Кафедра цифрових освітніх технологій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/81
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Організація, методологія та аналіз експериментального дослідження формування професійної компетентності студентів бакалаврату з комп'ютерних технологій у контексті змішаного навчання з елементами дуальної освіти(2024-10-29) Лобацький, Андрій ОлександровичСтаттю присвячено аналізу дослідно-експериментальної робото щодо дослідження дієвості педагогічних умов та результативності структурно-функціональної моделі формування фахової компетентності бакалаврів сфери комп’ютерних технологій в умовах змішаного навчання з елементами дуальної освіти. Розглянуто етапи проведення педагогічного експерименту (констатувальний, формувальний, підсумковий). Досягнення мети передбачало використання таких методів: теоретичних (контентаналіз, систематизація, конкретизація та синтез), емпіричних та статистичних для презентації кількісного та якісного аналізу емпіричних даних результатів педагогічного експерименту.Item type:Наукова стаття, Інтеграція змішаного навчання в курси комп’ютерних наук у контексті впливу на розвиток фахової компетентності студентів(2024-05-23) Лобацький, Андрій ОлександровичУ сучасних умовах освітнього процесу, особливо у сфері комп'ютерних наук, змішане навчання виявляється ефективним інструментом для розвитку фахової компетентності студентів. Цей підхід поєднує традиційне навчання з дистанційними елементами, забезпечуючи більшу гнучкість та доступність освіти. У статті про-водиться аналіз впливу втілення змішаного формату навчання на курсах комп'ютерних наук на формування про-фесійних компетенцій студентів. Розглядаються теоретичні аспекти та ключові переваги змішаного формату освіти, його можливі складнощі та недоліки. Окрема увага приділяється аналізу того, як змішаний формат навчання може забезпечити глибше засвоєння теоретичних матеріалів, удосконалення практичних умінь та зростання мотивації учнів. Метою дослідження є аналіз впливу змішаного навчання на розвиток фахової ком-петентності студентів курсів комп'ютерних наук. Завданням є вивчення теоретичних підходів до змішаного навчання, оцінка його ефективності, а також аналіз способів інтеграції змішаного навчання в освітній про-цес. Методологія дослідження охоплює аналіз, систематизацію та узагальнення наукової літератури. Це дає змогу отримати комплексне розуміння переваг та викликів, асоційованих із цим підходом до навчання. Висновки дослідження підкреслюють, що змішане навчання сприяє підвищенню мотивації студентів, дає змогу краще адаптувати навчальний матеріал до індивідуальних потреб учнів та розвиває їхні дослідницькі та аналітичні здібності. Однак успішна інтеграція змішаного навчання вимагає від викладачів готовності до постійного само-вдосконалення та освоєння нових технологічних інструментів. Важливим є забезпечення доступу до необхідних ресурсів та технічної підтримки для всіх учасників освітнього процесу. Акцент робиться на важливості під-тримки міжособистісної взаємодії та колаборації в онлайн- та офлайн-форматах, що є ключем до успішної адаптації студентів та підвищення їх активності та залученості. У підсумку змішане навчання відкриває нові можливості для підвищення якості освіти в галузі комп'ютерних наук та підготовки кваліфікованих фахівців, здатних ефективно працювати в динамічному інформаційному середовищіItem type:Наукова стаття, Матриця вибору цифрових інструментів як засіб формування проєктувальної компетентності студентів педагогічних спеціальностей(2026-05-25) Лобацький, Андрій ОлександровичУ статті обґрунтовано методичний підхід до застосування матриці вибору цифрових інструментів як засобу формування проєктувальної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі підготовки у закладах вищої освіти. Дослідження є теоретико-методичним: пропонується концептуальна модель, що потребує подальшої емпіричної перевірки. Актуальність зумовлена стратегічними пріоритетами цифрової трансформації освіти в Україні та Євросоюзі на 2026–2030 роки, що відображають вектор формування здатності педагогів до системного оцінювання і вибору цифрових інструментів як ключової педагогічної компетентності у рамках DigCompEdu і Digital Education Action Plan 2021–2027. Розкрито зміст поняття «проєктувальна компетентність» у контексті підготовки педагогів до розробки педагогічних програмних засобів (ППЗ): програмних продуктів, що використовуються безпосередньо в навчальному процесі. Визначено три рівні прояву цієї компетентності (репродуктивний, адаптивний, проєктний) та показано, що традиційна підготовка забезпечує переважно перший і другий рівні, не формуючи системно здатності до аргументованого технологічного вибору. Запропоновано авторську семикритеріальну матрицю вибору цифрових інструментів – зокрема no-code платформ (Google Forms, Quizizz, H5P, Scratch, LearningApps) – з контекстозалежними вагами: педагогічна відповідність (×3), безпека та приватність (×3), технічні умови (×2), зручність використання – UX (×2), підтримуваність (×2), функціональність (×2), вартість та масштабованість (×1). Матриця теоретично обґрунтована через принцип конструктивного узгодження (Biggs & Tang, 2022), рамки цифрової компетентності DigComp 3.0 (Cosgrove, Cachia, 2025) і DigCompEdu (Redecker & Punie, 2017), модель інтеграції технологій SAMR (Hamilton et al., 2016) та нормативні вимоги GDPR і ЗУ «Про захист персональних даних». Описано чотирьохетапну методику застосування матриці у навчальному процесі. Обґрунтовано педагогічний потенціал матриці як інструменту, що забезпечує перехід від рецептивного використання EdTech-платформ (Education Technology) до критичного, педагогічно і юридично обґрунтованого вибору. Визначено перспективи емпіричної перевірки запропонованого підходу.