Кафедра іноземної філології та прикладної лінгвістики
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/84
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Item type:Навчальний посібник, English for Everyday Communication(Луцьк: ЛНТУ, 2022) Мартинюк, Алла ПетрівнаМета посібника – формування мовної компетентності (лексична, граматична); розвиток мовленнєвих компетентностей, а саме: читання, говоріння та соціокультурної компетентності студентів різних спеціальностей. Посібник складений на основі комунікативного підходу до вивчення іноземної мови.Item type:Навчальний посібник, Ділова іноземна мова(Луцьк: ЛНТУ, 2024) Шевчук, Анастасія Володимирівна; Мартинюк, Алла Петрівна; Губіна, Алла МихайлівнаДілова іноземна мова – обов’язкова дисципліна загальної підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Мета вивчення дисципліни – розвиток професійних мовних компетенцій здобувачів для ефективного спілкування у міжнародному бізнес-середовищі. Опанування та удосконалення навичок використання іноземної мови в діловій сфері, включаючи професійну комунікацію, ведення переговорів, написання ділової кореспонденції, складання звітів і презентацій, а також розуміння культурних аспектів ділового спілкування сприятиме кар’єрному зростанню, ефективній взаємодії на міжнародному рівні та підвищенню конкурентоспроможності здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти на світовому ринку праці. Дисципліна передбачає опрацювання 15 тем, кожна з яких містить відео та текстові матеріали, відібрані із авторитетних автентичних джерел, таких як ВВС, Forbes, The Economic Times, You Tube, Independent, The Guardian. Усі практичні завдання націлені на розширення словникового запасу, формування та удосконалення граматичної компетенції, навичок комунікації та письма. Зміст програми передбачає практичні заняття та самостійну роботу. Форма семестрового контролю – залік.Item type:Наукова стаття, Викладання іноземної мови у вищій школі в умовах змішаного навчання: адаптація та виклики(Луцк: ЛПК, 2023) Мартинюк, Алла Петрівна; Триндюк, Валентина АнатоліївнаСтаття присвячена розгляду теоретичних та практичних досліджень щодо стану та проблем у викладанні іноземної мови в умовах змішаного навчання у вищій школі України. Було з’ясовано, що навчання іноземній мови у змішаному форматі – особливий виклик для науково-педагогічних працівників, оскільки зумовлений специфікою предмету, яка охоплює різні види мовленнєвої діяльності і потребує постійної практики у говорінні, читанні, письмі і аудіюванні. У статті наголошується на тому, що реалізація змішаного формату дозволяє ефективно розвивати усі види і форми роботи для формування вмінь та навичок з іноземної комунікації, надає викладачам і здобувачам освіти унікальну можливість використовувати цифрові технології та ресурси всесвітньої мережі. Тому викладач та його спосіб викладання відіграє ключову роль та впливає на досягнення програмних результатів навчання. Викладання залежить від рівня володіння викладачем цифровими уміннями та навичками роботи із різноманітними гаджетами та ресурсами всесвітньої мережі, від володіння методиками і технологіями, які він впроваджує на заняттях, від педагогічної майстерності, гармонійного поєднання усіх форм діяльності, а також від особистісних якостей та стосунків із студентами. Подано детальний опис та аналіз результатів власного дослідження, які показали, що, на думку здобувачів освіти, якість викладання іноземної мови на хорошому рівні, вивчати мову зручно і більшість хотіла б продовжувати навчання у змішаному форматі. Респонденти зазначають, що викладання відбувається із використанням цифрових технології та ресурсів всесвітньої мережі для формуванням усіх видів мовленнєвої діяльності, так як викладачі ставлять перед студентами творчі завдання, мотивують та заохочують до вивчення іноземних мов. Як показало дослідження, якщо ще два роки тому головним недоліком змішаного навчання і викладання вважалися проблеми із цифровою грамотністю та недостатньо швидким доступом до Інтернету, то сьогодні значно менша частка опитаних вказують такі проблеми. Очевидно, що усі учасники освітнього процесу адаптувалися до змішаного формату і нині триває період удосконалення навичок володіння сучасними цифровими технологіями. Окрім того, перед викладачами постали нові виклики у процесі викладання іноземної мови, які пов’язані із списуванням з мережі інтернет та онлайн перекладів.Item type:Наукова стаття, Лінгвотоксичність неологізмів у сучасних реаліях засобів масової інформації(Луцьк: ЛПК, 2022) Киселюк, Наталія Павлівна; Губіна, Алла Михайлівна; Мартинюк, Алла ПетрівнаСтаття присвячена дослідженню токсичних новотворів (лінгвотоксичних неологізмів) у засобах масової інформації. Лінгвотоксини розглядаються як слова та мовленнєві звороти, що шкодять мові як комунікативній системі та мовленнєвій свідомості носіїв мови аж до трансформації їхньої картини світу. До лінгвотоксичних процесів віднесені токсичне словотворення, лексичне «таврування» та використання лінгвоцинізмів. Особлива увага приділена причинам виникнення лінгвотоксинів та їхній ролі в інформаційно-психологічній війні та у маніпулюванні свідомістю мовців. Наведені приклади доводять, що політична ситуація та емоційні настрої суспільства впливають на виникнення і закріплення в мові токсичних новоутворень. Уточнено визначення та роль лінгвоцинізмів у формулюванні нових ціннісних орієнтирів на противагу традиційним загальнолюдським цінностям. Пояснено етимологію та причини виникнення лінгвоцинізмів на конкретних прикладах з сучасних мас-медіа. У засобах масової інформації до одиниць вираження цинізму належать новоутворення, що демонструють принизливе, глузливе ставлення до політичних опонентів. Токсичні неологізми набувають принизливо-глузливої семантики, що в межах еколігвістики і тлумачаться як вияв токсичності в мові. Здійснено аналіз функціонування лінгвотоксинів, що ґрунтуються на дискримінації за політичними вподобаннями та переконаннями в межах мікроконтексту. З позицій еколінгвістики лінгвотоксини є надзвичайно небезпечним явищем сучасної комунікації, оскільки впливають не лише на культуру мови, а й на свідомість носіїв мови. Увагу автора зосереджено на тому, як масове вживання лінгвотоксинів у мовленні нівелює норми літературної мови, етико-естетичні принципи суспільства та впливає на трансформацію свідомості мовної особистості.Item type:Наукова стаття, Розвиток soft skills засобами інтерактивних технологій (підручників) на заняттях з іноземної мови у закладах вищої освіти(Рівне: РДГУ, 2022) Мартинюк, Алла Петрівна; Триндюк, Валентина Анатоліївна; Губіна, Алла МихайлівнаУ статті йдеться про розвиток «м’яких» навичок на заняттях з іноземної мови. З’ясовано, що «м’які» навички – це комплекс особистісних та міжособистісних вмінь, необхідних для вирішення професійних та загальних завдань задля успішного існування в суспільстві. Нині не існує єдиної думки щодо класифікації «м’яких» навичок. У 2022 році найпопулярнішими «soft skills» вважаються навички спрямовані на: вирішення проблем; самоуправління; роботу з людьми; використання та розвиток технологій. Ефективною технологією для розвитку «м’яких» навичок на занятті з іноземної мови є інтерактивна модель навчання - організоване викладачем освітнє середовище для комфортної інтеракції зі студентами з метою активізації розумової діяльності та досягнення мети заняття. Така модель навчання передбачає використання інтерактивних підручників. Встановлено, що вправи інтерактивних підручників відповідають класифікації інтерактивних технологій: діалогічні, дискусійні, ігрові, тренінгові, вправи з аналізу ситуацій, що відтворюють реальні життєві ситуації. Такі завдання розвивають критичне та аналітичне мислення, творчість, ініціативність, навички спілкування; навчають формулювати, аргументувати та відстоювати власну позицію тощо. У статті доведено, що інтерактивні підручники є ефективними засобами, які забезпечують формування на занятті з іноземної мови необхідних сучасному фахівцеві «м’яких» навичок в умовах дистанційного навчання зокрема.Item type:Наукова стаття, Проєктна діяльність студентів при вивченні іноземної мови у технічних ЗВО(Рівне: РДГУ, 2022) Лобанова, Світлана Іванівна; Мартинюк, Алла ПетрівнаУ статті схарактеризовано проєктну діяльність як засіб формування професійної компетентності здобувачів вищої освіти та доведено доцільність впровадження методу проєктів в освітній процес ЗВО. Узагальнено дослідження щодо доцільності використання проєктних технологій у діяльності сучасних технічних закладів вищої освіти. Визначено сутність понять «проєкт», «технологія проєкту»; досліджено переваги впровадження проєктних технологій, методів аналізу, синтезу, групування та порівняння у діяльність технічних закладів вищої освіти. Схарактеризовано особливості та результати впровадження проєктної технології «Харчування та здоров’я» («Nutrition and Health») у вищій школі з урахуванням точки зору викладачів і здобувачів вищої освіти. Виявлено переваги впровадження технології проєкту «Hutrition and Health» («Hutrition and Health») в освітній процес ЗВО. Доведено, що нетрадиційні способи організації освітнього процесу з використанням методів планерування, прогнозування, аналізу, синтезу спрямовані на реалізацію особистісно- орієнтованого підходу. Методом анкетування досліджено та виявлено слабкі та сильні сторони проєктної діяльності, а також її особисте сприйняття здобувачами освіти під час вивчення іноземної мови. З’ясовано, що здобувачам освіти потрібен викладач-новатор, який створює оптимальне онлайн або офлайн освітнє середовище, яке характеризується багатовекторністю, зорієнтоване на самостійну (індивідуальну, групову чи колективну) діяльність здобувачів вищої освіти і сприяє ефективному вивченню іноземної мови.Item type:Наукова стаття, ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ В СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ: НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ(Луцьк: ЛПК, 2024) Доложевська, Людмила Олександрівна; Мартинюк, Алла ПетрівнаСтаття розглядає національні особливості викладання іноземних мов в Україні та вплив міжнародних стандартів на розвиток освітніх практик. Автори відмічають перспективи для українських громадян у міжнародному середовищі. У статті згадані українські та зарубіжні вчені, які займалися питанням національних особливостей викладання іноземних мов. Розглядаються основні напрями вдосконалення мовної освіти в Україні, виклики, що постають перед освітянами та державою, і можливі шляхи їх вирішення. Автори виділяють основні методи навчання мов, які набули популярності починаючи з середини ХХ століття, вказують на їх переваги та недоліки, надають рекомендації доцільності їх використання та вибору найефективнішого підходу. Відмічається важлива роль цифровізації освіти, що дозволяє використовувати онлайн-платформи та мультимедійні засоби. Особливу увагу приділено ролі Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти (CEFR) у формуванні єдиних підходів до навчання, оцінювання та розробки навчальних програм. Розглянуто ключові аспекти інтеграції міжнародних стандартів у шкільну та вищу освіту, їх вплив на методики викладання, використання сучасних технологій, а також популяризацію міжнародних мовних іспитів. Автори зазначають, що ці стандарти й наукові підходи допомогли створити єдину систему для викладання іноземних мов у глобальному масштабі, забезпечуючи взаємне визнання рівнів володіння мовами та підходів до їх викладання. У статті також окреслено основні виклики, що виникають у процесі впровадження міжнародних стандартів, та перспективи їх подолання. Розглядаються стратегічні напрями вдосконалення мовної освіти та потенційні можливості для її подальшого розвитку. Автори акцентують на важливості гармонійного поєднання традиційних методів із сучасними технологіями для створення ефективної та доступної системи мовного навчання.Item type:Наукова стаття, Технологія перевернутого навчання у практиці вивчення іноземної мови у технічному ЗВО(Рівне: РДГУ, 2023) Губіна, Алла Михайлівна; Мартинюк, Алла Петрівна; Герасимчук, Галина АндріївнаУ статті йдеться про технологію перевернутого навчання як різновиду змішаного, суть якої полягає у використанні онлайн програм для представлення освітнього матеріалу. Розглянуто перевернуте навчання з погляду вибору пріоритетних освітніх цілей вивчення іноземної мови та надано інформацію про виникнення терміну flipped learning (перевернуте навчання). Ця технологія вимагає обов’язкової поступовості процесу під час навчання, насамперед дистанційне попереднє самостійне опрацювання визначеної теми до заняття в аудиторії, а після цього опрацювання пропонованого матеріалу з викладачем. Розвиток онлайн сервісів дозволяє успішно впроваджувати flipped learning, тим самим вивільняти час на живе спілкування в аудиторії. Автори наголошують на важливості самостійної роботи здобувача освіти у процесі вивчення іноземної мови та вказують на доцільність застосування технології перевернутого навчання у технічному ЗВО, зважаючи на психологічні характеристики здобувачів технічних спеціальностей, яким притаманна висока мотивація досягнення успіху, самостійність та відповідальність, що є запорукою досягнення поставлених цілей у навчанні іноземної мови зокрема. Використання технології flipped learning розвиває уміння вчитися впродовж життя, закладає основи самоосвіти в майбутньому.Item type:Наукова стаття, Умови ефективності вивчення іноземної мови засобами дистанційного навчання(Дрогобич: Гельветика, 2023) Мартинюк, Алла Петрівна; Ковальчук, Оксана Миколаївна; Забіяка, Ірина МиколаївнаСтаття присвячена проблемі дистанційного навчання іноземної мови за умов епідемії COVID-19 та воєнного стану у закладах вищої освіти, що підкреслює актуальність обраної теми. Увага приділена визначенню понять «дистанційне навчання», «цифрова грамотність», «умови ефективності», «сприятливе освітнє середовище». Висвітлено особливості предмету «іноземна мова» та окреслено різні погляди науковців щодо вивчення інозем- ної мови засобами дистанційного навчання. З’ясовано сучасний стан застосування технологій дистанційного навчання в закладах вищої освіти. Охарактеризовано різноманітні підходи, методи навчання іноземних мов за допомогою дистанційного формату. Виокремлено та охарактеризовано умови ефективності вивчення іноземної мови засобами дистанційного навчання. Розглянуто їх сутність і зміст. Основною умовою ефективності є роль викладача. Підкреслено його роль та функції. Проаналізовано комунікацію зі студентами, як важливу складову взаємодії викладача і здобувача під час дистанційного навчання. Визначено найефективніші форми організації занять з іноземної мови, що застосовуються у процесі дистанційного навчання, що забезпечують засвоєння усіх видів мовлення: письма, аудіювання, усного мовлення, читання. Другою умовою виділено готовність і бажання студентів вчитися, використовуючи методи дистанційного навчання. Акцентовано увагу на готовності та бажанні студентів навчатися дистанційно, використовуючи дистанційні платформи та засоби. Обґрунтова- но переваги онлайн-заняття, як високо результативної форми дистанційного навчання іноземної мови. Надана коротка характеристика платформ та засобів дистанційного навчання та їх переваги. Виокремлено інстру- менти спілкування у дистанційному форматі, які можна застосовувати для навчального процесу здобувачів у закладах вищої освіти, при вивченні іноземної мови. Зокрема, це платформи LMS Moodle, Cisco WebEx Meeting Center, Microsoft Teams, Classroom, соціальні мережі Telegram, Viber, Skype, віртуальні навчальні лабораторії для вивчення англійської мови від Pearson Educational. Третьою умовою підкреслено роль сприятливого освітнього середовища під час дистанційного навчання, з’ясовано його особливості для вивчення іноземної мови.Item type:Наукова стаття, Соціальні мережі як педагогічний ресурс у навчанні іноземної мови(Луцьк: ЛПІ, 2025) Доложевська, Людмила Олександрівна; Мартинюк, Алла ПетрівнаСучасна цифровізація вищої освіти зумовлює потребу у використанні інноваційних педагогічних ресурсів, які здатні підвищити ефективність навчання англійської мови та забезпечити формування іншомовної комунікативної компетентності здобувачів освіти. Одним із таких ресурсів є соціальні мережі, які стали невід’ємною частиною повсякденного життя студентської молоді і одночасно можуть виступати інструментом розвитку мовних, комунікативних і міжкультурних навичок. У статті теоретично обґрунтовано педагогічний потенціал соціальних мереж як ресурсу навчання іноземної мови в закладах вищої освіти. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до використання цифрових технологій у педагогіці, розглянуто принципи андрагогіки у контексті інтеграції соціальних мереж у навчальний процес. Показано, що соціальні мережі сприяють розвитку мотиваційного, комунікативного, когнітивного, соціокультурного та рефлексивного потенціалу студентів, дозволяючи поєднувати аудиторну і позааудиторну мовну практику, працювати з автентичними матеріалами, здійснювати міжкультурну взаємодію та формувати навички саморегуляції навчальної діяльності. Визначено педагогічні умови ефективного використання соціальних мереж, зокрема: чітке формулювання дидактичної мети, організація педагогічного супроводу, розвиток цифрової і медіаграмотності студентів, створення безпечного цифрового освітнього середовища, а також врахування обмежень, пов’язаних із відволіканням, інформаційним перевантаженням та нерівномірним рівнем цифрової компетентності учасників освітнього процесу. Стаття демонструє, що соціальні мережі є ефективним засобом навчання іноземної мови за умови їх цілеспрямованого, методично обґрунтованого та педагогічно доцільного використання. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами іноземних мов у закладах вищої освіти для модернізації освітнього процесу, підвищення мовної компетентності здобувачів освіти та розвитку їх міжкультурних навичок.