Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/447
Переглянути
8 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Формування корпоративної культури закладу професійно-технічної освіти як складова управлінської компетентності керівника(2021) Сушик, Ірина Вікторівна; Сушик, Олександр ГригоровичОсвітня інституція України переживає нелегкі часи. Особливо це стосується закладів професійно технічної освіти, які в переважній своїй більшості лише стають на шлях оновлення. Реформування професійно-технічної освіти відбувається повільно. Ця освітянська ланка ще не посіла належного місця у загальному процесі перебудови суспільного виробництва і відтворення трудових ресурсів країни, хоча й має такий потенціал. Трансформацію професійно-технічної освіти сучасні фахівці розглядають комплексно, як філософську, соціально-економічну та педагогічну проблему. Традиційна модель професійно-технічної освіти, заснована на радянській спадщині жорсткої централізації та управління, вичерпала себе і потребує оновлення та модернізації. Затребуваність на випускників професійних (професійно-технічних) училищ в Україні щороку зростає. Однак держава не в змозі справитися з проблемою налагодження роботи цих закладів через економічні, фінансові та ряд інших причин, що накопичилися за роки. Зміни сучасного суспільства, в тому числі в освітній сфері, вимагають керівників нового рівня. Актуальності набуває управлінська компетентність керівника щодо формування корпоративної культури організації. Доведено, що робота злагодженої команди є більш ефективною, ніж індивідуалізована праця, навіть високопрофесійна. Великі компанії, які стали світовими лідерами, вже давно відчули взаємозв’язок продуктивності праці від духовного й психологічної комфорту, ступеню єдності та спільності працівників. Корпоративна культура є стратегічним маркетинговим ресурсом, ефективним інструментом управління в руках керівника. Практика роботи багатьох організацій засвідчує, що ділова єдність залежить безпосередньо від духу та атмосфери, яка створюється в організації. Новий компетентнісний підхід, за яким працюють університети Європи з кінця ХХ ст. та активно впроваджується в Україні, вимагає підготовки особистості керівника, котрий в майбутньому володітиме не лише сумою знань, вмінь і навичок, а зможе діяти, приймати рішення в нестандартних ситуаціях. Важлива психологічна готовність керівника, уміння підготувати колектив до роботи в умовах соціальних та освітніх трансформацій.Item type:Наукова стаття, Організація, методологія та аналіз експериментального дослідження формування професійної компетентності студентів бакалаврату з комп'ютерних технологій у контексті змішаного навчання з елементами дуальної освіти(2024-10-29) Лобацький, Андрій ОлександровичСтаттю присвячено аналізу дослідно-експериментальної робото щодо дослідження дієвості педагогічних умов та результативності структурно-функціональної моделі формування фахової компетентності бакалаврів сфери комп’ютерних технологій в умовах змішаного навчання з елементами дуальної освіти. Розглянуто етапи проведення педагогічного експерименту (констатувальний, формувальний, підсумковий). Досягнення мети передбачало використання таких методів: теоретичних (контентаналіз, систематизація, конкретизація та синтез), емпіричних та статистичних для презентації кількісного та якісного аналізу емпіричних даних результатів педагогічного експерименту.Item type:Наукова стаття, Інтеграція змішаного навчання в курси комп’ютерних наук у контексті впливу на розвиток фахової компетентності студентів(2024-05-23) Лобацький, Андрій ОлександровичУ сучасних умовах освітнього процесу, особливо у сфері комп'ютерних наук, змішане навчання виявляється ефективним інструментом для розвитку фахової компетентності студентів. Цей підхід поєднує традиційне навчання з дистанційними елементами, забезпечуючи більшу гнучкість та доступність освіти. У статті про-водиться аналіз впливу втілення змішаного формату навчання на курсах комп'ютерних наук на формування про-фесійних компетенцій студентів. Розглядаються теоретичні аспекти та ключові переваги змішаного формату освіти, його можливі складнощі та недоліки. Окрема увага приділяється аналізу того, як змішаний формат навчання може забезпечити глибше засвоєння теоретичних матеріалів, удосконалення практичних умінь та зростання мотивації учнів. Метою дослідження є аналіз впливу змішаного навчання на розвиток фахової ком-петентності студентів курсів комп'ютерних наук. Завданням є вивчення теоретичних підходів до змішаного навчання, оцінка його ефективності, а також аналіз способів інтеграції змішаного навчання в освітній про-цес. Методологія дослідження охоплює аналіз, систематизацію та узагальнення наукової літератури. Це дає змогу отримати комплексне розуміння переваг та викликів, асоційованих із цим підходом до навчання. Висновки дослідження підкреслюють, що змішане навчання сприяє підвищенню мотивації студентів, дає змогу краще адаптувати навчальний матеріал до індивідуальних потреб учнів та розвиває їхні дослідницькі та аналітичні здібності. Однак успішна інтеграція змішаного навчання вимагає від викладачів готовності до постійного само-вдосконалення та освоєння нових технологічних інструментів. Важливим є забезпечення доступу до необхідних ресурсів та технічної підтримки для всіх учасників освітнього процесу. Акцент робиться на важливості під-тримки міжособистісної взаємодії та колаборації в онлайн- та офлайн-форматах, що є ключем до успішної адаптації студентів та підвищення їх активності та залученості. У підсумку змішане навчання відкриває нові можливості для підвищення якості освіти в галузі комп'ютерних наук та підготовки кваліфікованих фахівців, здатних ефективно працювати в динамічному інформаційному середовищіItem type:Наукова стаття, Матриця вибору цифрових інструментів як засіб формування проєктувальної компетентності студентів педагогічних спеціальностей(2026-05-25) Лобацький, Андрій ОлександровичУ статті обґрунтовано методичний підхід до застосування матриці вибору цифрових інструментів як засобу формування проєктувальної компетентності майбутніх учителів інформатики у процесі підготовки у закладах вищої освіти. Дослідження є теоретико-методичним: пропонується концептуальна модель, що потребує подальшої емпіричної перевірки. Актуальність зумовлена стратегічними пріоритетами цифрової трансформації освіти в Україні та Євросоюзі на 2026–2030 роки, що відображають вектор формування здатності педагогів до системного оцінювання і вибору цифрових інструментів як ключової педагогічної компетентності у рамках DigCompEdu і Digital Education Action Plan 2021–2027. Розкрито зміст поняття «проєктувальна компетентність» у контексті підготовки педагогів до розробки педагогічних програмних засобів (ППЗ): програмних продуктів, що використовуються безпосередньо в навчальному процесі. Визначено три рівні прояву цієї компетентності (репродуктивний, адаптивний, проєктний) та показано, що традиційна підготовка забезпечує переважно перший і другий рівні, не формуючи системно здатності до аргументованого технологічного вибору. Запропоновано авторську семикритеріальну матрицю вибору цифрових інструментів – зокрема no-code платформ (Google Forms, Quizizz, H5P, Scratch, LearningApps) – з контекстозалежними вагами: педагогічна відповідність (×3), безпека та приватність (×3), технічні умови (×2), зручність використання – UX (×2), підтримуваність (×2), функціональність (×2), вартість та масштабованість (×1). Матриця теоретично обґрунтована через принцип конструктивного узгодження (Biggs & Tang, 2022), рамки цифрової компетентності DigComp 3.0 (Cosgrove, Cachia, 2025) і DigCompEdu (Redecker & Punie, 2017), модель інтеграції технологій SAMR (Hamilton et al., 2016) та нормативні вимоги GDPR і ЗУ «Про захист персональних даних». Описано чотирьохетапну методику застосування матриці у навчальному процесі. Обґрунтовано педагогічний потенціал матриці як інструменту, що забезпечує перехід від рецептивного використання EdTech-платформ (Education Technology) до критичного, педагогічно і юридично обґрунтованого вибору. Визначено перспективи емпіричної перевірки запропонованого підходу.Item type:Наукова стаття, МОНІТОРИНГ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ(Хмельницький національний університет, 2025-03-27) Ковальчук, Андрій Сергійович; Бакіко, Ігор Володимирович; Кабак, Віталій ВасильовичВажливість дослідження оцінки стану здоров’я у здобувачів закладу вищої освіти обумовлена сучасними проблемами у галузі фізичного виховання та спорту. В умовах інтенсивного навчального навантаження, стресів та нерегулярної фізичної активності, проблема підтримання здоров’я здобувачів стає особливо актуальною. Спорт, як важливий елемент фізичної культури, здатний значно покращити функціональний стан організму, підвищити фізичну витривалість і зміцнити імунну систему. Проте, для оцінки реального впливу спортивних навантажень на стан здоров’я людини, необхідний комплексний моніторинг, яка включає в себе фізіологічні, психофізичні та соціальні аспекти. Наукове дослідження у даній галузі має велике значення для розвитку системи фізичного виховання, для формування здорового способу життя серед здобувачів і створення ефективних методик профілактики та корекції захворювань. Моніторинг оцінки стану здоров’я здобувачів освіти, які займаються спортом, дозволяє більш точно враховувати індивідуальні особливості організму і забезпечити оптимальні умови для розвитку фізичних можливостей молоді. Дослідження проводилось на кафедрі фізичної культури, спорту та здоров’я Луцького національного технічного університету. У роботі взяли участь 60 здобувачів чоловічої статті. Вік юнаків складав 18 –19 років. Здобувачів було поділено на три групи: 1 група –юнаки, які спортом не займаються, але відвідують заняття з фізичного виховання протягом навчального року (20 осіб); 2 група –здобувачі, які відвідують секцію з волейболу (20 осіб); 3 група –юнаки, які займаються легкою атлетикою (бігом на середні дистанції) (20 осіб).Таким чином, дослідження стану здоров’я у здобувачів ЗВО різних груп є актуальним і важливим для формування здорового способу життя, профілактики захворювань, розробки ефективних програм фізичного виховання та підвищення загального рівня здоров’я молоді.Item type:Наукова стаття, Освіта для сталого розвитку: педагогічні аспекти реалізації(Тернопіль : Наукові перспективи, 2025-08-30) Кабак, Віталій Васильович; Гапончук, Олена Миколаївна; Войтенко, Ірина ГригорівнаУ статті досліджується освіта для сталого розвитку як інноваційний педагогічний підхід, що відповідає викликам сучасного суспільства, а саме: сприяє формуванню в учнів і студентів екологічної свідомості, соціальної відповідальності, здатності до критичного мислення. Акцент зроблено на педагогічних умовах та стратегіях реалізації цього підходу в освітньому середовищі, які, відповідно, забезпечують розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти – уміння діяти, співпрацювати, приймати рішення, враховуючи інтереси сталого розвитку. Аналізуються сучасні методи навчання, що сприяють активному залученню здобувачів освіти до вирішення соціально значущих проблем, зокрема проєктна діяльність, проблемне навчання, міждисциплінарні інтеграції. Обґрунтовано роль учителя як фасилітатора сталого розвитку, здатного створювати умови для формування ціннісного ставлення до людини, природи й суспільства. Розкрито потенціал освіти для сталого розвитку у формуванні культури сталого способу життя, громадянської активності та відповідального лідерства у здобувачів освіти. Наголошено, що реалізація педагогічних аспектів освіти для сталого розвитку є стратегічним завданням сучасної освіти, спрямованим на забезпечення гармонійного співіснування людини і довкілля в умовах глобальних трансформацій. Особлива увага приділяється необхідності переосмислення ролі освіти у контексті глобальних змін, що вимагають від педагогів не лише оновлення змісту навчання, а й трансформації освітнього процесу як простору для розвитку ціннісних орієнтацій, екологічної етики та здатності до довгострокового мислення.Item type:Наукова стаття, Модель впровадження засобів інформаційних технологій в підготовку майбутніх фахівців закладу вищої освіти(Київ, 2025-07-22) Кабак, Віталій Васильович; Тулашвілі, Юрій Йосипович; Горбатюк, Роман МихайловичУ статті, спираючись на аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень, розкрито концептуальні підходи до моделювання процесу професійної фахової підготовки здобувачів освітньої галузі з акцентом на забезпечення формування їхньої готовності до ефективної професійної діяльності. На основі комплексного аналізу освітньо-професійних програм та змісту підготовки здобувачів освіти спеціальностей А5.39 Професійна освіта (Цифрові технології) та А4.09 Середня освіта (Інформатика) визначено узагальнені вимоги до їх фахової підготовки в закладі вищої освіти. У межах дослідження розроблено авторську модель, що охоплює поєднання концептуально-цільового, організаційно-змістового, процесуально-діяльнісного і критеріально-оцінного блоків, які забезпечують комплексне формування готовності майбутніх педагогічних працівників до ефективного застосування засобів інформаційних технологій. Основу проєктованої моделі становлять визначені шляхом експертного оцінювання організаційно-педагогічні умови підготовки фахівця освітньої галузі, що поєднують мотиваційну складову та введення сучасних засобів інформаційних технологій у цей процес, сприятливе інформаційне середовище для забезпечення розвитку їхніх пошуково-творчих здібностей під час здійснення самоосвіти, а також складову підвищення у процесі вдосконалення власної педмайстерності, компетентності самих викладачів, які викладають спеціальні технічні дисципліни, до використання ними сучасних засобів інформаційних технологій. У моделі враховано сучасні засоби інформаційних технологій, які сприяють формуванню професійних компетентностей майбутнього фахівця освітньої галузі (апаратні, програмні, засоби створення програмного забезпечення). Результатом впровадження авторської моделі є готовність майбутніх фахівців освітньої галузі (на високому і достатньому рівнях) до використання (та фахового застосування) засобів інформаційних технологій в подальшій професійній діяльності. Запропонована модель є ефективним інструментом удосконалення змісту та організації підготовки конкурентоспроможних фахівців освітньої галузі в умовах цифрової трансформації освіти.Item type:Наукова стаття, Персональна навчальна мережа як особлива форма сучасної освітньої комунікації майбутніх медійників(Київ, 2025-07-01) Саварин, Павло ВікторовичУ статті досліджено питання персональної навчальної мережі (PLN) як особливої форми сучасної освітньої комунікації майбутніх медійників, що формується в умовах модернізації цифрового освітнього середовища. PLN визначено як сукупність індивідуально обраних контактів, ресурсів і платформ, які сприяють неперервному професійному розвитку та самонавчанню. Встановлено, що PLN є унікальною для кожного користувача, не має жорстко фіксованої структури й розвивається динамічно, відповідно до потреб, цілей та інтересів майбутнього фахівця, формується за допомогою соціальних мереж, блогів, форумів, спеціалізованих веб-сайтів, професійних платформ. Описано три рівні побудови PLN: коло особистих наставників, групи за інтересами та експертне середовище. Проаналізовано переваги використання PLN у контексті сучасної освіти, зокрема гнучкість доступу до знань, можливість персоналізації освітнього процесу, інтеграцію неформального та формального навчання.