Кафедра фізичної культури, спорту та здоров'я
Permanent URI for this communityhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/82
Browse
144 results
Search Results
Item type:scientificarticle.listelement.badge, Використання ігрового методу для розвитку фізичних якостей легкоатлетів(Львів : ЛДУФК ім. Івана Боберського, 2026-05-10) Ковальчук, Володимир Ярославович; Бакіко, Ігор ВолодимировичУ статті розглянуто особливості використання ігрового методу як ефективного засобу розвитку фізичних якостей легкоатлетів. Проаналізовано можливості застосування рухливих та спеціально підібраних ігрових вправ для вдосконалення швидкості, сили, витривалості, спритності та координаційних здібностей спортсменів. Визначено, що ігровий метод сприяє підвищенню емоційності тренувального процесу, мотивації до занять і активності легкоатлетів під час виконання фізичних вправ. Обґрунтовано доцільність диференційованого добору ігрових завдань відповідно до віку, рівня фізичної підготовленості та спортивної спеціалізації легкоатлетів. Зроблено висновок, що систематичне використання ігрового методу може підвищувати ефективність розвитку фізичних якостей і сприяти оптимізації навчально-тренувального процесу легкоатлетів.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Європейський досвід організації рухової активності серед школярів(Луцьк: ЛНТУ, 2024-02-29) Бакіко, Ігор Володимирович; Ковальчук, Володимир ЯрославовичУ статті розглянуто європейський досвід організації рухової активності школярів як важливого чинника зміцнення здоров’я та гармонійного розвитку особистості. Проаналізовано основні підходи до впровадження фізичної активності в освітній процес, зокрема проведення уроків фізичної культури, активних перерв, спортивних секцій та позаурочних заходів. Висвітлено роль шкільного середовища, педагогічного супроводу та взаємодії з батьками у формуванні стійкої мотивації учнів до регулярних занять фізичними вправами. Обґрунтовано доцільність адаптації європейських практик до умов української системи освіти з урахуванням вікових особливостей школярів та доступності спортивної інфраструктури. Визначено перспективи вдосконалення організації рухової активності учнів шляхом застосування комплексного, інклюзивного та здоров’язбережувального підходів.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Trends regarding the living environment and body composition among university students(2024-08-30) Mihai, Ilie; Rada, Larisa; Enache, Carmen; Bejtka, Monika; Bakiko, Ihor; Alexe, Cristina IoanaBackground and Study Aim. The increasing reliance on technology for daily activities has led to a significant reduction in physical activity, especially among university students. This trend is driven by a desire to avoid perceived “stress” and to achieve goals more easily. As a result, there has been a rise in the number of overweight students. The sedentary lifestyle associated with excessive technology use poses a serious threat to students’ health. It leads to unfavorable changes in body composition. The purpose of this research is to explore the relationship between body composition and the living environment among female students, specifically examining differences between those from rural and urban areas. Material and Methods. A total of 144 first-year female students from non-sports faculties participated in this study, including 66 from rural areas and 78 from urban areas. The research logistics involved the use of the. Tanita BC 1000 Body Composition Analyzer and GMON software. The following body composition parameters were measured: weight, BMI, fat level (expressed in % and kg), bone mass, body water (%), and metabolic age. Additionally, the height of the subjects was measured to calculate the body mass index. Results The analysis reveals that although urban students are, on average, older than their rural counterparts (22.6 years vs. 19.7 years, z = 3.50, p < 0.001), there are no significant differences between the groups in terms of height (z = 0.47, p > 0.05), weight (z = 0.31, p > 0.05), or BMI (z = 0.35, p > 0.05). The greatest consistency in measurements was observed in height among rural students, while the most variability was found in fat mass. The largest discrepancy between the groups was in weight, with rural students generally being heavier. Conclusions The results of this study show that the living environment does not have a significant impact on body composition dynamics. Both rural and urban groups displayed nearly identical average values for most indicators. This suggests that other factors may have a stronger influence on body composition.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Характеристика мотивів і інтересів школярів 5-–11-их класів до занять фізичною культурою і спортом(Рівне: Гельветика, 2021-11-25) Бакіко, Ігор Володимирович; Савчук, Сергій Ананійович; Ковальчук, Володимир ЯрославовичУ статті розглянуто особливості мотивів та інтересів школярів 5–11-х класів до занять фізичною культурою і спортом. Проаналізовано основні чинники, що визначають ставлення учнів до рухової активності, зокрема прагнення до фізичного розвитку, зміцнення здоров’я, самореалізації, спілкування та досягнення спортивних результатів. Визначено вікові особливості мотиваційних пріоритетів школярів та їхній вплив на активність у процесі фізичного виховання. Обґрунтовано необхідність урахування індивідуальних інтересів і потреб учнів під час організації занять фізичною культурою та спортом. Результати дослідження можуть бути використані вчителями фізичної культури для підвищення мотивації школярів до систематичної рухової активності та формування стійкої потреби у здоровому способі життя.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Вплив батьків на формування здорового способу життя школярів(2022-09-23) Бакіко, Ігор ВолодимировичВступ і мета дослідження. У представленій статті висвітлюється вплив батьків на формування здорового стилю життя своєї дитини. Метою даної статті є висвітлення можливостей впливу батьків на формування здорового способу життя своїх нащадків. Матеріал і методи. Результати дослідження засновані на матеріалах анкетування 101 батьків школярів м. Луцька. Поділ респондентів відбувався за статевими (чоловіків – 35 та жінок – 66), віковими (до 40 років, від 41 до 50 років та старші 50 років) ознаками, освітою (середня спеціальна та вища), а також з урахуванням того, чи працюють респонденти чи безробітні. Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів: теоретичні, соціологічні, методи математичної статистики. Результати. На питання “Ви дотримуєтесь здорового способу життя?” батьки відповіли наступним чином: так (31,81 %), швидше так, ніж ні (24,24 %), ні (1,51 %), швидше ні, ніж так (25,75 %), не змогли відповісти (16,69 %). На питання анкети: «Чи дотримується Ваша дитина здорового способу життя?» 80,0 % батьків відповіли, що – так. 20,0 % вказали, що – ні. Переважно це були респонденти, яким було за 50 років. На поставлене питання: «Яке місце відводите фізичній культурі й спорту у Вашому дозвіллі?» батьки відповіли наступним чином: вагоме місце – 30,7 %, другорядне – 50,0 %. 19,3 % опитуваних батьків руховою активністю не займаються. Висновки. Ставлення батьків до здорового способу життя загалом позитивне. Відповіді на питання анкети залежать від віку, статі та освіченості батьків. Крім цього, варто зазначити, що не всі батьки дотримуються правил здорового способу життя, залучають своїх дітей до рухової активності, не всі прищеплюють навики здорової життєдіяльності своїм нащадкам. Тому для того, щоб діти росли здоровими, батькам необхідно власним прикладом демонструвати ведення здорового стилю життя, залучатися до занять фізичними вправами та організовувати сімейне дозвілля.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Рухова активність школярів та якість життя людини в сучасному суспільстві(Луцьк: ВНУ ім. Лесі Українки, 2023-06-15) Бакіко, Ігор ВолодимировичУ статті розглянуто актуальні питання рухової активності школярів та її значення для забезпечення належної якості життя людини в сучасному суспільстві. Проаналізовано вплив систематичної рухової активності на фізичний розвиток, функціональний стан організму, працездатність і психоемоційне благополуччя дітей шкільного віку. Обґрунтовано необхідність формування стійкої мотивації школярів до регулярних занять фізичною культурою та спортом як важливої складової здорового способу життя. Визначено основні чинники, що впливають на рівень рухової активності дітей, зокрема організацію освітнього процесу, умови сімейного виховання, доступність спортивної інфраструктури та поширення малорухливого способу життя. Підкреслено, що підвищення рівня рухової активності школярів є важливою передумовою зміцнення здоров’я, гармонійного розвитку особистості та формування високої якості життя впродовж усього життєвого циклу.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Ставлення батьків до організації фізичного виховання в НУШ(2023-06-30) Бакіко, Ігор Володимирович; Савчук, Сергій АнанійовичВступ і мета дослідження. У даній статті висвітлюється ставлення батьків до організації фізичного виховання в Новій український школі. Метою дослідження було визначити ставлення батьків до організації фізичного виховання в закладі загальної середньої освіти. Матеріал і методи. Результати дослідження засновані на матеріалах анкетування батьків школярів м. Луцька у кількості 101 особи. Поділ респондентів відбувався за статевими (чоловіків – 35 та жінок – 66), віковими (до 40 років, від 41 до 50 років та старші 50 років) ознаками, освітою (середня, середня спеціальна та вища). Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс методів: теоретичні, соціологічні, методи математичної статистики. Результати. Результати дослідження показали, що, на думку батьків, основними завданнями фізичного виховання в Новій український школі є зміцнення здоров’я (за рейтингом – перше місце). На другому місці опинився розвиток фізичних здібностей і третьому – виховання рухових умінь і навичок. Варто сказати, що такий рейтинговий розподіл прослідковується у батьків різної статі і різного віку. Аналіз результатів анкетування показав, що майже всі батьки (93,94%) вважають уроки фізичної культури обов’язковими. По 3,03% опитаних, заняття фізичними вправами вважають не потрібними та вагалися із відповіддю. Загалом 7,57% батьків вважають, що в тиждень повинен бути 1 урок фізичної культури; 33,3% – 2 уроки; 36,36% – 3 уроки; 6,17% – 4 уроки; 16,6% – щоденно. Відповіді чоловіків і жінок між собою відрізняються. Усі чоловіки вважають, що повинно бути в Новій український школі не менше 2 уроків фізичної культури. Відповідаючи на питання «Які види спорту повинні входити до шкільної програми з фізичної культури?» загалом батьки більше своїх голосів віддали спортивним іграм: волейбол (54,54%); баскетбол (54,54%); футбол (46,96%). 50,0% усіх опитуваних вважають, що необхідна легка атлетика, 43,93% – гімнастика. Важливою умовою позитивного ставлення батьків до фізичного виховання є розуміння впливу фізичних вправ на стан здоров’я дітей. На думку переважної більшості батьків (77,27%), заняття фізичною культурою позитивно впливають на стан здоров’я дітей, 9,09% респондентів вважають, що заняття фізичними вправами не мають позитивного впливу на організм дитини, 13,64% опитаних не змогли визначитись. Висновки. Ставлення батьків до організації фізичного виховання в Новій український школі загалом позитивне. Відповіді на питання анкети залежать від віку, статі та освіченості батьків.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Способи проведення дозвілля школярів(2023-07-21) Бакіко, Ігор ВолодимировичСтаття присвячена дослідженню способів проведення дозвілля школярів 5 – 11 класів закладу загальної середньої освіти. Дозвілля – це діяльність у вільний від праці чи навчання час, завдяки якому індивід відновлює свою здатність до праці та розвиває в основному ті уміння і здібності, які неможливо удосконалити в сфері трудової чи навчальної діяльності. Час дозвілля дозволяє кожному індивіду вибирати ті види занять, що володіють властивостями, які відсутні в багатьох видах трудової діяльності в робочий час. Безперечно, дозвілля відіграє велике значення в житті молоді. Мета статті – дослідити способи проведення дозвілля школярів 5 – 11 класів закладів загальної середньої освіти. У дослідженні ми використовували наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел; анкетування; методи математичної статистики. Результати: ми попросили школярів вказати, чим вони займаються в позаурочний час та запропонували обрати один варіант із запропонованих (заняття спортом; заняття фізичною культурою за місцем проживання; перегляд ТV; граю в електронні ігри; відвідування дискотек; робота на городі, в саду; заняття на комп’ютері, Інтернет; читання художньої літератури; спілкування з друзями; читання навчальної літератури, підготовка домашнього завдання; додаткова освіта). Відповіді школярів розподілились наступним чином: загалом, найвищий відсоток отримали варіанти – заняття на комп’ютері, Інтернет та спілкування з друзями (по 21,3 %); другу сходинку посіла графа – граю в електронні ігри (19,6 %); по 14,7 % школярі надали варіантам – заняття спортом та заняття фізичною культурою за місцем проживання та найменше відсотків (8,1 %) отримав варіант – перегляд ТV. Висновки: визначено способи проведення дозвілля у школярів 10 – 16 років. До них потрапили: заняття на комп’ютері, Інтернет, спілкування з друзями, електронні ігри, заняття спортом та фізичною культурою за місцем проживання, а також перегляд ТV.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Місце травматизму серед студентів у педагогічній діяльності викладачів фізичного виховання вищих закладів освіти(Харків, 2023-04-18) Бакіко, Ігор Володимирович; Гребік, Олег Васильовичу статті висвітлено місце травматизму серед студентів у педагогічній діяльності викладачів фізичного виховання вищих закладах освіти. Вказується, що спортивний травматизм в педагогічному процесі має місце.Item type:scientificarticle.listelement.badge, Формування ціннісних орієнтацій підлітків у процесі фізичного виховання(2024-01-26) Бакіко, Ігор ВолодимировичВступ. У статті досліджуються ціннісні орієнтації підлітків. Саме система ціннісних орієнтацій визначає змістовий бік спрямованості особистості, її ставлення до навколишнього середовища й до себе, що в результаті становить її життєву концепцію та спосіб життя. Вивчення й аналіз ціннісних орієнтацій дасть змогу покращити рівень мотивації до занять із фізичного виховання та сприятиме покращенню здоров’я підростаючого покоління. Метою статті є визначення ціннісних орієнтацій підлітків у процесі фізичного виховання. Методи дослідження: для вирішення поставленої мети використано такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, опитувальник ціннісних орієнтацій М. Рокича, методи математичної статистики. Результати. Найважливішими термінальними цінностями для хлопців є такі: здоров’я (фізичне й психічне) – 31,37 бала; хороші й вірні друзі – 31,13 бала; задоволення (життя, повне задоволень, приємного проведення часу, багато розваг) – 30,68 бала; кохання (духовна й фізична близькість із коханою людиною) – 30,48 бала; упевненість у собі (свобода від внутрішніх суперечностей, сумнівів) – 30,28 бала. Подібна тенденція спостерігається й у дівчат. До ядра цінностей вони зарахували таке: хороші й вірні друзі – 31,03 бала; здоров’я (фізичне й психічне) – 30,84 бала; задоволення (життя, повне задоволень, приємного проведення часу, багато розваг) – 30,78 бала; кохання (духовна й фізична близькість із коханою людиною) – 30,6 бала; на відміну від хлопців, цікава робота – 30,47 бала. Загальний рейтинг пріоритетних інструментальних цінностей у хлопців і дівчат майже збігається. Різниця полягає лише у двох перших позиціях: хлопці – чесність (правдивість, щирість) – 30,34 бала; вихованість (гарні манери, ввічливість) – 30,24 бала; дівчата – життєрадісність (почуття гумору) – 30,25 бала; сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів – 29,94 бала. Третю – п’яту позицію зайняли такі інструментальні цінності: відповідальність (почуття обов’язку, уміння тримати слово) – 29,93 бала, 29,84 бала відповідно; раціоналізм (уміння тверезо й логічно мислити, приймати обдумані рішення) – 29,2 бала, 29,24 бала відповідно; освіченість (широта знань, висока загальна культура) – 28,8 бала, 29,2 бала відповідно. Висновки. Таким чином, підтверджується, що пріоритети ціннісних орієнтацій у підлітків змінюються кожний рік і те, що було важливе для них у 5 класі, змінюється у «хвіст» цінностей («здоров’я» в 11 класі на 15-му місці), а на те, що не звертали увагу («краса» в 5 класі), переміщується в категорію пріоритетних в 11 класі.