Компаративний аналіз впливу класичної та сучасної філософії на ідеї громадянського суспільства

Abstract

Метою наукового дослідження є визначення відмінностей філософського тлумачення громадянського суспільства в контексті класичного та сучасного розуміння соціокультурного розвитку держави й соціуму. З’ясовано специфіку впливу ідей класичної філософії на становлення принципів громадянського суспільства й визначено вектори його розвитку згідно з перспективними настановами сучасної філософії. Зазначено, що громадянське суспільство з інституційних позицій класичної доби сформувало функціональну потребу в сучасному суспільному житті. Філософія покликана надати чіткі орієнтири розвитку громадянського суспільства зі своїми концептуальними та практично орієнтованими принципами. Визначено особливості варіативності громадянського суспільства в контексті динаміки цивілізаційного поступу, які у філософському розумінні інтерпретуються як елементи гнучкості та динамічності. Здійснено порівняльний аналіз статусу громадянської активності в період класично-наукової парадигми та на сучасному етапі розвитку суспільства. Використання отриманих результатів порівняльного аналізу забезпечує можливість формування наукової парадигми громадянського суспільства із залученням ідей класичної філософії та їх трансформації в процесі інформаційно-технологічного та людиновимірного прогресу сучасності. Отже, компаративний аналіз впливу класичної та сучасної філософії на ідеї громадянського суспільства визначає еволюцію цього суспільства у форматі перетворення дихотомічно орієнтованої сутності цього соціокультурного феномену на синергетичну модель співіснування людини, суспільства та держави. Перспективними напрямами дослідження визначено подальші спроби формування цілісності громадянського суспільства в цивілізаційній парадигмі розвитку, його взаємодію на горизонтальному (між членами суспільства) та вертикальному (на рівні громадяни – держава) рівнях.

The purpose of scientific research is to determine the differences in the philosophical interpretation of civil society in the context of classical and modern understanding of the socio-cultural development of the state and society. The article clarifies the specifics of the influence of the ideas of classical philosophy on the formation of the principles of civil society and defines the vectors of its development in accordance with the perspective guidelines of modern philosophy. It is noted that the civil society from the institutional positions of the classical era formed a functional demand in modern social life. Philosophy, on the other hand, is designed to provide clear guidelines for the development of civil society with its conceptual and practically oriented principles. The features of variability of civil society in the context of the dynamics of civilizational progress, which in the philosophical sense are interpreted as elements of flexibility and dynamism, are determined. A comparative analysis of the status of civic activity in the period of the classical scientific paradigm and at the present stage of society’s development is made. The use of the results of the comparative analysis provides an opportunity to form a scientific paradigm of civil society with the involvement of the ideas of classical philosophy and their transformation in the course of information technology and human progress of our time. Thus, a comparative analysis of the influence of classical and modern philosophy on the ideas of civil society determines the evolution of civil society in the format of transforming the dichotomous essence of this socio-cultural phenomenon into a synergistic model of coexistence of a person, society and the State. Further attempts to form the integrity of civil society in the civilizational paradigm of development, its interaction at the horizontal level (between members of society) and the vertical level (at the level of citizens and the State) are identified as promising areas of research.