Наукові статті

Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3471

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Item type:Наукова стаття,
    Час як маркер візуальних трансформацій у проєктуванні інтегрованих дизайн-систем
    (2025) Скляренко, Наталія Владиславівна
    У роботі представлено теоретичне обґрунтування сутності та ролі часу в проєктуванні інтегрованих дизайн-систем. В умовах глобалізації, мінливого середовища та стрімкої динаміки інформаційних потоків ключового значення набуває концепція часу, що забезпечує формування адаптивних дизайн-систем. Методологічною основою виступає системний і трансдисциплінарний підходи, які демонструють єдність гуманітарних та експериментальних природничих наук. Залучення методів структурно-функціонального, художньо-образного, семіотичного аналізу та темпорального моделювання забезпечує всебічний аналіз концепції часу й темпоральної природи сучасних інтегрованих дизайн-систем. Виявлено, що поведінка інтегрованих візуально-комунікативних дизайн-систем як комплексу взаємопов’язаних елементів і процесів визначається часовим критерієм. Доведено, що час виконує роль формотворчого параметра, який активує та модулює візуальні трансформації дизайн-систем і забезпечує їх динамічний розвиток у взаємодії з людиною та середовищем. У роботі систематизовано групи темпоральних взаємодій, які описують і дозволяють спрогнозувати поведінку термочутливих матеріалів (температура – час), змінних кольорових рішень та текстур (вологість – час), світлочутливих поверхонь (світло – час), живих і біоактивних елементів (біохімічні реакції – час), вплив кліматичних умов та антропогенних факторів (зовнішні фактори – час), дію антропосоціальних процесів (соціум – час). Темпоральні взаємодії створюють короткочасні або тривалі візуальні зміни у дизайн-системах, трансформуючи саму парадигму дизайну. Темпоральний дизайн оперує процесами та подіями, які розгортаються у часі та просторі. Він фокусується на поведінці дизайн-системи, вигляд, структура та функції якої постійно змінюються. Дизайнер тепер проєктує не статичні об’єкти, а сценарій взаємодій, у яких темпоральність є невіддільною частиною. У статті підкреслено, що час як маркер візуальних трансформацій постає універсальним методологічним принципом для створення адаптивних візуально-комунікативних дизайн-систем. Тому сутність темпорального дизайну полягає у здатності організовувати процеси, формувати сценарії розвитку дизайн-систем, нові принципи їх дослідження та сприйняття людиною в контексті постійно змінного середовища. Дослідження відкриває можливості впровадження темпоральних параметрів у проєктну практику, що кардинально змінить спектр дизайнерських розробок, здатних до самоорганізації, прогнозованої трансформації та сталого функціонування.
  • Item type:Наукова стаття,
    Методи візуалізації зображення в дизайні комп’ютерних ігор у жанрі жахів: історичний аспект
    (2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга Василівна; Бондарчук, Юлія Сергіївна
    Метою роботи є висвітлення еволюції графічної візуалізації в дизайні відеоігор жанру жахів у контексті розвитку технологій. Методологія. Робота ґрунтується на системному підході до аналізу фундаментальних положень теорії візуалізації інформації. Для проведення дослідження застосовано історико-порівняльний, структурно-композиційний та образно-стилістичний аналізи, метод систематизації та класифікації, що дозволили проаналізувати особливості розвитку візуалізації та вплив технічних обмежень на комп’ютерну графіку і способи її реалізації. Результати. У роботі вперше систематизовано етапи розвитку методів комп’ютерної візуалізації у відеоіграх жанру жахів. Виділено такі еволюційні трансформації ігрової візуалізації: 1) світлова візуалізація – зображення на основі світлових точок на екрані (1958); 2) текстова візуалізація – текстові символи для формування зображень (1973); 3) 2D-візуалізація – використання пікселів екрану для візуалізації площинних зображень (1982); 4) 3D-візуалізація – тривимірна графіка для передачі псевдооб’ємних та реалістичних зображень (1992); 5) комбінована графіка – поєднання традиційних та інноваційних методів візуалізації (2000 і дотепер). Окреслено вплив технічного прогресу на розвиток комп’ютерної графіки та цифрових методів візуалізації. Наукова новизна. Новизна роботи полягає в тому, що було вперше систематизовано еволюційні трансформації методів зображення у відеоіграх жанру жахів, обґрунтовано вплив розвитку технологій на використання художніх засобів. Результати роботи є підґрунтям для досліджень, пов’язаних із розвитком комп’ютерної графіки, відеокомунікацій та геймдизайну. Практична значущість. Практичне значення результатів є важливим для проєктної діяльності графіків, ілюстраторів і геймдизайнерів, які використовують різні способи візуалізації в проєктах, удосконалюють естетичні вимоги з метою залучення більшої кількості гравців.
  • Item type:Наукова стаття,
    Актуальні тренди у дизайні візуальної айдентики готелів у гірській місцевості
    (2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Бондарчук, Юлія Сергіївна
    У статті представлено ґрунтовне дослідження сучасних тенденцій айдентики готелів, розташованих у гірських регіонах, із фокусом на гармонійне поєднання локальної автентичності, екологічної естетики та цифрових інновацій. Тематика набуває актуальності через зростаючу потребу адаптації готельного брендингу до умов глобалізації, цифрових трансформацій та підвищеного попиту на унікальні туристичні продукти, які об’єднують комфорт, сталість і культурну виразність. У ході дослідження визначено головні виклики візуального позиціонування сучасних готелів. Айдентика розглядається як система візуальних і змістових прийомів, що створюють емоційний і комунікативний образ готелів, здатний одночасно презентувати культурні особливості регіону та відповідати запитам сучасного цифрового середовища. На основі аналізу світових і локальних трендів виявлено, що візуальна комунікація готелів у гірській місцевості зазнала трансформацій у зв’язку із зростанням уваги до сталого розвитку та культурної ідентичності. Серед ключових трендів виділено арт-декор, емоційний брендинг, еко-мінімалізм, цифрову айдентику, етнічну стилізацію. Доведено, що кожний з них створює підґрунтя для формування відповідної концепції готелів (постел, арт-хостел, еко-лодж та смарт-готель). Візуальна айдентика виступає не лише як візуальний елемент, а як емоційний міст між клієнтом і брендом, формуючи цілісне сприйняття простору й концепції готелю. Окреслено перспективи розвитку айдентики готелів у гірських регіонах у напрямку сталого дизайну, збереження та популяризації культурної спадщини та інтеграції локальних ремесел у сучасну візуальну мову бренду. Доведено, що синтез традиційних елементів із цифровими технологіями сприяє формуванню нової естетики айдентики, спрямованої на пошук універсальності, гнучкості та впізнаваності бренду в умовах цифровізації та глобалізації. У результаті дослідження встановлено, що дизайн сучасної айдентики готелів у гірських місцевостях набуває важливого значення для підвищення конкурентоспроможності туристичних об’єктів, зміцнення локальної ідентичності та посилення емоційного взаємозв’язку з клієнтом.
  • Item type:Наукова стаття,
    Експериментальне формотворення креативних буклетів: питання класифікації
    (2025) Скляренко, Наталія Владиславівна
    Метою роботи є класифікація креативних буклетів за типами формотворення, які визначають візуальну привабливість, функціональність і комунікативну ефективність друкованої продукції. У центрі уваги – інноваційні експериментальні підходи до їх проєктування в контексті сучасного дизайну. Методологія. Дослідження ґрунтується на системному підході, який дозволяє комплексно розглянути буклет як багатофункціональний об’єкт графічного дизайну у взаємозв’язку форми, змісту та комунікативних завдань. Для аналізу використано візуальне спостереження зразків буклетів, які відрізняються креативними конструктивними рішеннями, здійснено порівняльний аналіз їхньої форм і способів подачі інформації. Метод систематизації та класифікації дав змогу виокремити типологічні особливості буклетів, а композиційний, функціональний, образно-стилістичний дизайн-аналізи дозволили оцінити їхні проєктні якості. Використання методу прогнозування у поєднанні з експериментальним підходом забезпечило можливість перевірити ефективність різних конструктивних моделей і окреслити перспективи розвитку креативного формотворення. Результати. У результаті дослідження виділено основні типи конструкцій буклетів: багатосторінкові буклети, буклети-гармошки, креативні буклети, pop-up та 3D-конструкції. Доведено, що основною їх особливістю є експериментальний характер формотворення, що засвідчує тенденцію сучасного дизайну до пошуку нових виразних засобів та інноваційних рішень. Формотворення креативних буклетів поєднує функціональність і емоційність, перетворюючи друковану продукцію на комунікаційний інструмент, здатний впливати на сприйняття і емоції глядача. Запропонована авторська класифікація креативних буклетів представляє формотворення як експериментальний процес взаємодії креативної концепції, оригінальної композиції та динамічної матеріальної структури. Наукова новизна. У роботі вперше представлено буклет не просто як інформаційний поліграфічний носій, а як цілісний креативний дизайнерський об’єкт, який виступає полем для експерименту з конструкцією, композицією та образом, здатний викликати емоції та залучати до активної комунікації. Це відкриває можливість для подальших досліджень на перетині графіки, паперопластики та маркетингу. Практична значущість. Отримані результати можуть бути корисними студентам, викладачам та практикуючим дизайнерам у процесі проєктування та розробки друкованої продукції. Запропонована класифікація слугуватиме орієнтиром у виборі типу конструкції для створення ефективного та естетично привабливого дизайн-продукту.
  • Item type:Наукова стаття,
    Стилістика та символіка образів карт таро в контексті тенденцій сучасної візуальної культури
    (2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Ткачук, Яна Віталіївна; Романюк, Ольга Василівна
    Метою роботи є виявлення та аналіз стилістичних образів основних зображень на картах Таро та вплив стилю на їх зміст і тлумачення. Методологія. Дослідження має системний характер і базується на використанні історико-порівняльних та аналітичних методів. Методи композиційного та образно-стилістичного аналізу спрямовані на вивчення структури зображення, гармонії візуальних елементів та символічного змісту. Вони дозволили простежити трансформацію стилістики різних типів колод Таро, прослідкувати еволюцію зображень карт та окреслити їхній вплив на формування сучасної візуальної культури. Результати. Дослідження доводить, що візуалізація зображень у колодах Таро є синтезом естетичних і семантичних компонентів. Історичний розвиток карт Таро відображає перехід від традиційних зображень до креативних дизайнерських розробок, виконаних згідно сучасних тенденцій. Трансформація символіки карт передбачає формування унікальної візуальної мови, що обґрунтовує стилістичні відмінності між колодами Таро. Виділено наступні стилі ілюстрацій у картах Таро: класичний архетипний стиль (інтерпретація середньовічної символіки); окультно-філософський стиль (синтез езотеричних систем та модерністської форми); декоративний стиль (використання елементів колажу); мінімалістичний стиль (природні символи та простота ліній); сучасний авторський стиль (переосмислення традиційних архетипів через особисте бачення художника). Доведено, що художня форма ілюстрації визначає спосіб інтерпретації змісту візуальних образів та архетипів Таро.
  • Item type:Наукова стаття,
    CGI-простір у дизайні сучасних музичних обкладинок: концептуальні засади візуальної організації
    (2026) Скляренко, Наталія Владиславівна; Вахович, Владислава Русланівна
    Метою роботи є аналіз композиційно-стилістичної організації CGI-простору у дизайні сучасних обкладинок музичних альбомів. Дослідження ґрунтується на синтезі системного, мистецтвознавчого та культурологічного підходів, що дозволяє розглянути обкладинки музичних альбомів як цілісну дизайнсистему у контексті цифрової візуальної культури початку ХХІ ст. та трансформації візуальних медіа. У роботі розглянуто CGI-простір, створений цифровими засобами на основі комп'ютерно-генерованих зображень, що забезпечує організацію цілісного музичного образу та композиційно-просторової логіки його візуалізації. Доведено, що CGI-простір обкладинок музичних альбомів 2020-х р. виступає концептуальною цифровою моделлю емоційно забарвленого візуального середовища для ідентифікації музичного продукту. Узагальнення сучасних дизайнерських практик у сфері музичної індустрії дозволило виявити нові способи репрезентації музичного образу експериментального характеру. Вони систематизовані у три основні типи CGI-простору: гібридно-цифровий (синтез фотографії, 3D-графіки, колажу), параметричний (алгоритмічна варіативність форми, структури та ефектів) та AI-генерований (створення за участю інструментів штучного інтелекту). Виявлено, що візуальна мова музичних образів у різних типах CGIпростору вирізняється варіативністю, багатошаровістю, динамічністю та метафоричністю та визначає спосіб інтерпретації музичного контенту. У роботі вперше представлено CGI-простір як концептуальну модель організації візуального середовища у сучасному дизайні обкладинок музичних продуктів. Визначено роль різних типів CGI-простору у формуванні візуального образу та атмосфери музики 2020-х років. Результати дослідження є цінними для практикуючих дизайнерів для створення актуальних візуальних рішень медіаконтенту. Матеріали можуть бути використані в освітній діяльності та як джерело натхнення у сфері графічного дизайну, дизайну візуальних комунікацій, цифрового мистецтва.