Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/65
Переглянути
39 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Великі дані та їх роль у формуванні цифрової економіки(2021-08-17) Дзямулич, Микола Іванович; Шматковська, Тетяна Олександрівна; Борисюк, Олена ВолодимирівнаДосліджено особливості формування цифрової економіки під впливом розвитку новітніх технологій та посилення діджиталізації бізнес-процесів в економічних системах, які мають своїм наслідком інтенсивне розповсюдження Великих даних. Визначено, що сучасний етап трансформації глобальної економіки значною мірою залежить від ефективності застосування специфічних засобів програмно-технічного аналізу різноманітних даних і потребує високої результативності статистичних та економетричних методів дослідження економічних процесів, які відбуваються в економічних системах. Відповідно, зростає актуальність дослідження системи Великих даних як таких, що постійно надходять та опрацьовуються в режимі онлайн і створюють суттєвий вплив на різноманітні бізнес-процеси, сприяючи та прискорюючи їх інтеграцію в систему цифрової економіки. З’ясовано, що на практиці Великі дані відносяться до необмеженого набору даних великого обсягу, відзначаються високою частотою оновлення, а також включають в себе досить конкретну персоналізовану та деталізовану інформацію про користувача, що дає змогу з високою достовірністю формувати моделі поведінки споживачів, а також розробляти нові ефективні бізнес-моделі, реалізація яких з високою ймовірністю призведе до успіху запланованих заходів. Таким чином Великі дані дозволяють значно підвищити ефективність та прибутковість традиційного бізнесу за умови включення його до нової системи цифрової економіки. Визначено, що на сучасному етапі трансформації економічних систем Великі дані за своєю сутністю виступають як специфічний продукт діджиталізації економіки, використання нових комп’ютерних технологій та поведінки споживачів на технологічно розвиненому ринку, який характеризується як ринок цифрової економіки. Досліджено, що Великі дані в даний час необхідно розглядати як новий цифровий елемент економічного аналізу, що забезпечує широкі можливості щодо інноваційних методів вирішення проблем у бізнес-процесах. При цьому використання великих даних значною мірою залежить від сукупності різноманітних факторів, вплив котрих відзначається різними темпами надходження даних. Тому практика використання методів економічного аналізу з використанням великих даних у сучасних умовах набуває особливої актуальності при проведенні досліджень економічних систем на макро- і мікрорівні.Item type:Наукова стаття, Промисловий інтернет речей та його застосування у бізнес-процесах(2021-09-21) Дзямулич, Микола Іванович; Фадєєва, Ірина Георгіївна; Шматковська, Тетяна ОлександрівнаШироке розповсюдження нових технологій та інноваційних рішень в економічній діяльності, що відбувається останніми роками, а також посилена інтеграція досягнень технічного прогресу з мережевими технологіями, визначають нові тенденції в глобальній економічній системі, які мають наслідком формування нових принципів економічних відносин, котрі реалізуються в цифровій економіці. Трансформації, котрі відбуваються як на макро- так і на мікрорівні, стосуються не лише технологічних проривів глобальних інтернет-гігантів типу Google чи Amazon, але й знаходять своє місце і в бізнес-процесах середніх та малих підприємств по всьому світу. Іншим наслідком діджиталізації економічних відносин стає зростання ролі споживача, котрий одержує можливості безпосередньої взаємодії з виробниками товарів і послуг, впливаючи при цьому на миттєву модифікацію товару, який він хоче придбати в режим онлайн. Однак, реалізація таких можливостей цифрової економіки потребує також глобального приєднання споживачів до технічних її елементів, котрі забезпечують їм таку взаємодію. В статті розглянуто сучасну специфіку застосування Промислового інтернету речей в бізнес-процесах суб’єктів господарювання різноманітних сфер діяльності. Визначено, що якщо на початку використання IIoT було характерне лише для сервісних компаній, які займалися наданням різноманітних послуг своїм споживачам і трансформували цей процес, цілком перемістивши його в Інтернет мережу, то на даний час відбувається широке поширення IIoT й безпосередньо у виробничих процесах. При цьому існують об’єктивні труднощі з інтеграцією автоматизованих систем управління виробництвом та сучасних систем мережевої взаємодії, оскільки це може потребувати реорганізації виробничого процесу. Досліджено, що забезпечення ефективності бізнес-процесів із застосуванням Промислового інтернету речей можливе лише за умови використання ефективних каналів та методів зв’язку, які забезпечують взаємодію пристроїв, на основі яких функціонує бізнес-процес. Таким чином, інноваційні рішення, що, які впроваджуються разом з Промисловим інтернетом речей, сприяють динамічному розвитку підприємств, які запроваджують дані системи у свою діяльність і включаються до глобальної мережі цифрової економіки.Item type:Наукова стаття, Перспективи нарощення кредитування в Україні(2021-09-21) Чиж, Наталія Михайлівна; Урбан, Оксана Анатоліївна; Дзямулич, Микола ІвановичВ сучасних умовах кредитування суб’єктів господарювання в належних обсягах є важливою складовою ефективності функціонування як малого так і середнього та великого бізнесу, що в свою чергу забезпечує належний розвиток всіє економіки України. Враховуючи складну економічну ситуацію сьогодення всі українські суб’єкти господарювання мають проблеми з падінням обсягів продаж та зменшенням ефективності фінансово-господарської діяльності, саме це сприяє зниженню їх платоспроможності, кредитоспроможності та значно заважає зростанню фінансових можливостей. Водночас перед ними постійно стоїть питання про необхідність оновлення основних засобів, придбання сировини та матеріалів та покриття інших постійних витрат, тобто без кредитів не обійтися. В статті автори розглядаються актуальні питання обсягів кредитування банківських установ в Україні протягом 2012-2020 років. Аналізується сучасний стан кредитування, в тому числі надані кредити домогосподарствам та корпоративному сектору. У 2020 році відбувалося значне нарощення іпотечного кредитування, що для нашої держави є не типовим явищем, враховуючи ризиковість та кризові явища сьогодення. Розвитку кредитування надалі сприятиме зниження кредитних ставок. Банки активізували кредитування малого бізнесу протягом останнього року зважаючи на те що саме бізнес отримав значні втрати в умовах пандемії. У статті розкриваються шляхи та перспективи нарощення обсягів кредитування в України в умовах економічної нестабільності. На сучасному етапі розвитку найважливішим завданням є розширення програм по іпотечному кредитування, адже саме іпотека сприяє в подальшому пожвавленням попиту населення; зниження кредитних ставок; збільшення рівня схвалення заявок на кредити населенню як на іпотечні так і споживчі; послаблення банківськими установами вимог до заставного майна; лояльне ставлення до фінансового стану клієнтів; індивідуальний підхід до кожного позичальника з можливістю підібрати вигідну кредитну програму; пом’якшення стандартів кредитування населення за споживчими кредитами. Також не менш важливими є вирішення таких проблемами кредитування в Україні як: високі кредитні ставки; жорсткі умови та посилення стандартів для великих підприємств через погіршення курсових очікувань; недостатня державна підтримка іпотечного кредитування; впровадження великої кількості соціальних програм іпотеки з більш низькими та доступними відсотковими ставками. Вітчизняна банківська система має достатній потенціал щоб ефективно функціонувати та нарощувати обсяги кредитування. Причому результатом впровадження заходів стимулювання нарощення обсягів кредитування має стати не лише кількісне зростання кредитів, а й підвищення ефективності процесу кредитування.Item type:Наукова стаття, Специфіка формування податкової політики при розробці вуглецевого податку(2021-11-20) Стащук, Олена Володимирівна; Бояр, Андрій Олексійович; Дзямулич, Микола ІвановичСтаття присвячена дослідженню актуальних проблем формування податкової політики держави в аспекті зростання актуальності вуглецевих податків та боротьби із змінами клімату. При цьому ключовим моментом виступає визначення взаємозв’язку між податковою політикою та фіскальним тиском і стимулюванням промислових підприємств до зниження частки шкідливих викидів в процесі виробництва. Визначено, що вуглецевий податок повинен мати опосередкований вплив на фінансово-господарську діяльність підприємства і виступати не директивним, а стимулюючим фактором забезпечення екологічності виробництв. Досліджено, що глобальні тенденції боротьби із змінами клімату ведуть до запровадження нового типу карбонових податків, які регулюють для міжнародних компаній доступ до певних ринків і виражаються у непрямому податковому тиску на імпортерів.Item type:Наукова стаття, Сучасні інформаційні та комунікаційні технології в професійній діяльності у системі нових тенденцій цифровізації економіки(2021-11-30) Шматковська, Тетяна Олександрівна; Дзямулич, Микола ІвановичВ статті розглянуто сучасні особливості застосування інформаційних та комунікаційних технологій в умовах інтенсивного поширення цифрових програмних рішень в економічній діяльності. Визначено, що швидкі темпи цифровізації економіки призводять до загальної трансформації економічної системи і мають наслідком формування нових принципів та підходів до забезпечення ефективності бізнес-процесів. Доведено ключову роль інформаційних та комунікаційних технологій в процесі формування цифрової економіки на глобальному рівні.Item type:Наукова стаття, Концептуальні засади формування соціальної економіки в Україні(Луцьк: ЛНТУ, 2022-12-27) Дзямулич, Микола Іванович; Урбан, Оксана АнатоліївнаВ статті розглянуто сучасні особливості формування соціальної економіки в контексті реалізації завдань сталого розвитку. Визначено специфіку впливу економічних факторів на розвиток соціальних процесів та особливості формування соціальної економіки в Україні, як ключової складової соціально-економічного розвитку суспільства. Доведено, що соціальна спрямованість економічної діяльності можлива лише за умови регулятивної діяльності з боку держави та за наявності у неї відповідного дієвого інструментарію впливу на економічні процеси, котрі напряму стосуються соціальних інтересів населення. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на забезпечення підвищення ефективності функціонування соціальної економіки в Україні шляхом вдосконалення діяльності соціальних інституцій та регулятивної політики держави у сфері соціально-економічного розвитку країни загалом. Визначено ключові напрямки подальшої інтеграції принципів соціальної економіки в систему державного управління та впровадження соціального партнерства, як однієї з найбільш успішних форм взаємодії соціально-економічних системItem type:Наукова стаття, Вплив сучасних інформаційних систем і технологій на формування цифрової економіки(2022-06-27) Дзямулич, Микола Іванович; Шматковська, Тетяна ОлександрівнаУ цій статті узагальнено питання впливу сучасних інформаційних технологій на трансформацію економічної системи в контексті посилення інтеграції виробничих бізнес-процесів та цифрових програмних рішень. Основною метою дослідження є визначення конкретних змін в системі економічних відносин, які відбуваються під впливом інтенсифікації науково-технічного прогресу і формування на цій основі цифрової економіки. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми цифровізації бізнес-процесів на усіх рівнях свідчить про те, що даний процес є невідворотним і в перспективі може перерости в глобальну цифрову економічну систему, що функціонуватиме незалежно від кордонів та обмежень державного регулювання. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що визначення напрямів розвитку цифрової економіки дає можливість своєчасної перебудови національної економічної системи на нові принципи її функціонування. Дослідження теми впливу сучасних інформаційних систем та технологій на формування цифрової економіки у роботі здійснюється в такій логічній послідовності: визначення актуальності нових цифрових рішень в економічних відносинах, визначення специфіки трансформації бізнес-процесів під впливом нових технологічних рішень, а також – визначення наслідків такої трансформації для національної економіки загалом. У статті представлені результати емпіричного аналізу інтенсифікації впровадження цифрових програмних рішень в бізнес-процеси який показав, що інтеграція виробництва та інформаційних систем дає змогу значно підвищити загальну ефективність функціонування суб’єктів господарювання на усіх рівнях. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що застосування елементів цифрової економіки – когнітивних та хмарних технологій, штучного інтелекту, чат-ботів, цифрових платформ, Великих даних, криптовалют тощо в діяльності підприємств є об’єктивною необхідністю для формування планів їх стратегічного розвитку. Результати дослідження можуть бути корисними для науковців та практиків, які досліджують перспективні напрямки вдосконалення бізнес-процесів на основі застосування новітніх інформаційних систем та технологій з метою загального підвищення їх ефективності та продуктивності в умовах формування цифрової економікиItem type:Наукова стаття, Цифровізація економіки та її трансформаційний вплив на розвиток стратегічного управлінського обліку(2022-06-27) Шматковська, Тетяна Олександрівна; Дзямулич, Микола ІвановичУ даній статті узагальнено питання трансформаційних тенденцій в економічній системі, що відбуваються під впливом значної інтенсифікації науково-технічного розвитку, що має наслідком широке впровадження цифрових програмних засобів в процеси планування та управління діяльністю підприємств. Основною метою дослідження є вивчення питань трансформації системи стратегічного управлінського обліку до нових умов функціонування суб’єктів господарювання під впливом цифровізації бізнес-процесів на усіх рівнях. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми формування нових підходів до забезпечення ефективності стратегічного управлінського обліку свідчить про те, що в сучасних умовах досягнення такої ефективності можливе лише за рахунок впровадження в управлінську діяльність підприємств цифрових програмних рішень, що орієнтовані на опрацювання Великих даних в режимі онлайн 24/7. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що успішне розв’язання питань стратегічного планування діяльності суб’єктів господарювання можливе лише за рахунок орієнтації їх на впровадженні новітніх інноваційних рішень, орієнтованих на цифровізацію системи управління підприємствами. У статті представлені результати емпіричного аналізу діяльності суб’єктів господарювання в Україні під впливом впровадження елементів цифрової економіки в процес стратегічного управління підприємствами, який показав, що в сучасних умовах їх конкурентоспроможність та ефективність функціонування неможлива без застосування спеціалізованих програмних рішень у сфері управлінського обліку, на основі яких виникає можливість достовірного та високоточного моделювання та планування діяльності цих підприємств в умовах зростання інформаційної складової процесу управління. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що ефективне функціонування підприємств наразі неможливе без впровадження цифрових програмних рішень у сферу стратегічного управлінського обліку, що регулює бізнес-процеси суб’єктів господарювання на усіх рівняхItem type:Наукова стаття, Формування соціальної економіки в Україні(2022-08-25) Дзямулич, Микола ІвановичУ статті досліджено сучасні особливості формування системи соціальної економіки в Україні в умовах трансформації глобальної економічної системи під впливом інтенсифікації розвитку інформаційних технологій. Визначено, що соціальна економіка являє собою достатньо значний перелік різноманітних напрямів специфічної діяльності, які за своєю сутністю мають належну кількість потенційних можливостей щодо забезпечення участі населення та об’єднаних територіальних громад для участі в програмах стимулювання соціально-економічного загалом та формуванні підходів щодо розширеного створення нових робочих місць зокрема. Одним із основних завдань, пов’язаних із необхідністю підвищення ефективності соціальної економіки є потреба у формуванні нових принципів функціонування державних та недержавних некомерційних інституцій, що регулюють усі аспекти функціонування соціальної економіки в Україні. В даному аспекті визначено, що об’єктивною необхідністю є дослідження ключових компонентів соціальної економіки з диференціацією їх за інституційною та іншими формами. Головною особливістю реалізації завдань підвищення ефективності функціонування соціальної економіки в сучасних умовах є приведення відповідності системи управління соціальними підприємствами інтенсивному впливу нових технологій, котрі формують нові сфери та галузі економічної діяльності та призводять до формування потреби в якісно нових робочих місцях. Саме поєднання потреби соціальної економіки у задоволення попиту на робочі місця та здатністю цифрової економіки в їх генерації при формуванні нових високотехнологічних галузей дозволяє підвищити загальну ефективність сектору соціальної економіки в Україні. Доведено особливу актуальність реалізації принципів соціальної економіки в аспекті необхідності інтеграції України в систему ринкових та соціальних відносин Європейського Союзу у зв’язку з набуттям статусу країни-кандидата в члени ЄС та майбутньої необхідності імплементації європейських положень у сфері функціонування інституцій соціальної економіки до національного законодавства УкраїниItem type:Наукова стаття, Формування ринку земельних ресурсів України(2022-08-25) Філюк, Дмитро Олександрович; Дзямулич, Микола ІвановичУ статті досліджено актуальні проблеми формування ринку земельних ресурсів в Україні в умовах системної трансформації земельних відносин в аспекті затвердження приватної власності на землю та пов’язаного з цим утворення повноцінного ринку землі. Основну увагу в дослідженні зосереджено на специфіці процесу формування ринку земель сільськогосподарського призначення в аспекті ресурсного домінування крупних агрохолдингів, як потенційних покупців землі та ключових гравців відповідного ринку. Актуалізовано необхідність довгострокового прогнозування розвитку земель, що належать агровиробникам та визначено особливу потребу у здійсненні ними інвестицій в земельні ресурси задля підвищення ефективності їх використання. Визначено пріоритетні напрямки розвитку ринку земельних ресурсів України в умовах загальної трансформації земельних відносин та пов’язаних з цим змін в господарській діяльності підприємств агросектору. Визначено, що специфіка формування ринку землі в Україні полягає в особливостях тривалого процесу затвердження права приватної власності на землю, у тому числі – земель сільськогосподарського призначення. При цьому, оскільки остаточне завершення цих процесів, яке відбулося минулого року, передбачає широкі можливості для інвесторів щодо купівлі- продажу земельних ресурсів, логічним наслідком цього є формування ринку земельних аграрного сектору. Разом з тим, через наявні певні недосконалості стосовно існуючих форм і методів використання земель сільськогосподарського призначення, які також існували й до цього часу, виникає об’єктивна необхідність формування дієвої та функціональної інфраструктури ринку землі, в тому числі – фінансово-правових установ, які супроводжують процес купівлі-продажу земельних ресурсів. Виходячи з цього, визначено, що розвиток ринку землі в Україні має відбуватися відповідно до норм та правил, встановлених законодавством, але його ефективність залежить від забезпечення досконалості ринкових відносин у цій сфері, що стимулює загальний розвиток ринку земель сільськогосподарського призначення в майбутньому