Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/249
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Штучний інтелект у публічному секторі: етичні принципи, стандарти безпеки та відповідальність державних службовців(2025) Земко, Алла Михайлівна; Вавдіюк, Наталія Степанівна; Лук’янчук, Юрій АнатолійовичУ статті розглядаються етичні, правові та безпекові аспекти використання штучного інтелекту в системі державного управління. Акцент зроблено на необхідності формування нормативно-етичних принципів, які забезпечують прозорість алгоритмічних рішень, захист персональних даних, запобігання дискримінації та підзвітність службовців. Проаналізовано сучасні дослідження, що вказують на ризики автоматизованих систем: від технічних вразливостей до соціальних упереджень. Особливу увагу приділено українському досвіду, зокрема прикладу Волинської обласної військової адміністрації, яка впровадила перші регламенти щодо використання ШІ в управлінській практиці. Запропоновано практичні рекомендації для державних службовців, які стосуються критичного аналізу результатів, обмеження автоматизованих рішень, забезпечення права на апеляцію та використання лише сертифікованих систем. Підкреслюється необхідність підвищення цифрової грамотності кадрів публічного сектору, а також документування всіх дій, що здійснюються з використанням інтелектуальних технологій. Зроблено висновок, що лише за умови дотримання комплексних етичних норм штучний інтелект може стати надійним інструментом державного управління.Item type:Наукова стаття, ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ В УМОВАХ ПРАВОВОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: РОЛЬ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ У ВДОСКОНАЛЕННІ ПРАВОТВОРЕННЯ(2026) Земко, Алла МихайлівнаСтаттю присвячено аналізу правозастосування в умовах правової невизна- ченості (непевності) та з’ясуванню того, яким чином судова практика здатна одночасно стабілізувати правове поле й виступати джерелом сигналів для вдо- сконалення правотворення. Вихідною є теза, що невизначеність насамперед не вичерпується дефектами юридичної техніки на рівні формулювань, а проявляє себе як «системна напруга» між динамікою суспільних відносин і нормативною моделлю, що, зі свого боку, або залишає надмірний діапазон конкурентних сен- сів, або не містить достатніх критеріїв їх узгодженого застосування. У такому контексті принцип правової визначеності постає як свого роду подвійний стан- дарт: для законодавця – вимога якості та передбачуваності регулювання, для суду – вимога послідовності, підвищеної аргументованості при зміні право- вих позицій та поваги до остаточності судових рішень (res judicata). Метою запропонованого дослідження є формування юридично обґрунтованої моделі пояснення ролі судової практики у вдосконаленні правотворення за умов неви- значеності, з урахуванням конституційних орієнтирів і підходів європейського правосуддя до «якості закону», узгодженості практики та меж перегляду оста- точних рішень. Обґрунтовано розмежування двох типів невизначеності. А саме – нормотворчо-значущої, що коріниться у нормативному дизайні та відтворю- ється в масиві спорів, і такої, що зумовлена різною доказовою та кваліфіка- ційною дисципліною і не потребує законодавчого втручання. Продемонстро- вано, що визначальним вузлом ризику є зміна судової практики без достатнього мотивування та без проговорення наслідків для триваючих і завершених пра- вовідносин, оскільки саме тут виникає невизначеність другого рівня – щодо стабільності правового статусу. Сформульовано висновок, згідно з яким ефек- тивний зворотний зв’язок між судовою практикою і правотворенням можливий лише за умови інституційної «читабельності» судових сигналів для законодавця (та системного перекладу судових стандартів у нормативні рішення без меха- нічної фрагментації аргументації). Перспективи подальших розвідок можуть бути пов’язані з розробкою критеріїв кодифікації судових стандартів і моделю- ванням перехідних ефектів зміни практики для забезпечення передбачуваності.Item type:Наукова стаття, ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ(2024) Земко, Алла МихайлівнаСучасний стан справ у суспільстві потребує посиленої уваги до захисту прав і свобод людини та громадяни- на. Воєнний стан, як правовий режим, спричиняє значні зміни у функціонуванні державних інституцій та житті суспільства загалом, ставлячи під загрозу основні права і свободи громадян. За таких обставин особливо важли- вим є розробка та впровадження інноваційних підходів до забезпечення захисту прав людини, які б враховували специфіку воєнного стану та, водночас, виступали гарантами дотримання основних принципів правової держави. Це потребує не лише реформування законодавства, але й впровадження нових технологій та методів, які дозволять ефективніше захищати права громадян навіть у складних умовах. Інноваційні підходи повинні ґрунтуватися на підвищеному рівні обізнаності та підготовки як державних органів, так і громадянського суспільства щодо меха- нізмів захисту прав у воєнний час. Захист прав людини в умовах воєнного стану є складним і багатогранним завданням, яке вимагає комплек- сного підходу, включаючи юридичні, адміністративні та соціально-економічні процеси. Війна наробила і продо- вжує чинити багато горя, знищуючи все на своєму шляху, найцінніше – життя і здоров’я людини. Головною метою наразі залишається питання ефективного захисту людини і громадянина від зовнішніх небезпек, які чатують в сучасному українському суспільстві. В рамках цього інноваційні підходи передбачають використання новітніх технологій, реформування законодавчої бази, удосконалення механізмів правозастосування та підвищення рівня підготовки правозахисних органів. Це дослідження має на меті проаналізувати підходи до захисту прав людини в умовах воєнного стану, визна- чити їх ефективність та окреслити шляхи вдосконалення. Особлива увага приділяється вивченню міжнародного досвіду та можливості його адаптації до сучасних українських умов. Як наслідок, планується розробка рекомен- дацій щодо впровадження інноваційних підходів, які сприятимуть зміцненню правового захисту громадян в умовах воєнного стану, підвищенню рівня їхньої безпеки та добробуту.