ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ФУТБОЛОМ НА ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ЮНАКІВ

Abstract

У даній статті визначаються зміни у показниках фізичної підготовленості юнаків 16 – 17 років під впливом занять футболом. Для реалізації мети дослідження ми використовували наступні методи: аналіз науково-методичної літератури; соціологічні методи дослідження; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Дані засвідчують, що найчисельніша група респондентів має високий рівень інтересу до занять футболом (КГ – 46,2 %, ЕГ – 85,6 %). Середній рівень інтересу мають 37,4 % опитаних юнаків КГ та 14,4 % – ЕГ. Приємним залишається той факт, що у респондентів ЕГ не знайшлось жодного юнака, який би обрав варіант – низький або відсутній інтерес, або негативне ставлення до занять футболом. У респондентів ЕГ найвищий відсоток отримав мотив – зміцнити стан здоров’я (47,2 %). В КГ 40,3 % юнаків обрали варіант – отримати залік (40,3 %). Такі мотиви, як: оволодіти технікою фізичних вправ, інтерес до особи викладача та прагнення спілкуватися з друзями не знайшли своїх прихильників. Динаміка темпів приросту показників фізичної підготовленості учасників педагогічного експерименту за період дослідження свідчить, що найбільших прогресивних змін було досягнуто в показниках сили, витривалості та швидкісно-силових якостях. Наше дослідження показало, що покращення показників фізичної підготовленості здобувачів, які займаються футболом відбулось в учасників ЕГ. Можна стверджувати, що запропоновані засоби і заходи для поліпшення фізичної підготовленості є ефективними.