Philosophical Dimensions of Digital Transformation and Their Impact on the Future

Abstract

This article aims to highlight digital transformation within the context of an in-depth philosophical analysis from the perspectives of epistemological, axiological, ethical, and anthropological dimensions. The period of general philosophical interpretation of the practical-everyday status of digitalisation has evolved into a need for a comprehensive characterisation of the essence of the digital space. The tasks of the article involve organising various philosophical characteristics of digital transformation and aligning them within the scientific worldview paradigm of the future. The article's methodology is based on a qualitative study of the problem of digitalisation within the scientific-philosophical discourse of the last five years. A varied sampling in the literature review has facilitated the analysis of most philosophical dimensions of digitalisation in its contemporary manifestation. The scientific-philosophical synergetic approach is intended to ensure a holistic understanding of the essence of digitalisation as a socio-cultural phenomenon and to optimise the use of its practical structural-technological characteristics. The research results demonstrate the alignment of thematic clusters within the philosophical dimension of digitalisation. The initial dominance of epistemological themes related to the innovation of the digital space is gradually being transformed into a more balanced philosophical interpretation with the actualisation of axiological, ethical, and anthropological contexts. The impact of digital products on individuals and society requires evaluation and understanding how to regulate their activity. Therefore, a review of the literature dedicated to the philosophical aspects of digitalisation indicates a quantitative increase in works of a value-ethical and anthropocentric nature. Philosophy is dynamically shaping the content and format of the structural analysis of digital transformation as a critical sociocultural phenomenon of modernity. At the same time, prospects for philosophical research into the digital space are emerging, which involve outlining short-term tactics for understanding digital transformation in the ethical and anthropological segments and long-term strategies for the axiological and epistemological dimensions. Conclusion: Digital transformation has reached a large scale and intensity within the sociocultural dimension and requires a comprehensive worldview interpretation from science, philosophy, and cultural perspectives. A complete philosophical characterisation of digital transformation should consist of epistemological, axiological, ethical, and anthropological justifications for digitalisation's institutional-organisational and structural-functional aspects.Ця стаття має на меті висвітлити цифрову трансформацію в контексті поглибленого філософського аналізу з позицій епістемологічного, аксіологічного, етичного та антропологічного вимірів. Період загального філософського осмислення практично-повсякденного статусу цифровізації перетворився на потребу в комплексній характеристиці сутності цифрового простору. Завдання статті полягають у систематизації різних філософських характеристик цифрової трансформації та їх узгодженні з науковою світоглядною парадигмою майбутнього. Методологія статті базується на якісному дослідженні проблеми цифровізації в науково-філософському дискурсі останніх п'яти років. Різноманітний вибір в огляді літератури сприяв аналізу більшості філософських вимірів цифровізації в її сучасному прояві. Науково-філософський синергетичний підхід покликаний забезпечити цілісне розуміння сутності цифровізації як соціокультурного явища та оптимізувати використання її практичних структурно-технологічних характеристик. Результати дослідження демонструють узгодженість тематичних кластерів у філософському вимірі цифровізації. Початкове домінування епістемологічних тем, пов'язаних з інноваціями цифрового простору, поступово трансформується в більш збалансовану філософську інтерпретацію з актуалізацією аксіологічного, етичного та антропологічного контекстів. Вплив цифрових продуктів на окремих осіб та суспільство вимагає оцінки та розуміння того, як регулювати їхню діяльність. Тому огляд літератури, присвяченої філософським аспектам цифровізації, свідчить про кількісне збільшення робіт ціннісно-етичного та антропоцентричного характеру. Філософія динамічно формує зміст та формат структурного аналізу цифрової трансформації як критичного соціокультурного явища сучасності. Водночас з'являються перспективи філософських досліджень цифрового простору, які передбачають окреслення короткострокових тактик розуміння цифрової трансформації в етичному та антропологічному сегментах та довгострокових стратегій для аксіологічного та епістемологічного вимірів. Висновок: Цифрова трансформація досягла великого масштабу та інтенсивності в рамках соціокультурного виміру та вимагає комплексної світоглядної інтерпретації з наукової, філософської та культурної точок зору. Повна філософська характеристика цифрової трансформації повинна складатися з епістемологічних, аксіологічних, етичних та антропологічних обґрунтувань інституційно-організаційних та структурно-функціональних аспектів цифровізації.