Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/65
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПРИКОРДОННЯ(2026) Шубалий, Олександр Михайлович; Марошик, Софія ЛешеківнаВступ. У статті розглядається проблема нерівномірності доходів населення у польсько-українському прикордонні в умовах посилення глобальної економічної взаємодії. Актуальність дослідження зумовлена значними відмінностями у рівнях заробітних плат і пенсій між суміжними регіонами України та Польщі, що безпосередньо впливають на добробут населення, інтенсивність трудової міграції та соціально-економічну стабільність територій. Мета. Метою дослідження є проведення порівняльного аналізу рівня доходів населення у регіонах польсько-українського прикордоння та визначення ключових чинників формування соціально-економічних диспропорцій між ними. Матеріали і методи. У дослідженні використано методи порівняльного аналізу, статистичного узагальнення та системного підходу до оцінки соціально-економічних показників. Інформаційною базою стали офіційні статистичні дані щодо рівнів заробітної плати та пенсій у Волинській і Львівській областях України, а також у Люблінському і Підкарпатському воєводствах Польщі, з урахуванням показників, визначених у міжнародних доларах за паритетом купівельної спроможності. Результати. Виявлено, що рівень заробітної плати у польських прикордонних регіонах у середньому перевищує український майже у чотири рази, а пенсійні виплати – більш ніж у шість разів. Частка пенсій відносно заробітної плати в Україні є значно нижчою, ніж у Польщі, що свідчить про відмінності у моделях соціального забезпечення. Встановлено, що основними чинниками формування доходів є економічні (продуктивність праці, структура економіки, інвестиції), інституційно-демографічні (ефективність державного управління, пенсійна система, рівень зайнятості) та зовнішньо-економічні (ступінь інтеграції у європейський ринок, міжнародне співробітництво). Також доведено суттєву роль трудової міграції, яка одночасно виступає наслідком і фактором поглиблення диспропорцій. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на оцінку впливу транскордонного співробітництва, освітньої інтеграції та інституційних реформ на вирівнювання доходів у прикордонних регіонах. Практичне значення мають рекомендації щодо підвищення продуктивності праці, вдосконалення соціальної політики та формування умов для ефективної економічної конвергенції між Україною та Польщею.Item type:Наукова стаття, Теоретичні аспекти та принципи формування концепції соціальної економіки(Луцьк: ЛНТУ, 2022) Косінський, Петро МиколайовичУ цій статті узагальнено підходи до трактування терміна «соціальна економіка». Основною метою дослідження є опрацювання наукових джерел для формування теоретичного базису щодо сутності та принципів впровадження засад соціальної економіки у галузі народного господарства, з метою підвищення ефективності діяльності підприємств й зростання рівня життя та добробуту населення. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що сьогодні наявна в нашій державі економічна система ведення національного господарства потребує вдосконалення та переходу на новий рівень відносин для вирішення ряду нагальних завдань соціально-економічного характеру. Дослідження теми даної статті здійснюється в такій логічній послідовності: вивчення поглядів вітчизняних вчених стосовно необхідності впровадження принципів соціальної економіки та трансформації національної економічної системи господарювання, вивчення сутності й узагальнення підходів до терміна «соціальна економіка», аналіз особливостей трансформації концептуальних засад «соціальної економіки» в нашій державі, виявлення принципів впровадження засад даної концепції, формування висновків та виявлення подальших перспективних напрямів дослідження поставленої проблеми. У даній статті обґрунтовано суб’єктивні та об’єктивні передумовами соціальної трансформації системи національної економіки. Виявлено, що соціальна економіка являє собою новий етап в розвитку національного господарства, а також притаманна лише «гуманістично» спрямованим державам, розвиненим в економічному, інноваційному, науковому, правовому, культурному плані. Досліджено, що соціальна економіка вченими розглядається не лише, як системно-структурний об’єкт, а й як певна ідеологія, науковий напрямок, філософське вчення, економічний інструмент тощо. За останнє десятиріччя в нашій державі відбулися помітні зміни не тільки в трактуванні сутності соціальної економіки, а й самій концепції, що дало змогу виділити певні етапи її трансформації: розробка, розвиток та інтеграція із іншими концепціями. На основі узагальнених теоретичних матеріалів, сформовано власне визначення терміна «соціальна економіка». В ході дослідження стало зрозуміло, що впроваджувати засади концепції соціальної економіки слід дотримуючись певних принципів, зокрема таких як: соціальної відповідальності, обов’язкової взаємодії учасників суспільних відносин, суспільно-правової рівності, відповідності концепції соціальної економіки принципам концепції сталого розвитку, соціального страхування тощо