Кафедра соціогуманітарних технологій
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/83
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Компаративний аналіз впливу класичної та сучасної філософії на ідеї громадянського суспільства(Одеса : Гельветика, 2024) Сільвестрова, Оксана ЮріївнаМетою наукового дослідження є визначення відмінностей філософського тлумачення громадянського суспільства в контексті класичного та сучасного розуміння соціокультурного розвитку держави й соціуму. З’ясовано специфіку впливу ідей класичної філософії на становлення принципів громадянського суспільства й визначено вектори його розвитку згідно з перспективними настановами сучасної філософії. Зазначено, що громадянське суспільство з інституційних позицій класичної доби сформувало функціональну потребу в сучасному суспільному житті. Філософія покликана надати чіткі орієнтири розвитку громадянського суспільства зі своїми концептуальними та практично орієнтованими принципами. Визначено особливості варіативності громадянського суспільства в контексті динаміки цивілізаційного поступу, які у філософському розумінні інтерпретуються як елементи гнучкості та динамічності. Здійснено порівняльний аналіз статусу громадянської активності в період класично-наукової парадигми та на сучасному етапі розвитку суспільства. Використання отриманих результатів порівняльного аналізу забезпечує можливість формування наукової парадигми громадянського суспільства із залученням ідей класичної філософії та їх трансформації в процесі інформаційно-технологічного та людиновимірного прогресу сучасності. Отже, компаративний аналіз впливу класичної та сучасної філософії на ідеї громадянського суспільства визначає еволюцію цього суспільства у форматі перетворення дихотомічно орієнтованої сутності цього соціокультурного феномену на синергетичну модель співіснування людини, суспільства та держави. Перспективними напрямами дослідження визначено подальші спроби формування цілісності громадянського суспільства в цивілізаційній парадигмі розвитку, його взаємодію на горизонтальному (між членами суспільства) та вертикальному (на рівні громадяни – держава) рівнях.