Факультет креативних індустрій, маркетингу та комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3435
Переглянути
20 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Візуально-графічна мова ілюстрацій Джима Флори в дизайні обкладинок музичних альбомів(2026) Скляренко, Наталія Владиславівна; Вахович, Владислава РусланівнаМета. Метою роботи є аналіз стилістично-композиційних особливостей графічної мови Джима Флори на прикладі обкладинок джазових альбомів, за допомогою яких відбувається візуалізація музики. Методологія. Дослідження має системний характер та базується на порівняльно-історичному, візуально-аналітичному та семіотичному методах. Методи мистецтвознавчого дослідження (художньо-графічний, художньо-композиційний та художньо-образний дизайн-аналізи) дають змогу проаналізувати композицію, колір та типографіку робіт Флори, а також виявити зв’язок між візуальним образом і музичним змістом. Для дослідження вибрано ілюстрації Джима Флори для джазових альбомів “Columbia Records” і “RCA Victor”. Результати. У роботі розглянуто творчість Джима Флори в контексті розвитку американського графічного дизайну середини ХХ століття. Дослідження візуально-графічної мови ілюстрацій Флори дало змогу виокремити три групи композицій. Перша група характеризується поєднанням стилістики модерністського гротеску та наїву, має декоративно-шрифтовий характер зі спрощеними формами, контрастною колористикою та ритмічною типографікою. Друга група представляє колірно-ритмічні композиції з декоративними формами та відчуттям ритму завдяки чергуванню колірних площин. Третя група представлена ритмічно-декоративними композиціями, у яких досягається гармонія між формою, лінією та кольором. Встановлено, що основою стилістики ілюстрацій Флори є експресивна деформація, ритмічна композиція та декоративна площинність. Наукова новизна. У роботі вперше проаналізовано візуально-графічну мову ілюстрацій для обкладинок музичних альбомів американського дизайнера Джима Флори. Доведено, що його стилістичний підхід до візуалізації музики представляє синтез звукового й образотворчого мистецтва. Це стало основою для формування естетики джазового модернізму та розвитку графічного дизайну середини ХХ століття. Практична значущість. Матеріали дослідження можуть бути використані у навчальному процесі у сфері графічного дизайну, дизайну ілюстрації та історії мистецтва, а також у практичній діяльності дизайнерів під час створення обкладинок музичних альбомів і візуальної айдентики культурних проєктів.Item type:Монографія, Візуальні комунікації в дизайні: динамічні концепції сталого розвитку(Луцьк: Вежа-Друк, 2023) Скляренко, Наталія ВладиславівнаУ монографії розкрито актуальні концепції проєктування динамічних візуальних комунікацій у мінливому середовищі з ме-тою формування нового візуального мислення, спрямованого на сталий розвиток суспільства. Вперше з позицій трансдисциплі-нарних досліджень обґрунтовано сутність візуальних комунікацій як динамічної системи, що формується у взаємодії з природним та соціокультурним середовищем. Особливу увагу приділено систематизації форм візуальних комунікацій та їх інтегральному проєктуванню засобами дизай-ну, що підвищує ефективність сприйняття та збільшення три-валості існування. Окреслено стратегії проєктування динамічно-го візуальнокомунікативного простору, що є необхідними для гар-монійного розвитку. Для широкого кола науковців, дизайнерів, мистецтвознавців, викладачів, студентів, аспірантів, а також усіх, хто цікавиться дизайном візуальних комунікаційItem type:Монографія, Графічний дизайн в інформаційному та візуальному просторі(Київ: КНУТД, 2022) Скляренко, Наталія ВладиславівнаКолективна монографія містить результати узагальнення теоретичного матеріалу, а також прикладних науково-дослідних розробок авторів щодо графічного дизайну на основі сучасних наукових методів.Item type:Монографія, Адаптивна роль плакату в контексті розвитку сучасного мистецтва(Київ: КНУТД, 2023) Скляренко, Наталія ВладиславівнаКолективна монографія містить результати узагальнення теоретичного матеріалу, а також прикладних науково-дослідних розробок авторів щодо графічного дизайну на основі сучасних наукових методів.Item type:Наукова стаття, Час як маркер візуальних трансформацій у проєктуванні інтегрованих дизайн-систем(2025) Скляренко, Наталія ВладиславівнаУ роботі представлено теоретичне обґрунтування сутності та ролі часу в проєктуванні інтегрованих дизайн-систем. В умовах глобалізації, мінливого середовища та стрімкої динаміки інформаційних потоків ключового значення набуває концепція часу, що забезпечує формування адаптивних дизайн-систем. Методологічною основою виступає системний і трансдисциплінарний підходи, які демонструють єдність гуманітарних та експериментальних природничих наук. Залучення методів структурно-функціонального, художньо-образного, семіотичного аналізу та темпорального моделювання забезпечує всебічний аналіз концепції часу й темпоральної природи сучасних інтегрованих дизайн-систем. Виявлено, що поведінка інтегрованих візуально-комунікативних дизайн-систем як комплексу взаємопов’язаних елементів і процесів визначається часовим критерієм. Доведено, що час виконує роль формотворчого параметра, який активує та модулює візуальні трансформації дизайн-систем і забезпечує їх динамічний розвиток у взаємодії з людиною та середовищем. У роботі систематизовано групи темпоральних взаємодій, які описують і дозволяють спрогнозувати поведінку термочутливих матеріалів (температура – час), змінних кольорових рішень та текстур (вологість – час), світлочутливих поверхонь (світло – час), живих і біоактивних елементів (біохімічні реакції – час), вплив кліматичних умов та антропогенних факторів (зовнішні фактори – час), дію антропосоціальних процесів (соціум – час). Темпоральні взаємодії створюють короткочасні або тривалі візуальні зміни у дизайн-системах, трансформуючи саму парадигму дизайну. Темпоральний дизайн оперує процесами та подіями, які розгортаються у часі та просторі. Він фокусується на поведінці дизайн-системи, вигляд, структура та функції якої постійно змінюються. Дизайнер тепер проєктує не статичні об’єкти, а сценарій взаємодій, у яких темпоральність є невіддільною частиною. У статті підкреслено, що час як маркер візуальних трансформацій постає універсальним методологічним принципом для створення адаптивних візуально-комунікативних дизайн-систем. Тому сутність темпорального дизайну полягає у здатності організовувати процеси, формувати сценарії розвитку дизайн-систем, нові принципи їх дослідження та сприйняття людиною в контексті постійно змінного середовища. Дослідження відкриває можливості впровадження темпоральних параметрів у проєктну практику, що кардинально змінить спектр дизайнерських розробок, здатних до самоорганізації, прогнозованої трансформації та сталого функціонування.Item type:Наукова стаття, Еволюція інтер’єрного простору готелів: трансформація особливостей формотворення(2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Дудка, Роксолана ОлександрівнаМетою роботи є виявлення еволюційних трансформацій готельного простору та сучасних тенденцій формотворення інтер’єрів готелів згідно вимог сталого розвитку. Робота ґрунтується на системному підході та носить міждисциплінарний характер. Для проведення дослідження застосовано методи: спостереження, історико-порівняльний метод, структурно-функціональний аналіз, методи систематизації та класифікації, які дозволяють проаналізувати особливості формотворення інтер’єрного простору готелів. Залучення цих методів до дослідження дає можливість прослідкувати формування інтер’єрного простору у різні етапи розвитку, їхній взаємозв’язок та відмінні характеристики у формотворенні. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше систематизовано проєктні практики створення інтер’єрного простору готелів впродовж наступних історичних періодів: давній час (VI-ХIII ст., перші прототипи готелів), середні віки (ХIII-ХVIII ст., релігійні помешкання), новий час (ХІХ-ХХ ст., багатофункціональні готелі), сучасна доба (ХХІ ст., еко-готелі). Інтер’єр готелю розглянуто як комплексну дизайн-систему, що забезпечує гармонізацію аспектів архітектури, дизайну середовища, дизайну візуальних комунікацій та сучасних інновацій та сприяє формуванню нових форм гостинності. Динамічні зміни у сфері історії гостинності демонструють перетворення традиційного готелю у багатофункціональний візуально-комунікативний простір. Виявлено основні тенденції формотворчих трансформацій інтер’єрів готелів, що засновані на екологізації та персоналізації простору. Доведено, що їх осмислення сприяє формуванню нових проєктних стратегій, орієнтованих на сталий розвиток та гармонізацію взаємодії людини та природи. Практичне значення результатів дослідження є важливим для проєктної діяльності дизайнерів у контексті цілей сталого розвитку. Результати дослідження є підґрунтям для формування наукових праць, пов’язаних із дослідженням готельного простору. Вони можуть бути використані для організації виставкової діяльності та як джерело натхнення для студентів і зацікавлених осіб.Item type:Наукова стаття, Методи візуалізації зображення в дизайні комп’ютерних ігор у жанрі жахів: історичний аспект(2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга Василівна; Бондарчук, Юлія СергіївнаМетою роботи є висвітлення еволюції графічної візуалізації в дизайні відеоігор жанру жахів у контексті розвитку технологій. Методологія. Робота ґрунтується на системному підході до аналізу фундаментальних положень теорії візуалізації інформації. Для проведення дослідження застосовано історико-порівняльний, структурно-композиційний та образно-стилістичний аналізи, метод систематизації та класифікації, що дозволили проаналізувати особливості розвитку візуалізації та вплив технічних обмежень на комп’ютерну графіку і способи її реалізації. Результати. У роботі вперше систематизовано етапи розвитку методів комп’ютерної візуалізації у відеоіграх жанру жахів. Виділено такі еволюційні трансформації ігрової візуалізації: 1) світлова візуалізація – зображення на основі світлових точок на екрані (1958); 2) текстова візуалізація – текстові символи для формування зображень (1973); 3) 2D-візуалізація – використання пікселів екрану для візуалізації площинних зображень (1982); 4) 3D-візуалізація – тривимірна графіка для передачі псевдооб’ємних та реалістичних зображень (1992); 5) комбінована графіка – поєднання традиційних та інноваційних методів візуалізації (2000 і дотепер). Окреслено вплив технічного прогресу на розвиток комп’ютерної графіки та цифрових методів візуалізації. Наукова новизна. Новизна роботи полягає в тому, що було вперше систематизовано еволюційні трансформації методів зображення у відеоіграх жанру жахів, обґрунтовано вплив розвитку технологій на використання художніх засобів. Результати роботи є підґрунтям для досліджень, пов’язаних із розвитком комп’ютерної графіки, відеокомунікацій та геймдизайну. Практична значущість. Практичне значення результатів є важливим для проєктної діяльності графіків, ілюстраторів і геймдизайнерів, які використовують різні способи візуалізації в проєктах, удосконалюють естетичні вимоги з метою залучення більшої кількості гравців.Item type:Наукова стаття, Аромат як засіб візуалізації художньо-образної концепції в дизайні поліграфічних видань(2024) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга ВасилівнаМета. Мета дослідження полягає у виявленні концепцій візуалізації художнього образу за допомогою ароматів у дизайні поліграфічних видань. Методологія. Методологія дослідження заснована на використанні системного та синергетичного підходів, що дозволяють обґрунтувати шляхи інтеграції ароматів у візуальні комунікації, їхні трансдисциплінарні взаємозв’язки з людиною та середовищем. Аналіз художніх образів візуалізації ароматизованих поліграфічних видань здійснено за допомогою композиційного та системно-функціонального дизайн-аналізів. Результати. У дослідженні окреслено роль аромату у візуалізації художньо-образної концепції поліграфічної продукції. Доведено, що аромат виступає ключовим атрибутом продукту та забезпечує ефективну комунікацію зі споживачем, активізує пам’ять і формує відповідні емоції. У дизайні ароматизованої поліграфічної продукції виділено емоційну, розповідну, освітню й екологічну концепції візуалізації художнього образу з використанням аромату. Визначено, що в дизайні поліграфічної продукції набувають поширення інноваційні технології (інтерактивний аромат, інкапсуляція, інфузія, ароматизовані чорнила, дифузія), які активізують декілька сенсорних систем водночас, утворюючи явище синестезії. Переосмислення способів інтеграції аромату в дизайн-систему забезпечить підвищення ефективності візуальної комунікації в мінливому зовнішньому середовищі. Наукова новизна. У роботі вперше комплексно осмислено роль аромату в розробленні концепцій проєктування поліграфічних видань з позицій системного підходу. Доведено, що дизайн ольфакторних візуальних комунікацій на прикладі ароматизованих поліграфічних видань виступає ефективним способом програмування поведінки людини. Практична значущість. Матеріали дослідження виступають основою для створення універсальної концепції візуалізації художнього образу в дизайні поліграфічної продукції. Результати роботи можуть бути використані фахівцями різних сфер діяльності для формування інноваційних стратегій інтегрованих візуальних комунікацій в умовах постійно змінного інформаційного середовища.Item type:Наукова стаття, Концепція тактильності у дизайні динамічних візуальних комунікацій(2023) Скляренко, Наталія Владиславівна; Романюк, Ольга ВасилівнаУ роботі розкрито сутність концепції тактильності на основі аналізу проєктних зразків динамічних візуальних комунікацій. В умовах перенасиченого інформацією середовища набуває важливості розв’язання проблеми візуальної втоми. Це змушує дизайнерів проводити експериментальні розробки, спрямовані на активізацію сенсорних відчуттів засобами дизайну. Залучення тактильних елементів та взаємодій до структури дизайноб’єктів забезпечує появу інтегрованих візуальних комунікацій, здатних збагатити естетичний та чуттєвий досвід споживачів. Доведено, що дотик є динамічним тривимірним відчуттям, завдяки якому людина пізнає предметно-просторове середовище через візуалізацію фізичних і психологічних властивостей. Використання тактильної взаємодії у дизайні візуальних комунікацій формує цілісний образ-гештальт, визначаючи поведінку людини. Дослідження ґрунтується на системному підході, носить трансдисциплінарний характер, що дає можливість переосмислити шляхи формування концепції тактильності через взаємодію між наукою, економікою та практикою. У роботі вперше осмислено три напрямки тактильної взаємодії у дизайні візуальних комунікацій: дотик як фізичне відчуття, дотик як сенсорний досвід, дотик як емоційно-психологічне відчуття. Фізичне відчуття дотику дозволяє оцінити властивості матеріалу та форми через реальну взаємодію дизайн-об’єкту з людиною. Специфічною особливістю проєктування цифрових сенсорних взаємодій є інтеграція дотику як сенсорного досвіду з метою отримання нових форм та способів комунікації. Дотик як емоційно-психологічне відчуття у дизайні візуальних комунікацій забезпечує появу релаксаційного ефекту та реалізацію концепції збереження ментального здоров’я людини. Інтерпретація тактильних взаємодій у контексті дизайну візуальних комунікацій спрямована на підвищення ефективності сприйняття візуальної інформації та дозволяє програмувати поведінку людини в середовищі. Результати дослідження окреслюють перспективи використання тактильно-візуальних особливостей у проєктній практиці мультисенсорного дизайну візуальних комунікацій.Item type:Наукова стаття, Актуальні тренди у дизайні візуальної айдентики готелів у гірській місцевості(2025) Скляренко, Наталія Владиславівна; Бондарчук, Юлія СергіївнаУ статті представлено ґрунтовне дослідження сучасних тенденцій айдентики готелів, розташованих у гірських регіонах, із фокусом на гармонійне поєднання локальної автентичності, екологічної естетики та цифрових інновацій. Тематика набуває актуальності через зростаючу потребу адаптації готельного брендингу до умов глобалізації, цифрових трансформацій та підвищеного попиту на унікальні туристичні продукти, які об’єднують комфорт, сталість і культурну виразність. У ході дослідження визначено головні виклики візуального позиціонування сучасних готелів. Айдентика розглядається як система візуальних і змістових прийомів, що створюють емоційний і комунікативний образ готелів, здатний одночасно презентувати культурні особливості регіону та відповідати запитам сучасного цифрового середовища. На основі аналізу світових і локальних трендів виявлено, що візуальна комунікація готелів у гірській місцевості зазнала трансформацій у зв’язку із зростанням уваги до сталого розвитку та культурної ідентичності. Серед ключових трендів виділено арт-декор, емоційний брендинг, еко-мінімалізм, цифрову айдентику, етнічну стилізацію. Доведено, що кожний з них створює підґрунтя для формування відповідної концепції готелів (постел, арт-хостел, еко-лодж та смарт-готель). Візуальна айдентика виступає не лише як візуальний елемент, а як емоційний міст між клієнтом і брендом, формуючи цілісне сприйняття простору й концепції готелю. Окреслено перспективи розвитку айдентики готелів у гірських регіонах у напрямку сталого дизайну, збереження та популяризації культурної спадщини та інтеграції локальних ремесел у сучасну візуальну мову бренду. Доведено, що синтез традиційних елементів із цифровими технологіями сприяє формуванню нової естетики айдентики, спрямованої на пошук універсальності, гнучкості та впізнаваності бренду в умовах цифровізації та глобалізації. У результаті дослідження встановлено, що дизайн сучасної айдентики готелів у гірських місцевостях набуває важливого значення для підвищення конкурентоспроможності туристичних об’єктів, зміцнення локальної ідентичності та посилення емоційного взаємозв’язку з клієнтом.