Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/65
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Марошик, Софія ЛешеківнаВступ. У статті розглядається проблема нерівномірності доходів населення у польсько-українському прикордонні в умовах посилення глобальної економічної взаємодії. Актуальність дослідження зумовлена значними відмінностями у рівнях заробітних плат і пенсій між суміжними регіонами України та Польщі, що безпосередньо впливають на добробут населення, інтенсивність трудової міграції та соціально-економічну стабільність територій. Мета. Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу рівня доходів населення у регіонах польсько-українського прикордоння та визначення ключових чинників формування соціально-економічних диспропорцій між ними. Матеріали і методи. У дослідженні використано методи порівняльного аналізу, статистичного узагальнення та системного підходу до оцінки соціально-економічних показників. Інформаційною базою стали офіційні статистичні дані щодо рівнів заробітної плати та пенсій у Волинській і Львівській областях України, а також у Люблінському і Підкарпатському воєводствах Польщі, з урахуванням показників, визначених у міжнародних доларах за паритетом купівельної спроможності. Результати. Виявлено, що рівень заробітної плати у польських прикордонних регіонах у середньому перевищує український майже у чотири рази, а пенсійні виплати – більш ніж у шість разів. Частка пенсій відносно заробітної плати в Україні є значно нижчою, ніж у Польщі, що свідчить про відмінності у моделях соціального забезпечення. Встановлено, що основними чинниками формування доходів є економічні (продуктивність праці, структура економіки, інвестиції), інституційно-демографічні (ефективність державного управління, пенсійна система, рівень зайнятості) та зовнішньо-економічні (ступінь інтеграції у європейський ринок, міжнародне співробітництво). Також доведено суттєву роль трудової міграції, яка одночасно виступає наслідком і фактором поглиблення диспропорцій. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на оцінку впливу транскордонного співробітництва, освітньої інтеграції та інституційних реформ на вирівнювання доходів у прикордонних регіонах. Практичне значення мають рекомендації щодо підвищення продуктивності праці, вдосконалення соціальної політики та формування умов для ефективної економічної конвергенції між Україною та Польщею.Item type:Наукова стаття, ПРОСТОРОВА ОЦІНКА ПОВЕДІНКИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД РЕГІОНУ ЩОДО ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМ І ПРОЕКТІВ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ВІЙНИ(Луцьк: ЛНТУ, 2025) Шубалий, Олександр Михайлович; Гордійчук, Юрій РостиславовичПроведено просторову оцінку поведінки територіальних громад регіону щодо фінансування програм і проектів розвитку соціальної сфери в умовах війни. Найбільші проблеми з фінансуванням соціальної сфери мають прикордонні з білоруссю громади, а також інші громади зони Полісся. Позитивну динаміку забезпечили тільки три громади. Важливо забезпечити підтримку громад регіону з метою активізації їх участі у міжнародних проектах і програмах, долучення їх до наукових консорціумів тощо для залучення додаткових коштів реалізацію місцевих соціальних ініціатив.Item type:Наукова стаття, Оцінка соціальної відповідальності регіону за соціо-еколого-економічними критеріями(Луцьк: ЛНТУ, 2022) Шубалий, Олександр МихайловичМета статті полягає в обґрунтуванні методичного підходу та проведенні оцінки рівня соціальної відповідальності на прикладі окремого регіону (Волинської області). Враховуючи комплексність соціальної відповідальності, оцінку її рівня для окремого регіону запропоновано проводити на основі системи показників-індикаторів, згрупованих за трьома критеріями: економічна складова, соціальна складова та екологічна складова. Для інтегральної оцінки рівня соціальної відповідальності для окремих компонент та в цілому по усіх компонентах запропоновано використовувати середню арифметичну зважену значень показників-індикаторів. Зроблено висновок про необхідність активізації зусиль регіональних органів влади, бізнесу та населення для підвищення рівнів екологічної та економічної складових соціальної відповідальності, а також продовжувати забезпечувати зростання рівня її соціальної складової