Кафедра цифрових освітніх технологій

Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/81

Переглянути

Фільтри

20265

Налаштування

Автор: search.filters.author.Лобацький, Андрій ОлександровичДата початку: 2025

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Item type:Наукова стаття,
    Матриця вибору цифрових інструментів як засіб формування проєктувальної компетентності студентів педагогічних спеціальностей
    (2026-05-25) Лобацький, Андрій Олександрович
    У статті обґрунтовано методичний підхід до застосування матриці вибору цифрових інструментів як засобу формування проєктувальної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі підготовки у закладах вищої освіти. Дослідження є теоретико-методичним: пропонується концептуальна модель, що потребує подальшої емпіричної перевірки. Актуальність зумовлена стратегічними пріоритетами цифрової трансформації освіти в Україні та Євросоюзі на 2026–2030 роки, що відображають вектор формування здатності педагогів до системного оцінювання і вибору цифрових інструментів як ключової педагогічної компетентності у рамках DigCompEdu і Digital Education Action Plan 2021–2027. Розкрито зміст поняття «проєктувальна компетентність» у контексті підготовки педагогів до розробки педагогічних програмних засобів (ППЗ): програмних продуктів, що використовуються безпосередньо в навчальному процесі. Визначено три рівні прояву цієї компетентності (репродуктивний, адаптивний, проєктний) та показано, що традиційна підготовка забезпечує переважно перший і другий рівні, не формуючи системно здатності до аргументованого технологічного вибору. Запропоновано авторську семикритеріальну матрицю вибору цифрових інструментів – зокрема no-code платформ (Google Forms, Quizizz, H5P, Scratch, LearningApps) – з контекстозалежними вагами: педагогічна відповідність (×3), безпека та приватність (×3), технічні умови (×2), зручність використання – UX (×2), підтримуваність (×2), функціональність (×2), вартість та масштабованість (×1). Матриця теоретично обґрунтована через принцип конструктивного узгодження (Biggs & Tang, 2022), рамки цифрової компетентності DigComp 3.0 (Cosgrove, Cachia, 2025) і DigCompEdu (Redecker & Punie, 2017), модель інтеграції технологій SAMR (Hamilton et al., 2016) та нормативні вимоги GDPR і ЗУ «Про захист персональних даних». Описано чотирьохетапну методику застосування матриці у навчальному процесі. Обґрунтовано педагогічний потенціал матриці як інструменту, що забезпечує перехід від рецептивного використання EdTech-платформ (Education Technology) до критичного, педагогічно і юридично обґрунтованого вибору. Визначено перспективи емпіричної перевірки запропонованого підходу.
  • Ескіз
    Item type:Наукова стаття,
    Інтеграція хмарних середовищ прототипування та AI-асистентів у лабораторний практикум з кодування інформації та архітектури комп’ютера: модель для підготовки педагогів професійної освіти
    (2026-04-27) Лобацький, Андрій Олександрович
    У статті обґрунтовано концептуальну модель цифрової освітньої екосистеми, що поєднує хмарне середовище прототипування Tinkercad Circuits, систему управління навчанням Moodle та персоналізованого AI-асистента на основі великих мовних моделей (LLM) для лабораторного практикуму з дисципліни «Кодування інформації та архітектура комп’ютера» у підготовці майбутніх педагогів спеціальності 015.39 «Професійна освіта (Цифрові технології)». Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання розриву між абстрактною теорією булевої логіки та фізичною реалізацією апаратних схем, а також потребою у персоналізації навчальних траєкторій в умовах обмежених ресурсів аудиторного часу. Запропоновано триланкову архітектуру «симуляція – аналітика – AI-персоналізація», де Tinkercad забезпечує віртуальне прототипування цифрових схем із наростаючою складністю, Moodle виконує функцію організаційного хабу та навчальної аналітики, а кастомний GPT-агент, створений на платформі OpenAI із завантаженою базою знань дисципліни, персоналізує зворотний зв’язок із застосуванням сократівського методу та підтримує рефлексію студента. Описано три сценарії взаємодії: діагностика помилок у схемах, генерація індивідуальних варіантів завдань та методична рефлексія. Результати пілотної апробації, отримані методом включеного спостереження та аналізу окремих випадків (case study), виявили три ключові ефекти: покращення якості навчальної комунікації, утримання студентів у предметному контексті дисципліни та можливість корекції навчальних траєкторій викладачем на основі аналізу діалогів з агентом. Окреслено перспективи нативної інтеграції AI-компонента в LMS Moodle та визначено напрями подальших експериментальних досліджень.
  • Ескіз
    Item type:Методичне забезпечення,
    Проектування та розробка педагогічних програмних засобів
    (Луцьк: ЛНТУ, 2026-06-06) Лобацький, Андрій Олександрович
  • Ескіз
    Item type:Методичне забезпечення,
    Проектування та розробка педагогічних програмних засобів
    (Луцьк: ЛНТУ, 2026-06-06) Лобацький, Андрій Олександрович
    Методичне видання практичних завдань складене відповідно до чинної програми навчальної дисципліни «Проєктування та розробка педагогічних програмних засобів» з метою допомогти у підготовці до виконання практичних робіт здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності А4.09 Середня освіта (Інформатика) і містить необхідний матеріал та рекомендації щодо виконання практичних завдань.
  • Ескіз
    Item type:Методичне забезпечення,
    Кодування інформації та архітектура компʼютера
    (Луцьк : ЛНТУ, 2026-01-15) Лобацький, Андрій Олександрович; Саварин, Павло Вікторович
    Методичне видання до лабораторних робіт складене відповідно до діючої програми курсу «Кодування інформації та архітектура компʼютера» і містить необхідний теоретичний та практичний матеріал, який дасть можливість студентам виконати лабораторні роботи.