Стан здоров’я дітей з порушенням слуху молодшого шкільного віку

Abstract

Дослідження стану здоров’я дітей з порушеннями слуху молодшого шкільного віку є актуальним науково-практичним завданням, що має важливе значення для розвитку системи спеціальної й інклюзивної освіти, адаптивного фізичного виховання та формування ефективних оздоровчо-корекційних програм, спрямованих на всебічний розвиток і поліпшення якості життя дітей з особливими освітніми потребами. Мета – визначити рівень соматичного здоров’я дітей молодшого шкільного віку з порушенням слуху. Матеріали та методи. Дослідження проводилося на базі Володимирської спеціальної школи Волинської обласної ради для глухих дітей початкових класів (2–4 класи: 17 чол., з них – 10 хлопців і 7 дівчат). Усі учасники дослідження мали вік від 7 до 9 років. Для реалізації поставленої мети ми застосовували такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної й спеціальної літератури, порівняння, систематизація; педагогічні методи дослідження; експрес-оцінку рівня соматичного здоров’я; антропометричні методи; методи визначення функціонального стану; методи математичної статистики. Результати. Узагальнена оцінка показників свідчить, що в усіх вікових групах хлопчиків 7–9 років із порушенням слуху переважає низький рівень фізичного здоров’я з окремими показниками, які відповідають середньому або нижчому за середній рівень. Отримані дані підкреслюють необхідність цілеспрямованого впровадження засобів адаптивної фізичної культури, спрямованих на покращення функціонального стану серцево-судинної, дихальної та м’язової систем, а також загального рівня фізичного здоров’я дітей даної нозологічної групи. У всіх вікових групах (7–9 років) загальний рівень фізичного здоров’я дівчаток із порушенням слуху характеризується як низький. Висновки. Таким чином, узагальнення результатів експрес-оцінки фізичного здоров’я хлопчиків і дівчаток 7–9 років із порушенням слуху свідчить про комплексний характер проблеми, що проявляється в зниженні морфо-функціональних показників, недостатньому розвитку дихальної та м’язової систем, а також обмежених адаптаційних можливостях організму. Виявлені особливості підтверджують необхідність цілеспрямованого впровадження корекційно-оздоровчих програм з акцентом на розвиток дихальних, силових і загальнофункціональних можливостей, а також індивідуалізацію фізичного навантаження з урахуванням віку, статі й ступеня порушення слуху.