Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/65
Переглянути
4 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, нтегральна оцінка рівня гідної праці та економічного зростання за регіонами України(2025) Шубалий, Олександр Михайлович; Єфімов, Андрій СергійовичСтаття присвячена інтегральній оцінці рівня гідної праці та економічного зростання в регіонах України за 2008–2021 роки для виявлення диспропорцій, кластеризації регіонів та розробки рекомендацій регіональної політики. Дослідження актуальне в контексті євроінтеграції та ЦСР 8 ООН «Гідна праця та економічне зростання». Інтегральний підхід забезпечує комплексний аналіз економічних, соціальних та інституційних факторів, створюючи єдину метрику для порівняння регіонів і моніторингу динаміки. Аналіз літератури базується на концепції гідної праці МОП, рекомендаціях ОЕСР щодо композитних індикаторів та дослідженнях впливу війни на економіку України (ОЕСР, ПРООН). Відзначається дефіцит комплексних регіональних оцінок із застосуванням інтегральних методів в умовах післявоєнних викликів. Методика поєднує min-max нормалізацію для стандартизації даних, рівне зважування для об’єктивності та агрегування за TOPSIS, що враховує ідеальний і найгірший сценарії. Обрано індикатори: рівень зайнятості, середня заробітна плата, капітальні інвестиції на душу населення, продуктивність праці. Кореляційна матриця підтверджує відсутність мультиколінеарності. Результати представлено в таблиці рангів: м. Київ лідирує, Дніпропетровська, Київська, Харківська області – у топ-5. За допомогою кластерного аналізу виділено п’ять груп: «Незмінні лідери» (Київ), «Стабільні лідери», «Регіони з позитивною динамікою» (Львівська, Рівненська, Херсонська обл.), «Регіони, що постраждали від війни» (Донецька, Луганська обл.), «Стагнуючі регіони» (Тернопільська, Волинська, Кіровоградська обл.). Війна з 2014 року посилила диспропорції: східні регіони втратили позиції, західні (Львівська, Рівненська обл.) зросли в цих позиціях завдяки ІТ і близькості до ЄС. Прогноз на післявоєнний період передбачає посилення західних регіонів, трансформацію центральних, критичний стан південно-східних. Були запропоновані такі рекомендації для регіонів: інновації – для лідерів, інфраструктура – для динамічних регіонів, відновлення з диверсифікацією – для постраждалих, активізація агросектора – для стагнуючих. Перспективи досліджень: розширення індикаторів (безпека праці, гендерна рівність), аналіз даних після 2021 року, застосування машинного навчання.Item type:Наукова стаття, Оцінка гідної праці та економічного зростання у прикордонних територіях України та Польщі(2024) Шубалий, Олександр Михайлович; Єфімов, Андрій СергійовичУ статті проведено порівняльну оцінку ключових індикаторів забезпечення гідної праці та економічного зростання у прикордонних регіонах Польщі (Люблінському і Підкарпатському воєводствах) та України (Волинській, Львівській, Закарпатській областях) на предмет виявлення відхилень, які потрібно усунути для прискорення процесу євроінтеграції. Порівняння рівнів заробітної плати та валового регіонального продукту даних регіонів в перерахунку у євро виявило, що польські воєводства мають значно вищі значення, ніж українські прикордонні області. У польських регіонах також значно стабільніша національна валюта, тоді в українських регіонах відбулося різке зростання рівня інфляції через системну економічну нестабільність внаслідок тривалої війни. Зроблено висновок, що для подальшого забезпечення гідної праці та економічного зростання в контексті досягнення цілей сталого розвитку в українських прикордонних регіонах важливим є не тільки якнайшвидше завершення війну й прискорення темпів повоєнного економічного відновлення, а й залучення додаткових іноземних інвестицій для структурної трансформації регіональної економіки відповідно до сучасних викликів безпеки, «зеленого», цифрового та інтелектуального переходу. Це дозволить отримати додаткові позитивні ефекти для економік прикордонних регіонів обох країн, зокрема сприятиме прискоренню процесу євроінтеграції України.Item type:Наукова стаття, Поведінкова економіка та економічне зростання в контексті сталого розвитку(2024) Шубалий, Олександр Михайлович; Косінський, Петро МиколайовичВ останні роки особливої актуальності набули дослідження в галузі поведінкової економіки – адже вона має велику здатність впливати на економічне зростання, сприяючи, таким чином, покращенню прийняття рішень, створенню сприятливого середовища для інвестицій й інновацій, а також підвищенню ефективності громадського управління тощо. Мета статті – розглянути у логічному взаємозв’язку поняття поведінкової економіки та економічного зростання в контексті дотримання принципів концепції сталого розвитку. У загальному розумінні, поведінкова економіка розглядається як доволі складний науковий напрям, який об’єднує в собі деякі елементи економічної теорії, психології, а також й інших соціальних наук з метою більш кращого розуміння й ґрунтовних пояснення рішень суб’єктів економічних відносин.В наш час можна виділити кілька підходів до трактування змісту терміну «поведінкова економіка», що, в свою чергу, пояснюється перш за все його міждисциплінарністю, яка поєднує аспекти, як економіки, так і психології для кращого розуміння, а також ґрунтовного пояснення різноманітних аспектів людської поведінки в певних економічних умовах.Поведінкова економіка відіграє важливу роль у розумінні та сприянні сталому розвитку, пропонуючи знання про те, як люди приймають рішення щодо споживання, заощаджень, інвестування та інших економічних дій, які мають вплив на навколишнє середовище. Зроблено висновок, що поведінкова економіка стала важливим інструментом для вивчення поведінки людей (або споживачів) та економічних суб’єктів у різнихсферах життя, включаючи економіку, екологію та соціальні науки, тобто повинна розглядатися в контексті реалізації концепції сталого розвиткуItem type:Наукова стаття, Порівняльна оцінка забезпечення гідної праці та економічного зростання в прикордонних регіонах Польщі та України(Економічний форум, 2022) Шубалий, Олександр МихайловичУ статті узагальнено питання оцінки забезпечення гідної праці та економічного зростання на польсько-українському прикордонні на основі сукупності показників. Основною метою дослідження є проведення порівняльної оцінки забезпечення гідної праці та економічного зростання в прикордонних регіонах Польщі та України, виходячи з наявних статистичних даних в контексті реалізації Цілі 8 Глобальних цілей сталого розвитку 2030. Вивчення літературних джерел та підходів до оцінки свідчить про те, що важливі проблеми оцінки забезпечення гідної праці та економічного зростання в контексті реалізації Глобальних цілей сталого розвитку до 2030 року в прикордонних регіонах Польщі та України залишилися поза увагою вітчизняних і зарубіжних дослідників та потребують детальнішого опрацювання. Актуальність вирішення даного дослідження полягає в тому, що для українських прикордонних регіонів важливо виявити проблемні моменти та вчасно реалізувати заходи для вирівнювання рівня розвитку у регіонах польсько-українського прикордоння, щоб зупинити загрозливі процеси наростання трудової міграції, низького рівня оплати праці та недостатнього розвитку власної переробної промисловості. Дослідження проведено в такій логічній послідовності: порівняно системи індикаторів оцінки Цілі 8, які використовуються для оцінки досягнення Цілей сталого розвитку 2030 в Польщі та України; на основі наявної регіональної статистики сформовано показники для міжрегіональних порівнянь; визначено індивідуальні та інтегральні індекси за окремі роки та загалом за аналізований період. Масив статистичних даних, взятий для оцінки охоплює наявні офіційні дані за останні 3 роки – 2018-2020рр. Об’єктом дослідження є прикордонні регіони Польщі (Люблінське та Підкарпатське воєводства) та України (Львівська та Волинська області). У статті представлені результати економіко-статистичної порівняльної оцінки забезпечення гідної праці та економічного зростання на польсько-українському прикордонні, яка показала, що польські прикордонні регіони загалом забезпечують порівняно високий рівень гідної праці та економічного зростання, тоді як українські – тільки низький рівень. Дослідження емпірично підтверджує, що регіональна політика соціально-економічного розвитку українських прикордонних регіонів повинна бути спрямована на суттєву активізацію діяльності в напрямку забезпечення гідної праці та економічного зростання в майбутніх періодах на основі максимального використання вигідного географічного положення для розвитку взаємовигідної співпраці з польськими прикордонними регіонами для прискорення процесу європейської інтеграції України. Результати дослідження можуть бути корисними для вирішення проблем масової трудової міграції населення, розвитку власних імпорто замінних виробництв, підвищення рівня зайнятості населення та заробітної плати у прикордонних польських і українських регіонах.