Кафедра цивільної безпеки
Постійне посилання на фондhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/85
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Внесок професора Томаша Рильського (1838-1924) у розвиток землеробської механіки другої половини XIX ст.(Київ, 2022) Клименко, Михайло БорисовичМетою дослідження є проведення комплексного аналізу наукового внеску професора Вищої рільничої школи у Дублянах Томаша Рильського у розвиток механізації рільничої праці, полегшення праці селян через призму епохи та історичних подій, у яких проживав учений. При досягненні мети використовувалися методи аналізу, синтезу й узагальнення. Проведений нами аналіз творчих напрацювань професора Томаша Рильського дав змогу оцінити внесок науковця у розвиток землеробської механіки на Галичині. Творчі здобутки професора Рильського, як одного з творців землеробської механіки у Дублянах, педагога, засновника кафедри сільської інженерії, мали значний вплив на розуміння етапів розвитку сільськогосподарської дослідної справи в цілому та землеробської механіки зокрема. Наукова значимість доробку професора Т. Рильського виявляється у систематизації та детальній оцінці різноманітних сільськогосподарських машин та знарядь, котрі представлені у його працях. Праці науковця дозволили фермерам Австро-Угорської імперії більш системно підходити до вибору землеробського обладнання, його використання й, особливо, технічного обслуговування. Його праці допомагали суттєво зменшити помилки при експлуатації машин і обладнання, підвищити ефективність їхнього використання, підняти рівень урожайності при вирощуванні на полях. З упевненістю можемо стверджувати, що професор Томаш Рильський є значимою постаттю в історії розвитку вітчизняної освіти, науки і техніки другої половини XІX ст. не лише на території Галичини, але й сучасних України та Польщі.Item type:Наукова стаття, Освітні студії як основа формування наукового світогляду професора Томаша Рильського (1838-1924)(Київ: Наукові перспективи, 2023) Клименко, Михайло БорисовичСеред великої плеяди вітчизняних вчених аграріїв почесне місце займає постать професора Вищої рільничої школи у Дублянах Т. Рильського. Непереборна жага до знань, працелюбність, відданість постійному пошуку засобів та методів полегшення праці селян та фермерів дали змогу цьому науковцеві посісти особливе місце у історіографії вітчизняної аграрної дослідної справи. У цій статті вперше проведено комплексний аналіз процесу формування наукового світогляду професора Т. Рильського через призму його освітніх студій. Ґрунтовний сокоякісний рівень освіти, отриманий Т. Рильським у провідних вищих навчальних закладах Австрійської та Австро-Угорської імперій, дозволив йому завоювати відповідний авторитетне лише серед аграріїв Королівства Галичини та Володимирі, але й далеко за її межами. У цьому дослідженні показано основні чинники, що мали вплив на становлення науковця. Встановлено, що наукові праці Т. Рильського базувалися на всесторонньому аналізі та переосмисленні досягнень попередників. З’ясовано, що соціально-економічні особливості, система освіти Австро-Угорської імперії заклали подальші вектори наукової діяльності дослідника у бік механізації сільського господарства, полегшення праці селянства. Провівши узагальнення визначальних факторів, що мали вплив на становлення та формування постаті професора Т. Рильського, було визначено та проаналізовано періоди його життєвого та творчого шляху. Основний акцент статті зроблено на першому періоді (1838-1867рр.) життєвого та творчого шляху Т. Рильського, коли його постать зазнала основоположних впливів на визначення подальших наукових та творчих прагнень. Перший період життєвого шляху науковця характеризується освітніми студіями в Технічному інституті Кракова, Віденському політехнічному інституті та Ягеллонському університеті.Item type:Наукова стаття, Внесок Дублянської випробувальної станції сільськогосподарських машин і знарядь у розвиток землеробської механіки (1874-1879)(Київ, 2025) Клименко, Михайло БорисовичУ статті окреслено засади функціонування Дублянської випробувальної станції сільськогосподарських машин і знарядь у 1874–1879 рр., яка стала випробувальним осередком на українських землях у складі Австро-Угорщини. Основна увага приділена аналізу ролі професора Томаша Рильського як ініціатора і безпосереднього керівника цієї інституції. Розкрито зміст і структуру технічних звітів про випробування машин, подано характеристику їхнього наукового рівня, об’єктивності та практичної значущості. Метою статті є аналіз діяльності Дублянської випробувальної станції сільськогосподарських машин і знарядь у 1874–1879 рр. з особливою увагою до змісту та методології звітів про її діяльність, характеру взаємодії з машинобудівними підприємствами, ролі станції у стандартизації технічних вимог до сільськогосподарської техніки. Особливу увагу приділено принципам оцінювання сільськогосподарських машин (жниварок, плугів, січкарень) у реальних польових умовах, процесу адаптації імпортних зразків до особливостей ґрунтів Галичини, а також обґрунтування технічних недоліків і переваг окремих моделей сільськогосподарських машин та знарядь. Методологічну основу дослідження складають принципи історизму, об’єктивності у поєднанні із застосуванням методів узагальнення, контентаналізу звітів про діяльність випробувального осередку у Дублянах. Використано також загальнонауковий, міждисциплінарний, проблемно-хронологічний методи. Наголошуємо на важливій інституційній ролі станції як посередника між аграріями та виробниками машин. Випробування сприяли не лише підвищенню якості техніки, а й започаткували процес її стандартизації, сформували вимоги до конструкторських рішень. Розкрито взаємозв’язок станції з виробниками, які враховували зауваження, вдосконалювали продукцію і налагоджували діалог з науковцями. Дублянська станція, не зважаючи на короткий період існування, виконала важливу місію у становленні землеробської механіки як науки, поширенні технічної культури в аграрному середовищі та розвитку фахової експертизи сільськогосподарської техніки.