Управлінські перспективи конвергенції стратегічного менеджменту та корпоративної соціальної відповідальності підприємства

Abstract

Метою статті є виявлення особливостей концептуального зближення концепції стратегічного менеджменту та корпоративної соціальної відповідальності під впливом дії зовнішніх і внутрішніх викликів. Встановлено, що в стратегічному менеджменті питання корпоративної соціальної відповідальності як елементу стратегії підприємства не порушувалося. Хоча повністю не ігнорувалося. Зв’язок між стратегічним менеджментом і корпоративною соціальною відповідальністю мав іншу форму і полягав у посиланні на однакові теорії в обох сферах (наприклад, теорія зацікавлених сторін) або використанні однакових концепцій (наприклад, організаційна культура). У статті доведено, що впродовж тривалого часу КСВ не розглядалася як інтегрований елемент стратегічного управління, хоча її значення не залишалося поза увагою. Зв’язок між цими сферами виявлявся через спільні теоретичні основи, такі як теорія зацікавлених сторін або організаційна культура. Сучасні наукові підходи демонструють тенденцію до інтеграції КСВ у стратегічні процеси підприємств, зокрема через переорієнтацію з морально-етичних аспектів на практичну реалізацію принципів соціальної відповідальності в діяльності компаній. У межах такого управлінського підходу КСВ розглядається як інструмент виявлення та задоволення соціальних очікувань стейкхолдерів. Крім того, окреслено сучасні моделі інтеграції соціальної відповідальності у стратегію підприємства з урахуванням етапності цього процесу. Обґрунтовано, що концепції створення спільної цінності(CSV) та управління за цінністю(MBV) враховують тенденції стратегічного менеджменту та корпоративної соціальної відповідальності. Інтеграція цих концепцій відкриває для підприємства більше можливостей. З одного боку, соціальна активність сприяє відкриттю нових ринків, підвищенню конкурентоспроможності та зміцненню організаційної культури. З іншого - підпорядкування соціальної відповідальності економічним інтересам дозволяє підприємствам ефективніше використовувати ресурси, спрямовані на вирішення соціальних проблем у межах власної компетенції, досягаючи при цьому значущих результатів у сфері сталого розвитку.The purpose of this article is to identify the characteristics of the conceptual convergence between strategic management and corporate social responsibility (CSR) under the influence of external and internal challenges. It has been established that in the domain of strategic management, CSR has not been explicitly addressed as a component of enterprise strategy, although it has not been entirely ignored. The link between strategic management and CSR has traditionally taken a different form—through shared theoretical foundations such as stakeholder theory or common concepts like organizational culture. The study demonstrates that CSR was not long considered an integral part of strategic governance. However, recent academic approaches show a clear trend toward integrating CSR into the strategic processes of enterprises. This shift is characterized by a transition from ethical considerations toward the practical implementation of social responsibility principles in company operations. Within this managerial framework, CSR is viewed as a tool for identifying and responding to stakeholder social expectations. The paper outlines modern models for integrating social responsibility into corporate strategies, emphasizing the phased nature of this process. It is substantiated that the concepts of Creating Shared Value (CSV) and Management by Values (MBV) reflect the current tendencies in strategic management and CSR. Integrating these concepts offers expanded opportunities for enterprises: on the one hand, social engagement opens new market opportunities, enhances competitiveness, and strengthens organizational culture; on the other, aligning CSR with economic priorities enables more efficient resource allocation toward social objectives, allowing companies to leverage their core competencies and contribute meaningfully to sustainable development.