумісними щодо досягнення внаслідок чого застосовувався різноспрямований інструментарій для регулювання бюджетно-податкового та грошово-кредитного ринків. Виявлені суперечності взаємодії інструментів унеможливили ефективність досягнення позитивного результату – зростання/стабілізації економічних показників. Дослідження буде корисним керівникам, науковцям та практикам з тим, щоб обирати методи застосування інструментів фіскальної та монетарної політики з метою стимулювання економічного розвитку.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Distribution of V.Boksha’s Bioclimatic Index in Ukraine and the Development of an Automated Application for Its Determination(2025) Pavliuk, Margaryta; Fedoniuk, Vitalina; Vavdiiuk, Nataliia; Fedoniuk, YuriiIn connection with global climate change and the increasing number of manifestations of weather sensitivity, the influence of weather conditions and meteorological variables on human health is attracting growing interest. Bioclimatic indices (BCIs) are indicators that serve as a qualitative tool for assessing climate comfort in a region. Based on the analysis of the dynamics of one of the BCIs – the climate pathogenicity index of V. Boksha – an assessment of climate comfort in Ukraine was carried out for 2018 – 2023 for 26 cities, and an automated application for calculating this indicator was developed. The temporal and spatial dynamics of V. Boksha’s BCI and, accordingly, the comfort of Ukraine’s climate were determined. The results were visualized in graphs, charts, and GIS-based maps. It was found that climate comfort during the year ranges from optimal in the warm period to irritating in winter, reaching acute values on certain days, the number of which varies from 5–9 (Uzhhorod, Kyiv) to 30–31 (Rivne, Sumy). Average monthly index values throughout the year range from 5 to 10 (May – August) to 25–32 (January – February). The analysis showed an increase of the comfortable period in Ukraine in 2018 – 2023 by 1.5–2 months compared to its duration in the 20th century. An automated application – an online index calculator – was developed, allowing its determination for a selected settlement. The results of the calculations of BCI, performed using the automated application, can complement daily weather forecasts to inform people about the comfort of weather conditions.Item type:scientificarticle.listelement.badge, ESG-менеджмент банківського кредитування в Україні(2026-02-14) Вавдіюк, Наталія Степанівна; Корецька, Наталія Іванівна; Констанкевич, Ігор ВолодимировичВ статті досліджено теоретичні та прикладні аспекти трансформації банківського кредитування в контексті сталого розвитку та впровадження ESG-підходів. Розглянуто сутність сталих, зелених, соціальних та ESG-орієнтованих кредитних інструментів, а також сучасні підходи до їх трактування у науковій літературі. Встановлено, що сталість кредитування дедалі частіше ототожнюється із. зеленими фінансами, хоча охоплює ширший комплекс екологічних, соціальних і управлінських компонентів. Узагальнено класифікацію форм сталого кредитування та подано їх характеристику відповідно до цілей фінансування і ступеня впливу на соціально-економічний розвиток. Виокремлено ключові чинники активізації сталого кредитування, зокрема екологічні стандарти, цифрові інновації, регуляторні вимоги та інституційні стимули. Аргументовано необхідність посилення ролі банків у фінансуванні Цілей сталого розвитку, удосконалення механізмів зеленого та соціального кредитування, а також впровадження системи управління ESG-ризиками. Запропоновано напрями підвищення ефективності банківської діяльності у сфері сталих фінансів та конкретні заходи щодо розвитку ESG-банкінгу в Україні в умовах післявоєнного відновлення.Item type:scientificarticle.listelement.badge, УПРАВЛІННЯ ЧАТ-БОТОМ КАФЕДРИ В ЗВО(2022-12-23) Yanovets, Angeliсa; Vavdiiuk, Nataliia; Konstankevych, Ihor; Rud, KaterynaThe use of innovative technologies in communication with potential and existing students gives higher educational institutions an advantage over competitors. It is expedient for the management of the university, the faculty and the departments to review and select digital communication tools with education seekers, which not only address them, but also satisfy the needs of receiving timely feedback in real time. The challenge of response time lag between inquiry and response for education seekers can be solved with the help of chatbots. The purpose of the article is to form the theoretical and methodological foundations of the development of the HEI’s department chatbot.The following methods and techniques of economic analysis were used: induction, deduction, synthesis, statistical, mathematical. Metrics for assessing the effectiveness of the chatbot have been created (fulfillment of assigned tasks by the chatbot, demand, effective dialogue). The research hypothesis was verified (as the number of active users of the chatbot increases as a result of its management, the number of triggered streams (triggers) will increase and vice versa) through the formation of the parameters of the linear regression equation according to the Student, Fisher t-statistics criteria.Item type:scientificarticle.listelement.badge, УДОСКОНАЛЕННЯ ВИБОРУ СТИЛІВ ЛІДЕРСТВА В СИТУАЦІЙНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ(2021-06-12) Вавдіюк, Наталія СтепанівнаThe article considers the situational variables of the choice of control stitches by the method of F. E. Fiedler. Having processed electronic questionnaires of 28 heads of structural subdivisions of a commercial organization, the level of LPC was assessed, as well as 28 management situations concerning group interaction, structured and unstructured tasks, observance of official powers by the head were analyzed. Since the organization of the scientific observation, some managers have been grouped into the first group with good relations "supervisor-subordinate", structured tasks and sufficient official authority of 6 people, which is 21.4% of the total number of respondents.The second group with good relations "manager-subordinate", structured tasks and insufficient official powers includes 2 people (7.1%). The third group with good relations "manager-subordinate", unstructured tasks, but sufficient official powers includes 5 people, 17.9% of the total number of respondents.The fourth group with good relations "supervisor-subordinate", structured tasks, but insufficient official powers included 8 people, which is 28.6% of the total number of respondents. Because managers believed that they had strong sufficient authority, and the division of these groups was carried out on those who have a bad relationship "manager-subordinate" included model tests in groups of management situations: the fifth – and this is 4 people (14.3%) ); sixth – 2 people (7.1%), seventh: 1 person (3.6%). Managers who received low LPC scores (1-3 points) are motivated by the task, strictly evaluate their subordinates and often use strict control. However, if the tasks are performed, the goals are achieved, the leader, motivated by the task, is satisfied with the details and observation of everyday events. Managers who received high LPC scores (7-8 points) are motivated relationships, focusing on social interaction. Managers who have average scores (4-6 points), depending on how close their score is to the high or lower end of the scale, can be both task-oriented and relationship-oriented leaders. According to the results of the survey of 28 managers of structural subdivisions of organization, the indicators of the least favorable employee were determined, the “manager-subordinate” relationship was established, the structure or unstructured task, the sufficiency of official powers were determined. The hypotheses of the research are established: with the growth of the leader's orientation to the task the group interaction of subordinates will grow, the efficiency of activity will increase and vice versa. If hypothesis H0 – the correlation between qualitative features is not significant, the hypothesis is rejected; competing hypothesis H1 – the correlation between qualitative features is significant, the hypothesis is accepted. To confirm the hypotheses, Spearman's rank correlation coefficients were calculated (rR=0.99; TkpTkp, 0.9>0.62) and hypothesis H1 was accepted that the rank correlation relationship according to the estimates of the two tests is significant. There is a significant correlation between the analyzed features. A relationship-oriented leader is effective when situational factors are combined and are conducive to a leader who has moderate control over the situation. If situational factors create a situation that is very favorable or very unfavorable for the manager, task-oriented managers are expected to be more effective. A manager who has adopted a certain management style must respond to a management situation in which this style would be more effective. Depending on the situational variables of the management situation, recommendations for the use of management styles are formedItem type:scientificarticle.listelement.badge, STRATEGIC ASSESSMENT OF GENDER EQUALITY ACHIEVEMENT IN UKRAINIAN HEIs: DEVELOPMENT TRAJECTORIES AND SUSTAINABILITY(2026-06-01) Vavdiiuk, Nataliia; Konstankevych, Ihor; Riznyk, DominikaДосягнення гендерної рівності є одним із пріоритетних напрямів реалізації Цілей сталого розвитку та важливим чинником підвищення ефективності функціонування закладів вищої освіти. Метою статті є оцінювання стійкості та траєкторій досягнення гендерної рівності закладами вищої освіти України на основі результатів міжнародного рейтингу THE Impact Rankings SDG 5 за 2019–2025 роки. Інформаційну базу дослідження становлять результати українських університетів, представлених у рейтингу за Ціллю сталого розвитку 5 «Гендерна рівність». Для досягнення поставленої мети використано структурний, рівневий та динамічний аналіз. З метою забезпечення порівнянності даних рейтингові інтервали було перетворено на умовні числові значення шляхом визначення середини відповідного інтервалу оцінювання. Досліджено динаміку участі українських закладів вищої освіти у THE Impact Rankings SDG 5 та встановлено, що кількість університетів, представлених у рейтингу, зросла з 4 у 2019 році до 40 у 2025 році. Для оцінювання довгострокових тенденцій сформовано панельну вибірку з 13 університетів, які були представлені у рейтингу не менше чотирьох років. На основі середніх значень показника SDG 5, коефіцієнтів варіації та зміни результатів у часі визначено основні типи траєкторій досягнення гендерної рівності: прогресуючу, стабільну, регресуючу та турбулентну. Для оцінювання стійкості результатів використано коефіцієнт варіації, що дозволило врахувати не лише рівень досягнутих результатів, а й стабільність їх збереження у довгостроковій перспективі. Запропоновано матрицю позиціонування закладів вищої освіти за рівнем результативності та стійкості досягнення гендерної рівності, побудовану на основі середнього значення показника SDG 5 та медіанного значення коефіцієнта варіації. У результаті дослідження виокремлено чотири групи університетів: лідери, нестійкі лідери, стабільні аутсайдери та турбулентні заклади вищої освіти. Встановлено, що високий рівень досягнення гендерної рівності не завжди супроводжується стійкістю результатів, що свідчить про різний рівень інституційної спроможності університетів реалізовувати гендерну політику. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання запропонованого підходу для моніторингу досягнення Цілі сталого розвитку 5, проведення міжуніверситетських порівнянь та обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку гендерної рівності в закладах вищої освіти.