Факультет митної справи, матеріалів, технологій та гостинності
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/47
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Інтеграція культурного туризму в систему сталого розвитку заповідних територій(2026) Зубехіна, Тетяна Василівна; Матвійчук, Людмила Юріївна; Дащук, Юлія ЄвгеніївнаАктуальність теми зумовлена загостренням суперечностей між зростанням туристичних по-токів та необхідністю збереження природної і культурної спадщини в умовах сталого розвитку. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій щодо інтеграції культурного туризму у систему сталого розвитку природоохоронних територій. Дослідження базується на системному підході, методах аналізу і синтезу наукової літератури, компаративному аналізі вітчизняного та міжнародного досвіду управління природоохоронними територіями, а також методі моделювання для розробки концептуальної схеми інтеграції. Гіпо-теза дослідження полягає в тому, що цілеспрямована інтеграція культурного туризму у стра-тегії управління природоохоронними територіями здатна забезпечити синергетичний ефект для збереження спадщини та соціально-економічного розвитку громад. Використано методи: системний аналіз, структурно-функціональний підхід, компаративний аналіз, узагальнення та синтез. Визначено сутність культурного туризму в контексті природоохоронної діяльно-сті; систематизовано принципи сталого туризму та їх зв’язок з охороною довкілля; виявлено ключові механізми інтеграції культурного туризму у стратегії управління природоохоронними територіями; розроблено концептуальну модель інтеграції; сформульовано практичні реко-мендації для природоохоронних установ України. Теоретичне значення полягає у поглибленні концептуальних засад взаємодії туристичної та природоохоронної діяльності в межах пара-дигми сталого розвитку. Практична значущість визначається можливістю використання за-пропонованих рекомендацій при розробці планів управління національними природними парками та регіональними ландшафтними парками. Наукова новизна дослідження полягає у розробці комплексної моделі інтеграції культурного туризму у систему сталого розвитку природоохо-ронних територій, яка враховує специфіку вітчизняного природно-культурного потенціалу. Перспективами подальших досліджень є апробація запропонованої моделі на конкретних при-родоохоронних об’єктах України, а також розробка методики оцінки ефективності інтеграції.Item type:Наукова стаття, Стратегічне планування розвитку туристичних дестинацій в кризових умовах(2025) Матвійчук, Людмила ЮріївнаУ статті досліджено стратегічне планування розвитку туристичних дестинацій України в умовах системних криз. Проаналізовано поточний стан інвестицій у туризм, динаміку капіталовкладень, а також представлено оцінку частки України в глобальній туристичній економіці. Досліджено міжнародний досвід розвитку туристичних дестинацій. Визначено основні групи стейкхолдерів процесу планування розвитку туристичних дестинацій. Доведено, що стратегічне планування має базуватися на цілісній моделі, яка ін-тегрує безпекові сценарії, фінансову диверсифікацію, освітні ініціативи та міжнародну технічну допомогу. Результати дослідження можуть бути використані органами влади, місцевого самоврядування, фахівцями туристичної сфери при розробці регіональних і національних стратегій сталого розвитку туризму в пост-кризовий періодItem type:Наукова стаття, Особливості моделювання бізнес-процесів підприємств гостинності в умовах воєнного часу(2025) Матвійчук, Людмила Юріївна; Поліщук, Віталій ЛеонідовичУ статті досліджено основні аспекти моделювання бізнес-процесів підприємств індустрії гостинності в умовах воєнного часу. Визначено, що воєнні дії, обмеження мобільності, порушення логістики, нестабільність споживчого попиту та кадрові втрати, зумовлюють необхідність трансформації традиційних процесних підходів розвитку підприємств гостинності. Обґрунтовано доцільність заміни класичних лінійних моделей управління на гнучкі, сценарноорієнтовані підходи, які забезпечують оперативне реагування на зміни зовнішнього середовища, підтримку функціональної безперервності та підвищення стійкості бізнесу. Систематизовано чинники впливу на структуру й логіку бізнес-процесів у кризовий період: безпекові, політичні, соціальні, економічні, технологічні, логістичні та споживчі. Сформульовано пропозиції щодо впровадження сценарних і цифрових моделей управління.Item type:Наукова стаття, Формування цифрової готельної екосистеми регіону на основі бізнес-моделювання(2025) Матвійчук, Людмила Юріївна; Поліщук, Віталій Леонідович; Подоляк, Володимир МиколайовичУ статті розглянуто особливості формування цифрової готельної екосистеми регіону на основі бізнесмоделювання в умовах цифрової трансформації економіки та децентралізації ринку гостинності. Визначено ключові фактори трансформації готельної індустрії України, структуру ринку в 2024 році, проаналізовано світові практики цифровізації та адаптацію їх до українських реалій. Запропоновано концепцію проєкту «Smart Hospitable Ukraine» як інструмент стратегічного управління цифровими процесами у сфері гостинності. Обґрунтовано поетапну бізнес-модель цифрової екосистеми, що включає інституційну розробку, навчання персоналу, сертифікацію готелів та публічне представлення цифрової інфраструктури для сталого регіонального розвитку.Item type:Наукова стаття, Особливості застосування інноваційних інструментів у стратегічному управлінні регіональними туристичними дестинаціями(2025) Матвійчук, Людмила Юріївна; Жадько, Оксана АндріївнаЗапропоновано класифікацію міських туристичних дестинацій України за рівнем доступності та придатності до використання, яка поділяє туристичні дестинації на три категорії: доступні та придатні до використання, доступні, умовнопридатні, а також недоступні або непридатні для туристичної діяльності. Сформовано стему інтегрованого управління структурними елементами туристичної дестинації.Item type:Наукова стаття, Інноваційний розвиток кав’ярень як чинник підвищення рівня якості сервісу в дестинаціях(2025) Матвійчук, Людмила Юріївна; Шейко, Юлія Олександрівна; Поліщук, Віталій Леонідович; Подоляк, Володимир МиколайовичУ статті досліджено інноваційний розвиток кав’ярень як вагомий чинник підвищення рівня якості сервісу та конкурентоспроможності туристичних дестинацій України. Визначено, що кав’ярні в сучасних умовах перестають виконувати лише гастрономічну функцію, трансформуючись у культурні та соціальні простори, де поєднуються гастрономія, технологічні інновації, культурні практики та освітні ініціативи. Розглянуто основні напрями інноваційних змін у кавовому бізнесі: впровадження новітнього обладнання та автоматизації виробничих процесів, використання альтернативних методів заварювання, цифровізація сервісу (мобільні додатки, системи лояльності, CRM-технології), а також орієнтація на сталий розвиток, що передбачає енергоефективність, мінімізацію відходів та співпрацю з локальними виробниками кавових зерен. Доведено вагомість індивідуального підходу в сервісі та створення авторських продуктів, що формують унікальність і цінність сервісу для різних груп гостей. Проведено аналіз впливу війни росії проти України на кавовий бізнес. Встановлено, що релокація кав’ярень у більш безпечні регіони стала адаптивною реакцією підприємців на воєнні виклики та сприяла формуванню нових сервісних кластерів. За результатами аналізу регіонального розподілу релокованих кав’ярень встановлено, що найбільша їхня частка зосереджена у Львівській та Закарпатській областях, які є потужними туристичними центрами. Значна частина бізнесу перемістилася в інші регіони, що свідчить про потенціал диверсифікації та поширення кавової культури в менш розвинених, але перспективних територіях. Систематизовано приклади інноваційного розвитку популярних кав’ярень, які інтегрують у свою діяльність тематичний дизайн, арт-простори, коворкінг-середовище, використання локальних обсмажень та екологічних рішень. Доведено, що саме інновації сприяють підвищенню якості сервісу та задоволенню потреб споживачів та створюють додану вартість для економіки регіонів, формують сучасну культуру гостинності й посилюють бренд дестинацій. Зроблено висновок, що інноваційний розвиток кав’ярень є стратегічним ресурсом для довготривалої привабливості українських туристичних територій у європейському та глобальному вимірі.Item type:Наукова стаття, Розвиток гастрономічного потенціалу нематеріальної культурної спадщини України(2025) Матвійчук, Людмила ЮріївнаАктуальність дослідження розвитку гастрономічного потенціалу нематеріальної культурної спадщини регіонів України зумовлена зростаючим інтересом до локальних кулінарних традицій як важливого елемента національної ідентичності та інструменту регіонального розвитку. Предметом дослідження є гастрономічний потенціал нематеріальної культурної спадщини регіонів України, особливості розвитку та використання в контексті збереження культурної ідентичності, активізації туристичного потенціалу та сприяння соціально-економічному розвитку регіонів. Метою дослідження є аналіз та обґрунтування напрямів розвитку гастрономічного потенціалу нематеріальної культурної спадщини України з метою його ефективного використання для збереження ідентичності, активізації туристичної привабливості територій та сприяння сталому розвитку регіонів. Методологія дослідження: базується на комплексному підході, що включає аналіз, синтез, індукцію, дедукцію та системний підхід для вивчення гастрономічного потенціалу як складника нематеріальної культурної спадщини. Результати дослідження: встановлено, що такі об’єкти, як «Світязький пончик», «Волинський мацик», «Пруцькі форелі» та інші, мають значний потенціал для отримання статусу географічних зазначень. Запропоновано стратегічні напрями розвитку, включаючи організацію гастрономічних фестивалів, тематичних туристичних маршрутів та інформаційних кампаній для їхньої інтеграції в національний і міжнародний контексти. Практичне значення полягає у розробці рекомендацій щодо збереження, популяризації та інтеграції елементів гастрономічної спадщини України у глобальний туристичний ринок. Висновки: встановлено, що розвиток гастрономічного потенціалу нематеріальної культурної спадщини України є важливим фактором збереження національної ідентичності, підвищення туристичної привабливості та стимулювання соціально-економічного розвитку регіонів. Перспектива подальших досліджень полягає у розробці стратегій інтеграції гастрономічної спадщини України у глобальний туристичний ринок.Item type:Наукова стаття, Тенденції інноваційних процесів реалізації якісної вуличної їжі у сфері HoReCa(2025) Сидорук, Світлана Володимирівна; Матвійчук, Людмила Юріївна; Подоляк, Володимир МиколайовичУ статті розглядаються сучасні тенденції та інноваційні процеси в сегменті вуличної їжі у сфері HoReCa (Hotel, Restaurant, Café). Особлива увага приділяється новітнім технологіям приготування, автоматизації сервісу, екологічним підходам до пакування та використанню локальних продуктів.Аналізуються світові практики та їх адаптація до українського ринку. Окреслено перспективи розвитку фудтраків, гастрономічних маркетів і pop-up форматів як частини сучасної ресторанної індустрії.Функціонування формату вуличної їжі в сучасних умовах, в Україні та світі є затребуваною, а також розробляється концепція власного закладу з акцентом на екотренди. Особливу увагу приділено підтримці українських виробників, інтеграції IT-технологій для розвитку сфери гостинності та обслуговування, а також розширенню туристичного сектора зі збереженням конкурентоспроможності на локальному ринку. Розглядаються ключові фактори, що впливають на ринок ресторанного бізнесу, визначається стратегічний підхід до його розвитку. У бізнес-проєкті представлено ефективне використання продуктів із мінімізацією відходів. Запропоновано впровадження інноваційних технологій та цифрових рішень у ресторанну галузь для оптимізації обліку, звітності та покращення клієнтського сервісу.Також здійснено розрахунок початкових і щомісячних витрат для запуску власної справи, з урахуванням залучення місцевих виробників з метою підтримки регіональної економіки. Вулична їжа є важливою складовою частиною сучасної гастрономічної культури та ресторанного господарства, особливо в умовах швидкого темпу життя, урбанізації та зростання попиту на швидкий і зручний спосіб харчування. Водночас споживчі вподобання змінюються, зокрема зростає інтерес до здорового харчування, екологічності та інноваційних технологій у приготуванні їжі. Ресторанна галузь є дуже конкурентною, і ресторанам потрібно знайти способи відрізнятися від інших. Введення інноваційних технологій, як-от штучний інтелект, автоматизація процесів, замовлення їжі та напоїв онлайн або використання віртуальної реальності, може надати закладам ресторанного господарства перевагу над конкурентами. Це ставить перед індустрією вуличної їжі нові виклики та можливості для вдосконалення її форматів.Item type:Наукова стаття, Регіональні особливості безпечності та якості продукції ресторанного господарства України(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Матвійчук, Людмила Юріївна; Громик, Оксана Миколаївна; Ярошевич, Тетяна СерафимівнаУ статті досліджено регіональні особливості забезпечення безпечності та якості продукції ресторанного господарства України в умовах глобалізаційних викликів, європейської інтеграції та воєнної нестабільності. Доведено, що якість продукції та послуг у закладах ресторанного господарства формується під впливом низки взаємопов’язаних факторів, серед яких основними є нормативно-правова база, матеріально-технічне забезпечення, кадровий потенціал, логістика та постачання, регіональна специфіка. Визначено регіональні відмінності у рівні дотримання санітарних і гігієнічних вимог.Item type:Наукова стаття, Механізми стимулювання сталого розвитку готельно-ресторанного бізнесу регіону(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Матвійчук, Людмила Юріївна; Сидорук, Світлана ВолодимирівнаРезультатом дослідження є формування узагальненої моделі механізмів стимулювання сталого розвитку готельно-ресторанного бізнесу, яка включає економічні, інституційно-управлінські, технологічні та соціально-освітні інструменти. Доведено, що синергія державних, регіональних і корпоративних ініціатив сприяє зростанню ефективності використання ресурсів, формуванню конкурентоспроможних туристичних дестинацій і забезпеченню соціально- економічної стабільності регіонів. Отримані результати мають прикладне значення для формування регіональних стратегій сталого розвитку індустрії гостинності, впровадження «зелених» інвестицій і реалізації програм повоєнного відновлення економіки України.