Кафедра медіа, іміджу та комунікацій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/3443
Переглянути
14 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Жанрова типологія художньо-публіцистичних жанрів у сучасному медіапросторі(2025) Садова, Лариса ОлександрівнаУ статті здійснено комплексний аналіз жанрової типології художньо-публіцистичних текстів у контексті сучасного українського медіапростору. Розглянуто специфіку поєднання художнього й публіцистичного начал у медійному дискурсі, що виявляється у використанні засобів образності, емоційно-оцінної лексики та індивідуального стилю автора для розкриття суспільно значущих тем. Автор наголошує на тому, що художньо-публіцистичні жанри (есе, нарис, фейлетон, памфлет, художній репортаж, рецензія, літературно-критична стаття) нині зазнають жанрових трансформацій, зумовлених розвитком цифрових технологій, мультимедійних форматів і змін у сприйнятті інформації аудиторією. У дослідженні визначено основні критерії типологізації художньо-публіцистичних текстів — тематико-проблемний, функціонально-стильовий та структурно-композиційний. Підкреслено, що жанрова система не є сталою, а має відкритий характер, реагуючи на нові форми комунікації: блоги, авторські колонки, сторітелінгові формати, подкасти. Окрему увагу приділено ролі авторського «я» як центру естетичної й етичної координації твору, що зумовлює довіру читача та формує ціннісні орієнтири суспільства. Зроблено висновок, що художньо-публіцистичні тексти зберігають свій потенціал як форма суспільного діалогу, сприяючи розвитку критичного мислення та естетизації журналістського слова. Водночас їхня жанрова типологія сьогодні розширюється, інтегруючи традиційні й новітні медійні практики, що актуалізує потребу подальших наукових досліджень у цьому напрямі.Item type:Наукова стаття, Жанрові особливості репортажу в сучасних друкованих ЗМІ (на прикладі видання «Локальна історія»). Обрії друкарства(2024) Садова, Лариса Олександрівна; Мялковська, Людмила МиколаївнаУ роботі проаналізовано специфічні особливості жанру репортажу в сучасних ЗМІ. У дослідженні виокремлено основні види та тематичні групи репортажів видання, окреслено їх проблематику, жанрові особливості. Вивчення специфіки жанру репортажу в сучасних друкованих періодичних виданнях належить до актуальних досліджень, оскільки воно дає змогу визначити специфічні особливості цього жанру, окреслити перспективи його розвитку в українських ЗМІ. У статті аналізується жанр репортажу як одна з ключових форм журналістського контенту в друкованих засобах масової інформації. Розглянуто історичний розвиток репортажу, його особливості та роль у сучасному медіа-просторі. Особлива увага приділяється функціям жанру: інформаційній, пізнавальній, комунікативній та естетичній. Визначено, що репортаж поєднує елементи фактології, емоційної насиченості та суб’єктивного погляду журналіста, що дозволяє читачу стати безпосереднім «свідком» подій. Проаналізовано основні структурні складові репортажу, а також способи використання стилістичних засобів для підвищення емоційного впливу на аудиторію. Акцент зроблено на значенні особистого досвіду журналіста, його здатності спостерігати та передавати атмосферу подій. У статті розглядаються сучасні виклики, з якими стикається репортаж у друкованих ЗМІ, зокрема конкуренція з цифровими медіа, скорочення уваги аудиторії та економічні обмеження редакцій. Автор підкреслює, що попри ці труднощі, репортаж залишається важливим інструментом для формування суспільної думки, підтримки довіри до медіа та створення якісного журналістського контенту.Item type:Наукова стаття, Специфіка аналітичних жанрів у сучасних друкованих медіа(2025) Садова, Лариса ОлександрівнаУ роботі проаналізовано специфічні особливості аналітичних жанрів в сучасних медіа. У дослідженні виокремлено основні види та тематичні групи репортажів та інтерв’ю видання, окреслено їх проблематику, жанрові особливості. Вивчення специфіки аналітичних жанрів в сучасних друкованих періодичних виданнях належить до актуальних досліджень, оскільки воно дає змогу визначити специфічні особливості цього жанру, окреслити перспективи його розвитку в українських ЗМІ. У статті аналізуються жанри репортажу та інтерв’ю як ключові форми журналістського контенту в друкованих засобах масової інформації. Розглянуто особливості та роль цих жанрів у сучасному медіапросторі. Особлива увага приділяється функціям жанрів: інформаційній, пізнавальній, комунікативній та естетичній. Визначено, що репортаж поєднує елементи фактології, емоційної насиченості та суб’єктивного погляду журналіста, що дозволяє читачу стати безпосереднім «свідком» подій. Проаналізовано основні структурні складові репортажу, а також способи використання стилістичних засобів для підвищення емоційного впливу на аудиторію. Акцент зроблено на значенні особистого досвіду журналіста, його здатності спостерігати та передавати атмосферу подій. У статті розглядаються сучасні виклики, з якими стикаються аналітичні жанри у друкованих ЗМІ, зокрема конкуренція з цифровими медіа, скорочення уваги аудиторії та економічні обмеження редакцій. Автор підкреслює, що попри ці труднощі, аналітичні жанри журналістики залишаються важливим інструментом для формування суспільної думки, підтримки довіри до медіа та створення якісного журналістського контенту.Item type:Наукова стаття, Літні календарні свята населення Західного Полісся та західної частини Волині в народній прозі(2025) Шкляєва, Наталія Володимирівна; Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті досліджено літні календарні свята населення Західного Полісся та Західної частини Волині в народній прозі. Проаналізовано синтез християнських та дохристиянських елементів у святкуванні Трійці, Спасівських свят (Медового, Яблучного Cпаса). Особливу увагу приділено регіональній специфіці обрядовості, зокрема використанню рос- линної символіки, плетінню вінків, освяченню плодів та меду. На основі польових матеріалів, етнографічних джерел і сучасних публікацій простежено трансформацію свят у контексті релігійного відродження. Зібрано перекази про святкування Трійці, Маковія, Спаса. Виявлено, що в народних оповіданнях, записаних на території Західного Полісся та захід- ної частини Волині, описано багато різних способів прикрашати хати і подвір’я квітами й травами та про традиції готуватись до свята. Як видно з переказів, населення Західного Полісся та західної частини Волині надає велике значення ритуальним дійствам під час літньо-календарних свят: приготуванні ритуальних страв, згадування померлих родичів, відвідування храму. У текстах західнополіських оповідань переплелись уявлення християнські та дохристиян- ські, адже саме на Трійцю освячували будівлі, щоб охоронити їх від русалок. З’ясовано, що літні свята пов’язували ще й із урожайною символікою, адже фіксовано звичай освячуваnи в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники, мак, моркву, цибулю, материнку, лікарське зілля, зокрема васильки і чорнобривці. Із багатьох прозових текстів можна зробити висновок, що полішуки наділяли цілющими властивостями квіти, мед, воду і мак після освячення, а до складу маковійських букетів вхо- дили різні квіти: рослини з цілющими властивостями, трави, злаки, культурні рослини із саду й городу. Визначено, що свята в українській традиції є багатовимірним феноменом, що поєднує християнське вшанування мучеників, аграрну символіку літа, магічні практики захисту та етнографічну обрядовість. Його вивчення дозволяє не лише реконструювати обрядову систему українців, а й осмислити глибинні зв’язки між релігією, природою та культурною пам’яттю народуItem type:Наукова стаття, Тематичні особливості польської поезії на сторінках сайту « Literatura»(2021) Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті проаналізовано тематичні особливості поезії на сайті «Література». Визначено, що найбільше поезії присвячено темам про нерозділене кохання або любов на відстані. Проаналізовано вірші Тадеуша Боровсько- го, неримовані, проте прості та зрозумілі для сприйняття. Визначено, що в інтимній ліриці автор постійно акти- візує увагу читача риторичними звертаннями, часто предмет рефлексії письменника – буттєва проблематика. Поезії Боровського психологічні та автобіографічні, проте в доробку автора є й вірші із політичною тематикою. Проаналізовано також поезії Адама Асника, у яких автор осмислює роль поколінь, родоводу у формуванні майбутнього; його поезії притаманні образи-переживання. Основа світогляду Асника – меланхолія. Вивчено тво- ри Аліції Ковальської, яка порушує тему самотності літніх людей. Проблема одинокої людини актуальна й для творів Анджея Понедзєльського, де автор використовує елементи візуалізації. Письменник порушує проблему належності людини до країни, міста, материка. Досліджено, що одна із актуальних проблем сучасності, яку не минають автори «Літератури», це відірваність від своєї землі, маргінальність, відчуженість. Таку тему акту- алізує Баран Юзеф, використовуючи метафори, градацію як засіб увиразнення. Ще одна актуальна проблема на сторінках «Літератури» – тема майбутнього і переживання за нього. У поезії Антоні Сломінського це хвилювання за смерть, що посилюється численними риторичними запитаннями. Чарльз Буковськи описує цей стан детально. Визначено, що в польській поезії часто йдеться про буденні речі: людей, які поспішають на роботу, які сидять у кав’ярнях і керують автомобілем. Поети описують життя у його багатогранності. На сторінках багато патріотичної поезії, у якій йдеться про любов до країни, єднання, а також чимало поезій на екологічну тематику. У деяких віршах переосмислюється біблійна тематикаItem type:Наукова стаття, Лексика на позначення кулінарних виробів у фольклорі Західного Полісся Актуальні питання гуманітарних наук(2023) Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті досліджено лексику на позначення кулінарних виробів у фольклорі Західного Полісся та західної частини Волині. Зазначено, що вивченням цієї проблеми займались переважно з XX століття, а до того часу кулінарні традиції України залишались поза увагою науковців. Зафіксовано чимало давніх українських назв страв, декотрі з них зникли, а деякі зберегли своє звучання. З’ясовано: лексика на позначення кулінарних виробів поді- ляється на декілька різновидів: діалектизми; лексеми, які позначають назви страв, що вже переважно не готу- ють; лексеми, які замінили іншими, сучаснішими назвами. Найбільше слів у фольклорі Західного Полісся та західної частини Волині на позначення кулінарних виробів із борошна: кукурудзяний хліб, коржі, паляниці, бабки, круглий хліб, галушки, перепічки, коржики. Декотрі назви страв виникли через особливості їх виготовлення (наприклад, різновиди галушок (щипані, рва- ні, різані). Деякі номінації з’явились через означення структури виробу (наприклад, бобівниками названі пироги тому, що були начинені бобами). Назви окремих виробів виникли через особливе емоційне ставлення кухарів до страви (наприклад, пироги на Поліссі зазвичай називають пиріжками). Декотрі страви мають синоніми, причому ці назви не залишились у сучасній кухні (наприклад, локша, макар – лексеми на означення локшини, які активно вживались раніше у словнику поліщуків). Виявлені лексеми на позначення обрядових страв. На свята готували особливі страви з тіста, як-от коровай, шишки. Виявлено різні номінації дерунів: драники, драчанки, терчанки і різні варіанти назв на позначення борщу: червоний, зелений, з бурякових пагонів, капустяний. З’ясовано, що слова на позначення страв з картоплі витіснили багато слів на позначення борошняних виробів, тому фіксовано ряд лексем, що означають овочеві потрави.Item type:Наукова стаття, Дитячий ігровий фольклор Західного Полісся та західної частини Волині(2023) Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті охарактеризовано періоди виникнення дитячого ігрового фольклору. Прокласифіковано основні типи ігор Західного Полісся та західної частини Волині. Визна- чено ознаки ігрових дитячих текстів та мету ігор. Виявлено, що у найдавніших іграх-хороводах імітуються давні трудові дії, а розподіл учас- ників пісні-гри, що має дві частини, можна пояснити історичними та культурними чинниками. З’ясовано, що початком дитячих текстів-ігор завжди були лічилки – маленькі вірші з рит- мікою і римуванням; вони допомагали призначати рольові функції учасникам ігор або роз- поділяти їх на групи. Читаються лічилки, зазвичай, речитативом. Авторами таких творів є діти. Переважно в лічилках до ігор вживаються числівники, вони визначають порядок гри. Встановлено, що в ігрових творах співалися дражнилки – невеликі пісні, складені дітьми для того, щоб викликати необхідну реакцію в супротивника. У них немає логіки, немає струк- тури вірша, характерна притимітивність складу, згрубілі слова. Все це вказує на те, що авторами дражнилок є діти, які деколи вигадують лексику, не задумуючись над змістом дражнилок. Поряд із дражнилками активно використовувалися в ігрових текстах смішилки – невеличкі пісні або діалоги, метою яких є розсмішити гравців. З’ясовано, що забавлянки, або утішки, потішки, чукалки – невеликі пісні чи вірші гуморис- тично-жартівливого змісту, що супроводжуються відповідними рухами. В забавлянці іміто- вана послідовність виконання рiзноманiтних трудових дій, пов’язаних з домашнім господар- ством: рубання дров, носіння води, розпалювання печі, приготування каші. Визначено: поширеним типом гри на Західному Поліссі та західній частині Волині були ігри-доганялки. Драматизовані ігри теж часто використовувалися у культурному обігу дітей регіону. У них розігрувалася будь-яка дія, що супроводжувалась діалогом, піснею. Встановлено, що обрядові та звичаєві ігри Західного Полісся та західної частини Волині передають типові події з життя людей. Колись такі ігри проводилися у певні пори року, в дні календарних свят і супроводжувалися обрядовими піснями (колядками, щедрівками, веснян- ками, гаївками тощо) та хороводами. Деякі з них починалися магічними звертаннями-заклич- ками до сил природи, птахів.Item type:Наукова стаття, Діалектизми як розмовний елемент у сучасних волинських медіа(Наукові записки Національного університету «Острозька академія», 2024) Николюк, Тамара ВолодимирівнаУ статті досліджено діалектизми сучасних волинських медіа. Визначено, що сучасні медіатексти втрачають ознаки публі- цистичності та внаслідок демократизації суспільства й медійного простору поповнюються рядом лексем, які зазвичай викорис- товуються у розмовному мовленні. З’ясовано, що діалектні лексеми надають мовленню локального колориту, подеколи служать як ілюстрація, увиразнення тексту. Декотрі слова мають подвійну семантику, вони збагачують текст, роблять його експресивнішим. Окремі лексеми вжи- ваються лише в текстах-цитатах, щоб передати особливості мовлення героя. З’ясовано, що діалектизми спрощують текст, наближають його до розмовного стилю. Багато діалектних лексем надають тексту зниженої тональності, дають змогу відтворити говір гурту, ярмарку. Окремі слова вживаються з відтінком пестливості, що створює ефект невимушеності у мовленні. Виявлено, що чимало діалектизмів можуть вживатись і для того, щоб підкреслити негативний зміст повідомлення та під- креслюють зневажливо-негативну оцінку ситуації. У декотрих текстах слова набувають подвійної негативної конотації за до- помогою графічних позначень – лапок. Визначено, що діалектизмами автори статей послуговуються для того, щоб описати негативного героя. Подеколи діалектні слова вживаються для позначення якогось позитивного явища. Рідше діалектизм у тексті вживається без додаткових смислових конотацій тільки як нейтральний синонім, щоб уникнути тавтології. Такі слова вживаються як абсо- лютні синоніми. У волинських медіа виявлено також слова, які перейшли з розряду розмовної лексики в науково-публіцистичний текст, а та- кож місцеві слова, що набули в текстах ширшого значення, ніж фіксовано в словнику.Item type:Наукова стаття, Найдавніші традиційні страви населення Західного Полісся та західної частини Волині в народних оповіданнях та кулінарних рецептах(2024) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія ВолодимирівнаСтаття присвячена кулінарним традиціям населення Західного Полісся та захід- ної частини Волині. Визначено, що на Волині й Поліссі готували багато страв із борошна, зокрема, пекли хліб. Такі хлібини називалися «круглий хліб», «паляниці» та «бабки». Госпо- дині пекли пиріжки, що в текстах західноволинських та західнополіських рецептів назива- ються по-різному: пироги, пиріжки, пиріжки з різними начинками, «бобівники». Популярними на території Західного Полісся та західної частини Волині були кулінарні тексти-рецепти яблучних пирогів, а також було поширене печиво з заквашеного, рідше – пісного тіста, вони називалися «бухти», «гомбовці». Встановлено, що найпоширенішою стравою в регіоні були вареники з сиром. Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з борошняної суміші. Готували й «затірки» – типові найдавніші страви, поширені на Західному Поліссі та західній частині Волині. З’ясовано, що локшина була улюбленою стра- вою поліщуків та волинян, але її готували у вихідний день, неділю. Зафіксовано чимало рецептів із овочів. Зокрема, виявлено, що страви з картоплі витіснили багато борошняних страв. У поліських селах, де постійно відчувалася нестача зернових і хліба, картопля була другим хлібом. Обчищена та потовчена, картопля на Поліссі назива- лася «товмачі», «малах», «кришани», «толпачі». З товченої картоплі поліщуки та волиняни варили картопляні галушки, «пизи», «клюцки», «кнедлики». З’ясовано, що поліщуки та волиняни споживали багато капусти. Її тушкували, варили, смажили, квасили на зиму. Такі страви мали назви «горщики», «тушена капуста», «голубці», «засипана капуста», «печена капуста», «квашена капуста». Встановлено, що морква була основою овочевих страв. Крім моркви та буряків волиняни та поліщуки використовували у приготуванні страв горох, біб, квасолю, брукву та інші овочі, а часник і цибуля були найкращими приправами для багатьох страв населення Західного Полісся та західної частини Волині. Виявлено, що на Західному Поліссі та західній частині Волині часто готували гарячі страви. Були поширеними декілька видів овочевих борщів: «червоний», «зелений», «з буряко- вих пагонів», «капустяний борщ». Багато видів супів готували перед великими святами, коли кололи кабана, це були м’ясні супи, приправлені цибулею, часником, домашньою локшиною. Значну роль у харчуванні населення Західного Полісся та західної частини Волині відігра- вали каші. Дуже популярними на Волині й Поліссі були гарбузові.Item type:Наукова стаття, Фольклорні наративи в медіапросторі Волині(2025) Николюк, Тамара Володимирівна; Шкляєва, Наталія ВолодимирівнаУ статті проаналізовано фольклорні наративи в контексті масмедійного дискурсу Волині. Досліджено окремі інтернетмедіа, газетні джерела, наукові фольклорні дослідження та фольклорні записи. Визначено, що взаємодія фольклорних мотивів і медіа дає можливість не лише зберігати культурну спадщину, а й адаптувати її до сучасних умов, роблячи її доступ- нішою та зрозумілішою для широкої аудиторії. Встановлено, що матеріали у масмедіа на основі фольклору мають просвітницький харак- тер і реконструюють давні українські традиції. Визначено, що у волинських газетах подається узагальнений опис підготовки до Різдва і подеколи розміщено статті фольклористів. Часто масмедійні фольклорні тексти – це цитати народних фольклорних переказів зі збереженням діалектних мовних особливостей інформаторів. Чимало матеріалу в масмедіа присвячено різдвяним кулінарним виробам та особливостям приготування різдвяних страв, зокрема, Святої вечері. Це інформаційні матеріали, які не дають забути про значення традиційних страв в Україні. Інформація про рецепти традицій- них страв подається у різних жанрах: інтерв’ю, замітка, репортаж, а то й просто рецепти найвідоміших ритуальних кулінарних виробів у рубриці про корисне. Досліджено, що чимало фольклорних текстів в інтернетвиданнях художньо інтерпрето- вані, мають оповідний характер. Деякий матеріал у засобах масової інформації має інформа- ційну функцію та опублікований для того, аби популяризувати певні фольклорні явища. Встановлено, що інтерв’ю з фольклористами, етнографами – поширений жанр у сучас- ному медіа, з якого можна дізнатись про найдавніші традиції українців. Інколи фольклорні наративи стають частиною репортажного матеріалу та своєрідними коментарями до інформаційної частини тексту. Визначено ще один спосіб популяризації фольклору у масмедіа – використання інтерак- тивного матеріалу – тестів. Чимало у ЗМІ інформаційних повідомлень, що мають ознаки прес-анонсу й інформують читача про наближення акцій, пов’язаних із народною творчістю та традиціями.