Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3471
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Методи візуалізації зображення в дизайні комп’ютерних ігор у жанрі жахів: історичний аспект(2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга Василівна; Бондарчук, Юлія СергіївнаМетою роботи є висвітлення еволюції графічної візуалізації в дизайні відеоігор жанру жахів у контексті розвитку технологій. Методологія. Робота ґрунтується на системному підході до аналізу фундаментальних положень теорії візуалізації інформації. Для проведення дослідження застосовано історико-порівняльний, структурно-композиційний та образно-стилістичний аналізи, метод систематизації та класифікації, що дозволили проаналізувати особливості розвитку візуалізації та вплив технічних обмежень на комп’ютерну графіку і способи її реалізації. Результати. У роботі вперше систематизовано етапи розвитку методів комп’ютерної візуалізації у відеоіграх жанру жахів. Виділено такі еволюційні трансформації ігрової візуалізації: 1) світлова візуалізація – зображення на основі світлових точок на екрані (1958); 2) текстова візуалізація – текстові символи для формування зображень (1973); 3) 2D-візуалізація – використання пікселів екрану для візуалізації площинних зображень (1982); 4) 3D-візуалізація – тривимірна графіка для передачі псевдооб’ємних та реалістичних зображень (1992); 5) комбінована графіка – поєднання традиційних та інноваційних методів візуалізації (2000 і дотепер). Окреслено вплив технічного прогресу на розвиток комп’ютерної графіки та цифрових методів візуалізації. Наукова новизна. Новизна роботи полягає в тому, що було вперше систематизовано еволюційні трансформації методів зображення у відеоіграх жанру жахів, обґрунтовано вплив розвитку технологій на використання художніх засобів. Результати роботи є підґрунтям для досліджень, пов’язаних із розвитком комп’ютерної графіки, відеокомунікацій та геймдизайну. Практична значущість. Практичне значення результатів є важливим для проєктної діяльності графіків, ілюстраторів і геймдизайнерів, які використовують різні способи візуалізації в проєктах, удосконалюють естетичні вимоги з метою залучення більшої кількості гравців.Item type:Наукова стаття, Аромат як засіб візуалізації художньо-образної концепції в дизайні поліграфічних видань(2024) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга ВасилівнаМета. Мета дослідження полягає у виявленні концепцій візуалізації художнього образу за допомогою ароматів у дизайні поліграфічних видань. Методологія. Методологія дослідження заснована на використанні системного та синергетичного підходів, що дозволяють обґрунтувати шляхи інтеграції ароматів у візуальні комунікації, їхні трансдисциплінарні взаємозв’язки з людиною та середовищем. Аналіз художніх образів візуалізації ароматизованих поліграфічних видань здійснено за допомогою композиційного та системно-функціонального дизайн-аналізів. Результати. У дослідженні окреслено роль аромату у візуалізації художньо-образної концепції поліграфічної продукції. Доведено, що аромат виступає ключовим атрибутом продукту та забезпечує ефективну комунікацію зі споживачем, активізує пам’ять і формує відповідні емоції. У дизайні ароматизованої поліграфічної продукції виділено емоційну, розповідну, освітню й екологічну концепції візуалізації художнього образу з використанням аромату. Визначено, що в дизайні поліграфічної продукції набувають поширення інноваційні технології (інтерактивний аромат, інкапсуляція, інфузія, ароматизовані чорнила, дифузія), які активізують декілька сенсорних систем водночас, утворюючи явище синестезії. Переосмислення способів інтеграції аромату в дизайн-систему забезпечить підвищення ефективності візуальної комунікації в мінливому зовнішньому середовищі. Наукова новизна. У роботі вперше комплексно осмислено роль аромату в розробленні концепцій проєктування поліграфічних видань з позицій системного підходу. Доведено, що дизайн ольфакторних візуальних комунікацій на прикладі ароматизованих поліграфічних видань виступає ефективним способом програмування поведінки людини. Практична значущість. Матеріали дослідження виступають основою для створення універсальної концепції візуалізації художнього образу в дизайні поліграфічної продукції. Результати роботи можуть бути використані фахівцями різних сфер діяльності для формування інноваційних стратегій інтегрованих візуальних комунікацій в умовах постійно змінного інформаційного середовища.Item type:Наукова стаття, Концепція тактильності у дизайні динамічних візуальних комунікацій(2023) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга ВасилівнаУ роботі розкрито сутність концепції тактильності на основі аналізу проєктних зразків динамічних візуальних комунікацій. В умовах перенасиченого інформацією середовища набуває важливості розв’язання проблеми візуальної втоми. Це змушує дизайнерів проводити експериментальні розробки, спрямовані на активізацію сенсорних відчуттів засобами дизайну. Залучення тактильних елементів та взаємодій до структури дизайноб’єктів забезпечує появу інтегрованих візуальних комунікацій, здатних збагатити естетичний та чуттєвий досвід споживачів. Доведено, що дотик є динамічним тривимірним відчуттям, завдяки якому людина пізнає предметно-просторове середовище через візуалізацію фізичних і психологічних властивостей. Використання тактильної взаємодії у дизайні візуальних комунікацій формує цілісний образ-гештальт, визначаючи поведінку людини. Дослідження ґрунтується на системному підході, носить трансдисциплінарний характер, що дає можливість переосмислити шляхи формування концепції тактильності через взаємодію між наукою, економікою та практикою. У роботі вперше осмислено три напрямки тактильної взаємодії у дизайні візуальних комунікацій: дотик як фізичне відчуття, дотик як сенсорний досвід, дотик як емоційно-психологічне відчуття. Фізичне відчуття дотику дозволяє оцінити властивості матеріалу та форми через реальну взаємодію дизайн-об’єкту з людиною. Специфічною особливістю проєктування цифрових сенсорних взаємодій є інтеграція дотику як сенсорного досвіду з метою отримання нових форм та способів комунікації. Дотик як емоційно-психологічне відчуття у дизайні візуальних комунікацій забезпечує появу релаксаційного ефекту та реалізацію концепції збереження ментального здоров’я людини. Інтерпретація тактильних взаємодій у контексті дизайну візуальних комунікацій спрямована на підвищення ефективності сприйняття візуальної інформації та дозволяє програмувати поведінку людини в середовищі. Результати дослідження окреслюють перспективи використання тактильно-візуальних особливостей у проєктній практиці мультисенсорного дизайну візуальних комунікацій.Item type:Наукова стаття, Стилістика та символіка образів карт таро в контексті тенденцій сучасної візуальної культури(2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Ткачук, Яна Віталіївна; Романюк, Ольга ВасилівнаМетою роботи є виявлення та аналіз стилістичних образів основних зображень на картах Таро та вплив стилю на їх зміст і тлумачення. Методологія. Дослідження має системний характер і базується на використанні історико-порівняльних та аналітичних методів. Методи композиційного та образно-стилістичного аналізу спрямовані на вивчення структури зображення, гармонії візуальних елементів та символічного змісту. Вони дозволили простежити трансформацію стилістики різних типів колод Таро, прослідкувати еволюцію зображень карт та окреслити їхній вплив на формування сучасної візуальної культури. Результати. Дослідження доводить, що візуалізація зображень у колодах Таро є синтезом естетичних і семантичних компонентів. Історичний розвиток карт Таро відображає перехід від традиційних зображень до креативних дизайнерських розробок, виконаних згідно сучасних тенденцій. Трансформація символіки карт передбачає формування унікальної візуальної мови, що обґрунтовує стилістичні відмінності між колодами Таро. Виділено наступні стилі ілюстрацій у картах Таро: класичний архетипний стиль (інтерпретація середньовічної символіки); окультно-філософський стиль (синтез езотеричних систем та модерністської форми); декоративний стиль (використання елементів колажу); мінімалістичний стиль (природні символи та простота ліній); сучасний авторський стиль (переосмислення традиційних архетипів через особисте бачення художника). Доведено, що художня форма ілюстрації визначає спосіб інтерпретації змісту візуальних образів та архетипів Таро.Item type:Наукова стаття, Сторітелінг у дизайні візуальних комунікацій: методи побудови динамічного сюжету(2022) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга ВасилівнаУ роботі розкрито методи побудови динамічного сюжету на прикладі об’єктів зовнішньої реклами. В умовах мінливого середовища набуває важливості інформація, яку людина може синтезувати із багатьох розрізнених фрагментів у цілісну розповідь. Використання техніки сторітелінгу у дизайні візуальних комунікацій забезпечує появу динамічної емоційно забарвленої інформації, об’єднаної сюжетом. Сторітелінг розглядаємо як процес передачі ідей за допомогою візуальних патернів, які демонструють зміни, систематизують розрізнені повідомлення та формують цілісне сприйняття. Дослідження має міждисциплінарний характер, який дає можливість переосмислити шляхи побудови візуально-комунікативних взаємодій в урбаністичному середовищі. У роботі вперше виділено три методи побудови візуального сюжету: метод анімації; фрагментації; кадрування. Метод анімації забезпечує формування лінійної розповіді із послідовно розташованих повідомлень, вздовж яких рухається глядач. Метод фрагментації дозволяє створити концепцію історії, яка з’являється у вигляді окремих стилістично близьких фрагментів у різних місцях середовища. Специфічною особливістю таких серій рекламних повідомлень є проєктування творчої розповіді, що залучає глядача до створення нових ситуацій, відгадування ребусів, квестів тощо. Метод кадрування дозволяє створити історію, використовуючи фіксацію події у рамці. Виявлено, що сюжет може формувати людина, доповнюючи незавершене зображення рекламної конструкції, або постійно змінне середовище. Завдяки описаним методам, використання сторітелінгу у дизайні візуальних комунікацій забезпечить тривале утримання уваги споживачів та сприятиме покращенню сприйняття інформації. Матеріали дослідження є важливими для гармонізації урбаністичного простору та підвищення рівня комунікації з цільовою аудиторією