Кафедра цифрових освітніх технологій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/81
Переглянути
67 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Вплив силіконової добавки на структуру і механічні властивості пінополіуретанів(Луцьк: ЛНТУ, 2025-07-08) Мікуліч, Олена Аркадіївна; Фурс, Тетяна Василівна; Шемет, Василина Ярославівна; Семенишин, Назар Олегович; Гулай, Ольга ІванівнаУ роботі представлено дослідження впливу cиліконової добавки на структуру і механічні властивості пінополіуретанів (ППУ). ППУ отримані способом заливки у пластикові форми внаслідок синтезу поліольного (з вмістом спінювача) та поліізоціанатного компонентів у ваговому співвідношенні 2:4. Модифікуючу добавку силікону вводили на етапі змішування компонентів у різних вагових співвідношеннях від 1 до 4 вагових часток. Проаналізовано мікроструктуру отриманих піноматеріалів з різним ваговим вмістом силіконової добавки, оцінено їх пористість і структурно-морфологічні особливості та доcліджено поведінку модифікованих ППУ зразків під час деформування при статичному стиску. Описано закономірність зміни пористості і механічних характеристик внаслідок варіювання вагового співвідношення компонентів. Збільшення частки силіконової добавки призводить до зростанням міцнісних та механічних характеристик одночасно зі зменшенням пластичності ППУ та зростання частки відкритих пор у матеріалі. Описані у роботі підходи можуть бути використані при виготовленні елементів конструкцій з піноматеріалів, що мають наперед задані характеристики.Item type:Наукова стаття, Роль концепції DEI в корпоративній культурі та репутаційному менеджменті організацій(2026) Сушик, Ірина Вікторівна; Сушик, Олександр ГригоровичУ статті досліджено стратегічну роль концепції DEI (різноманітність, рівність, інклюзія) у формуванні сучасної корпоративної культури та управлінні репутаційним капіталом організацій. Розглянуто еволюцію поглядів на DEI від формального забез- печення кількісного представництва груп до розуміння інклюзії як фундаментального стратегічного активу. Особливу увагу звернено на повагу до різноманіття як етичного фундаменту, що виходить за межі дотримання квот і стає запорукою створення середо- вища, де унікальність кожного працівника визнається як безумовна цінність. Обґрун- товано, що психологічна безпека є тим медіатором, який дає змогу трансформувати відмінності персоналу в інноваційний ресурс та високу залученість. Проаналізовано взаємозв’язок між внутрішніми інклюзивними практиками та зовнішнім сприйняттям бренду стейкхолдерами. Виявлено основні репутаційні пастки, що виникають внаслідок декларативного підходу до впровадження соціальних цінностей. За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо інтеграції DEI у стратегію репутаційного менеджменту як інструменту забезпечення стійкості та конкурентоспроможності компа- нії в умовах глобальних трансформацій.Item type:Наукова стаття, Інтерфейси інформаційних систем у професійній підготовці майбутніх фахівців з інформатики(2025) Мельничук, Юлія Євгенівна; Редько, Ольга Іванівна; Сушик, Олександр ГригоровичУ статті розглядається проблема формування у майбутніх ІТ- фахівців професійних компетентностей, пов’язаних з проєктуванням інтерфейсів інформаційних систем. Підкреслюється, що якість взаємодії користувача з інформаційною системою значною мірою залежить від ефективності користувацького інтерфейсу, який, у свою чергу, визначається глибиною знань розробника щодо принципів UI/UX-дизайну, людино- машинної взаємодії та доступності. У статті проаналізовано зв’язок між інтерфейсами та якістю сучасних інформаційних систем, а також їх роль у професійній діяльності ІТ-фахівця. Окрему увагу приділено компонентам навчального процесу, що сприяють формуванню відповідних навичок, зокрема проєктуванню макетів інтерфейсів, аналізу зручності існуючих рішень, удосконаленню наявних продуктів та створенню GUI-програм з використанням мов Python, Java та Web-технологій. Методичний аспект статті передбачає інтеграцію завдань із дизайну інтерфейсів у освітні дисципліни, орієнтовані на прикладне програмування, цифрові технології та інженерію програмного забезпечення. Висвітлено приклади ефективного впровадження елементів UI/UX-дизайну в навчальні плани, що забезпечує практичну підготовку здобувачів освіти до вимог сучасного ринку праці. Представлено результати апробації відповідних методичних підходів у навчальному процесі, які підтверджують позитивну динаміку у формуванні критичного мислення, креативності, технічної обізнаності та навичок командної роботи у студентів. У висновках наголошується на необхідності посилення ролі інтерфейсного компонента в ІТ-освіті та формування в здобувачів освіти розуміння значення UI/UX-дизайну для кінцевого користувача. Запропоновано напрями подальших досліджень, серед яких — інклюзивність інтерфейсів, використання ШІ в адаптивному дизайні та створення навчальних симуляторів. Зазначено, що інтеграція відповідних навчальних практик сприяє підготовці конкурентоспроможних фахівців, здатних розробляти інформаційні системи, орієнтовані на людину.Item type:Наукова стаття, Інтеграція цифрових технологій у методику професійного навчання майбутніх викладачів(2025) Сушик, Олександр ГригоровичАнотація. У статті розглядається проблема інтеграції цифрових технологій у методику професійного навчання майбутніх викладачів у контексті цифрової трансформації освіти. Автори акцентують увагу на необхідності оновлення підходів до підготовки педагогічних кадрів відповідно до викликів сучасного інформаційного суспільства. Зазначено, що цифрові технології відкривають нові можливості для формування професійної та цифрової компетентності студентів, сприяють активізації їхньої пізнавальної діяльності, розвитку критичного мислення, навичок самоосвіти й комунікації. У статті здійснено аналіз сучасних наукових підходів до використання цифрових інструментів у педагогічній освіті, охарактеризовано найбільш ефективні засоби та платформи, що застосовуються у процесі професійної підготовки. Зокрема, увагу зосереджено на платформах дистанційного та змішаного навчання, інструментах для візуалізації, оцінювання знань і формування зворотного зв’язку. Окрему увагу приділено аналізу емпіричних даних щодо ефективності цифрових технологій у навчальному процесі, які демонструють підвищення рівня засвоєння матеріалу, мотивації до навчання та залученості студентів. У роботі також розглянуто ключові труднощі, що виникають у процесі впровадження цифрових технологій: низький рівень цифрової компетентності окремих викладачів, недостатня матеріально-технічна база, потреба у методичному супроводі. На основі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо оптимального використання цифрових технологій у процесі професійного навчання майбутніх викладачів, що можуть бути використані у практиці закладів вищої освіти. Зроблено висновок, що ефективне впровадження цифрових технологій потребує системного підходу, поєднання інноваційних методик із традиційними формами навчання та постійного підвищення цифрової культури всіх учасників освітнього процесу.Item type:Наукова стаття, ВПЛИВ РІЗНИХ СТУПЕНІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ОБРОБКИ НА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ТЕХНІЧНИХ КОНОПЕЛЬ(Одеса, 2025-12-31) Головенко, Тетяна МиколаївнаУ даній роботі проведено комплексне дослідження фізико-механічних, хімічних та морфологічних характеристик тіпаного волокна технічних конопель сорту Софія за різними ступенями технологічної обробки, включаючи грубе та тонке чесання. Основною метою дослідження було визначити вплив технологічної обробки на властивості волокон, оцінити їх придатність для текстильного та технічного використання та встановити оптимальні умови переробки для отримання пряжі високої якості. Результати показали, що волокно, отримане після грубого чесання, характеризується високою міцністю (середнє розривне навантаження 27,28 даН), лінійною щільністю 34,09 текс та високим вмістом целюлози (73,95 %). Такі показники свідчать про можливість використання волокон у текстильному виробництві за умови подальшої інтенсивної вторинної обробки та підкреслюються результатами світлової мікроскопії, що підтверджують цілісність і однорідність пучків волокон. Одночасно високий вміст целюлози робить сорт Софія перспективним для виробництва целюлозних виробів. При менш агресивній механічній обробці волокно може використовуватися в технічному напрямку, що економічно ефективно, хоча органолептичний огляд вказує на нерівномірність кольору та місць мацерації, що може призвести до втрат волокнистої маси. Волокно після додаткового тонкого чесання демонструє середнє розривне навантаження 23,25 даН, низьку лінійну щільність 9,65 текс і вміст целюлози 71,8 %. Мікроскопічний аналіз показав високу здатність до розщеплення та однорідність елементарних волокон, що нагадує структуру бавовняних волокон і забезпечує високі показники гігроскопічності. Таке волокно придатне для виготовлення тонкої пряжі (№ 40 і вище), що використовується для преміальних текстильних виробів. Отримані результати підтверджують, що ступінь технологічної обробки безпосередньо впливає на фізико-механічні, хімічні та морфологічні показники волокон. Використання сучасних технологій обробки волокон, таких як котонізація або мокре прядіння, дозволяє забезпечити необхідну м’якість, однорідність та високу текстильну цінність продукції. Результати роботи можуть бути використані для оптимізації технологічних процесів переробки конопель, підвищення якості пряжі та текстильних виробів, а також для розвитку економічно ефективного виробництва високоякісної продукції з технічних конопель.Item type:Наукова стаття, Матриця вибору цифрових інструментів як засіб формування проєктувальної компетентності студентів педагогічних спеціальностей(2026-05-25) Лобацький, Андрій ОлександровичУ статті обґрунтовано методичний підхід до застосування матриці вибору цифрових інструментів як засобу формування проєктувальної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі підготовки у закладах вищої освіти. Дослідження є теоретико-методичним: пропонується концептуальна модель, що потребує подальшої емпіричної перевірки. Актуальність зумовлена стратегічними пріоритетами цифрової трансформації освіти в Україні та Євросоюзі на 2026–2030 роки, що відображають вектор формування здатності педагогів до системного оцінювання і вибору цифрових інструментів як ключової педагогічної компетентності у рамках DigCompEdu і Digital Education Action Plan 2021–2027. Розкрито зміст поняття «проєктувальна компетентність» у контексті підготовки педагогів до розробки педагогічних програмних засобів (ППЗ): програмних продуктів, що використовуються безпосередньо в навчальному процесі. Визначено три рівні прояву цієї компетентності (репродуктивний, адаптивний, проєктний) та показано, що традиційна підготовка забезпечує переважно перший і другий рівні, не формуючи системно здатності до аргументованого технологічного вибору. Запропоновано авторську семикритеріальну матрицю вибору цифрових інструментів – зокрема no-code платформ (Google Forms, Quizizz, H5P, Scratch, LearningApps) – з контекстозалежними вагами: педагогічна відповідність (×3), безпека та приватність (×3), технічні умови (×2), зручність використання – UX (×2), підтримуваність (×2), функціональність (×2), вартість та масштабованість (×1). Матриця теоретично обґрунтована через принцип конструктивного узгодження (Biggs & Tang, 2022), рамки цифрової компетентності DigComp 3.0 (Cosgrove, Cachia, 2025) і DigCompEdu (Redecker & Punie, 2017), модель інтеграції технологій SAMR (Hamilton et al., 2016) та нормативні вимоги GDPR і ЗУ «Про захист персональних даних». Описано чотирьохетапну методику застосування матриці у навчальному процесі. Обґрунтовано педагогічний потенціал матриці як інструменту, що забезпечує перехід від рецептивного використання EdTech-платформ (Education Technology) до критичного, педагогічно і юридично обґрунтованого вибору. Визначено перспективи емпіричної перевірки запропонованого підходу.Item type:Наукова стаття, Інтеграція хмарних середовищ прототипування та AI-асистентів у лабораторний практикум з кодування інформації та архітектури комп’ютера: модель для підготовки педагогів професійної освіти(2026-04-27) Лобацький, Андрій ОлександровичУ статті обґрунтовано концептуальну модель цифрової освітньої екосистеми, що поєднує хмарне середовище прототипування Tinkercad Circuits, систему управління навчанням Moodle та персоналізованого AI-асистента на основі великих мовних моделей (LLM) для лабораторного практикуму з дисципліни «Кодування інформації та архітектура комп’ютера» у підготовці майбутніх педагогів спеціальності 015.39 «Професійна освіта (Цифрові технології)». Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання розриву між абстрактною теорією булевої логіки та фізичною реалізацією апаратних схем, а також потребою у персоналізації навчальних траєкторій в умовах обмежених ресурсів аудиторного часу. Запропоновано триланкову архітектуру «симуляція – аналітика – AI-персоналізація», де Tinkercad забезпечує віртуальне прототипування цифрових схем із наростаючою складністю, Moodle виконує функцію організаційного хабу та навчальної аналітики, а кастомний GPT-агент, створений на платформі OpenAI із завантаженою базою знань дисципліни, персоналізує зворотний зв’язок із застосуванням сократівського методу та підтримує рефлексію студента. Описано три сценарії взаємодії: діагностика помилок у схемах, генерація індивідуальних варіантів завдань та методична рефлексія. Результати пілотної апробації, отримані методом включеного спостереження та аналізу окремих випадків (case study), виявили три ключові ефекти: покращення якості навчальної комунікації, утримання студентів у предметному контексті дисципліни та можливість корекції навчальних траєкторій викладачем на основі аналізу діалогів з агентом. Окреслено перспективи нативної інтеграції AI-компонента в LMS Moodle та визначено напрями подальших експериментальних досліджень.Item type:Наукова стаття, Digital psychological support for students under martial law using a chatbot, as an analog of signal filtering in communication systems(2025-11-10) Kabak, Vitalii; Hulai, Olha; Zenkova, Claudia Y.; Angelsky, Oleg V.The article analyses modern approaches to the creation of chatbots and their use in the field of psychology and education. The main problems that arise in this area are identified, in particular, the need to ensure confidentiality, adaptation to the emotional state of users and integration with external information systems. A prototype of a chatbot for psychological support of higher education students has been created. The use of the GPT model is proposed to ensure the accuracy and adaptability of interaction. The OpenAI platform with the MyGPTs function was chosen, which allowed the chatbot to be adapted to the needs of users by downloading methodological materials and instructions. The chatbot was tested on real-life scenarios. Chatbot functions as a signal filter-similar to physical filters in communication systems. A survey among higher education students confirmed that the developed bot meets the requirements of modern digital solutions in psychological support, provides prompt feedback and creates a sense of emotional support. The results of the study can serve as a basis for further improvement of the chatbot and integration of additional features such as voice responses and interactive exercises.Item type:Наукова стаття, Design and Organization of Assessment Using the MOODLE(2025) Hulai, Olha; Shemet, Vasylyna; Moroz, IrynaModern approaches to assessing students’ learning achievements, in particular John Biggs’ Constructive Alignment Theory, are considered. The main elements underlying the design of the assessment system are highlighted. These are the expected learning outcomes, assessment criteria, assessment method, assessment scores, reflection. A functional diagram of the assessment organisation in the Moodle learning environment has been developed. The interrelationships of the scheme elements and the algorithm of its implementation at Lutsk National Technical University are established. The effectiveness and validity of the developed assessment system is demonstrated through the results of student assessment in the study of chemical disciplines. Assessment results show a slight deviation (no more than 5%) of the generalised results at each stage of the evaluation. The average reduced score was 76.28 (current control), 74.23 (module control), 75.08 (exam), 75.73 (final grade). This stability is proof of the balance of the developed evaluation system.Item type:Наукова стаття, Blended Learning with MOOCs: An Example of Use in the Training of Computer Science Students(2025) Hulai, Olha; Kabak, Vitalii; Savaryn, PavloThe article analyzes the results of using of MOOC as elements of blended learning in the 2023–2024 academic year at Lutsk National Technical University (LNTU) (Ukraine). A combination of online learning in MOOCs and face-to-face learning was used. Quantitative data from participation logs (246 students) and survey questionnaires (190 students) were analyzed. 62.0% of students chose courses on Udemy (23.0% successfully completed), 38.0% on Coursera (65.0% successfully completed). The main motivations of the students were to gain new knowledge, experience and skills development. Our research has shown that the use of specialised courses on the open educational platforms Coursera and Udemy are approximately equally effective in improving students’ learning outcomes, promoting self-education skills and lifelong learning strategies.