Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/65
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Оцінка економічної ефективності підприємств сфери поводження з відходами в Україні в контексті розвитку циркулярної економіки(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Хомицький, Віктор МихайловичУ дослідженні здійснено комплексну оцінку економічної ефективності підприємств сфери поводження з відходами в Україні (Розділ 38 КВЕД‑2010) в контексті переходу від лінійної до циркулярної економіки та впливу зовнішніх шоків, зокрема гібридної війни, пандемії COVID‑19 і повномасштабного вторгнення 2022 року. Метою роботи є всебічний аналіз трудових, фінансових та інвестиційних показників підприємств, що дозволяє виявити структурні дисбаланси, тенденції ефективності та чинники стійкості сектора. Інформаційну основу становлять офіційні дані Держстату України за 2012–2024 рр. Результати свідчать, що за відносно стабільної кількості підприємств галузь зазнала істотного скорочення трудових ресурсів — понад 40% за аналізований період, що зумовлює потребу в автоматизації, модернізації технологій і зміні бізнес‑процесів. Продуктивність праці характеризується значною волатильністю, водночас реальна заробітна плата зростала швидше за економічні результати, створюючи додатковий фінансовий тиск на підприємства. Фінансовий аналіз показує, що після глибокої збитковості 2014–2015 рр. сектор поступово досяг рівня помірної, але стабільної прибутковості протягом 2021–2024 рр., що стало можливим завдяки оптимізації витрат, коригуванню тарифної політики та адаптації підприємств до умов високої невизначеності. Інвестиційна активність сектора виявилася нерівномірною: чергувалися періоди різкого недоінвестування та фази активного оновлення основних засобів (2013, 2021, 2023). Показник співвідношення інвестицій до амортизації в ключові роки перевищував одиницю, що свідчить про готовність галузі до розширеного відтворення та впровадження технологій циркулярної економіки. Зроблено висновок, що підприємства демонструють поступове зміцнення резилієнтності та залишаються стратегічно важливими для забезпечення ресурсної ефективності й екологічної безпеки України. Для підвищення їхньої ефективності необхідними є подальша цифровізація, розширення інвестиційної підтримки й удосконалення механізмів державної політики, зокрема в царині тарифоутворення та регіонального планування управління відходами.Item type:Наукова стаття, Аналіз проектів розвитку виробничої та соціально відповідальної інфраструктури в рамках програм європейського транскордонного співробітництва(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Погуляйко, Юрій Михайлович; Лучечко, Юрій МихайловичУ статті проведено аналіз проектів розвитку виробничої та соціально відповідальної інфраструктури в рамках програм європейського транскордонного співробітництва усіх прикордонних регіонів України з відповідними регіонами сусідніх країн ЄС. Наукова новизна дослідження полягає у системному підході до вивчення прикордоння як сукупності всіх прикордонних регіонів України та сусідніх країн ЄС. Методологічну основу роботи становить метод порівняльного аналізу та табличний метод, за допомогою яких досліджено результати програм «Польща–Білорусь–Україна 2014–2020», «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2014–2020» та «Румунія– Україна 2014–2020».Item type:Наукова стаття, Компаративний аналіз та перспективи реалізації транскордонних проектів розвитку сільського господарства у регіонах польсько-українського прикордоння(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Лучечко, Юрій Михайлович; Шубала, Діана ОлександрівнаУ статті проведено компаративний аналіз та визначено пріоритетні напрями реалізації спільних транскордонних проектів розвитку сільського господарства у регіонах польсько-українського прикордоння. Виявлено ряд спільних та відмінних тенденцій протягом періоду 2010–2023 років. На розвиток сфери сільського господарства в українських прикордонних регіонах негативно вплинула повномасштабна війна, яка призвела до різкого зменшення індексів виробництва продукції у 2022 році. Також українські прикордонні регіони надавали все більший пріоритет розвитку сфери рослинництва, зокрема збільшили у структурі посівних площ частку технічних культур, що дозволяло отримати порівняно більший і швидший економічний ефект, ніж у сфері тваринництва. Польські прикордонні регіони також демонстрували високу орієнтацію на сферу рослинництва, намагаючись збільшувати посівні площі сільськогосподарських культур, зокрема частку кормових культур, адже стимулюють розвиток сфери тваринництва. Зроблено висновок, що стратегічний вектор розвитку сільського господарства регіонів польсько-українського прикордоння має переорієнтуватися від конкуренції (яка призводить до спільних економічних втрат) до транскордонної співпраці (яка має базуватися на принципі комплементарності або доповнюваності). Запропоновано модель трансформації, яка передбачає перехід від експорту сировини до формування цілісних транскордонних ланцюгів створення доданої вартості. Ключова роль відводиться виробничій кооперації у її вертикальних, горизонтальних та давальницьких формах, що дозволить поєднати масштабний сировинний потенціал українських регіонів із технологічними, інвестиційними та маркетинговими можливостями польських воєводств. Визначено напрями реалізації спільних проектів (від розбудови агрологістичних хабів до інституційної гармонізації та технологічного трансферу), що дозволить трансформувати польсько-українське прикордоння із «зони конфлікту інтересів» у територію спільного виробництва та забезпечить інтеграцію регіональних агровиробників у єдиний європейський продовольчий простір на правах високотехнологічних і конкурентоспроможних суб’єктів. Предметом подальших досліджень може стати обґрунтування кожного з виділених напрямів реалізації спільних проектів в єдину транскордонну стратегію розвитку сільського господарства з подальшою імплементацією її положень в інституціональне середовище Польщі та України.Item type:Наукова стаття, Економічне стимулювання соціально відповідального бізнесу, зайнятості працівників та муніципальних проектів у сфері оздоровчо-рекреаційної рухової активності у регіоні(2025) Шубалий, Олександр Михайлович; Гордійчук, Антоніна Іванівна; Шубала, Ірина ВолодимирівнаМета. Проведення аналізу, оцінки та обґрунтування пропозицій для вдосконалення системи економічного стимулювання розвитку соціально відповідального бізнесу, зайнятості працівників, розробки та реалізації на рівні територіальних громад проектів у сфері оздоровчо-рекреаційної рухової активності.. Методика. Дослідження проведено на основі використання таких наукових методів: аналіз та візуалізація даних, картографічний метод, метод порівняння, системний підхід. Результати. Результати аналізу показали, що сфера оздоровчо-рекреаційної рухової активності Волинської області перебуває у стані структурної трансформації, де домінуючу роль відіграють мікропідприємства, які демонструють вищу адаптивність до кризових явищ порівняно з іншими суб’єктами господарювання. Виявлено негативні тенденції у кадровому забезпеченні даної сфери, що проявляються у постійному скороченні чисельності персоналу та зниженні рівня середньої оплати праці відносно мінімальних соціальних стандартів, що створює загрозу дефіциту кваліфікованих фахівців у довгостроковій перспективі. Аналіз фінансово-господарської діяльності засвідчив поступовий вихід сектору із системної кризи, про що свідчить позитивна динаміка відновлення операційної рентабельності та наближення її до беззбиткового рівня за підсумками 2023 року. На основі картографічного аналізу виявлено значну просторову нерівномірність фінансування цієї сфери з місцевих бюджетів, яка безпосередньо залежить від фінансової спроможності територіальних громад та пріоритетності розвитку рекреаційної інфраструктури в їхніх стратегічних планах. Зроблено висновок, що перетворення оздоровчо-рекреаційної сфери на інвестиційно привабливий елемент регіональної економіки потребує впровадження комплексних механізмів стимулювання, зокрема через цифровізацію послуг, розвиток інклюзивної інфраструктури та активізацію державно-приватного партнерстваItem type:Наукова стаття, нтегральна оцінка рівня гідної праці та економічного зростання за регіонами України(2025) Шубалий, Олександр Михайлович; Єфімов, Андрій СергійовичСтаття присвячена інтегральній оцінці рівня гідної праці та економічного зростання в регіонах України за 2008–2021 роки для виявлення диспропорцій, кластеризації регіонів та розробки рекомендацій регіональної політики. Дослідження актуальне в контексті євроінтеграції та ЦСР 8 ООН «Гідна праця та економічне зростання». Інтегральний підхід забезпечує комплексний аналіз економічних, соціальних та інституційних факторів, створюючи єдину метрику для порівняння регіонів і моніторингу динаміки. Аналіз літератури базується на концепції гідної праці МОП, рекомендаціях ОЕСР щодо композитних індикаторів та дослідженнях впливу війни на економіку України (ОЕСР, ПРООН). Відзначається дефіцит комплексних регіональних оцінок із застосуванням інтегральних методів в умовах післявоєнних викликів. Методика поєднує min-max нормалізацію для стандартизації даних, рівне зважування для об’єктивності та агрегування за TOPSIS, що враховує ідеальний і найгірший сценарії. Обрано індикатори: рівень зайнятості, середня заробітна плата, капітальні інвестиції на душу населення, продуктивність праці. Кореляційна матриця підтверджує відсутність мультиколінеарності. Результати представлено в таблиці рангів: м. Київ лідирує, Дніпропетровська, Київська, Харківська області – у топ-5. За допомогою кластерного аналізу виділено п’ять груп: «Незмінні лідери» (Київ), «Стабільні лідери», «Регіони з позитивною динамікою» (Львівська, Рівненська, Херсонська обл.), «Регіони, що постраждали від війни» (Донецька, Луганська обл.), «Стагнуючі регіони» (Тернопільська, Волинська, Кіровоградська обл.). Війна з 2014 року посилила диспропорції: східні регіони втратили позиції, західні (Львівська, Рівненська обл.) зросли в цих позиціях завдяки ІТ і близькості до ЄС. Прогноз на післявоєнний період передбачає посилення західних регіонів, трансформацію центральних, критичний стан південно-східних. Були запропоновані такі рекомендації для регіонів: інновації – для лідерів, інфраструктура – для динамічних регіонів, відновлення з диверсифікацією – для постраждалих, активізація агросектора – для стагнуючих. Перспективи досліджень: розширення індикаторів (безпека праці, гендерна рівність), аналіз даних після 2021 року, застосування машинного навчання.Item type:Наукова стаття, Сфера оздоровчо-рекреаційної рухової активності як перспективний напрям інвестування у соціально відповідальні бізнес-проекти територіальних громад регіону(2025-06-23) Гордійчук, Антоніна Іванівна; Шубалий, Олександр Михайлович; Шубала, Ірина ВолодимирівнаУ статті обґрунтовано інвестиційну привабливість сфери оздоровчорекреаційної рухової активності окремого регіону, зокрема Волинської області, як перспективного напряму інвестиційний вкладень для розробки та реалізації соціально відповідальних бізнес-проектів, які дозволять територіальним громадам отримати додаткові соціально-економічні ефекти у період війни та повоєнного відновлення. Визначено перспективні напрямки інвестування у розвиток сфери оздоровчо-рекреаційної рухової активності у Волинській області: еко-рекреація (лісовий кластер), озерна рекреація (водний кластер), агро- та гастро-рекреація, історико-культурна рекреаційна активність, сучасне оздоровлення та реабілітація. Порівняння динаміки суми видатків бюджетів територіальних громад Волинської області на сферу оздоровчо-рекреаційної рухової активності за період 2021-2024 рр. показало, що найбільше коштів інвестують громади великих міст, які мають більші фінансові можливості. сфері оздоровчо-рекреаційної рухової активності належить Визначено пріоритетні напрями розвитку соціально відповідального бізнесу у цій сфері: створення інклюзивних об’єктів, ветеранських хабів та центрів ментального відновлення. Зроблено висновок про необхідність активного використання механізмів співфінансування та міжнародної підтримки для залучення додаткових інвестицій у сферу оздоровчо-рекреаційної рухової активності у Волинській областіItem type:Наукова стаття, ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Марошик, Софія ЛешеківнаВступ. У статті розглядається проблема нерівномірності доходів населення у польсько-українському прикордонні в умовах посилення глобальної економічної взаємодії. Актуальність дослідження зумовлена значними відмінностями у рівнях заробітних плат і пенсій між суміжними регіонами України та Польщі, що безпосередньо впливають на добробут населення, інтенсивність трудової міграції та соціально-економічну стабільність територій. Мета. Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу рівня доходів населення у регіонах польсько-українського прикордоння та визначення ключових чинників формування соціально-економічних диспропорцій між ними. Матеріали і методи. У дослідженні використано методи порівняльного аналізу, статистичного узагальнення та системного підходу до оцінки соціально-економічних показників. Інформаційною базою стали офіційні статистичні дані щодо рівнів заробітної плати та пенсій у Волинській і Львівській областях України, а також у Люблінському і Підкарпатському воєводствах Польщі, з урахуванням показників, визначених у міжнародних доларах за паритетом купівельної спроможності. Результати. Виявлено, що рівень заробітної плати у польських прикордонних регіонах у середньому перевищує український майже у чотири рази, а пенсійні виплати – більш ніж у шість разів. Частка пенсій відносно заробітної плати в Україні є значно нижчою, ніж у Польщі, що свідчить про відмінності у моделях соціального забезпечення. Встановлено, що основними чинниками формування доходів є економічні (продуктивність праці, структура економіки, інвестиції), інституційно-демографічні (ефективність державного управління, пенсійна система, рівень зайнятості) та зовнішньо-економічні (ступінь інтеграції у європейський ринок, міжнародне співробітництво). Також доведено суттєву роль трудової міграції, яка одночасно виступає наслідком і фактором поглиблення диспропорцій. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на оцінку впливу транскордонного співробітництва, освітньої інтеграції та інституційних реформ на вирівнювання доходів у прикордонних регіонах. Практичне значення мають рекомендації щодо підвищення продуктивності праці, вдосконалення соціальної політики та формування умов для ефективної економічної конвергенції між Україною та Польщею.Item type:Наукова стаття, ПРОСТОРОВА ОЦІНКА ПОВЕДІНКИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД РЕГІОНУ ЩОДО ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМ І ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ВІЙНИ(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Шубалий, Олександр Михайлович; Гордійчук, Юрій РостиславовичПроведено просторову оцінку поведінки територіальних громад регіону щодо фінансування програм і проектів розвитку соціальної сфери в умовах війни. Найбільші проблеми з фінансуванням соціальної сфери мають прикордонні з білоруссю громади, а також інші громади зони Полісся. Позитивну динаміку забезпечили тільки три громади. Важливо забезпечити підтримку громад регіону з метою активізації їх участі у міжнародних проектах і програмах, долучення їх до наукових консорціумів тощо для залучення додаткових коштів реалізацію місцевих соціальних ініціатив.Item type:Наукова стаття, ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ У ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ НА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЯХ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ(Луцьк: ЛНТУ, 2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Тихонов, Олександр ВолодимировичУ статті виділено та обґрунтовано перспективні напрями реалізації проектів розвитку «зеленої» економіки у територіальних громадах на сільських територіях Північно-Західного регіону України. До ключових напрямів і заходів реалізації проектів розвитку «зеленої» економіки у територіальних громадах регіону віднесено: екологічне сільське господарство та біоекономіка, розвиток відновлюваної енергетики, сільський зелений туризм та рекреація, циркулярна економіка та поводження з відходами. Реалізація цих пропозицій потребуватиме інституціональної та фінансової підтримки на рівні органів державної влади національного і регіонального рівнів для залучення зовнішніх інвестицій та міжнародних грантових коштів.Item type:Наукова стаття, Інвестиційне забезпечення розвитку економіки Західного регіону України в контексті сталого розвитку(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Туревич, Лілія МиколаївнаАктуальність дослідження зумовлена необхідністю активізації інвестиційного забезпечення розвитку економіки Західного регіону України в умовах воєнних викликів, структурної трансформації національної економіки та реалізації принципів сталого розвитку. В умовах релокації підприємств, зміни логістичних потоків та зростання ролі регіональної економіки особливого значення набуває формування ефективних механізмів залучення та використання інвестиційних ресурсів. Метою дослідження є обґрунтування напрямів інвестиційного забезпечення розвитку економіки Західного регіону України в контексті сталого розвитку. Методичну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи економічного аналізу, зокрема системний підхід, економіко-статистичний аналіз, метод порівняння, графічний та табличний методи, а також метод узагальнення. Інформаційною базою дослідження стали офіційні статистичні дані Державної служби статистики України, нормативно-правові акти та наукові праці вітчизняних учених з проблематики інвестиційного розвитку регіонів. У результаті дослідження проаналізовано динаміку капітальних інвестицій у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Рівненській, Закарпатській, Тернопільській та Чернівецькій областях упродовж 2015-2024 років. Встановлено, що найбільший обсяг інвестицій зосереджений у Львівській області, що пов’язано з розвитком транспортно-логістичної інфраструктури, IT-сектору та індустріальних парків. Визначено, що Західний регіон України в умовах війни посилив роль стратегічного логістичного та інвестиційного центру держави завдяки релокації бізнесу та близькості до кордонів Європейського Союзу. Отримані результати підтверджують доцільність використання комплексного підходу до формування регіональної інвестиційної політики з метою забезпечення сталого економічного розвитку Західного регіону України.