Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/65
Переглянути
240 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Стратегічний управлінський облік як інструмент підвищення ефективності управління підприємствами оздоровчо-рекреаційної сфери(2026) Гордійчук, Антоніна ІванівнаУ статті досліджено стратегічний управлінський облік як ключовий інструмент підвищення ефективності управління підприємствами оздоровчо-рекреаційної сфери. Визначено, що в умовах зростання складності управлінських процесів та довгострокової орієнтації розвитку саме стратегічний управлінський облік забезпечує формування релевантної інформаційної бази для прийняття управлінських рішень. Розкрито функціональну роль стратегічного управлінського обліку в системі внутрішнього управління підприємством, визначено його відмінності від тра- диційних облікових підходів та показано значення для узгодження поточних операцій із страте- гічними цілями діяльності. З'ясовано, що впровадження стратегічно орієнтованих обліково-ана- літичних інструментів сприяє підвищенню прозорості управлінських процесів та посиленню результативності управління підприємствами оздоровчо-рекреаційної сфери. Доведено не- обхідність розвитку системи стратегічного управлінського обліку як важливої складової меха- нізму забезпечення ефективного управління та довгострокової стійкості функціонування підприємств галузі.Item type:Наукова стаття, Економічні детермінанти рентабельності підприємств оздоровчо-рекреаційної сфери(2026) Гордійчук, Антоніна ІванівнаУ статті досліджено економічні детермінанти формування рентабельності підприємств оздоровчо-рекреаційної сфери в контексті сучасних трансформацій господарського середовища. Визначено, що рентабельність у даному секторі є результатом взаємодії фінансово- виробничих і організаційно-управлінських чинників, які визначають здатність підприємств забезпечувати стійкі економічні результати та ефективне використання ресурсів. З’ясовано, що рівень фінансової результативності формується під впливом структури доходів і витрат, інтенсивності використання основних засобів, а також параметрів фінансової автономії суб’єктів господарювання. Досліджено, що найбільш суттєвий вплив на рівень рентабельності мають такі фактори, як обсяг доходів, структура витрат, фондовіддача, ефективність використання трудових ресурсів та співвідношення власного і залученого капіталу. Запропоновано концептуальну схему аналітичної інтерпретації механізмів впливу зазначених детермінант на фінансові результати діяльності підприємств оздоровчо-рекреаційної сфери. Доведено необхідність обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності функціонування підприємств галузі та посилення їх економічної стійкостіItem type:Наукова стаття, Оцінка економічної ефективності підприємств сфери поводження з відходами в Україні в контексті розвитку циркулярної економіки(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Хомицький, Віктор МихайловичУ дослідженні здійснено комплексну оцінку економічної ефективності підприємств сфери поводження з відходами в Україні (Розділ 38 КВЕД‑2010) в контексті переходу від лінійної до циркулярної економіки та впливу зовнішніх шоків, зокрема гібридної війни, пандемії COVID‑19 і повномасштабного вторгнення 2022 року. Метою роботи є всебічний аналіз трудових, фінансових та інвестиційних показників підприємств, що дозволяє виявити структурні дисбаланси, тенденції ефективності та чинники стійкості сектора. Інформаційну основу становлять офіційні дані Держстату України за 2012–2024 рр. Результати свідчать, що за відносно стабільної кількості підприємств галузь зазнала істотного скорочення трудових ресурсів — понад 40% за аналізований період, що зумовлює потребу в автоматизації, модернізації технологій і зміні бізнес‑процесів. Продуктивність праці характеризується значною волатильністю, водночас реальна заробітна плата зростала швидше за економічні результати, створюючи додатковий фінансовий тиск на підприємства. Фінансовий аналіз показує, що після глибокої збитковості 2014–2015 рр. сектор поступово досяг рівня помірної, але стабільної прибутковості протягом 2021–2024 рр., що стало можливим завдяки оптимізації витрат, коригуванню тарифної політики та адаптації підприємств до умов високої невизначеності. Інвестиційна активність сектора виявилася нерівномірною: чергувалися періоди різкого недоінвестування та фази активного оновлення основних засобів (2013, 2021, 2023). Показник співвідношення інвестицій до амортизації в ключові роки перевищував одиницю, що свідчить про готовність галузі до розширеного відтворення та впровадження технологій циркулярної економіки. Зроблено висновок, що підприємства демонструють поступове зміцнення резилієнтності та залишаються стратегічно важливими для забезпечення ресурсної ефективності й екологічної безпеки України. Для підвищення їхньої ефективності необхідними є подальша цифровізація, розширення інвестиційної підтримки й удосконалення механізмів державної політики, зокрема в царині тарифоутворення та регіонального планування управління відходами.Item type:Наукова стаття, Аналіз проектів розвитку виробничої та соціально відповідальної інфраструктури в рамках програм європейського транскордонного співробітництва(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Погуляйко, Юрій Михайлович; Лучечко, Юрій МихайловичУ статті проведено аналіз проектів розвитку виробничої та соціально відповідальної інфраструктури в рамках програм європейського транскордонного співробітництва усіх прикордонних регіонів України з відповідними регіонами сусідніх країн ЄС. Наукова новизна дослідження полягає у системному підході до вивчення прикордоння як сукупності всіх прикордонних регіонів України та сусідніх країн ЄС. Методологічну основу роботи становить метод порівняльного аналізу та табличний метод, за допомогою яких досліджено результати програм «Польща–Білорусь–Україна 2014–2020», «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2014–2020» та «Румунія– Україна 2014–2020».Item type:Наукова стаття, Компаративний аналіз та перспективи реалізації транскордонних проектів розвитку сільського господарства у регіонах польсько-українського прикордоння(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Лучечко, Юрій Михайлович; Шубала, Діана ОлександрівнаУ статті проведено компаративний аналіз та визначено пріоритетні напрями реалізації спільних транскордонних проектів розвитку сільського господарства у регіонах польсько-українського прикордоння. Виявлено ряд спільних та відмінних тенденцій протягом періоду 2010–2023 років. На розвиток сфери сільського господарства в українських прикордонних регіонах негативно вплинула повномасштабна війна, яка призвела до різкого зменшення індексів виробництва продукції у 2022 році. Також українські прикордонні регіони надавали все більший пріоритет розвитку сфери рослинництва, зокрема збільшили у структурі посівних площ частку технічних культур, що дозволяло отримати порівняно більший і швидший економічний ефект, ніж у сфері тваринництва. Польські прикордонні регіони також демонстрували високу орієнтацію на сферу рослинництва, намагаючись збільшувати посівні площі сільськогосподарських культур, зокрема частку кормових культур, адже стимулюють розвиток сфери тваринництва. Зроблено висновок, що стратегічний вектор розвитку сільського господарства регіонів польсько-українського прикордоння має переорієнтуватися від конкуренції (яка призводить до спільних економічних втрат) до транскордонної співпраці (яка має базуватися на принципі комплементарності або доповнюваності). Запропоновано модель трансформації, яка передбачає перехід від експорту сировини до формування цілісних транскордонних ланцюгів створення доданої вартості. Ключова роль відводиться виробничій кооперації у її вертикальних, горизонтальних та давальницьких формах, що дозволить поєднати масштабний сировинний потенціал українських регіонів із технологічними, інвестиційними та маркетинговими можливостями польських воєводств. Визначено напрями реалізації спільних проектів (від розбудови агрологістичних хабів до інституційної гармонізації та технологічного трансферу), що дозволить трансформувати польсько-українське прикордоння із «зони конфлікту інтересів» у територію спільного виробництва та забезпечить інтеграцію регіональних агровиробників у єдиний європейський продовольчий простір на правах високотехнологічних і конкурентоспроможних суб’єктів. Предметом подальших досліджень може стати обґрунтування кожного з виділених напрямів реалізації спільних проектів в єдину транскордонну стратегію розвитку сільського господарства з подальшою імплементацією її положень в інституціональне середовище Польщі та України.Item type:Наукова стаття, Економічне стимулювання соціально відповідального бізнесу, зайнятості працівників та муніципальних проектів у сфері оздоровчо-рекреаційної рухової активності у регіоні(2025) Шубалий, Олександр Михайлович; Гордійчук, Антоніна Іванівна; Шубала, Ірина ВолодимирівнаМета. Проведення аналізу, оцінки та обґрунтування пропозицій для вдосконалення системи економічного стимулювання розвитку соціально відповідального бізнесу, зайнятості працівників, розробки та реалізації на рівні територіальних громад проектів у сфері оздоровчо-рекреаційної рухової активності.. Методика. Дослідження проведено на основі використання таких наукових методів: аналіз та візуалізація даних, картографічний метод, метод порівняння, системний підхід. Результати. Результати аналізу показали, що сфера оздоровчо-рекреаційної рухової активності Волинської області перебуває у стані структурної трансформації, де домінуючу роль відіграють мікропідприємства, які демонструють вищу адаптивність до кризових явищ порівняно з іншими суб’єктами господарювання. Виявлено негативні тенденції у кадровому забезпеченні даної сфери, що проявляються у постійному скороченні чисельності персоналу та зниженні рівня середньої оплати праці відносно мінімальних соціальних стандартів, що створює загрозу дефіциту кваліфікованих фахівців у довгостроковій перспективі. Аналіз фінансово-господарської діяльності засвідчив поступовий вихід сектору із системної кризи, про що свідчить позитивна динаміка відновлення операційної рентабельності та наближення її до беззбиткового рівня за підсумками 2023 року. На основі картографічного аналізу виявлено значну просторову нерівномірність фінансування цієї сфери з місцевих бюджетів, яка безпосередньо залежить від фінансової спроможності територіальних громад та пріоритетності розвитку рекреаційної інфраструктури в їхніх стратегічних планах. Зроблено висновок, що перетворення оздоровчо-рекреаційної сфери на інвестиційно привабливий елемент регіональної економіки потребує впровадження комплексних механізмів стимулювання, зокрема через цифровізацію послуг, розвиток інклюзивної інфраструктури та активізацію державно-приватного партнерстваItem type:Наукова стаття, нтегральна оцінка рівня гідної праці та економічного зростання за регіонами України(2025) Шубалий, Олександр Михайлович; Єфімов, Андрій СергійовичСтаття присвячена інтегральній оцінці рівня гідної праці та економічного зростання в регіонах України за 2008–2021 роки для виявлення диспропорцій, кластеризації регіонів та розробки рекомендацій регіональної політики. Дослідження актуальне в контексті євроінтеграції та ЦСР 8 ООН «Гідна праця та економічне зростання». Інтегральний підхід забезпечує комплексний аналіз економічних, соціальних та інституційних факторів, створюючи єдину метрику для порівняння регіонів і моніторингу динаміки. Аналіз літератури базується на концепції гідної праці МОП, рекомендаціях ОЕСР щодо композитних індикаторів та дослідженнях впливу війни на економіку України (ОЕСР, ПРООН). Відзначається дефіцит комплексних регіональних оцінок із застосуванням інтегральних методів в умовах післявоєнних викликів. Методика поєднує min-max нормалізацію для стандартизації даних, рівне зважування для об’єктивності та агрегування за TOPSIS, що враховує ідеальний і найгірший сценарії. Обрано індикатори: рівень зайнятості, середня заробітна плата, капітальні інвестиції на душу населення, продуктивність праці. Кореляційна матриця підтверджує відсутність мультиколінеарності. Результати представлено в таблиці рангів: м. Київ лідирує, Дніпропетровська, Київська, Харківська області – у топ-5. За допомогою кластерного аналізу виділено п’ять груп: «Незмінні лідери» (Київ), «Стабільні лідери», «Регіони з позитивною динамікою» (Львівська, Рівненська, Херсонська обл.), «Регіони, що постраждали від війни» (Донецька, Луганська обл.), «Стагнуючі регіони» (Тернопільська, Волинська, Кіровоградська обл.). Війна з 2014 року посилила диспропорції: східні регіони втратили позиції, західні (Львівська, Рівненська обл.) зросли в цих позиціях завдяки ІТ і близькості до ЄС. Прогноз на післявоєнний період передбачає посилення західних регіонів, трансформацію центральних, критичний стан південно-східних. Були запропоновані такі рекомендації для регіонів: інновації – для лідерів, інфраструктура – для динамічних регіонів, відновлення з диверсифікацією – для постраждалих, активізація агросектора – для стагнуючих. Перспективи досліджень: розширення індикаторів (безпека праці, гендерна рівність), аналіз даних після 2021 року, застосування машинного навчання.Item type:Наукова стаття, Оцінка гідної праці та економічного зростання у прикордонних територіях України та Польщі(2024) Шубалий, Олександр Михайлович; Єфімов, Андрій СергійовичУ статті проведено порівняльну оцінку ключових індикаторів забезпечення гідної праці та економічного зростання у прикордонних регіонах Польщі (Люблінському і Підкарпатському воєводствах) та України (Волинській, Львівській, Закарпатській областях) на предмет виявлення відхилень, які потрібно усунути для прискорення процесу євроінтеграції. Порівняння рівнів заробітної плати та валового регіонального продукту даних регіонів в перерахунку у євро виявило, що польські воєводства мають значно вищі значення, ніж українські прикордонні області. У польських регіонах також значно стабільніша національна валюта, тоді в українських регіонах відбулося різке зростання рівня інфляції через системну економічну нестабільність внаслідок тривалої війни. Зроблено висновок, що для подальшого забезпечення гідної праці та економічного зростання в контексті досягнення цілей сталого розвитку в українських прикордонних регіонах важливим є не тільки якнайшвидше завершення війну й прискорення темпів повоєнного економічного відновлення, а й залучення додаткових іноземних інвестицій для структурної трансформації регіональної економіки відповідно до сучасних викликів безпеки, «зеленого», цифрового та інтелектуального переходу. Це дозволить отримати додаткові позитивні ефекти для економік прикордонних регіонів обох країн, зокрема сприятиме прискоренню процесу євроінтеграції України.Item type:Наукова стаття, Виклики забезпечення гідної праці в умовах воєнного стану(2024) Шубалий, Олександр Михайлович; Єфімов, Андрій СергійовичУ цій статті було проаналізовано зміни важливих показників ринку праці в умовах воєнного стану та повномасштабних бойових дій. Основна мета статті полягає у визначенні впливу воєнного стану на ринок праці в контексті нових викликів для гідної праці.Для проведення аналізу було використано дані Міжнародної організації праці, Національного інституту стратегічних досліджень, Міністерства економіки України, НБУ та Держстату. У даному дослідженні було вивчено наступні аспекти: міграція робочої сили, безробіття,середня зарплата, тіньовий ринок праці, проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів. Результати дослідження показали, що на ринку праці склалася ситуація коли рівень безробіття є високим і одночасно ж роботодавці мають значний дефіцит працівників, тобто маємо ситуацію з структурним безробіттям. Вже зараз бізнес готовий платити за кваліфікованих працівників більше, оскільки відчуває їх нестачу. Протягом 2023-2024 років заробітна плата в гривні стрімко зростала та в ІІ кварталі 2024 року перетнула позначку в 20тисяч гривень. Також помітний значний ріст заробітної плати в доларі, оскільки в останньому кварталі минулого року рівень винагороди вперше з початку повномасштабного вторгнення був більшим за 500 доларів. Окрім цього, було досліджено збільшення неформальної зайнятості через мобіліза-цію. Розширення тіньової економіки загрожує погіршенням соціального захисту та прав працівників, а також зниженням податкових надходжень до державного бюджету. Було проаналізовано довгострокові виклики, серед яких подальша міграція населення закордон, структурні зміни зайнятості та проблеми з тіньовою зайнятістю. Зроблено висновок, що для покращення ситуації на ринку праці необхідне державне втручання, зокрема збільшення ініціатив щодо перенавчання працівників, підтримка роботи підприємців та стимулювання виходу з неформальної зайнятості.Item type:Наукова стаття, Оцінка соціально-економічної безпеки підприємств в Україні в умовах негативних екстерналій(Луцьк: ЛНТУ, 2024) Шубалий, Олександр Михайлович; Бровченко, Богдан ЮрійовичМета статті – визначення системи показників та проведення оцінки соціально-економічної безпеки підприємств в Україні в умовах негативних екстерналій за період останніх 10 років – 2013-2023 рр. Для оцінки соціально-економічної безпеки підприємств виходячи з наявності офіційних статистичних даних запропоновано систему основних показників економічної безпеки та соціальної безпеки, які містять по чотири індикатори. Оцінка економічної безпеки підприємств показала, що показники рентабельності набули найбільших негативних рівнів з початком війни у 2014 році, а в період повномасштабного вторгнення підприємства були адаптованими до негативних екстерналій. За підсумками оцінки соціальної безпеки зроблено висновок, що підприємства, зважаючи на дефіцит трудових ресурсів в країні, проводять політику збільшення витрат на оплату праці в загальних витратах, намагаються зберегти наявних працівників в умовах простою виробництва.