Модифікування біополімерної матриці полівінілацетатом

Abstract

Введення до складу біополімерного вʼяжучого полівінілацетату в оптимальній кількості 8 мас.ч. забезпечує підвищення ударної міцності біокомпозитного матеріалу на 45-55 %, що повʼязано з видаленням надлишкового вмісту вологи в результаті проведення додаткової термічної обробки за оптимальної температури 120-130 ºС. Така термічна обробка забезпечує ущільнення біополімерної матриці за рахунок зменшення відстані між фрагментами макромолекул та утворення додаткових фізичних звʼязків між макромолекулами глютину та полівінілацетату.