Кафедра економіки та міжнародних економічних відносин
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/65
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Оцінка розвитку соціальної та солідарної економіки в Україні на основі індексу соціального прогрес(Луцьк: ЛНТУ, 2023) Шубалий, Олександр Михайлович; Гордійчук, Юрій РостиславовичМета статті полягає в проведенні оцінки розвитку соціальної та солідарної економіки в Україні на основі індексу соціального прогресу та виявлення основних чинників, які впливають на ці процеси. Для оцінки розвитку соціальної та солідарної економіки важливо орієнтуватися на систему показників, які дозволять різносторонньо оцінити вплив різних чинників на цю сферу. Враховуючи нестабільність офіційної статистичної бази, зміни пріоритетів державної політики для проведення оцінки рівня розвитку соціальної та солідарної економіки доцільно використовувати Індекс соціального прогресу (Social Progress Index), який щорічно оприлюднюється некомерційною рейтинговою організацією Social Progress Imperative. Аналіз динаміки індексу соціального прогресу проказав, що Україна після початку агресії росії погіршила свої позиції, але у 2021-2022 рр., незважаючи на негативні наслідки пандемії коронавірусу та початок повномасштабної війни, покращила ситуацію, адже в цей період зросла роль держави для вирішення соціальних проблем. На основі кореляційно-регресійного аналізу виявлено, що для підвищення рівня розвитку соціальної та солідарної економіки через зростання Індексу соціального прогресу важливо забезпечувати зростання ВВП у порівняних цінах. Це дозволить залучити додаткові фінансові ресурси до державного бюджету, збільшити рівень зайнятості населення, ефективність бізнесу, а також спрятиме подальшому збільшенню державної соціальної підтримки та розвитку соціальної відповідальності бізнесу.Item type:Наукова стаття, Теоретичні аспекти та принципи формування концепції соціальної економіки(Луцьк: ЛНТУ, 2022) Косінський, Петро МиколайовичУ цій статті узагальнено підходи до трактування терміна «соціальна економіка». Основною метою дослідження є опрацювання наукових джерел для формування теоретичного базису щодо сутності та принципів впровадження засад соціальної економіки у галузі народного господарства, з метою підвищення ефективності діяльності підприємств й зростання рівня життя та добробуту населення. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає в тому, що сьогодні наявна в нашій державі економічна система ведення національного господарства потребує вдосконалення та переходу на новий рівень відносин для вирішення ряду нагальних завдань соціально-економічного характеру. Дослідження теми даної статті здійснюється в такій логічній послідовності: вивчення поглядів вітчизняних вчених стосовно необхідності впровадження принципів соціальної економіки та трансформації національної економічної системи господарювання, вивчення сутності й узагальнення підходів до терміна «соціальна економіка», аналіз особливостей трансформації концептуальних засад «соціальної економіки» в нашій державі, виявлення принципів впровадження засад даної концепції, формування висновків та виявлення подальших перспективних напрямів дослідження поставленої проблеми. У даній статті обґрунтовано суб’єктивні та об’єктивні передумовами соціальної трансформації системи національної економіки. Виявлено, що соціальна економіка являє собою новий етап в розвитку національного господарства, а також притаманна лише «гуманістично» спрямованим державам, розвиненим в економічному, інноваційному, науковому, правовому, культурному плані. Досліджено, що соціальна економіка вченими розглядається не лише, як системно-структурний об’єкт, а й як певна ідеологія, науковий напрямок, філософське вчення, економічний інструмент тощо. За останнє десятиріччя в нашій державі відбулися помітні зміни не тільки в трактуванні сутності соціальної економіки, а й самій концепції, що дало змогу виділити певні етапи її трансформації: розробка, розвиток та інтеграція із іншими концепціями. На основі узагальнених теоретичних матеріалів, сформовано власне визначення терміна «соціальна економіка». В ході дослідження стало зрозуміло, що впроваджувати засади концепції соціальної економіки слід дотримуючись певних принципів, зокрема таких як: соціальної відповідальності, обов’язкової взаємодії учасників суспільних відносин, суспільно-правової рівності, відповідності концепції соціальної економіки принципам концепції сталого розвитку, соціального страхування тощоItem type:Наукова стаття, Функції соціальної економіки в процесі забезпечення сталого розвитку(2022) Косінський, Петро МиколайовичВраховуючи сучасний стан економіки нашої держави, як необхідна умова соціально-економічного розвитку, особливої актуальності набуває соціальна орієнтація й трансформація національної економічної системи. Сьогодні, питання соціалізації національної економіки є мало вивченим і в нашій державі сприймається цей процес, як ряд короткострокових соціальних заходів, а найгостріші проблеми отримують лише формальний підхід. Соціальна економіка відіграє важливу роль у економічному зростанні та забезпеченні суспільного добробуту про, що свідчить досвід багатьох європейських держав, де вже давно потреби суспільства (соціальна вигода) в пріоритеті перед економічною вигодою. Уданій статті досліджено функції соціальної економіки в умовах сучасності й обумовлено важливість впровадження соціальних принципів в економіку держави та необхідності відповідних соціальних трансформацій. Автор дійшов висновку, що соціальна економіка здійснює функції, як суто соціального, так суто й економічного характеру, реалізація яких зумовлює появу спільних функцій соціально-економічного характеру. Таким чином, виявлено такі функції соціальної економіки, як: соціальна капіталізація, налагодження соціального діалогу, посилення соціальної відповідальності індивідів й суспільства, соціальне забезпечення, розвиток форм суспільного поділу праці, прискорення економічного розвитку, прогресивний розвиток виробничої та невиробничої сфер, посилення соціальної відповідальності бізнесу, прозорість господарських процесів, екологічна продуктивність, соціальне партнерство, модернізація і трансформація наявних соціально-економічних систем, соціально-економічна стандартизація, урбанізація та «справедливість» розподілу фінансових ресурсів між елементами соціально-економічної системи. В результаті було сформовано висновки про необхідність впровадження засад соціальної економіки в нашій державі, адже це допоможе вирішити ряд важливих соціально-економічних проблем та призведе до збалансованого розвитку сформованих в ній систем.Item type:Наукова стаття, Концептуальні засади формування соціальної економіки в Україні(Луцьк: ЛНТУ, 2022-12-27) Дзямулич, Микола Іванович; Урбан, Оксана АнатоліївнаВ статті розглянуто сучасні особливості формування соціальної економіки в контексті реалізації завдань сталого розвитку. Визначено специфіку впливу економічних факторів на розвиток соціальних процесів та особливості формування соціальної економіки в Україні, як ключової складової соціально-економічного розвитку суспільства. Доведено, що соціальна спрямованість економічної діяльності можлива лише за умови регулятивної діяльності з боку держави та за наявності у неї відповідного дієвого інструментарію впливу на економічні процеси, котрі напряму стосуються соціальних інтересів населення. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на забезпечення підвищення ефективності функціонування соціальної економіки в Україні шляхом вдосконалення діяльності соціальних інституцій та регулятивної політики держави у сфері соціально-економічного розвитку країни загалом. Визначено ключові напрямки подальшої інтеграції принципів соціальної економіки в систему державного управління та впровадження соціального партнерства, як однієї з найбільш успішних форм взаємодії соціально-економічних системItem type:Наукова стаття, Формування соціальної економіки в Україні(2022-08-25) Дзямулич, Микола ІвановичУ статті досліджено сучасні особливості формування системи соціальної економіки в Україні в умовах трансформації глобальної економічної системи під впливом інтенсифікації розвитку інформаційних технологій. Визначено, що соціальна економіка являє собою достатньо значний перелік різноманітних напрямів специфічної діяльності, які за своєю сутністю мають належну кількість потенційних можливостей щодо забезпечення участі населення та об’єднаних територіальних громад для участі в програмах стимулювання соціально-економічного загалом та формуванні підходів щодо розширеного створення нових робочих місць зокрема. Одним із основних завдань, пов’язаних із необхідністю підвищення ефективності соціальної економіки є потреба у формуванні нових принципів функціонування державних та недержавних некомерційних інституцій, що регулюють усі аспекти функціонування соціальної економіки в Україні. В даному аспекті визначено, що об’єктивною необхідністю є дослідження ключових компонентів соціальної економіки з диференціацією їх за інституційною та іншими формами. Головною особливістю реалізації завдань підвищення ефективності функціонування соціальної економіки в сучасних умовах є приведення відповідності системи управління соціальними підприємствами інтенсивному впливу нових технологій, котрі формують нові сфери та галузі економічної діяльності та призводять до формування потреби в якісно нових робочих місцях. Саме поєднання потреби соціальної економіки у задоволення попиту на робочі місця та здатністю цифрової економіки в їх генерації при формуванні нових високотехнологічних галузей дозволяє підвищити загальну ефективність сектору соціальної економіки в Україні. Доведено особливу актуальність реалізації принципів соціальної економіки в аспекті необхідності інтеграції України в систему ринкових та соціальних відносин Європейського Союзу у зв’язку з набуттям статусу країни-кандидата в члени ЄС та майбутньої необхідності імплементації європейських положень у сфері функціонування інституцій соціальної економіки до національного законодавства УкраїниItem type:Наукова стаття, Соціальне страхування як елемент соціальної економіки в Україні(2022-10-10) Дзямулич, Микола ІвановичУ статті досліджено сучасні особливості функціонування системи соціального страхування в Україні, як елементу соціальної економіки в умовах глобальних економічних трансформацій, а також під впливом нових викликів та загроз для соціально-економічного становища суспільства під впливом російської агресії проти нашої держави. Визначено, що соціальна економіка, як складна система, включає в себе ряд структурних елементів, кожен з яких функціонує в рамках загальної політики соціально-економічного розвитку та формування сильної соціальної політики держави. Одним з ключових елементів такої системи виступає соціальне страхування, як специфічний та ефективний спосіб забезпечення реалізації соціальних гарантій населення. Визначено, що в даний час існує об’єктивна потреба формування єдиної ефективної соціальної політики держави стосовно усіх аспектів життєдіяльності населення для забезпечення високого рівня якості життя, що можливо лише за умови ефективного поєднання усіх структурних елементів соціальної економіки в єдиний механізм забезпечення соціально-економічного розвитку країни. В даному аспекті доведено, що дослідження ключових напрямів реалізації соціальної політики держави є не лише диференціація інструментарію забезпечення соціальних гарантій, але й формування дієвих механізмів його застосування на практиці. Специфічною особливістю забезпечення високої ефективності соціальної політики є потреба в наявності дієвих структурних елементів такої системи. Саме тому, розглядаючи соціальне страхування, як одну з ключових складових соціальної економіки країни загалом, виникає можливість використання її як особливого інструменту соціальної політики у сфері забезпечення соціальних гарантій. Доведено, що ефективність функціонування системи соціального страхування перебуває у значній залежності від рівня взаємодії основних суб’єктів, залучених до цієї системи – держави, роботодавців та найманих працівників. При цьому жорстка державна законодавча та нормативна регламентація діяльності фондів соціального страхування забезпечує можливість дієвого контролю за формуванням та розподілом коштів, які спрямовуються в дану систему. Визначено, що головною перевагою соціального страхування перед системою соціального захисту виступає саме взаємодія його суб’єктів, на основі якої визначається об’єктивна потреба конкретних осіб у фінансуванні їх потреб щодо забезпечення якості життя. А також діяльність фондів соціального страхування, що перебуває під спільним контролем трьох зацікавлених сторін, дозволяє забезпечити гнучке реагування такої системи на виклики та загрози сьогодення за умови забезпечення ефективного функціонування фінансової її складової.Item type:Навчальний підручник, Психологія управління персоналом в контексті соціальної економіки: роль кадрового аудиту в підвищенні резильєнтності корпорацій до зовнішніх шоків(2025-11-25) Дзямулич, Микола Іванович; Романів, Володимир Ярославович; Содома, Руслана ІванівнаУ статті досліджено психологічні засади управління персоналом у системі соціальної економіки та визначено роль кадрового аудиту як інструменту забезпечення резильєнтності підприємства до зовнішніх шоків. Визначено, що ефективність управлінських рішень у сфері персоналу залежить від функціонального узгодження економічних і психологічних чинників взаємодії працівників та системи мотивації на підприємстві. З’ясовано, що соціально орієнтована економіка формує принципово нові вимоги до поведінкових стратегій управління персоналом, зумовлюючи необхідність розвитку гнучких навичок та якостей працівника. Розкрито значення кадрового аудиту у виявленні психологічних ризиків, рівня лояльності, адаптивності та стресостійкості персоналу. Доведено, що системне поєднання кадрового аудиту з психологічними методами оцінювання дозволяє зміцнити соціальний капітал підприємства, підвищити його стійкість до кризових впливів і забезпечити стабільність управлінських процесів. Запропоновано концептуальну модель формування психологічно орієнтованої системи управління персоналом, орієнтованої на підвищенню ефективності діяльності суб’єкта господарювання та формування резильєнтної організаційної поведінки.Item type:Наукова стаття, Психологія управління та аудит персоналу як інструменти зміцнення резильєнтності підприємств у контексті соціальної та цифрової економіки й забезпечення справедливої праці(Київ : ДКС Центр, 2025-12-20) Дзямулич, Микола Іванович; Косінський, Петро МиколайовичУ статті досліджено теоретико-методичні засади інтеграції психології управління та аудиту персоналу як ключових інструментів зміцнення резильєнтності підприємств у контексті трансформаційних процесів соціальної та цифрової економіки. Обґрунтовано, що психологічні механізми управлінського впливу, орієнтовані на розвиток організаційної довіри, мотиваційної архітектоніки та лідерських компетентностей, формують підґрунтя для підвищення адаптивного потенціалу підприємств до економічних шоків. Визначено, що аудит персоналу, як інструмент стратегічного контролінгу трудових ресурсів, забезпечує виявлення дисфункціональних елементів кадрової інфраструктури та моніторинг дотримання принципів справедливої праці. Доведено, що системне впровадження цифрових HR-аналітичних інструментів оцінювання трудової поведінки та соціально орієнтованих стандартів управління підсилює інституційний механізм забезпечення справедливої праці та стійкого розвитку підприємств. Запропоновано концептуальну модель формування резильєнтної системи управління персоналом, засновану на принципах психологічної компетентності.