Оцінювання втоми водіїв автотранспортних засобів у системі безпеки праці логістичного підприємства

Abstract

Метою статті є обґрунтування та апробація прикладного підходу до оцінювання втоми водіїв автотранспортних засобів у системі безпеки праці логістичного підприємства з використанням суб’єктивних психофізіологічних методів. Методика. Оцінювання втоми водіїв автотранспортних засобів здійснювалося в умовах логістичного підприємства методом анкетування із застосуванням суб’єктивної оцінки функціонального стану. Анкета включала блок паспортних даних (вік), характеристики навантаження (орієнтовна тривалість рейсів на добу, добовий пробіг) та питання щодо суб’єктивного відчуття втоми після відрядження і на початку наступного робочого дня. Окремий блок питань був спрямований на виявлення частоти проявів симптомів, характерних для втоми (сонливість/зниження концентрації уваги; погіршення запам’ятовування; підвищена дратівливість або апатія; зміни реакції; послаблення волі та самоконтролю), з градацією частоти проявів (“постійно”, “кілька разів на місяць”, “зрідка”, “не відчував”). Дослідження має прикладний характер і спрямоване на апробацію підходу до оцінювання втоми водіїв у межах системи безпеки праці підприємства. Результати анкетування аналізували як на рівні групових інтегральних показників, так і на рівні індивідуальних відповідей, що дозволяє виявляти випадки підвищеної втомлюваності окремих працівників навіть при задовільних середньогрупових значеннях. Результати. У межах прикладного дослідження проведено оцінювання втоми 12 водіїв автотранспортних засобів, які виконують магістральні вантажні перевезення. Аналіз результатів анкетування та розрахунок інтегральних показників дозволили оцінити як загальний стан групи, так і індивідуальні прояви втоми окремих працівників. За результатами розрахунку загального коефіцієнта стомлення та коефіцієнта відновлення працездатності встановлено, що у середньому по групі водіїв ступінь трудового навантаження перебуває в межах оптимальних значень. Це свідчить про загальну відповідність режимів праці та відпочинку можливостям відновлення працездатності більшості працівників. Водночас аналіз індивідуальних відповідей водіїв показав наявність окремих стійких проявів підвищеної втомлюваності, які не повною мірою відображаються в середньогрупових інтегральних показниках. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає у прикладній апробації підходу до оцінювання втоми водіїв автотранспортних засобів безпосередньо в системі безпеки праці логістичного підприємства, що раніше в українських публікаціях переважно розглядалося на рівні теоретичних або транспортно-безпекових досліджень. Практична значимість. Практична значимість дослідження полягає у можливості використання запропонованого підходу до оцінювання втоми водіїв автотранспортних засобів у повсякденній діяльності логістичних підприємств без залучення складних технічних засобів та спеціалізованого обладнання. В умовах обмежених ресурсів і високої інтенсивності виробничого процесу, підприємства потребують оперативних і зрозумілих інструментів, які дозволяють своєчасно виявляти підвищений рівень втоми працівників. Анкетна методика оцінювання втоми є простою у застосуванні, не потребує тривалого навчання персоналу та може бути реалізована без відриву водіїв від виробничого процесу. Це створює передумови для її регулярного використання як елемента внутрішнього контролю професійних ризиків у системі безпеки праці логістичного підприємства. Запропонований підхід може бути використаний як перший рівень оцінки втоми у багаторівневій системі управління безпекою праці, доповнюючи інші організаційні та технічні заходи. Його впровадження сприяє підвищенню рівня профілактики виробничих ризиків, пов’язаних із втомою водіїв, та може бути адаптоване до умов різних логістичних підприємств незалежно від масштабів їх діяльності. Ключові слова: втома водіїв; логістичне підприємство; безпека праці; анкетування; оцінювання ризиків; функціональний стан.