Наукові статті
Постійне посилання зібранняhttps://repository.lntu.edu.ua/handle/123456789/447
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Item type:Наукова стаття, Вплив силіконової добавки на структуру і механічні властивості пінополіуретанів(Луцьк: ЛНТУ, 2025-07-08) Мікуліч, Олена Аркадіївна; Фурс, Тетяна Василівна; Шемет, Василина Ярославівна; Семенишин, Назар Олегович; Гулай, Ольга ІванівнаУ роботі представлено дослідження впливу cиліконової добавки на структуру і механічні властивості пінополіуретанів (ППУ). ППУ отримані способом заливки у пластикові форми внаслідок синтезу поліольного (з вмістом спінювача) та поліізоціанатного компонентів у ваговому співвідношенні 2:4. Модифікуючу добавку силікону вводили на етапі змішування компонентів у різних вагових співвідношеннях від 1 до 4 вагових часток. Проаналізовано мікроструктуру отриманих піноматеріалів з різним ваговим вмістом силіконової добавки, оцінено їх пористість і структурно-морфологічні особливості та доcліджено поведінку модифікованих ППУ зразків під час деформування при статичному стиску. Описано закономірність зміни пористості і механічних характеристик внаслідок варіювання вагового співвідношення компонентів. Збільшення частки силіконової добавки призводить до зростанням міцнісних та механічних характеристик одночасно зі зменшенням пластичності ППУ та зростання частки відкритих пор у матеріалі. Описані у роботі підходи можуть бути використані при виготовленні елементів конструкцій з піноматеріалів, що мають наперед задані характеристики.Item type:Наукова стаття, ВИКОРИСТАННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ ЛАБОРАТОРІЇ LABSTER ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ХІМІЇ В ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ(2024-09-30) Гулай, Ольга Іванівна; Шемет, Василина Ярославівна; Мороз, Ірина Анатоліївна; Саварин, Павло Вікторович; Кабак, Віталій ВасильовичІмерсивні віртуальні лабораторії представляють цифрову парадигму в освіті, що відповідає потребам і вподобанням сучасних здобувачів освіти. Основною перевагою є спроможність проведення лабораторних та практичних робіт за фізичної відсутності навчального обладнання або неможливості ним користуватися, що особливо актуально в умовах обмежень воєнного стану в Україні. У статті проаналізовано досвід використання вебплатформи Labster, що надає віртуальні лабораторні симуляції природничого спрямування. Віртуальні симуляції використовували в навчальному процесі Луцького національного технічного університету при викладанні хімічних дисциплін в осінньому семестрі 2023-2024 навчального року. Виконання завдань віртуальної симуляції «Introduction to Groups of the Periodic Table» було запропоновано студентам як альтернативний варіант позааудиторної самостійної роботи. Було зареєстровано 146 здобувачів освіти 1 курсу, з яких 99 (67,8 %) завершили тестування, а 47 (32,2 %) пройшли його частково Наведено результати опитувань, перше було проведено безпосередньо після роботи, друге – анкета щодо зрозумілості змісту та сприйняття корисності моделювання Labster – приблизно через три тижні після завершення симуляції Labster. На підставі здійсненого аналізу відповідей здобувачів освіти встановлено основні переваги використання віртуальної лабораторії – здобуття нового навчального досвіду, покращення знань та цифрових навичок студентів. Віртуальні симуляції підвищили зацікавленість і впевненість здобувачів освіти. Перевагою роботи у віртуальній лабораторії є персоніфіковане навчання. Виокремлено основні перешкоди у використанні Labster: низький рівень володіння англійською мовою (Labster не передбачає використання українського контенту) та недостатні цифрові навички для орієнтування у віртуальному просторі. Рекомендовано застосовувати віртуальні симуляції не як заміну аудиторних практичних занять, а як сучасний інструмент їх доповнення.Item type:Наукова стаття, Soft і hard skills у процесі викладання та навчання(Київ: Київський авіаційний інститут, 2024) Гулай, Ольга ІванівнаУ статті проаналізовано важливі для ефективної реалізації навчального процесу навички вчителя. Конкретизовано значення термінів soft і hard skills. Встановлено місце soft і hard skills у структурі професійної компетентності вчителя. Завдяки комплексному застосуванню таких навичок учитель зможе ефективно організувати навчальний процес, використовуючи сучасні технології та методи навчання, оцінювати рівень знань учнів та розвивати свою професійну майстерність.Item type:Наукова стаття, Розвиток дослідницької компетентності студентів за допомогою навчання на основі запитів(Вінниця, 2026) Гулай, Ольга Іванівна; Мороз, Ірина Анатоліївна; Шемет, Василина ЯрославівнаСтаття присвячена комплексному аналізу практичного досвіду та оцінці результативності впровадження моделі навчання на основі запитів (Inquiry-Based Learning, IBL) в освітній процес закладу вищої освіти. Основна увага зосереджена на апробації цієї інноваційної методики під час лабораторного занятьу з дисципліни «Біохімія» для студентів першого (бакалаврського) рівня спеціальності 181 «Харчові технології» у Луцькому національному технічному університеті. Автори ставлять за мету дослідити, як перехід від репродуктивного виконання регламентованих інструкцій до самостійного наукового пошуку впливає на формування фахових компетенцій, мотивацію здобувачів та інтеграцію міждисциплінарних знань. В основу дослідження покладено нелінійну п’ятифазну модель IBL (спрямування, формування концепції, дослідження, результат, обговорення), адаптовану для умов хімічної лабораторії. У роботі вперше деталізовано та апробовано галузеву специфіку застосування IBL-технології для підготовки майбутніх харчових технологів через призму інтеграції п’яти фундаментальних хімічних дисциплін. Аналіз зворотного зв’язку від студентів, залучених до участі в проєктіупродовж 2022–2024 років, давзмогу оцінити спроможність імплементації IBL-моделі в освітній процес. Результати апробації підтвердили високу ефективність методики IBL у стимулюванні пізнавального інтересу та розвитку критичного мислення студентів, проте виявили наявність адаптаційногобар’єра при переході від алгоритмізованого навчання до самостійного наукового пошуку. Виокремлено умови впровадження IBL-моделі в освітній процес вищої школи.Успішна імплементація цього підходу потребує високої методичної підготовки педагога та розробки спеціалізованого інструментарію для об’єктивного оцінювання результатів дослідницької діяльності в умовах цифровізації освіти.Item type:Наукова стаття, Функції інформаційно-консультативного середовища закладу професійної освіти(Луцьк : ВНУ, 2025) Гулай, Ольга Іванівна; Сушик, Олександр Григорович; Редько, Ольга ІванівнаУ статті проаналізовано тенденції професійної (професійно-технічної) освіти України останнього десятиліття. З метою адаптації закладу професійної освіти до сучасних викликів ринку праці, підвищення якості підготовки кадрів розглянуто можливість створення в закладі освіти цифрового інформаційно-консультативного середовища. Проаналізовано концепцію інформаційно-консультаційного середовища навчального закладу, принципи та методологічні підходи, інструментарій педагогічного консультування за допомогою інформаційно-комунікативних технологій. Конкретизовано основні функції інформаційно-консультаційного середовища. Інформаційна функція полягає у забезпеченні доступу до актуальної та структурованої інформації про навчальні програми, кваліфікаційні стандарти, ринок праці та інші важливі аспекти освіти. Консультаційна функція забезпечує учням і викладачам кваліфіковані консультації щодо навчання, вибору професії та кар’єрного розвитку. Діагностична функція включає моніторинг успішності, визначення рівня підготовки та освітніх потреб. Інтерактивна функція сприяє гнучкому навчальному процесу та дистанційному навчанню через сучасні ІКТ. Координувальна функція передбачає узгодження роботи викладачів, учнів, адміністрації та роботодавців. Професійно-розвивальна функція забезпечує підвищення кваліфікації через тренінги, курси (EdEra, Prometheus), стажування. Методична функція включає розробку та поширення навчальних матеріалів відповідно до освітніх стандартів. Проведено SWOT-аналіз функціонування інформаційно-консультативного середовища державного професійно-технічного навчального закладу «Луцьке вище професійне училище». Виокремлено основні сильні і слабкі сторони, окреслено можливості та загрози. Цифрове середовище закладу професійної освіти забезпечує обмін інформацією та консультативну підтримку суб’єктів освітнього процесу та є важливою складовою інформаційного суспільства.Item type:Наукова стаття, Інноваційна модель інтеграції освіти й оздоровлення: адаптивний підхід(Глухів, 2025) Гулай, Ольга Іванівна; Герасимчук, Галина Андріївна; Савчук, Сергій АнанійовичМетою дослідження є теоретичне обґрунтування концептуальних засад проєктування адаптивного освітньо-оздоровчого середовища (АООС), яке б сприяло збереженню здоров’я, формуванню здорових звичок, підвищенню якості життя і розвитку людського капіталу в умовах війни та повоєнного відновлення. Методологічною основою слугує системний підхід, що дає змогу розглядати АООС як комплексну міждисциплінарну систему з тісною взаємодією педагогічних, психологічних, медичних та цифрових елементів. Наведено авторське трактування адаптивного освітньо-оздоровчого середовища – це динамічна система умов та взаємодій, що забезпечує поєднання освітніх і оздоровчих процесів, адаптується до індивідуальних потреб здобувачів освіти, підтримує їхній психофізичний стан та сприяє цілісному розвитку особистості в умовах безпеки, добробуту й активного пізнання. У межах дослідження визначено структуру, принципи та функціональні компоненти АООС, запропоновано інтеграцію концепції епістемічного плейсмейкінгу.