Кафедра дизайну
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3442
Переглянути
40 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Час як маркер візуальних трансформацій у проєктуванні інтегрованих дизайн-систем(2025) Скляренко, Наталія ВладиславівнаУ роботі представлено теоретичне обґрунтування сутності та ролі часу в проєктуванні інтегрованих дизайн-систем. В умовах глобалізації, мінливого середовища та стрімкої динаміки інформаційних потоків ключового значення набуває концепція часу, що забезпечує формування адаптивних дизайн-систем. Методологічною основою виступає системний і трансдисциплінарний підходи, які демонструють єдність гуманітарних та експериментальних природничих наук. Залучення методів структурно-функціонального, художньо-образного, семіотичного аналізу та темпорального моделювання забезпечує всебічний аналіз концепції часу й темпоральної природи сучасних інтегрованих дизайн-систем. Виявлено, що поведінка інтегрованих візуально-комунікативних дизайн-систем як комплексу взаємопов’язаних елементів і процесів визначається часовим критерієм. Доведено, що час виконує роль формотворчого параметра, який активує та модулює візуальні трансформації дизайн-систем і забезпечує їх динамічний розвиток у взаємодії з людиною та середовищем. У роботі систематизовано групи темпоральних взаємодій, які описують і дозволяють спрогнозувати поведінку термочутливих матеріалів (температура – час), змінних кольорових рішень та текстур (вологість – час), світлочутливих поверхонь (світло – час), живих і біоактивних елементів (біохімічні реакції – час), вплив кліматичних умов та антропогенних факторів (зовнішні фактори – час), дію антропосоціальних процесів (соціум – час). Темпоральні взаємодії створюють короткочасні або тривалі візуальні зміни у дизайн-системах, трансформуючи саму парадигму дизайну. Темпоральний дизайн оперує процесами та подіями, які розгортаються у часі та просторі. Він фокусується на поведінці дизайн-системи, вигляд, структура та функції якої постійно змінюються. Дизайнер тепер проєктує не статичні об’єкти, а сценарій взаємодій, у яких темпоральність є невіддільною частиною. У статті підкреслено, що час як маркер візуальних трансформацій постає універсальним методологічним принципом для створення адаптивних візуально-комунікативних дизайн-систем. Тому сутність темпорального дизайну полягає у здатності організовувати процеси, формувати сценарії розвитку дизайн-систем, нові принципи їх дослідження та сприйняття людиною в контексті постійно змінного середовища. Дослідження відкриває можливості впровадження темпоральних параметрів у проєктну практику, що кардинально змінить спектр дизайнерських розробок, здатних до самоорганізації, прогнозованої трансформації та сталого функціонування.Item type:Наукова стаття, Еволюція інтер’єрного простору готелів: трансформація особливостей формотворення(2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Дудка, Роксолана ОлександрівнаМетою роботи є виявлення еволюційних трансформацій готельного простору та сучасних тенденцій формотворення інтер’єрів готелів згідно вимог сталого розвитку. Робота ґрунтується на системному підході та носить міждисциплінарний характер. Для проведення дослідження застосовано методи: спостереження, історико-порівняльний метод, структурно-функціональний аналіз, методи систематизації та класифікації, які дозволяють проаналізувати особливості формотворення інтер’єрного простору готелів. Залучення цих методів до дослідження дає можливість прослідкувати формування інтер’єрного простору у різні етапи розвитку, їхній взаємозв’язок та відмінні характеристики у формотворенні. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше систематизовано проєктні практики створення інтер’єрного простору готелів впродовж наступних історичних періодів: давній час (VI-ХIII ст., перші прототипи готелів), середні віки (ХIII-ХVIII ст., релігійні помешкання), новий час (ХІХ-ХХ ст., багатофункціональні готелі), сучасна доба (ХХІ ст., еко-готелі). Інтер’єр готелю розглянуто як комплексну дизайн-систему, що забезпечує гармонізацію аспектів архітектури, дизайну середовища, дизайну візуальних комунікацій та сучасних інновацій та сприяє формуванню нових форм гостинності. Динамічні зміни у сфері історії гостинності демонструють перетворення традиційного готелю у багатофункціональний візуально-комунікативний простір. Виявлено основні тенденції формотворчих трансформацій інтер’єрів готелів, що засновані на екологізації та персоналізації простору. Доведено, що їх осмислення сприяє формуванню нових проєктних стратегій, орієнтованих на сталий розвиток та гармонізацію взаємодії людини та природи. Практичне значення результатів дослідження є важливим для проєктної діяльності дизайнерів у контексті цілей сталого розвитку. Результати дослідження є підґрунтям для формування наукових праць, пов’язаних із дослідженням готельного простору. Вони можуть бути використані для організації виставкової діяльності та як джерело натхнення для студентів і зацікавлених осіб.Item type:Наукова стаття, Методи візуалізації зображення в дизайні комп’ютерних ігор у жанрі жахів: історичний аспект(2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга Василівна; Бондарчук, Юлія СергіївнаМетою роботи є висвітлення еволюції графічної візуалізації в дизайні відеоігор жанру жахів у контексті розвитку технологій. Методологія. Робота ґрунтується на системному підході до аналізу фундаментальних положень теорії візуалізації інформації. Для проведення дослідження застосовано історико-порівняльний, структурно-композиційний та образно-стилістичний аналізи, метод систематизації та класифікації, що дозволили проаналізувати особливості розвитку візуалізації та вплив технічних обмежень на комп’ютерну графіку і способи її реалізації. Результати. У роботі вперше систематизовано етапи розвитку методів комп’ютерної візуалізації у відеоіграх жанру жахів. Виділено такі еволюційні трансформації ігрової візуалізації: 1) світлова візуалізація – зображення на основі світлових точок на екрані (1958); 2) текстова візуалізація – текстові символи для формування зображень (1973); 3) 2D-візуалізація – використання пікселів екрану для візуалізації площинних зображень (1982); 4) 3D-візуалізація – тривимірна графіка для передачі псевдооб’ємних та реалістичних зображень (1992); 5) комбінована графіка – поєднання традиційних та інноваційних методів візуалізації (2000 і дотепер). Окреслено вплив технічного прогресу на розвиток комп’ютерної графіки та цифрових методів візуалізації. Наукова новизна. Новизна роботи полягає в тому, що було вперше систематизовано еволюційні трансформації методів зображення у відеоіграх жанру жахів, обґрунтовано вплив розвитку технологій на використання художніх засобів. Результати роботи є підґрунтям для досліджень, пов’язаних із розвитком комп’ютерної графіки, відеокомунікацій та геймдизайну. Практична значущість. Практичне значення результатів є важливим для проєктної діяльності графіків, ілюстраторів і геймдизайнерів, які використовують різні способи візуалізації в проєктах, удосконалюють естетичні вимоги з метою залучення більшої кількості гравців.Item type:Наукова стаття, Аромат як засіб візуалізації художньо-образної концепції в дизайні поліграфічних видань(2024) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга ВасилівнаМета. Мета дослідження полягає у виявленні концепцій візуалізації художнього образу за допомогою ароматів у дизайні поліграфічних видань. Методологія. Методологія дослідження заснована на використанні системного та синергетичного підходів, що дозволяють обґрунтувати шляхи інтеграції ароматів у візуальні комунікації, їхні трансдисциплінарні взаємозв’язки з людиною та середовищем. Аналіз художніх образів візуалізації ароматизованих поліграфічних видань здійснено за допомогою композиційного та системно-функціонального дизайн-аналізів. Результати. У дослідженні окреслено роль аромату у візуалізації художньо-образної концепції поліграфічної продукції. Доведено, що аромат виступає ключовим атрибутом продукту та забезпечує ефективну комунікацію зі споживачем, активізує пам’ять і формує відповідні емоції. У дизайні ароматизованої поліграфічної продукції виділено емоційну, розповідну, освітню й екологічну концепції візуалізації художнього образу з використанням аромату. Визначено, що в дизайні поліграфічної продукції набувають поширення інноваційні технології (інтерактивний аромат, інкапсуляція, інфузія, ароматизовані чорнила, дифузія), які активізують декілька сенсорних систем водночас, утворюючи явище синестезії. Переосмислення способів інтеграції аромату в дизайн-систему забезпечить підвищення ефективності візуальної комунікації в мінливому зовнішньому середовищі. Наукова новизна. У роботі вперше комплексно осмислено роль аромату в розробленні концепцій проєктування поліграфічних видань з позицій системного підходу. Доведено, що дизайн ольфакторних візуальних комунікацій на прикладі ароматизованих поліграфічних видань виступає ефективним способом програмування поведінки людини. Практична значущість. Матеріали дослідження виступають основою для створення універсальної концепції візуалізації художнього образу в дизайні поліграфічної продукції. Результати роботи можуть бути використані фахівцями різних сфер діяльності для формування інноваційних стратегій інтегрованих візуальних комунікацій в умовах постійно змінного інформаційного середовища.Item type:Наукова стаття, Концепція тактильності у дизайні динамічних візуальних комунікацій(2023) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга ВасилівнаУ роботі розкрито сутність концепції тактильності на основі аналізу проєктних зразків динамічних візуальних комунікацій. В умовах перенасиченого інформацією середовища набуває важливості розв’язання проблеми візуальної втоми. Це змушує дизайнерів проводити експериментальні розробки, спрямовані на активізацію сенсорних відчуттів засобами дизайну. Залучення тактильних елементів та взаємодій до структури дизайноб’єктів забезпечує появу інтегрованих візуальних комунікацій, здатних збагатити естетичний та чуттєвий досвід споживачів. Доведено, що дотик є динамічним тривимірним відчуттям, завдяки якому людина пізнає предметно-просторове середовище через візуалізацію фізичних і психологічних властивостей. Використання тактильної взаємодії у дизайні візуальних комунікацій формує цілісний образ-гештальт, визначаючи поведінку людини. Дослідження ґрунтується на системному підході, носить трансдисциплінарний характер, що дає можливість переосмислити шляхи формування концепції тактильності через взаємодію між наукою, економікою та практикою. У роботі вперше осмислено три напрямки тактильної взаємодії у дизайні візуальних комунікацій: дотик як фізичне відчуття, дотик як сенсорний досвід, дотик як емоційно-психологічне відчуття. Фізичне відчуття дотику дозволяє оцінити властивості матеріалу та форми через реальну взаємодію дизайн-об’єкту з людиною. Специфічною особливістю проєктування цифрових сенсорних взаємодій є інтеграція дотику як сенсорного досвіду з метою отримання нових форм та способів комунікації. Дотик як емоційно-психологічне відчуття у дизайні візуальних комунікацій забезпечує появу релаксаційного ефекту та реалізацію концепції збереження ментального здоров’я людини. Інтерпретація тактильних взаємодій у контексті дизайну візуальних комунікацій спрямована на підвищення ефективності сприйняття візуальної інформації та дозволяє програмувати поведінку людини в середовищі. Результати дослідження окреслюють перспективи використання тактильно-візуальних особливостей у проєктній практиці мультисенсорного дизайну візуальних комунікацій.Item type:Наукова стаття, Актуальні тренди у дизайні візуальної айдентики готелів у гірській місцевості(2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Бондарчук, Юлія СергіївнаУ статті представлено ґрунтовне дослідження сучасних тенденцій айдентики готелів, розташованих у гірських регіонах, із фокусом на гармонійне поєднання локальної автентичності, екологічної естетики та цифрових інновацій. Тематика набуває актуальності через зростаючу потребу адаптації готельного брендингу до умов глобалізації, цифрових трансформацій та підвищеного попиту на унікальні туристичні продукти, які об’єднують комфорт, сталість і культурну виразність. У ході дослідження визначено головні виклики візуального позиціонування сучасних готелів. Айдентика розглядається як система візуальних і змістових прийомів, що створюють емоційний і комунікативний образ готелів, здатний одночасно презентувати культурні особливості регіону та відповідати запитам сучасного цифрового середовища. На основі аналізу світових і локальних трендів виявлено, що візуальна комунікація готелів у гірській місцевості зазнала трансформацій у зв’язку із зростанням уваги до сталого розвитку та культурної ідентичності. Серед ключових трендів виділено арт-декор, емоційний брендинг, еко-мінімалізм, цифрову айдентику, етнічну стилізацію. Доведено, що кожний з них створює підґрунтя для формування відповідної концепції готелів (постел, арт-хостел, еко-лодж та смарт-готель). Візуальна айдентика виступає не лише як візуальний елемент, а як емоційний міст між клієнтом і брендом, формуючи цілісне сприйняття простору й концепції готелю. Окреслено перспективи розвитку айдентики готелів у гірських регіонах у напрямку сталого дизайну, збереження та популяризації культурної спадщини та інтеграції локальних ремесел у сучасну візуальну мову бренду. Доведено, що синтез традиційних елементів із цифровими технологіями сприяє формуванню нової естетики айдентики, спрямованої на пошук універсальності, гнучкості та впізнаваності бренду в умовах цифровізації та глобалізації. У результаті дослідження встановлено, що дизайн сучасної айдентики готелів у гірських місцевостях набуває важливого значення для підвищення конкурентоспроможності туристичних об’єктів, зміцнення локальної ідентичності та посилення емоційного взаємозв’язку з клієнтом.Item type:Наукова стаття, Експериментальне формотворення креативних буклетів: питання класифікації(2025) Скляренко, Наталія ВладиславівнаМетою роботи є класифікація креативних буклетів за типами формотворення, які визначають візуальну привабливість, функціональність і комунікативну ефективність друкованої продукції. У центрі уваги – інноваційні експериментальні підходи до їх проєктування в контексті сучасного дизайну. Методологія. Дослідження ґрунтується на системному підході, який дозволяє комплексно розглянути буклет як багатофункціональний об’єкт графічного дизайну у взаємозв’язку форми, змісту та комунікативних завдань. Для аналізу використано візуальне спостереження зразків буклетів, які відрізняються креативними конструктивними рішеннями, здійснено порівняльний аналіз їхньої форм і способів подачі інформації. Метод систематизації та класифікації дав змогу виокремити типологічні особливості буклетів, а композиційний, функціональний, образно-стилістичний дизайн-аналізи дозволили оцінити їхні проєктні якості. Використання методу прогнозування у поєднанні з експериментальним підходом забезпечило можливість перевірити ефективність різних конструктивних моделей і окреслити перспективи розвитку креативного формотворення. Результати. У результаті дослідження виділено основні типи конструкцій буклетів: багатосторінкові буклети, буклети-гармошки, креативні буклети, pop-up та 3D-конструкції. Доведено, що основною їх особливістю є експериментальний характер формотворення, що засвідчує тенденцію сучасного дизайну до пошуку нових виразних засобів та інноваційних рішень. Формотворення креативних буклетів поєднує функціональність і емоційність, перетворюючи друковану продукцію на комунікаційний інструмент, здатний впливати на сприйняття і емоції глядача. Запропонована авторська класифікація креативних буклетів представляє формотворення як експериментальний процес взаємодії креативної концепції, оригінальної композиції та динамічної матеріальної структури. Наукова новизна. У роботі вперше представлено буклет не просто як інформаційний поліграфічний носій, а як цілісний креативний дизайнерський об’єкт, який виступає полем для експерименту з конструкцією, композицією та образом, здатний викликати емоції та залучати до активної комунікації. Це відкриває можливість для подальших досліджень на перетині графіки, паперопластики та маркетингу. Практична значущість. Отримані результати можуть бути корисними студентам, викладачам та практикуючим дизайнерам у процесі проєктування та розробки друкованої продукції. Запропонована класифікація слугуватиме орієнтиром у виборі типу конструкції для створення ефективного та естетично привабливого дизайн-продукту.Item type:Наукова стаття, Методи проєктування інтер’єру супермаркетів у контексті сталого розвитку(2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Білецький, Олег МиколайовичУ роботі розкрито методи проєктування інтер’єру супермаркетів через призму принципів сталого розвитку. Усвідомлення людьми необхідності здорового харчування та зростання екологічної свідомості зумовлюють пере- осмислення функціонального зонування та призводять до трансформації торгівельного середовища. Методика дослідження ґрунтується на системному підході та має трансдисциплінарний характер, що забезпечує інтеграцію теоретичних знань з екології, біології, ергономіки, економіки, соціології та інших сфер життєдіяльності суспіль- ства з практичним досвідом. Доведено, що визначним критерієм ефективної діяльності супермаркету у напрямку сталого розвитку є оптимізація площі інтер’єру за рахунок структурно-функціональної реорганізації торгівельних зон та використання методів гідропоніки. Це дозволяє поєднати виробництво і продаж продуктів у межах одного простору супермаркету та створює систему короткого постачання для зменшення відходів та впливу на довкілля. На основі аналізу актуальних трендів світової та української проєктної практики систематизовано методи екологічно орієнтованого дизайну середовища супермаркетів: 1) метод проєктування дахових зелених ферм у структурі супермаркету; 2) метод проєктування вертикальних зелених ферм; 3) метод проєктування мобільних пірамідальних зелених систем. У результаті дослідження виявлено, що оптимізація внутрішнього простору торгівельних закладів супро- воджується переходом від стаціонарних зелених конструкцій до мобільних еко-дизайн-систем, які визначають естетичний вигляд середовища та підвищує його функціональність. Супермаркет перетворюється на інтегро- вану екологічну дизайн-систему, що забезпечує формування екологічного мислення та культури раціонального споживання ресурсів природи. Використання методів еко-інтеграції у проєктуванні інтер’єрів супермаркетів демонструє пріоритетність трансформації взаємодій, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку. Матеріали дослідження можуть служити для створення нових стандартів дизайну середовища супермарке- тів, які базуються на еко-технологіяхItem type:Наукова стаття, Ways of Integration of Traditional Chinese Embroidery in Modern Visual Design(2024) Skliarenko, Nataliia; Cheng, KaiPurpose of the studyis to identify innovative ways to integrate elements of traditional Chinese embroidery into contemporary visual design and its significance for cultural heritage and design innovation.Methodology.The research is systematic and interdisciplinary. The research methodology is based on a combination of historical and cultural analysis and the case method. The historical and cultural background of Chinese embroidery is studied through the analysis of literature, art historical and cultural analysis. The article analyses examples of the use of embroidery in modern design fields, including fashion, graphics, industrial design and digital media, which allowed us to assess the possibilities of their innovative integration.Results.It has been found that the modern use of traditional embroidery elements in various areas of design not only enriches visual images, but also plays an important role in the dissemination of culture and the development of creative thinking. The innovative application of embroidery elements in fashion design (as a decorative element, as a digital print, as a formative element of clothing), graphic (as a means of communication) and industrial design (as a functional element), digital media (as an audio-visual and sensory experience) and interdisciplinary integration not only demonstrates a wide range of possibilities for combining tradition and modernity, but also provides designers with new sources of inspiration.Scientific novelty.The article presents a new perspective on the understanding and use of traditional Chinese artistic crafts in contemporary design. Combining the cultural and artistic values of traditional embroidery with the needs of modern visual design opens up wide opportunities for innovative applications and interdisciplinary collaborations, promoting deeper integration of traditional elements into various design fields.Practical significance.This research opens up new opportunities for using traditional culture in contemporary design to preserve national identity. It will not only stimulate the creative thinking of designers, but also increase public awareness and respect for traditional culture, and promote the prosperity and synthesis of national traditions and design innovation. By preserving national culture and developing contemporary national aesthetic concepts, it ensures that traditional artistic resources remain relevant and influential in a globalised world.Item type:Наукова стаття, Digital Redesign of Traditional Chinese Textile Patterns: a Synthesis of National Traditions and Innovations(2024) Skliarenko, NataliiaPurpose: the study explores the complexity of digitally transforming ancient Chinese textile patterns and allows identifying the stages of its digital redesign, blending national tradition craftsmanship with contemporary intellect. Methodology. A Systematic Exploration of Digital Redesign for Traditional Chinese Textile Patterns presents a methodical approach to investigating the potential of digitally redesigning traditional Chinese textiles. Using the method of historical and retrospective analysis provides a study of the history and origin of cultural references to traditional patterns. Art historical analysis of traditional ancient patterns requires researchers to make full use of previous records from history, literature, and visual works in order to understand the corresponding culture, social condition, and artistic world related to these patterns. Methods Archival research, Stylistic analysis, and Iconographic analysis and methods of digital redesign allow to outline ways of integrating traditional motifs into design practices, demonstrate their adaptability and ability to rethink their use in a digital environment. Forecasting method demonstrates the universal appeal of Chinese textile patterns in fostering creative bridges that uphold culture and promote good designs without boundaries. Results. It is proved in the work that traditional Chinese textile patterns have undergone changes over time, yet they have not entirely vanished in their transformation. This study outlines the author's approach to manufacturing innovation, which involves a structured, holistic process for producing contemporary designs using traditional national textile motifs, based on a redraft of cultural patterns. Five key stages of redesign of Chinese textile patterns are highlighted, such as Traditional Inspirations, Adaptation and Simplifications, Integration into Design Practices, Digital Transformation and Cross-Cultural Fusion. These stages extend beyond Chinese textiles, serving as a universal model for product development that incorporates traditional elements of national heritage. It ensures a seamless fusion of tradition and contemporary design. It also underscores the strength and durability of Chinese textile heritage, which illustrates its capability to pass down creativity for new forms in a world that is rapidly changing. The results highlight the importance of maintaining heritage while using modern technology. Scientific novelty. This work describes an original method of digital re-design for traditional textile patterns, based on a five-phased model. The research links each stage with its core and talks about how their commonality has significance to the more general conversation of cultural heritage preservation in contemporary design. It was proved for the first time that they serve as the foundation for a universal redesign protocol, equipping designers worldwide with knowledge and tools that enhance both cultural and digital design studies. Practical significance. The findings of this study have practical implications that can guide modern designers to steer their designs on the right path by preserving cultural heritage and, at the same time, incorporating new innovations. The study establishes the timeliness and sustainability of ancient Chinese textile art patterns in modern design practice. This not only enhances comprehension of traditional and historical culture, but also guides people’s efforts to protect national aspects in a world that is becoming more interconnected. By providing a universal framework, this study supports the creation of design products that maintain national identity while embracing the possibilities offered by digital technologies