Факультет цифрових, освітніх та соціальних технологій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/50
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Item type:Кваліфікаційна робота бакалавра, Особливості формування лідерських якостей у студенських колективах(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Вознюк, Дарина ЮріївнаУ роботі досліджено використання авторського анкетування, тренінгу та шкали самооцінки Розенбарга як засобу психологічної діагностики особистості формування лідерських якостей у студенських колективах.Item type:Кваліфікаційна робота бакалавра, Самооцінка у підлітковому віці та її вплив на міжособистісні стосунки(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Кісільова, Софія ВікторівнаУ першому розділі здійснено теоретичний аналіз проблеми самооцінки у підлітковому віці. Розкрито психологічну сутність, структуру та основні функції самооцінки особистості, проаналізовано наукові підходи до її вивчення у вітчизняній та зарубіжній психології. Визначено особливості формування самооцінки в підлітковому віці та її роль у процесі становлення особистості.Item type:Кваліфікаційна робота бакалавра, Взаємозв’язок образу «Я», самооцінки і ціннісних орієнтацій майбутніх психологів(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Миколайчук, Ірина ВіталіївнаУ роботі досліджено теоретичні засади та прикладні особливості взаємозв’язку образу «Я», рівня самооцінки та ієрархії ціннісних орієнтацій особистості майбутніх практичних психологів у процесі їхньої фахової підготовки.Item type:Кваліфікаційна робота бакалавра, «Вплив родинних стосунків на власні оціночні судження дошкільника»(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Ягодинець, Світлана ВолодимирівнаУ роботі зазначається, що стосунки виступають ключовим чинником соціальної ситуації розвитку дошкільника, визначаючи характер інтеріоризації соціальних норм, цінностей і оціночних критеріїв. Через систему емоційних взаємин із батьками, стиль виховання та особливості батьківських оцінок дитина засвоює зразки ставлення до себе, що безпосередньо впливає на формування власних оціночних суджень.Item type:Наукова стаття, АДЕКВАТНІСТЬ САМООЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІВЧАТ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ(Вісник Запорізького національного університету., 2021-09-27) Бакіко, Ігор Володимирович; Радченко, Олександр Вікторович; Файдевич, Володимир Володимирович; Чиж, Анатолій Георгійович; Констанкевич, Володимир ПетровичДля виховання і формування цінностей особистої фізичної культури школяра необхідні відповідні умови організації фізичного виховання і визначення його значущого статусу та іміджу в суспільстві. Проте вчені відзначають украй низький рейтинг цінностей фізичної культури в сучасному суспільстві.На думку авторів, необхідні кардинальні зміни щодо розуміння суті фізичної культури на базі широкого філософсько-культурологічного підходу, що дадуть можливість зорієнтувати систему неспеціальної фізкультурної освіти на формування і відтворення людини в цілісній єдності тілесного і духовного.Критерієм оцінки ефективності педагогічної діяльності у сфері неспеціальної фізкультурної освіти, на думку М. Маєвського, має бути не лише рівень здобутих нових фізкультурних знань, формування рухових умінь і навичок, розвиток фізичних здібностей, але і позитивне мотиваційно-потребове ставлення до фізичної культури, що може проявлятися у зверненні до саморозвитку, самовираження, самооцінки, самоконтролю, самопізнання, самовиховання, самореалізації, самовизначення, самоосвіти, самовдосконалення, тобто до самореалізації й удосконалення свого духовного і фізичного начала, що і є важливим феноменом культури.Мета дослідження полягає у визначенні адекватності самооцінки фізичного розвитку за показниками фізичної підготовленості дівчат середніх класів для виявлення ефективності засобів педагогічного контролю в процесі фізичного виховання. Були використані такі методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури, нормативно-правових документів і програм з фізичної культури, педагогічне тестування фізичної підготовленості, методи математичної статистики, тест-опитувальник Є.В. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку».Дослідження проводилось протягом березня – квітня 2021 року. Спочатку ми визначали фізичну підготовленість дівчат 6-го та 9-го класів за загальноприйнятою методикою.Також дівчата відповідали на запитання опитувальника для визначення самооцінки фізичного розвитку (за Є.В. Боченковою). Пропонувалось дати самооцінку своєму фізичному розвитку за такими показниками: «здоровʼя», «координація рухів», «фізична активність», «стрункість тіла», «спортивні здібності», «глобальне фізичне «Я», «зовнішній вигляд», «сила», «гнучкість», «витривалість» та «самооцінка».Результати дослідження та ключові висновки. Самооцінка – це елемент самопізнання, рефлексії, який характеризується емоційно насиченою оцінкою себе як особистості, своїх можливостей, критичним ставленням до себе і впливає на ефективність діяльності людини. Самооцінка формується протягом розвитку підлітків під впливом соціуму і може відображати їх ціннісні орієнтації, які стимулюють або пригнічують діяльність, спрямовану на саморозвиток.Аналіз взаємозв’язку між показниками допомагає визначити засоби, завдяки яким дівчата відчувають можливість досягнення визначеної мети. Ми розглядаємо кореляційні зв’язки між самооцінкою та показниками фізичного розвитку.Найвищі коефіцієнти кореляції шестикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (сила) та по r = 0,8 (фізична активність та стрункість тіла).Найвищі коефіцієнти кореляції дев’ятикласниць між показниками самооцінки і фактичними показниками фізичного розвитку не перевищують r = 0,9 (гнучкість) та по r = 0,8 (координація рухів, фізична активність, спортивні здібності, глобальне фізичне «Я»).Проведені дослідження виявили неадекватність самооцінки фізичної підготовленості дівчат середніх класів, що свідчить про важливість теоретичного висвітлення і практичного впровадження в уроки фізичної культури розділу педагогічного контролю і самоконтролю фізичної підготовленості, який має бути стимулом для самовдосконалення в процесі фізичного виховання.Item type:Наукова стаття, Емпіричний аналіз психологічних чинників професійного самовизначення студентської молоді(Одеса: Гельветика, 2025) Савчук, Надія Антонівна; Мілінчук, Володимир Ігорович; Майборода, Оксана ЛеонтіївнаСтаття присвячена дослідженню психологічних чинників професійного самовизначення студентської молоді в контексті сучасних викликів. Увага акцентується на тому, що професійне самовизначення в умовах воєнного стану, трансформацій у системі освіти, невизначеності ринку праці та глобалізаційних змін є надзвичайно складним і динамічним психологічним процесом. Здійснено теоретичний аналіз підходів до розуміння професійного самовизначення в науковій літературі, охарактеризовано основні психологічні чинники, що впливають на його формування: мотивацію, самооцінку, ціннісні орієнтації, професійні інтереси й образ «Я-професіонала». Професійне самовизначення розглядається як важливий компонент особистісного розвитку та соціальної зрілості молоді, що передбачає не лише вибір спеціальності, але й усвідомлення власних можливостей, потреб і цінностей у співвіднесенні з вимогами професійної діяльності. У статті представлено результати емпіричного дослідження, проведеного серед студентів 1–4-х курсів закладів вищої освіти міста Луцька в березні – травні 2025 року. Для збору даних застосовано метод онлайн-опитування (CAWI) з використанням авторської анкети, що включала блоки питань щодо професійної мотивації, ціннісних орієнтацій, професійних інтересів і самооцінки. У дослідженні взяли участь 57 студентів, відібраних за методом «снігової кулі». Результати дослідження засвідчили, що психологічні чинники професійного самовизначення відіграють ключову роль у формуванні професійної ідентичності студентської молоді та визначенні кар’єрної траєкторії. Було з’ясовано, що значна частина студентів орієнтується на внутрішню мотивацію, усвідомлений вибір спеціальності та прагнення до самореалізації у професійній діяльності. Водночас було виявлено наявність професійної невизначеності в частини респондентів, що свідчить про необхідність психологічного супроводу процесу самовизначення в умовах соціальних змін.