Факультет цифрових, освітніх та соціальних технологій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/50
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Item type:Матеріали конференцій, Поліцентрична безпекова держава як модель поствоєнного публічного врядування в Україні(2026) Малиновський, Валентин ЯрославовичУ статті досліджено трансформацію багаторівневого врядування (MLG) в Україні в умовах повномасштабної війни та повоєнного відновлення. Автор концептуалізує «поліцентричну державу безпеки» як перспективну модель повоєнного публічного управління, що поєднує імперативи безпеки з демократичними принципами. У дослідженні запроваджено нове аналітичне поняття — «безпеково-інтегроване багаторівневе врядування», яке передбачає впровадження функцій національної стійкості та кризового менеджменту на всіх територіальних рівнях публічної влади (локальному, субрегіональному, регіональному та центральному) за умови збереження демократичних засад. На основі аналізу міжнародних моделей — зокрема, системи всеохоплюючої безпеки у Фінляндії, Швеції та Норвегії, децентралізації цивільного захисту у Швейцарії, а також багаторівневої координації безпеки в Ізраїлі — у статті продемонстровано, що ефективне забезпечення національної безпеки може бути досягнуте через розподілену відповідальність та мережеву координацію, а не через жорстку централізацію. Автор аналізує інституційний дуалізм в Україні, що виник внаслідок діяльності воєнних адміністрацій під час воєнного стану, та окреслює ризики зміщення системи в бік квазіієрархічної структури. У підсумку дослідження доведено, що перехід до поліцентричної держави безпеки пропонує збалансовану основу для забезпечення високої інституційної стійкості, місцевої автономії та відповідності європейським стандартам демократичного врядування.Item type:Наукова стаття, Соціальний менеджер: статус та місце у системі публічної служби(Луцьк: Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2026-05) Малиновський, Валентин ЯрославовичУ статті досліджено правовий статус і функціональне призначення соціального менеджера як нового суб’єкта соціального управління в умовах реформування соціальної сфери України. Проаналізовано європейські моделі соціального менеджменту та визначено відмінності між соціальним працівником і соціальним менеджером. Обґрунтовано, що соціальний менеджер виконує системоорганізуючу та стратегічну роль у сфері соціальних послуг на рівні територіальної громади. У зв’язку з тим, що він не повною мірою інтегрований у класичні інститути державної та муніципальної служби, запропоновано розглядати його як елемент позасистемної публічної служби.Метою роботи є визначення статусу соціального менеджера в системі публічної служби та виявлення співвідношення між функціональним змістом його діяльності й правовим закріпленням.Методологічну основу становлять системний та інституційний підходи, контент-аналіз нормативно-правових актів і компаративний метод. Системний підхід дав змогу розглянути соціального менеджера як елемент системи муніципального управління, інституційний – виявити розбіжність між фактичними повноваженнями та формальним статусом. Контент-аналіз застосовано для дослідження нормативного регулювання його діяльності, компаративний метод – для зіставлення української моделі з європейськими практиками.Наукова новизна полягає в обґрунтуванні посади соціального менеджера як самостійного функціонально-управлінського суб’єкта публічної служби, що не повною мірою інтегрований у традиційні інститути державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Запропоновано концептуалізацію його статусу як елемента позасистемної публічної служби та уточнено функціональне розмежування між соціальним працівником і соціальним менеджером.Висновки. Соціальний менеджер формується як новий управлінський суб’єкт публічної сфери, діяльність якого спрямована на організацію та координацію системи соціальних послуг. Встановлено наявність статусної невизначеності, зумовленої невідповідністю між обсягом повноважень і правовим закріпленням. Обґрунтовано доцільність розгляду цієї посади як елемента позасистемної публічної служби.Item type:Наукова стаття, Стан і перспективи розвитку багаторівневого врядування в Україні в контексті реалізації цілей Державної стратегії регіонального розвитку(Львів, 2024) Малиновський, Валентин ЯрославовичНаголошується, що розвиток багаторівневого врядування (MLG) є одним з важливих напрямів європейської інтеграції України як кандидата на вступ до ЄС, тому важливими є дослідження щодо стратегічної цілі «Розбудова ефективного багаторівневого врядування», спрямованої на досягнення мети Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки. Зазначається, що розвитку МLG у вітчизняних реаліях заважають перепони інституційного характеру, оскільки в Україні не реформовано систему публічного управління регіоном, а регіон так і не став повноцінним суб’єктом регіональної політики. Зважаючи на це, а також на перманентну екзистенційну загрозу з боку рф, перед українськими державотворцями стоїть завдання сформувати модель організації публічної влади на регіональному та субрегіональному рівнях, адекватну сучасним викликам і загрозам. Підкреслюється, що в її основу мають бути закладені принципи та механізми МLG, успішно апробовані під час проведення реформи децентралізації 2014-2020 рр. та в умовах самоорганізації українців у критичний період загрози державності – російсько-української війни.Item type:Матеріали конференцій, Фінансова спроможність територіальних громад на прикладі Волинської області(Івано-Франківськ : ІФНТУНГ, 2025-05-30) Малиновський, Валентин ЯрославовичФінансова спроможність територіальних громад в умовах російсько-української війни є важливим показником стану місцевого самоврядування. На основі розробленої методики (з використанням адаптованої моделі 10-бального тесту Кена Брауна) та за результатами звітних бюджетних показників у розрізі 11 показників, визначена фінансова спроможність ТГ за п’ятьма рівнями (високий, оптимальний, задовільний, низький, критичний) за 2023-2025 роки. Узагальнені результати оцінювання фінансової спроможності ТГ Волинської області порівняно із загальнонаціональними показниками.